Дияконський візит до Єлизавети Мартинової

На свято Святого Миколая наша громада вирішила допомогти нашій старенькій парафіянці, яка залишилась одна і не має родичів. Багато братві і сестер принесли до церкви продукти, а хто і гроші. За дорученням пастора В. Горпинчука я і голова громади Олександр Хилюк у понеділок поїхали провідати нашу сестру, яка нещодавно святкувала своє день народження - 85 років. Вона дуже зраділа що ми прийшли до неї, запитувала як справи в церкві. Після розмов, настав час Біблійного уроку. Сестра Єлизавета дуже любить досліджувати Святе Писання, вона багато псалмів знає на пам'ять і для мене це великий приклад. Я вже готовий був починати, але не знав з чого і вона попросила зачитати Псалом 90 (91), цей псалом оспівує Нашого Господа - Охоронця, який нас береже від усякого лиха, та ненависті диявола. Ми почали говорити на скільки Господь про нас дбає та охороняє нас. Я розповів одну з своїх історій.
Вона теж розповіла історії зі свого життя, коли очевидно втручався Господь щоб зберегти.
Історія №1 
Це було за рік до початку Другої Світової Війни. Одного дня, коли ще матір сестри Єлизавети була жива, до них у кімнату зайшла людина, але сестра Єлизавета не бачила її. Проте цю людину бачила її матір і вона запросила гостя до столу, сказавши що от скоро буде готова картопля, але гість відмовився та сказав такі слова: "Скоро буде війна, але ніхто з твоїх дітей не загине, усі переживуть війну!". Потім гість вийшов. Єлизавета запитала, з ким це матір розмовляла бо стояла поруч з нею і не бачила нікого, і матір їй розповіла. Все що сказав ангел Господній виповнилося. І всі брати і сестри Єлизавети Мартинової осталися живими, переживши війну.
Історія №2 
Сестра Єлизавета жила окремо від своє матері, але завжди приходила до неї допомагати їй, і от одного дня матір сказала їй щоб не приходила до неї наступного дня. Єлизавета так і зробила, в наступний день зайнялася домашніми справами. Але через деякий час вона почула внутрішній голос, що треба йти до матері. І вона пішла, а коли прийшла то знайшла свою мати у дуже страшному смутку. Єлизавета підкріпила її, і допомогла, мати так і сказала: "Мабуть тебе послав Господь".
Диявол діє, відокремлюючи жертву від Слова Божого та одно вірних та нападає на них через смуток, але Господь посилає завжди допомогу. І завжди скажемо "Господь Охорона наша та твердиня наша, Боже наш ми надіємось на Тебе" + Амінь!

Чи ви можете конторлювати свою плоть від блуду

Лист Мартіна Лютера Георгу Шпенляйну

Благочестивому і вірному братові Георгу Шпенляйну, ченцеві ордену св. Августина в Меммінген, прийнятому в Господі братові.
Слава Ісусу Христу, амінь.
Благодать і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. Улюблений брате мій, я хотів би дізнатися, ... як же йдуть справи з твоєю душею, а саме, навчилася вона, нарешті, зневажати власну правду і дихати вільно і повно в правді Христової, і покладатися тільки на неї. Бо запалав нині спокуса зарозумілості у багатьох людей, особливо ж у тих, які своїми власними силами бажають бути праведними і добрими. Вони не знають правди благодать, що була нам так рясно і даром у Христі. Тому вони й відчувають у собі невпинне і непереборне прагнення чинити добро до тих пір і так довго, доки не відчують упевненість у тому, що вже можуть встояти перед Богом, як би прикрашені своїми чеснотами і заслугами, що, проте ж, зовсім неможливо. Та й ти сам, коли ще жив у нас, був прихильником такої думки, а точніше безумства. Але не тільки ти, але і я сам був такий, і до цих пір борюся з цим божевіллям, і не перестаю битися.
Тому, брат мій, вчися пізнавати Христа, а саме Христа як розп'ятого за всі наші гріхи. Вчися оспівувати і славити Його, саме Такого; розчарувавшись в собі самому, вчися говорити Йому: «Господи Ісусе, Ти правда моя, а я гріх Твій. Ти прийняв на Себе моє, а мене обдарував Твоїм. Ти став, ким Ти не був, зробивши мене тим, ким я не був ». Але будь при цьому уважний і гранично обережний, щоб не трапилася з тобою біда і ти не почав би одного разу прагнути до такої чистоті і святості, в якій ти забув би, що грішник або взагалі, раптом, більше не хотів би ним бути. Христос же мешкає ТІЛЬКИ серед грішних. Саме для того Він і зійшов з небес, де оселився між праведних, щоб бути і жити відтепер з грішними. Міркуй невпинно про цю Його любові і тоді ти пізнаєш і пізнаєш Його найсолодше розраду. Бо якщо б ми могли заспокоїти нашу совість перед Богом нашими власними зусиллями, турботами і бідами, то для чого ж тоді належало Йому померти? Тому знай, що тільки лише в Ньому ти зможеш знайди світ, зневірившись в собі самому і у всіх своїх справах. При цьому ти навчишся у Нього, що подібно, як Він прийняв всього тебе з усіма твоїми гріхами і зробив їх Своїми власними, точно так само Він наділив тебе Своєю правдою і зробив її своєю. Коли ж ти твердо повіримо в це, - бо анафема того, хто не вірує в це, - то й сам ти ходи також з непокірними і помиляються братами.
Носи їх тягарі в довготерпінні і зроби їх гріхи твоїми. І якщо є в тобі що-небудь доброго, то поділися цим з ними. Бо так пише Апостол: «Приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у славу Божу» (Рим 15, 7). А також: «У вас повинні бути ті самі думки, що й у Христі Ісусі: Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але принизив Себе Самого ...» (Фил 2, 5-7). Отже, якщо ти вважаєш себе краще, то не залишай це тільки собі, збезчестив себе (Фил 2.7), забудь, як ти, і стань одним з них, щоб носити на собі їх тягарі. Злощасна і згубна правда тієї людини, яка не бажає носити на собі тягар тих людей, яких він вважає гірше себе, але біжить і ховається від них, шукаючи усамітнення. Адже мало йому залишатися з ними і служити їм своїм терпінням, молитвою і добрим прикладом. А інакше це означало б «приховати срібло пана свого» (Мт. 25, 18) і не давати товаришам своїм, що повинен. Якщо ж ти бажаєш бути лілією і трояндою Христовою, то знай, що жити тобі в тернину (пісні 2, 2). Дивись тільки й спостерігай за тим, щоб своїм нетерпінням, необачним і порожнім думкою і таємним зарозумілістю самому не стати тобі терен для інших. Христове Царство оточене ворогами, як сказано в Псалмах (Пс.109, 2). Навіщо ж мрієш ти про оточення друзів? Якщо ти відчуваєш в чому-небудь недолік, то паді до ніг Господа Ісуса і молі Його про це. Він навчить тебе всього.Дивись тільки, що Він створив для тебе і для інших, і вчися того, як тобі треба поводитися з іншими. Якщо б Йому належало жити тільки з благими і добрими і померти тільки за друзів, то за кого ж Йому тоді вмирати, і для кого Йому тоді жити? Роби це, брат мій, і проси про мене. Господь з тобою. З Віттенберга, у вівторок по Воскресінню Доброго Пастиря, 1516. Твій брат Мартін Лютер, брат-августинець Реформатор Церкви бажає сказати, що не в тому наша святість перед Богом, щоб не грішити і не робити негідно, а тільки лише у Христі, Сині Божому, в Його страждання за наші гріхи і беззаконня (1 Кор 1, 30). Бажання ж не бути грішним і зовсім не грішити небезпечно тим, що являє собою таємну надію та сподівання на власні сили перед Господом і приховане скасування Христа як Спасителя. Вірно ж тільки одне, що всю ту святість і непорочність перед Богом і Отцем, яку ми прагнемо знайти своїми власними справами, ми маємо ТІЛЬКИ лише по благодаті Божої в прощення всіх наших гріхів заради Ісуса Христа. Справами ж ми служимо благ ближнього, славлячи ними Бога й Отця, не за врятував нас (Мт 5, 16). У справі нашого спасіння Христос не приклад, а єдиний Спаситель, в ділі ж нашого служіння ближньому Він - є найперший приклад, а ми Його образ і приклад іншим для Христа.
P.S.: Лист взятий в з відси

УЛБС Св. Софії: Останні дні

 Останні дні
 А. Друга неділя
В наступну неділю, ми з хлопцями вирішили відвідати Воробіївську громаду УЛЦ, а потім прийти на англомовне богослужіння до Тернопільської громади  де богослужіння проводив ректор семінарії Джон Вогт.
Отож приїхавши до Воробіївки ми побачили старий будиночок і поруч розвалену будівлю. Ми зайшли до церкви і одразу нас зустріла така ж сама температура що й на вулиці. Як вияснилося в селі не має світла та електроенергії, то ж на електрообігрівачі  можна було й не розраховувати. Громада в Воробіївці  не велика, але очі зраділи коли більша частина парафіян це молодь. Дуже не хотілося замерзнути й захворіти, тим паче перебуваючи в семінарії де ще на нас чекала неділя навчання. Тож перед початком богослужіння я помолився до Господа щоб він не дав мені та присутнім через холод захворіти.
Богослужіння почалося, електроенергії нема, тому замість музики під час гімнів ми почули співи людей та губну гармошку керівника хору. Дуже цікава була проповідь пастора Олега Юхименка, досліджуйте Святе Писання, присвятіть хоча б півгодини дослідженню Слова Божого щодня.
Після проповіді, на початку молитви Отче наш з'явилося світло, і електрообігрівачі запрацювали. Мені вдалося зробити декілька світлин з Воробіївською громадою.
 Пастор О. Юхименко проповідує громаді
 Пастор О. Юхименко та престол громади.
Семінаристи та молодь громади УЛЦ с. Воробіївка
Після того ми поїхали до Тернопіля на англомовне богослужіння. Звичайно ми надіялися на те що хоч хтось нам перекладе проповідь професора. Але на жаль нам лише допомогли з цифрами гімнів які треба було співати. Під час такого богослужіння ми відчули себе середньовічними християнами які не знали латинь. Це був добрий приклад того що люди повинні розуміти мову проповіді, і про це нам нагадував професор Д. Вогт, коли ми проходили з ним курс "Поклоніння".
Професор Д.Вогт після завершення богослужіння
Б. Тернопіль - греко-католицьке містоНа вихідні ми з братом Анатолієм прогулялися по місту, відвідавши багато храмів та побували в величезному парку з берізками. От світлини:






B. НавчанняНа останок в п'ятницю ми розбирали тему "Останні дні", яка була дуже цікава. Але багато ми не розібрали бо це лише початок нашого навчання в семінарії.
P.S.: Мені сподобалось навчатися в УЛБ семінарії Св. Софії, з нетерпінням  чекаю 24 січня. Всім викладачам дякую за те що навчали нас, та давали багато цікавої інформації. Хай Господь вас благословить! 

УЛБС Св. Софії: Наступні дні

Наступні дні
 А. Вечірня молитва
 З другого дня навчання в семінарії, я запропонував хлопцям зробити щоденні вечірні молитви, де ми будемо читати проповіді з журналу "Добра Звістка", потім ми отримали дозвіл від ректора. Кожен день ми чергувалися в проведенні вечірньої молитви. Я читав проповіді на українській мові, брат Анатолій на російській мові, а брат Олексій на білоруській мові. Сам чин вечірньої молитви був також перекладений на російську мову для нашого білоруса (ми з Анатолієм й переклали з української мови). Самою інтернаціональною вечірньою молитвою в нас була в дні проповіді брата Олексія - проповідь та читання з Аугсбурзького віросповідання були на білоруській мові, гімни співалися українською мовою, а читання псалмів та текстів з Біблії та молитви були російською мовою. В дні української служби, все було на українській мові, в дні Анатолія все було на російській. Все це було зрозуміло, навіть читання на білоруській мові).

Після молитви в день від'їзду Анатолій та Сергій (Я).

Брат Олексій ревно читає проповідь на білоруській мові.

Б. Іврит та навчання
З третього дня мого перебування в семінарії окрім "грецької нового заповіту" ми почали вивчати "іврит старого заповіту". Першу неділю ми завершили вивчаючи 1 урок з івриту. Всі чотири уроки з івриту ми вивчали як правильно вимовляти букви та голосні звуки. У понеділок 2 - го тижня вже був не поганий результат. Був такий випадок на грецькій мові , коли брат Олексій читаючи грецький текст прочитав одне слово на івриті))).
Коли ми вивчали курс "Основи Християнської доктрини " та "Життя в громадах", ми користувалися Бібліями, так от лише в мене була українська Біблія якою я і користувався, хлопці користувалися російськими Бібліями.

УЛБС Св. Софії: Перші дні

Перші дні
Згадую минулу неділю, як я приїхав до УЛБССС (Українська лютеранська богословська семінарія Святої Софії)в Тернопіль о 5:00 ранку. Мене зустрічав водій семінарії який і доставив мене до неї.
Коли ми приїхали я познайомився з білоруським студентом, який майже один проповідник в своїх двох громадах в Мінську та Жодіно, після смерті пастора Миколи Бадрусьова. Після маленького сніданку нас відвезли до Тернопільської громади "Св. ап. Івана та Якова". Там ми зустріли єпископа В'ячеслава Горпинчука, який у єпископському візиті до громад УЛЦ читав проповідь. Ми причастилися у громаді. А після богослужіння ми спілкувалися з вірними УЛЦ, серед них знайшовся і читач мого блогу (передаю щире вітання!). Потім нас підвіз до семінарії єпископ, який і нагодував нас. Наступний день був менш напружений ніж після нього. Нас чекав урок з "грецької мови нового заповіту", "основи християнської доктрини" та курс "життя в громаді" . Десь о 14:00 до нас приїхав ще один студент , він із Сімферополя, він добре знає і грецьку і іврит. Наступний день був ще більш завантажений, бо починався з івриту о 8:00, а закінчувався "життя в громаді" о 16:30. Часу для відпочинку дуже мало було, а ще потрібно вивчати мови і виконувати домашнє завдання. В семінарії не має інтернету тому знайшов час для інтернет клубу в неділю.

Повчальний сон

Колись давно років 3-5 назад мені наснився сон. Стою я в місті і бачу на мене на рушить величезний смерч, який поглинає в себе все що є навколо, розуміючі що скоро й він мене поглине я починаю втікати. Але смерч становиться ближче й ближче. І от він мене майже наздогнав, розуміючі що в мене нічого не вийде, я схопився за металеву трубу. Смерч ще ближче почав до мене підходити, так що мої ноги піднялися у повітрі. Не маючи надії на себе, я почав благати на допомогу, але не людей.
Я викрикнув: - "Будда врятуй мене!"
Смерч ще ближче до мене наблизився!
Я викрикнув: - "Крішна врятуй мене"!
Смерч добавив швидкості!
У розпачі я крикнув: - "Аллах врятуй мене!"
І смерч дуже швидко при близився до мене і почав мене втягувати до себе. І на решті я згадав про Ісуса Христа. І промовив благаючи: - "Ісус Христос врятуй мене грішного!" І смерч зник, все було тихе і спокійне. Потім я прокинувся. Для мене залишилася загадка, я знав про Ісуса Христа і завжди коли в мене були проблеми чи не проблеми я молився до Нього. Але чому в цьому сні я не попросив Христа першим???
Цей сон є повчальним для мене і всіх людей, не покладайтеся на себе, не покладайтеся на будду, крішну та магометанського божка. Бо є лише один Живий Бог і це Ісус Христос. Він помер за нас щоб ми мали вічне життя, Він після кожного нашого розкаяння за наші провини витирає Своєю Кров'ю всі наші провини перед Небесним Отцем. Ісус Христос є нашим спасінням. Він є Ворота у рай, Він є Сонцем Правди. І ніколи не забувайте помолитися до нього щоб не було!

Моє Небесне свято (3 роки)

Все якось не мав часу написати про одне моє особисте свято яке я святкував 23 вересня. 3 роки назад 23 вересня я був конфірмований у громаді "Воскресіння" (УЛЦ) та приняв вперше святу вечерю. Цей день для мене важливий, як наприклад день народження чи день хрищення (в який день мене христили я не знаю, але для мене кожен день є днем мого Хрищення), та іменини. Цей день має свою особливість, нагадує про мою духовну мертвість, і моє духовне воскресіння. Цей день є для мене днем хрищення мене, хоча мене не хрестили тоді. В той день як і тепер кожен день для мене є символом мого прощення і викупленя. Кожен день, я хвора гріхами людина прибігаю до свого Лікаря Ісуса Христа, у каятті перед ним і кожного дня я воскресаю завдяки моєму Господу!
Моя молитва Господу в цей день:
Слава Отцю, і Сину і Святому Духу. Амінь!
Дякую тобі Господи за те що піклуєшся про мене,
що завдяки Тобі я маю спасіння, та вічне життя
Дякую Тобі Спасе мій за те що Ти привів мене до Твоєї Святої Церкви.
Дякую мій Викупитель що я маю нагоду причаститися Твоїм Святим Тілом
та кровью, щоб мати в собі Царя Небесного - Духа Святого
Прошу Тебе мій Боже протягни руку тим хто має потребу у Твоєму Слові,
щоб вони могли мати спасіння,
бо Ти Наш вселюблячий Отець, Спаситель та Святитель душ наших.
В ім'я Отця , і Сина і Святого Духа,
Амінь!

Заповіді Інтернет-спілкування

У 2008 році блогери-християни Великобританії опублікували 10 заповідей, покликаних захистити віруючих від спокус інтернет-спілкування. Інтернет-заповіді були озвучені на лондонській конференції Євангелічного альянсу в якості заходи проти «гріхопадіння» блогів релігійної спрямованості.

1. Не став блог вище себе;
2. Не сотвори з блогу кумира;
3. Не зловживай своїм нік-нейм, користуючись анонімністю під гріх;
4. Пам'ятай день суботній, один день на тиждень до блогу не наблизишся;
5. Шануй інших блогерів більше себе самого і не надавай їх помилкам надмірного значення;
6. Не вбий чужу честь, репутацію і почуття;
7. Не використовуй інтернет, щоб змінювати дружині або чоловіку;
8. Не кради контенту чужого;
9. Чи не зводь хулу на мережевих товаришів своїх;
10. Не заздри високому рейтингу сусіда свого, задовольняйся власним місцем.
Правила для християнина-блогера
У 2010 році аналогічна спроба була зроблена українським виданням «Глас народу», в роботі над правилами взяли участь активні блогери з декількох християнських конфесій. Плід колективної творчості - той малий список правил, які слід пам'ятати християнину, який має власний блог:
1."Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною!" (Вих.20:2,3) - Інтернет і ведення блога не можуть замінити спілкування з Богом. Інтернет і ведення блога не повинні стати перешкодою для молитви, для відвідування Церкви, читання Святого Письма та отців Церкви, реальних справ милосердя і допомоги ближнім, для спілкування з родиною та якісного виконання своїх обов'язків по роботі. Необхідно регламентувати час, який відводиться на блоги та соціальні мережі, і намагатися не перевищувати встановленого ліміту собі.
2. "Ви світло для світу " (Матв.5:14). "Робіть усе на славу Божу." (Римл. 10:31). - Головна мета християнського блогу - свідчити про Господа і Спасителя Нашого Ісуса Христа і його Євангеліє. Кожен свій пост християнин повинен робити з цією метою. 
3. "Люби ближнього свого, як самого себе» (Мт. 22:39). "І так у всьому, як хочете, щоб вам люди чинили, так само чиніть і ви з ними, бо в цьому Закон і пророки." (Мт. 7:12) "Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується." (1Кор.13:4-8).Завдання християнина в Інтернет - відгукуватися на прохання людей, на їхній біль, намагатися допомогти - порадою, справою, іноді і фінансово. Не бути байдужим до їх особистих питань і проблем. 
4. "Завжди радійте! Безперестанку моліться!Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі." (1Сол.5:16-18).Перед виходом у ЖЖ чи інший блог необхідно помолитися. Необхідно молиться за своїх друзів у ЖЖ в тому числі просити про них Бога.
5. «Хіба може, брати мої, фігове дерево родити оливки, або виноград фіги? Солодка вода не тече з солонця.(Як.3:12).  "І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!" (Юд.1:9).
Не ображай ближнього, не лайся, стеж за промовою. Якщо нічого сказати хорошого - краще промовчати: «хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.» (Прип.11:12). Не ображай християн інших конфесій. 
6. «Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.Бо гнів людський не чинить правди Божої. Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.» (Як.1:19-21).
Дай співрозмовникові висловитися. Слухай те, що говорить тобі опонент. Це дозволить відповісти йому по суті. 
7. «Не будеш ходити пліткарем серед народу свого. Не будеш наставати на життя свого ближнього. Я Господь!» (Лев. 19:16).Не поширювати чутки і плітки. Пиши про те, що твердо знаєш. 
8. «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового.» (Гал.6: 2).Допомагайте один одному в дискусіях з людьми зі світу та іншого віросповідання. Вступайтеся за істину Христову, не залишайте брата (сестру) у дискусії з атеїстом або іновірцями - підказуйте і допомагайте. Але пам'ятайте, при цьому про те, що не можна ображати ближнього, але лише перестерігати. 
9. «Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій.» ( 1 Кор. 10:32).Це означає - не зваблювати іншої людини на гріх в Інтернеті. Не залишай посилання на портали, де співрозмовник може побачити непристойний (еротику, порнографію) або образливий (блюзнірські, матірний) контент. Перш ніж залишати посилання - подумай, на що ти посилаєшся. 
10. «Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня! Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.» 
(Матв. 12:36-37).Не дискутуйте, якщо в цьому немає необхідності. Дискутувати необхідно тільки тоді, коли ти переконаний, що тема дійсно важлива. Ніколи не потрібно прагнути до дискусії заради дискусії. Дискутувати необхідно тільки про те, що знаєш, про те ж, чого не знаєш, дискутувати і навіть просто висловлюватися не слід. 
11. «Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних. Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних. Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких. А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником.» (1Кор.9 :20-23).Коли приводиш аргументи в дискусії, то пам'ятай, що повинен наводити не ті аргументи, які переконливі для тебе, а ті аргументи, які переконливі для співрозмовника. Розбираючи помилки вашого опонента, старайся розбирати їх таким чином, щоб не образити опонента, тому що, якщо ти його ображаєш, то тим самим переривати дискусію і нічого довести вже не зможеш. Суперечка перетворюється у лайку. 
12. «Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. »(Рим. 12:19).Не потрібно ображатися на співрозмовника, але потрібно його любити. А якщо він все ж тебе образив, то прости його.
http://bogoslov-club.org.ua/?p=1351

Лютеранські громади Львова

Автор: Катерина ЛАБІНСЬКА
Взято: Калейдоскоп РІСУ
Наприкінці 80-их розрізнені лютерани Львова (понад 100 осіб) почали разом збиратися для молитви. У когось було німецьке коріння, хтось прийшов до цієї віри через рідних. Невдовзі з єдиної громади, через певні догматичні й обрядові розбіжності, утворилися три, які мирно співіснують сьогодні у Львові: Братня Євангельська Лютеранська Церква (БЄЛЦ), Українська Лютеранська Церква (УЛЦ) та Німецька Євангелічно-Лютеранська Церква (НЄЛЦ).
Українська Лютеранська Церква
Громада УЛЦ (зареєстрована у 1999 р.) налічує 16 вірних. Збираються вони щонеділі й на свята в орендованому залі у палаці культури ім. Г. Хоткевича.

Загалом в Україні діє 25 громад УЛЦ, найбільші – в Києві, Тернополі, Севастополі. Очолює УЛЦ єпископ В’ячеслав Горпинчук (єпископат – у Києві).
Згідно з лютеранським віровченням, українські лютерани практикують два Святі Таїнства: Хрещення і Святе Причастя. Сповідь (розмова із священиком і спільна покаяльна молитва під час Літургії) існує, але не є Святою Тайною.
«У нас нема канонів щодо частоти Сповіді і Причастя, – розповідає пастор львівської громади Олександр Сімашко, – та задля певного порядку ми причащаємо парафіян раз на 2 тижні. Не практикуємо ми відкритого Причастя – причасниками можуть бути лише вірні нашої громади, які пройшли навчання Катехизму і підтвердження своєї віри».
Унікальністю УЛЦ є те, що вона єдина в лютеранському світі дотримується східного обряду – не лише іде за юліанським календарем, а й молиться за Літургією св. Івана Золотоустого. Розповідає пастор: «Літургію ми правимо не в повному обсязі – вона дещо підкорегована Теодором Ярчуком, одним з перших лютеранських пасторів в Україні. З богослужіння видалені певні частини – молитви, які стосуються заступництва до святих, Діви Марії. Також, згідно із східним обрядом, ми використовуємо образи і розп’яття на престолі. Тобто, УЛЦ, щоб не впроваджувати чогось нового в релігійне життя українців, вирішила взяти те, що не заборонене Біблією для вживання і традиційно використовувалось на наших землях».
Українська Лютеранська Церква належить до так званої консервативної гілки – не підтримує новацій у релігійному житті, зокрема, висвячення жінок. До інших християнських Церков ставиться толерантно, окрім таких релігійних організацій як: Свідків Єгови, мормонів, Адвентистів Сьомого Дня. «Там, де є віра в Христа, у Триєдиного Бога, у спасаючу жертву Христа, – там присутня Церква Христова», – говорить священнослужитель.
Активної соціальної діяльності громада не проводить – у зв’язку із нестачею коштів. «Якщо є можливість, роздаємо гуманітарну допомогу, яка надходить від братів-лютеран з-за кордону, – розповідає пастор. – По змозі поширюємо літературу, при цьому не займаємось прозелітизмом».
Братня Євангельська Лютеранська Церква
Громада цієї Церкви є фактично найчисельнішою у Львові – налічує 30 вірних. Як розповідає старший брат Сергій Гаврилов (так називається священнослужитель у братній Церкві), братня традиція сягає часів, коли Лютеранська Церква стала державною, і вірні, бажаючи досліджувати Слово Боже не лише у неділю із пастором, а й самостійно в інші дні, почали утворювати громади для читання Біблії. Ця традиція допомогла зберегтися лютеранам Радянського Союзу, коли Лютеранська Церква була переслідувана, а пастори – репресовані.
Братня Церква вірить у Другий Прихід Христа і в Його тисячолітнє Царство, центр якого буде в Ізраїлі. «Ми віримо, що Ізраїль навернеться і Бог його спасе, – розповідає старший брат. – Сьогодні всі вважають, що на Близькому Сході необхідно досягти політичної стабільності і поділити Єрусалим. Ми ж стоїмо на тому, що там керує Бог, а в Біблії написано, що Бог каратиме народи, що поділили Його землю». Це питання – очікування тисячолітнього Царства і відношення до Ізраїлю – є дуже важливим для Братньої Церкви і становить причину догматичних розбіжностей із Лютеранською Церквою. Братня Церква пильно відслідковує події навколо Ізраїлю, знаходячи там підтвердження біблійних пророцтв.
«Якою ж буде наша віра, якщо ми не приймаємо цього? – запитує брат Сергій. – Ми віримо в те, що говорить Бог, підпорядковуючи свій розум Божому Слову. Справжня віра кориться Богові. Це дуже важливий момент – ми спасаємось вірою, а не добрими діями».

Інша особливість Братньої Церкви – дух пієтизму (благочестя, релігійно-морального самовдосконалення), який сповідується і реально панує в громаді.
Братня Церква не підтримує ліберального лютеранського богослов’я і засуджує такі його прояви, як, зокрема, жіноче священство.
Богослужіння у БЦ відрізняються від традиційного лютеранського. «Правиться невеличка Літургія – є молитва благословення, час від часу читаємо Вірую, – розповідає старший брат. – Молитви чергуються з піснями; на кожну неділю обираються два біблійні тексти і два брати виголошують проповідь. Всього у нас проповідують шестеро братів». Простіше виглядає і місце для молитви – це простора кімната (брати-лютерани збираються у квартирі по вул. Левицького) з великим столом посередині, збоку – крісла й музичні інструменти, під стіною – стіл, де лежить Біблія і свічки. Мова на богослужінні звучить українська і російська.
Причащаються вірні раз на три місяці, належно готуючись до цієї Святої Тайни. Кожної першої п’ятниці місяця тут практикується піст – за Церкву й особисті потреби. БЦ дотримується східного календаря – хоча раніше йшли за західним: «Так простіше, бо в Україні, дякувати Богу, святкуються релігійні свята на державному рівні», – говорить Сергій Гаврилов.
У Братній Церкві не існує визначеної єрархії, немає єдиного єпископа, громади діють автономно, хоча й можуть об’єднуватись у певні союзи. В Україні схожа громада діє лише в Миколаєві. Існує ще об’єднання Братніх Церков, але ці дві громади не ввійшли до нього через розбіжності у розумінні церковної політики.
До інших Церков Братня Церква ставиться толерантно, не визнає лише Свідків Єгови. «Коли нас запрошують до участі в релігійних заходах, намагаємось зрозуміти, в чому їх суть, – роз’яснює брат Сергій. – Так, ми не брали участі в акції за мир, де молились християни і члени РУН-віри. У Біблії сказано: якщо молимось з тими, хто поклоняється ідолам, тим самим знечищуємось. Натомість, брали участь у круглому столі в Українському Католицькому Університеті, де обговорювались події навколо Ірану».
Уже близько десяти років Львівська громада опікується дитячим будинком «Добре серце» у с. Новий Милятин Бузького району, проводить для дітей літні табори (зараз такий діє у Славську). У цьому допомагають брати з Німеччини. «Соціальна діяльність має обов’язково поєднуватись із проповіддю Божого Слова, інакше вона втрачає свій зміст і може лише зашкодити. Головне – звернути людей до питань вічності, до покаяння, а не просто зробити життя комфортнішим тут на землі, – каже брат Сергій. – Зараз двоє вихованців будинку уже дорослі і стали членами нашої Церкви».
Німецька Євангелічно-Лютеранська Церква
Ця громада зареєстрована у Львові 1995 року. «Сьогодні нас за списком – 50, але реально відвідують богослужіння 20-25 вірних», – говорить 79-річний пастор Микола Бендус. З них п’ятеро – студенти, решта в основному – пенсіонери. На початках було понад 100 осіб. «Спочатку ми були разом із Братньою Церквою, але потім ті, хто має німецьке коріння, вирішили, що варто мати Німецьку Лютеранську, тому ми відокремились», – розповідає священнослужитель. Загалом по Україні діють 35 громад НЄЛЦ. Єпископат – в Одесі, там діє семінарія.
«Ми маємо партнерські стосунки із Баварською Церквою, – розповідає пастор. Раніше завдяки їй ми мали можливість проводити гуманітарну діяльність, однак тепер криза торкнулась і їх. Ми опікувались Товариством дітей інвалідів у Городку. Однак ось уже два роки як ми не проводимо гуманітарної роботи».
У НЄЛЦ правиться традиційна лютеранська Літургія російською і німецькою мовами (щоправда, тих, хто вільно володіє німецькою, залишилось троє).
Львівська громада має осідок по вул. Глібова, 9. Це колишнє приміщення німецького консулату – гарне і просторе, придбане за допомогою Баварської Церкви. Тут є великий зал молитви, розрахований на 55 осіб – фактично, маленька лютеранська церква, з вівтарем, лавами для вірних, стендами із біблійними цитатами на стінах. Раніше у Львові лютеранам належали чотири кірхи, але позаяк громада нечисельна і не мала б можливості утримувати такий храм, то й не стала повертати жодного з них.
Щосереди вірні збираються для Біблійної години – вивчення Слова Божого; є вечірня дитяча школа, проходять заняття з конфірмантами.

Стосовно відношення до інших Церков, то, як говорить пастор Микола Бендус, – «один Бог і одне Хрещення – так каже апостол Павло», і цього треба триматись. Не сприймають, за його словами, лише Свідків Єгови, харизматів.
«Нещодавно ми молились разом із греко-католиками на Янівському цвинтарі, де поховані жертви радянської і німецької влади», – розповідає священнослужитель.
Ця гілка лютеран не сприймає жіночого священства. Як говорить пастор М. Бендус, «жінки можуть вести тільки недільні школи, але не проповідувати».
* * *
Загалом львівські лютерани не є багаточисельними, хоча все ж є відомими. І напевно немає в Україні міста, де б діяли три різних лютеранські громади.
P.S.: Дякую автору та РІСУ за таку чудову статтю про лютеран у Лювові !

Лютеранський пастор писав вірші про суїцид

Лютеранський пастор Андрій Паутов, який покінчив з собою пострілом з саморобного пістолета, незадовго до загибелі показував своєму колезі написані ним вірші про смерть.

- У Андрія точно так само, як він сам, загинув брат, - розповів Life News голова церковної ради громади Волгоградської області Анатолій Зякін. - Він теж застрелився. Останнім часом Андрій часто говорив, що хоче накласти на себе руки, що не вірить більше в Господа. У нього ця депресія була вже років п'ять (саме п'ять років тому помер його духовний наставник, - ред.). А починаючи з липня він все частіше говорив про смерть. Став перекладати вірші Річарда Баха, в яких говорилося, що смерть - є порятунок від усього.

Незадовго до фатального кроку Андрій показував Зякіну свої власні вірші.

- Я не запам'ятав точно, але в них було щось про кулі, про смерть, - каже Анатолій Анатолійович. - Андрій жив у Москві, але часто приїжджав до нас у Єруслан (село під Волгоградом, де знаходиться євангелічно-лютеранська громада, - ред.). Востаннє він вів службу 1 серпня.

Послушниця громади Людмила Голубнична запам'ятала, що на останній проповіді Паутов сильно нервував.

- У нього були постійні перепади настрою, - говорить Голубнична. - Андрій міг зірватися на порожньому місці.

Зякін, проводжаючи Паутова назад у Москву з Волгоградської області, як зазвичай запитав, коли той повернеться. «Швидше за все, ніколи», - такою була відповідь пастора. Андрій Паутов не послухав домовленостей колег про те, його не налякало навіть те, що лютеранство, як і  інші течії християнства, самогубство вважає тяжким гріхом.

Як уже писав Life News, 36-річний Андрій зробив самогубство після двох невдалих пострілів.

- Священик повернувся додому на вулиці Миклухо-Маклая близько 22 годин, - повідомили Life News в правоохоронних органах. - На очах у матері він зробив два пробних постріла, направивши пістолет у дзеркало. Обидва рази сталася осічка. Тоді пастор навів дуло на себе і натиснув спусковий курок ще раз.
Куля потрапила Андрієві в голову. Від отриманого поранення пастор помер миттєво.
Передсмертної записки на місці самогубства не знайшли, що дозволяє припустити, що священик вбив себе випадково і його хтось напоумив до цього.
Міліціонери вилучили на місці події саморобний однозарядний пістолет. Слідчим належить встановити, хто і навіщо передав пастору зброю.

З історії церков CELC: Конфесійна Лютеранська Церква Латвії

Громади, які складають Конфесійну Лютеранську Церкву Латвії (КЛЦЛ) або прийшли з Латвійської Євангелічно-Лютеранської Церкви (ЛЄЛЦ), яка є членом Всесвітньої лютеранської федерації, або це нові громади лютеранські які були засновані колишніми членами ЛЄЛЦ, або взагалі нові місії. Перші незалежні конфесійні лютеранські громади були зареєстровані в Латвії, на початку 1997 року. Такі міста: Кекава, Булдурі і Елгаве — ці перші лютеранські громади, зазнали гірке переслідування з боку адміністрації ЛЄЛЦ. У травні 1997 року, була сформована громада в місті Ріга, в той же рік навесні лютеранські громади з Лімбажу та Алоя вступили к КЛЦЛ. 15 червня 1997 р. була святкова служба, в якій преподобний Гундарс Бакуліс, і преподобний Угіс Сілдер , покликані служити в Ризькій лютеранській громаді. Ці 6 громад і створили Конфесійну Лютеранську Церкву Латвії.

Протягом наступних 2 років були засновані в Цесисі, Пале і Озолніекі, 3 місійні станниці в яких служили колишні члени ЛЄЛЦ. Всі вони були зареєстровані до кінця 1999 року в якості нових парафій.

2002 рік був плідним. Егон Мідуліс з Віфанії закінчив лютеранську семінарію в Манкато (Міннесота, США) і був присвячений на пастора в серпні 2002 року. Але на ділі вийшло, що замість одного нового пастора, чотири нових пасторів були висвячені 4 серпня 2002 року. Троє випускників з Академії М.Лютера що є семінарією ЛЄЛЦ не витримали лібералізм національної церкви і війшли у спільноту з КЛЦЛ, це були Айгарс Даболіньш, Улдіс Алпе і Яніс Гаісініс. 4 серпня 2002 року був великий день для конфесійних лютеран Латвії: КЛЦЛ отримала чьотирьох пасторів та побудовану церкву в місті Кекаве.

Яніс Гаісінс створив місію у його рідному місті Вентспілсі, в західній частині Латвії на узбережжі Балтійського моря. Через пару місяців 10 та громада КЛЦЛ була зареєстрована в Латвії.

Айгарс Даболіньш створив місії у селах Plieņciems, Apšuciems, що знаходяться в Ризької затоці. У квітні 2003 року була створена нова громада, пастор Егон Мудуліс почав місію в Лієпаї, що є одним з великих міст на західному узбережжі Латвії, на березі Балтійського моря. Улдіс Алпе став пастором громади в Лімбажі.

Причастників: 689 (2008р.)

Президент КЛЦЛ: Gundar Bakulis
Сайт: Конфесійна Лютеранська Церква Латвії

Гра з дияволом

Колись я їхав через метро у Церкву і до мене звернувся хлопець з пропозицією товаришувати. Я не звернув на це уваги, але дав свій старий номер телефону, і забув про цей випадок. І от пройшов час я увімкнув цей старий номер телефону і цей хлопець подзвонивши до мене запропонував зустрітись. Взявши за компанію своїх друзів я пішов на зустріч, хлопець був спокійним і добре себе вів. Пройшов час і ми з ним познайомилися, його звати Вадим. Пройшов час і при наступній нашій зустрічі з Вадимом, Вадим розповів про те що він не вірить у Бога і мені не радить, при тому він почав верзти не самітницю. Що Біблію написали у середньовіччі інквізитори і що все це вигадки і т.д. Пройшов час, і от майже останнього разу коли ми з ним бачилися, він заважав нам з друзями молитися молитвою "Отче наш", викрикуючи різні дурниці. Я поставив під сумнів нашу з ним дружбу, і майже з ним готовий був не зустрічатися. Він подзвонив мені учора і сказав що хоче зі мною поговорити та й просто зустрітися, я вирішив дати йому шанс.
Сьогодні ми зустрілися з Вадимом, ми плавали на озері та добре спілкувалися. Аж ось він сказав що хоче розповісти мені чому він хотів переконати мене в тому що Бога не має. Виявляється колись він працював на роботі, і коли була якась зустріч неформальна колег, йому запропонували зіграти в гру схожу на армреслінг, він захотів зіграти не запитавши правил гри і коли він виграв, йому сказали що гра насправді тільки починається. До нього підійшов читаючий і почав швиденько  читати правила гри, за якими він повинен виконати такі то умови, або як що щось з того він не зробить то він програє і його душа належатиме дияволу. Він якимось чином підписав ці правила гри. І тепер щоб він мав свою душу він повинен або відговорити якогось сектант і розчарувати його взагалі у релігії, палити наркотик з компанією людей з такими то умовами, він не може працювати бо як що його звільнять то він програє, як що він потрапить у тюрму то він програє, також можна виграти як що здружитися з алкоголіками, та інш. Вадим сказав що не знає що йому робити бо він заручник гри.
Тепер от думаю це правда чи вигадка, і як що правда як випасти Вадиму  з пут магістра тисячі справ?
Тут не обійтися без Професора міліардів справ! 
Тож моліться за цю людину, хай Господь Визволитель визволить Вадима від диявола та його справ! Амінь! 

Справжня причина тисняви на фестивалі Love Parade!

“Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою” (Рим.1:18)
24 липня 2010 року в німецькому місті Дуйсбург, проходив музичний фестиваль “Love Parade”, нічого не  передвіщало біди, багато молоді рушало на головну сцену через тунель. Раптом сталася невідомо із за чого паніка, почалася велика тиснява. В результаті тисняви постраждали 511 людей і 21 людина загинула. Слідство досі ще розбирає із-за чого почалася паніка, і чому двері для евакуації були закриті.
31 липня відбулося поминальне богослужіння за загиблими у тисняві на музичному фестивалі Love Parade. У богослужіннях взяли участь канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Християн Вульф. На службу прийшла велика кількість людей, і була організована трансляція з храму на великих екранах, встановлених на вулиці.
Чому? Чому так сталося? Чому Господь допустив таку трагедію? Чому загинули люди? Навряд це сталося випадково!
Як пише Tooday.ru: “LoveParade - один з найбільших і найвідоміших у Європі фестивалів. Сюди з'їжджаються люди з усієї Європи, щоб взяти участь у вражаючому своїм розмахом дійстві. У цей день на вулицях лунає сучасна музика в стилі «техно», ллються ріки пива, а публіка веселиться і танцює безпосередньо на вулицях. Це веселощі нагадує барвисту фієсту, де беруть участь як яскраво одягнені люди, так і учасники абсолютно роздягнені. Це свято присвячене сексуальним меншинам. У цей день вони вважають свої відносини і сексуальні погляди узаконеними.”
Що каже Господь про все це - “І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще наповнюйтесь Духом”(Еф.5:18).
“Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони! “. Господь засуджує пияцтво, розпусту та гомосексуалізм. Цей фестиваль був місцем саме для таких дій. Люди не зважали на Бога, який обіцяв: “Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене “(Вих.20:5) . “Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність…(Рим.1:18)”

Дощ та молитва

 Вчора після богослужіння, я повертався до дому. Коли я сів у маршрутку погода була ясна. Але коли моя зупинка становилася ближчим, почався дуже сильний дощ, оставалося дві зупинки до мого виходу з маршрутки. Маючи страх змокнути та захворіти і не поїхати у Керч, я звернувся з молитвою до Господа, щоб дощ закінчився до мого приїзду. А дощ ще більше почав лити, я вже готувався бути повністю мокрим, як тільки осталася лише хвилина, дощ припинився і коли двері відкрилися, дощу вже не було. І чомусь мені згадалася моя молитва до Господа і слова з Біблії: "І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре."(Рим.8:28), "...І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас."(1Iван.5:14)

480 років з Дня Проголошення Ауґсбурзького Віросповідання!

25 червня 1530 року був представлений віросповідний документ, імператору Карлу V на Аугсбургскому рейхстазі. Цей віросповідний документ був розроблений Пилипом Меланхтоном та одобрений Мартіном Лютером, як те у що вірують євангеліки і те що відповідає Слову Божому. До того часу католики звинувачували євангеліків у тому що вони несуть щось нове в церковне вчення. Але коли було представлено це віросповідання (Confessio Augustana), одразу стало зрозуміло що євангеліки не несуть нове, а нагадують про те що забули завдяки зловживанням католицьким єпископами та папами. Аугсбургське віросповідання є віросповідним документом лютеран. Він навчає тому що :

•  Лютерани вірять, що люди грішні від народження, вони (люди) не бояться Бога не сподіваються на нього і повні всіляких жадань. Єдиними ліками проти гріха є хрещення за допомогою Духа Святого; 

• Лютерани вірять, що Ісус втілився і істинно сприйняв природу людини, тому в його особистості з’єднани дві природи. Саме Христос повертає людей до Бога; 
• Людина не може виправдатися перед Богом ділами, але тільки вірою; 
• Лютерани вірять, що таїнства - це знаряддя Святого Духа, якими Бог рятує людей;
• Лютерани вірять, що добрі справи йдуть за вірою, але не є умовою порятунку; 
• Лютерани вірять в єдину Святу Церкву - це церква де вірно проповідується Євангелія і відправляються таїнства; 
• Незважаючи на те, що в церкві багато лицемірів, таїнства церкви дієві, бо вони вчинені силою Духа Святого; 
• Лютерани наполягають, що хрещення необхідно для порятунку, бо в хрещенні знаходиться, благодать. Тому дітей слід хрестити; 
• Лютерани вірять, що Христос істинно присутня в хлібі і вині у момент Причастя; 
• Лютерани не заперечують сповіді, але вважають, що перерахування гріхів не обов'язково; 
• Покаяння починається з розтрощення і закінчується вірою, яка виходить з Євангелія;
  Таїнства (Хрещення і Причастя) - це прямі встановлення Бога; 
• Лютерани дозволяють відправляти таїнства тільки тим, хто належним чином покликаний до цього; 
• Лютерани вірять, що церковні обряди корисні для підтримки порядку, але участь у них автоматично не приводить до порятунку, так само як і зворотне; 
• Мирські установи трактуються як божественні встановлення, тому християни можуть і повинні досягати успіху в своїх мирських професіях, бо таке їх покликання в цьому світі;
• Лютерани вірять в Друге Пришестя Ісуса Христа, який прийде судити живих і мертвих;
• Свобода вибору проявляється в мирських справах, але не в справах порятунку; 
• Причиною гріха є не Бог, а зла воля демонів і порочних людей; 
• Добрі справи є знаком присутності віри в людині, але ними не можна заслужити спасіння;
• Лютерани шанують святих, але не поклоняються їм, бо рятують не вони, але Ісус Христос. Вони лише приклади для наслідування; 
• Лютерани виступають проти целібату священства та насильного целібату; 
• За церквою зберігається лише проповідь і відправлення таїнств, в цьому її призначення. Для іншого існують цивільна влада.                                                             

Всі в ці пункти були створені на основі Святого Писання, і в це вірили перші християни. Через декілька тижнів після проголошення римська церковна влада відкинула Сповідання, яке Меланхтон захистив в Апології Ауґсбурзького Віросповідання 1531 року. У видання 1540 року Меланхтон змінив вчення о Євхаристії, перейшовши на сторону кальвіністів. Тому є дві редакції Євангельська та Загальна протестантська.

Як важко зрозуміти що таке душа!

24 червня день коли вірні Христові згадують Святого Апостола Варнаву. В цей день мене покликала бабуся, вона себе погано почувала. Я прийшов до неї у гості та допомагав їй у своїх справах. Після в нас зав'язалася розмова про Бога. Все почалося з того що бабуся почала казати що от скоро буде кінець світу. Я їй розповів що після кінця світу всі люди воскреснуть. Але вона сказала що цього не може бути, на справді воскреснуть не всі. Я запропонував бабуся поговорити на цю тему и прочитати про що каже нам Бог. Я прочитав їй про ознаки другого пришестя Ісуса Христа з Євангелія (Мр.13:22 - 37, Мт. 24:20 - 51).
Розповів про душу людини та її сотворіння (Бут. 1:26-28, 2:7). Та прочитав історію про багатого та бідного Лазаря (Лк.16:19-31). Ми поговорили про важливість душі, та роль віри у нашому спасінні. Я майже переконав бабусю про важливість дослідження Біблії зі мною, що вона не буде плутатися у своїй вірі. На при кінці ми помолились до Господа та попросили його за пасторів і служителів УЛЦ, за єпископа УЛЦ, за здоров'я бабусі та її зростання у вірі!

Протест проти смерті демократії та мандрування Бучею

Акція ВМГО "Демократичного Альянсу" проти закону 2450 о обмеженні свободи громадян на мирні зібрання, пройшов дуже цікаво. Але головне він пройшов з важливим відкладенням його прийняття та обговорення з громадськістю. Сьогодні прийняв участь у флеш - мобі, де представники "Демократичного Альянсу " вистроїлися у слово "Ні" (проти смерті демократії) та  "Так" (за свободу зібрань). Після того ми вирушили до комітету Верховної Ради. Там ми нагадували чиновникам що вони слуги народу, і що цей закон зробить Україну - поліцейською країною.


Після того я та vitskorpy   поїхали до Бучі у пошуках занедбаного парку, який чекає на своє  прибирання від активістів Київського обласного осередку ВМГО "Демократичний Альянс". Але мене здивувало, що це чисте місто, і парк там найчистіший. Не мов за межами України побував. У пошуках брудного озера ми знайшли ескалатори які прибирали сміття. Я одразу подумав що я помер і знаходжуся у Раю. Але дійшовши до Лісної Бучі, ми знайшли останки людської зневаги до природи, там було достатньо сміття. Але головне вразило, що там живе сім'я їжачків, серед сміття. От де потрібна допомога 7 їжачків серед сміття :)   Один з них, маленький підійшов до нас, на маленьку фотосесію.

Розквітла лілія

Вперше за 23 роки життя моєї бабусі в квартирі на Березняках, цього літа зацвіла лілія. Вона дійсно красива. Останній раз коли вона розквітала це було весною 1987 року. І от вона знову зацвіла, о після річниці переїзду. Мабуть це добра ознака. Дякую Господу за цю квітку, якою я тепер можу милуватися кожний день приходячи до бабусі.

Форум "Лютеранство"

В ці святкові дні, а саме в день Св. Трійці, я вирішив відродити наш старенький форум “Лютеранство”. Ще колись у 2008 році, при Херсонській громаді УЛЦ “Св. Трійці”, був створений цей форум. А створив його тодішній пастор Олег Стецюк, форум був цікавим, хоч і зареєстрованих користувачів було не менше 10, все одно форум був достатньо цікавим. Пройшли роки і от на початку 2009 року керівник і адмін форуму вийшов з кліру УЛЦ. Форум на той час був достатньо жвавий, але на сьогодні він майже мертвий. І от саме в цей день 24 травня, мене зробили адміном цього форуму. І одразу я змінив кількість колонок з темами. Сам форум російськомовний, отже колонки:  ХРИСТИАНСКИЕ НОВОСТИ: Лютеранство в Украине и за рубежом; Новости других конфессий; МОЛИТВА: Молитвенные просьбы; БОГОСЛОВИЕ: Священное Писание; Лютеранское богословие; История и археология; Литургика; МЕЖКОНФЕССИОНАЛЬНЫЙ ДИАЛОГ: Диалог с христианскими конфессиями; Диалог с нехристианами; РАЗНОЕ: Культура; Разное.
Над форумом працюють два адміністратора (я та Микола Данілов), поки що вакантне місце модератора. Тож прошу реєструватися та приймати активну участь у форумі “Лютеранство” .

П’ятидесятниця! Та окультний день Святої Трійці

П’ятидесятниця - день коли на апостолів зійшов Святий Дух, і вони почали проповідувати Євангеліє на різних мовах світу. Саме сьогодні Церква згадує ці Біблійні події. Сьогодні була святкова служба з Євхаристією, сьогодні я вперше одяг дияконський орар та служив при престолі допомогаючи пастиреві громади.
Була дуже цікава проповідь  пастора.

  Повертаючись до дому я міркував о сучасному православному розумінні П’ятидесятниці та Свята на честь Святої Трійці. Кожний сучасний православний знає що на день Трійці треба купити зелені. Бо саме в цей день треба приходити до храму з букетом лугових трав. Цю зелень можна  як завжди побачити скрізь, та купити у якоїсь бабці. Цікаво що більшість сучасних православних покупають зелень для оберега.  По традиції цю зелень треба освятити та прикрасити свій дім. Полин кладуть до підвіконня – захищає від поганих людей. Любисток до дзеркала – щоб люди любили. Аїр на підлогу – очищує дім від нечесті. М’яту ставлять до ікони – для позитивних емоцій. А найголовніше що Троїцькі трави неможна виносити з дому до наступної весни, з них треба заварювати чай та пити при хворобах. А як що цього не зробили то треба перед наступною Трійцею винести та спалити, бо будете хворіти.
Ці люди забули про найголовніше, їм потрібен Христос. Саме Ісус Христос за нас помер на хресті, перенісши  муки за кожний наш прогріх.  І не треба покладатися на полин, любисток, аїр та м’яту вони не принесуть вам того що ви шукаєте в них, бо це є гріх (1Iван.3:8). Бо всі ці речі (позитивні емоції, любов, захист від диявола та інш. ) приходить від Господа через читання Слова та споживання Його реального тіла та крові. Розп’ятий і Воскреслий Христос захистить вас від всього поганого, Він дасть вам віру та любов, Він є ВАШИМ захистом від нечесті, диявола, Він є ваші позитивні емоції (Пс.3:9). Подивиться на Христа, зверніться у молитві до Господа, і Він дасть вам Господа Духа Святого і вже більше не потрібно буде вам ці трави. Бо Він є той хто дає вам в вашій утробі ріки живої води (Івана 7:37-39а). Покладайтеся на Бога, і Він Твердинею вашою буде (Пс.17:3) . Амінь!

Співробітництво між ЄЛЦ АВ (Росії) та ЄЛЦ "Злагода"

Сайт ЕЛЦ АВ Росії повідомляє:
Що 3 травня 2010 р в Москві відбулася попередня зустріч представників Євангельської Лютеранської Церкви Аугзбурзького Віровизнання Росії (ЄЛЦ АВР) (пастори Костянтин Андрєєв і Віктор Алієв) і представників Євангельсько-Лютеранської Церкви "Злагода" - наша сестринська церква (голова церковної ради МРО "ХІЦ Прихід Св.Луки" п.Іcкітім Новосибірська обл. - Євген Провоторов, та  член ради ЦРО ЄЛЦ "Злагода" - Андрій Козіонов).

На зустрічі обговорювалися можливості співпраці двох церков і перспективи розвитку лютеранського руху в Росії.

Найближчим часом відбудуться додаткові зустрічі та консультації.

Початок співпраці ЄЛЦ АВ і ЄЛЦ "Злагода" буде виконуватися в спільному поширенні лютеранської конфесійної літератури, що видається силами ЄЛЦ "Злагода".

7500 онлайн-покупців продали свої душі. Не помітивши

Зігравши на людській ліні і неуважності, співробітники британського магазину комп'ютерних ігор GameStation отримали права на безсмертні душі 7500 покупців. Не секрет, що багато користувачів веб-сервісів і покупці онлайн-магазинів не читають договори, з якими погоджуються. Цим і скористалися підступні представники, всього на один день додавши до призначеного для користувача угодою наступний пункт:

"Розміщуючи свій замовлення через цей веб-сайт в перший день четвертого місяця 2010 року від Різдва Христового, ви погоджуєтеся надати нам невід'ємне право витребувати в будь-який момент, починаючи з даною секунди, вашу безсмертну душу. У разі, якщо ми побажаємо скористатися вашим згодою, [...] ви зобов'язуєтеся передати нам свою безсмертну душу протягом (5) п'яти робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення від сайту GameStation або його законних представників.

Ми зберігаємо за собою право на доставку згаданого повідомлення у вигляді двометрових вогненних літер, одночасно відмовляючись від будь-якої відповідальності за пошкодження, які цими літерами можуть бути заподіяні. У разі, якщо ви а) не вірите в існування безсмертної душі, б) раніше вже продали душу третій особі або в) не бажаєте передавати її нам, просто відмовтеся від даної опції та продовжите звичайну процедуру оформлення замовлення ".

За підрахунками магазину, цілих 88 відсотків відсотків покупців бездумно віддали свої душі, і лише 12 відсотків скористалися відповідної опцією і відмовилися від сумнівної угоди. При цьому останні отримали від магазину грошовий приз за уважність у розмірі 5 фунтів, пише sait-com.com

Що й казати, результати експерименту заслуговують на увагу. Адже виходить, що майже 90 відсотків людей здатне запросто укласти яку завгодно угоду - хоч угоду з дияволом! - І навіть не помітити цього.

Молодіжний лютеранський форум 2010 рік.

Традиційно на травневі свята молодь Української Лютеранської Церкви збирається на форумі щоб разом спілкуватися, досліджувати Слово Боже, та милуватися краєвидами України, буваючи у різних історичних  місцевостях.
Київська молодь приїхала у Сімферополь, і одразу відправилась у маленьку подорож по місту. Ми бачили річку Салгір, красиві квітки та дерева. Нарешті дійшовши до Верховної Ради АР Крим ми побачили традиційний першотравневий мітинг, на якому ми побували.
 



Дочекавшись молоді з інших міст які приїхали у Сімферополь, ми добралися до вокзалу і разом поїхали до Севастополю на електричці. Після обіду вся молодь пішла до розважального комплексу, де частина молоді була на льодовому катку, а інша грала у боулінг. Після розваги та вечері на нас чекав вечір хвали та молитви, також біблійний урок. У свій вільний час молодь грала у настільний теніс та Uno.
Наступний день, з ранку о після сніданку кияни відправились на екскурсію по центру Севастополя, ми побачили стару лютеранську церкву (яка зараз жилий дім ),

Володимирський собор,

пам’ятник затонулим кораблям.

Та відправились на недільну літургію. Яка вперше за історію Севастопольської громади “Христа Спаса” проводилася у не збудованому храмі. Літургія не була така до якої звикли кожна молодь у своїй громаді, була дуже цікава проповідь.



Після служіння був проведений біблійний урок на тему “Іслам”, він багатьом запам’ятався своєю дискусією. Після обіду нас чекав Херсонес, місто Корсунь де був охрищенний  князь Володимир Великий. І о після екскурсії нас чекав знову вечір поклоніння та молитви з цікавим біблійним роздумом пастора О. Фещенко, який зворушив своєю цікавістю багато молоді.

Останній день форума, сніданок та Балаклава. Цей підйом на руїни вежі Чембало був важким і небезпечним для життя, але всі завдяки Господу піднялися щоб почути проповідь пастора В. Зінченко.

Після того нас чекали останні часи та хвилини форума, ми їхали до дому.  Дякую Тобі Господи за вірних Твоїх людей що організували цей форум, Боже благослови пастора Віктора Пащенко та брата Олександра Жакуна, вікаря Тараса Босюка, Володимира Маскова, Олександра Кульчицького, та пасторів Олександра Фещенко та Вадима Зінченко, професора Джона Вогта, та всіх хто був причастний до організаційних моментів форума. + Амінь!        

Псалом 138

Плоди поїздки

 Після поїздки у с. Потіївка у школу-інтернат, я оптимістично чекав листів з відти. І от вчора отримав лист від однієї дівчини. Що ж буду переписуватися, будемо разом досліджувати Слово Боже. Я радий що в цьому депресійному місці хоч хтось відважився написати мені листа. Що ж буду чекати листа і від інших кому я дав свою адресу або адресу концелярії УЛЦ.

Господь живе!

У похилому віці німецькому реформатору Мартіну Лютеру,  довелося  чимало розчаровуватися. Він був кілька разів засмучений. Лютер сумував через розвиток деяких справ, які йшли інакше, ніж він це собі уявляв. Його дружина Катеріна, дуже добре бачила все це, намагалася допомогти своєму чоловікові. Вона згадала, що в минулі часи він із задоволенням писав крейдою на столі слово «vivit!», Яке в перекладі з латини означає «Він живе!». У ті роки Лютер пояснював це так: «Ісус живе, а якщо б Він не жив, то і я не бажав би жити і години. Тільки лише тому що Він живе, і ми будемо жити через Нього, як Він сам сказав про це: "Бо живу Я і ви будете жити".

Тоді в голову Катеріни прийшла особлива ідея: вона доручила каменотесу висікти над дверима їхнього будинку одне єдине слово на латині: «vivit!». І кожному, хто проходив через ворота і входив у їхній будинок, цей напис нагадувала про те, що Він, Господь, живе!

І я хотів би щоб і в наших серцях було написано: Він живе! Ісус Христос живе. Коли людина обтяжена турботами, коли багато чого в житті відбувається не так, як хотілося б, треба пам'ятати: Він живе, Він знає все, і Він не залишить нас на самоті, Він завжди з нами. Яка потіха закладена в цих простих словах: Він живе! Це присутність Бога, це понад сила, яка діє і сьогодні. Нехай сила Ісуса Христа наповнить наші серця, а з нею ми зможемо бути благословенням і допомогою також і для інших. Господь здобув перемогу над смертю і пеклом, і коли Він прийде знову, проявиться ця переможна сила Сина Божого.
Суть всього пасхального події в цілому узагальнюється у висловленні апостола Павла до Коринтян: «Бог воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою». Це дуже точний опис нашого майбутнього. Коли Господь прийде знову, ми отримаємо бездоганне, досконале нове тіло без гріха, воно буде подібне прославленому тілу Господа, і ми віруючі у Христа розп'ятого будемо мати вічне спілкування з Триєдиним Богом.

Поїздка у с. Потіївка

Традиційно під час Великого Пасхального тижня , парафіяни Київської громада УЛЦ “Воскресіння” відвідують Потіївську загальноосвітню школу-інтернат, разом з Фондом “Україна - дітям”. До цієї події готувалася громада, збираючи пожертвування на закупівлю пасок. От сьогодні я (диякон С. Березін), голова громади О. Хилюк та дияконесса Е. Зінченко, разом з фондом за дорученням Єпископа УЛЦ В. Горпинчука, та   нашої громади, поїхали в цей інтернат. Дорога була двох часова, під час дороги я насолодився дорогоцінним українським краєвидом.  Доїхавши до інтернату, інтернатівська молодь допомагала розвантажити наші спільні з фондом подарунки. Далі мене чекала цікаве спілкування з молоддю. Так як це було о після 15:00, деяка молодь була на вулиці. Тож я розмовляв з рештою яка ще була у своїх кімнатах. Одна група дівчаток непогано відповідали на моє питання, вони знали про Світле Христове Воскресіння, і що Ісус є Господь, що помер за наші гріхи, мене також приємно здивувало що дівчата вміють добре вишивати. Наступна група дівчат трішки розгубилися, почувши мої запитання, і не дали відповіді. Я їм розповів про Ісуса і вони зацікавилися Господом, хоч і соромилися розмовляти. Далі я натрапив на одно хлопця, він мені запам’ятався, коли ми приїхали більшість дітей дивилася на нас через вікна, а він вийшов і підійшов, почавши запитувати мене. Отож я і з ним поговорив про Господа. Кожній з груп я віддав свої координати, запропонувавши переписуватися і разом досліджувати Слово Боже. Деяких дітей я запитував чи є в них Біблія і вони казали так, а де хто її не мав і майже вперше чули про Ісуса Христа.

• Наступного разу я хотів би привезти туди з собою трішки нашої літератури, а тим хто захоче досліджувати Слово Боже – Біблії.

• Також я хотів би щоб наступний раз приїхала наша молодь з виставою і подарунками.

Тож прошу молитися + Господу за цих дітей та за зростання їхнього інтересу до Біблії.