Записи євангеліста Аугсбургського віросповіданя

На свято Святого Миколая наша громада вирішила допомогти нашій старенькій парафіянці, яка залишилась одна і не має родичів. Багато братві і сестер принесли до церкви продукти, а хто і гроші. За дорученням пастора В. Горпинчука я і голова громади Олександр Хилюк у понеділок поїхали провідати нашу сестру, яка нещодавно святкувала своє день народження - 85 років. Вона дуже зраділа що ми прийшли до неї, запитувала як справи в церкві. Після розмов, настав час Біблійного уроку. Сестра Єлизавета дуже любить досліджувати Святе Писання, вона багато псалмів знає на пам'ять і для мене це великий приклад. Я вже готовий був починати, але не знав з чого і вона попросила зачитати Псалом 90 (91), цей псалом оспівує Нашого Господа - Охоронця, який нас береже від усякого лиха, та ненависті диявола. Ми почали говорити на скільки Господь про нас дбає та охороняє нас. Я розповів одну з своїх історій. Вона теж розповіла історії зі свого життя, коли очевидно втручався Господь щоб зберегти. Істор

Благочестивому і вірному братові Георгу Шпенляйну, ченцеві ордену св. Августина в Меммінген, прийнятому в Господі братові. Слава Ісусу Христу, амінь. Благодать і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. Улюблений брате мій, я хотів би дізнатися, ... як же йдуть справи з твоєю душею, а саме, навчилася вона, нарешті, зневажати власну правду і дихати вільно і повно в правді Христової, і покладатися тільки на неї. Бо запалав нині спокуса зарозумілості у багатьох людей, особливо ж у тих, які своїми власними силами бажають бути праведними і добрими. Вони не знають правди благодать, що була нам так рясно і даром у Христі. Тому вони й відчувають у собі невпинне і непереборне прагнення чинити добро до тих пір і так довго, доки не відчують упевненість у тому, що вже можуть встояти перед Богом, як би прикрашені своїми чеснотами і заслугами, що, проте ж, зовсім неможливо. Та й ти сам, коли ще жив у нас, був прихильником такої думки, а точніше безумства. Але не тільки ти, але і я сам

 Останні дні  А. Друга неділя В наступну неділю, ми з хлопцями вирішили відвідати Воробіївську громаду УЛЦ, а потім прийти на англомовне богослужіння до Тернопільської громади  де богослужіння проводив ректор семінарії Джон Вогт. Отож приїхавши до Воробіївки ми побачили старий будиночок і поруч розвалену будівлю. Ми зайшли до церкви і одразу нас зустріла така ж сама температура що й на вулиці. Як вияснилося в селі не має світла та електроенергії, то ж на електрообігрівачі  можна було й не розраховувати. Громада в Воробіївці  не велика, але очі зраділи коли більша частина парафіян це молодь. Дуже не хотілося замерзнути й захворіти, тим паче перебуваючи в семінарії де ще на нас чекала неділя навчання. Тож перед початком богослужіння я помолився до Господа щоб він не дав мені та присутнім через холод захворіти. Богослужіння почалося, електроенергії нема, тому замість музики під час гімнів ми почули співи людей та губну гармошку керівника хору. Дуже цікава була проповідь пастора Олега

Наступні дні   А. Вечірня молитва   З другого дня навчання в семінарії, я запропонував хлопцям зробити щоденні вечірні молитви, де ми будемо читати проповіді з журналу "Добра Звістка", потім ми отримали дозвіл від ректора. Кожен день ми чергувалися в проведенні вечірньої молитви. Я читав проповіді на українській мові, брат Анатолій на російській мові, а брат Олексій на білоруській мові. Сам чин вечірньої молитви був також перекладений на російську мову для нашого білоруса (ми з Анатолієм й переклали з української мови). Самою інтернаціональною вечірньою молитвою в нас була в дні проповіді брата Олексія - проповідь та читання з Аугсбурзького віросповідання були на білоруській мові, гімни співалися українською мовою, а читання псалмів та текстів з Біблії та молитви були російською мовою. В дні української служби, все було на українській мові, в дні Анатолія все було на російській. Все це було зрозуміло, навіть читання на білоруській мові). Після молитви в день від'їзд

Перші дні Згадую минулу неділю, як я приїхав до УЛБССС (Українська лютеранська богословська семінарія Святої Софії)в Тернопіль о 5:00 ранку. Мене зустрічав водій семінарії який і доставив мене до неї. Коли ми приїхали я познайомився з білоруським студентом, який майже один проповідник в своїх двох громадах в Мінську та Жодіно, після смерті пастора Миколи Бадрусьова. Після маленького сніданку нас відвезли до Тернопільської громади "Св. ап. Івана та Якова". Там ми зустріли єпископа В'ячеслава Горпинчука, який у єпископському візиті до громад УЛЦ читав проповідь. Ми причастилися у громаді. А після богослужіння ми спілкувалися з вірними УЛЦ, серед них знайшовся і читач мого блогу (передаю щире вітання!). Потім нас підвіз до семінарії єпископ, який і нагодував нас. Наступний день був менш напружений ніж після нього. Нас чекав урок з "грецької мови нового заповіту", "основи християнської доктрини" та курс "життя в громаді" . Десь о 14:00 до на

Колись давно років 3-5 назад мені наснився сон. Стою я в місті і бачу на мене на рушить величезний смерч, який поглинає в себе все що є навколо, розуміючі що скоро й він мене поглине я починаю втікати. Але смерч становиться ближче й ближче. І от він мене майже наздогнав, розуміючі що в мене нічого не вийде, я схопився за металеву трубу. Смерч ще ближче почав до мене підходити, так що мої ноги піднялися у повітрі. Не маючи надії на себе, я почав благати на допомогу, але не людей. Я викрикнув: - "Будда врятуй мене!" Смерч ще ближче до мене наблизився! Я викрикнув: - "Крішна врятуй мене"! Смерч добавив швидкості! У розпачі я крикнув: - "Аллах врятуй мене!" І смерч дуже швидко при близився до мене і почав мене втягувати до себе. І на решті я згадав про Ісуса Христа. І промовив благаючи: - "Ісус Христос врятуй мене грішного!" І смерч зник, все було тихе і спокійне. Потім я прокинувся. Для мене залишилася загадка, я знав про Ісуса Христа і завжди

Все якось не мав часу написати про одне моє особисте свято яке я святкував 23 вересня. 3 роки назад 23 вересня я був конфірмований у громаді "Воскресіння" (УЛЦ) та приняв вперше святу вечерю. Цей день для мене важливий, як наприклад день народження чи день хрищення (в який день мене христили я не знаю, але для мене кожен день є днем мого Хрищення), та іменини. Цей день має свою особливість, нагадує про мою духовну мертвість, і моє духовне воскресіння. Цей день є для мене днем хрищення мене, хоча мене не хрестили тоді. В той день як і тепер кожен день для мене є символом мого прощення і викупленя. Кожен день, я хвора гріхами людина прибігаю до свого Лікаря Ісуса Христа, у каятті перед ним і кожного дня я воскресаю завдяки моєму Господу! Моя молитва Господу в цей день: Слава Отцю, і Сину і Святому Духу. Амінь! Дякую тобі Господи за те що піклуєшся про мене, що завдяки Тобі я маю спасіння, та вічне життя Дякую Тобі Спасе мій за те що Ти привів мене до Твоєї Святої Церкви.

У 2008 році блогери-християни Великобританії опублікували 10 заповідей, покликаних захистити віруючих від спокус інтернет-спілкування. Інтернет-заповіді були озвучені на лондонській конференції Євангелічного альянсу в якості заходи проти «гріхопадіння» блогів релігійної спрямованості. 1. Не став блог вище себе; 2. Не сотвори з блогу кумира; 3. Не зловживай своїм нік-нейм, користуючись анонімністю під гріх; 4. Пам'ятай день суботній, один день на тиждень до блогу не наблизишся; 5. Шануй інших блогерів більше себе самого і не надавай їх помилкам надмірного значення; 6. Не вбий чужу честь, репутацію і почуття; 7. Не використовуй інтернет, щоб змінювати дружині або чоловіку; 8. Не кради контенту чужого; 9. Чи не зводь хулу на мережевих товаришів своїх; 10. Не заздри високому рейтингу сусіда свого, задовольняйся власним місцем. Правила для християнина-блогера У 2010 році аналогічна спроба була зроблена українським виданням «Глас народу», в роботі над правилами взяли участ

Автор: Катерина ЛАБІНСЬКА Взято: Калейдоскоп РІСУ Наприкінці 80-их розрізнені лютерани Львова (понад 100 осіб) почали разом збиратися для молитви. У когось було німецьке коріння, хтось прийшов до цієї віри через рідних. Невдовзі з єдиної громади, через певні догматичні й обрядові розбіжності, утворилися три, які мирно співіснують сьогодні у Львові: Братня Євангельська Лютеранська Церква (БЄЛЦ), Українська Лютеранська Церква (УЛЦ) та Німецька Євангелічно-Лютеранська Церква (НЄЛЦ). Українська Лютеранська Церква Громада УЛЦ (зареєстрована у 1999 р.) налічує 16 вірних. Збираються вони щонеділі й на свята в орендованому залі у палаці культури ім. Г. Хоткевича. Загалом в Україні діє 25 громад УЛЦ, найбільші – в Києві, Тернополі, Севастополі. Очолює УЛЦ єпископ В’ячеслав Горпинчук (єпископат – у Києві). Згідно з лютеранським віровченням, українські лютерани практикують два Святі Таїнства: Хрещення і Святе Причастя. Сповідь (розмова із священиком і спільна покаяльна молитва під час Літ

Лютеранський пастор Андрій Паутов, який покінчив з собою пострілом з саморобного пістолета, незадовго до загибелі показував своєму колезі написані ним вірші про смерть. - У Андрія точно так само, як він сам, загинув брат, - розповів Life News голова церковної ради громади Волгоградської області Анатолій Зякін. - Він теж застрелився. Останнім часом Андрій часто говорив, що хоче накласти на себе руки, що не вірить більше в Господа. У нього ця депресія була вже років п'ять (саме п'ять років тому помер його духовний наставник, - ред.). А починаючи з липня він все частіше говорив про смерть. Став перекладати вірші Річарда Баха, в яких говорилося, що смерть - є порятунок від усього. Незадовго до фатального кроку Андрій показував Зякіну свої власні вірші. - Я не запам'ятав точно, але в них було щось про кулі, про смерть, - каже Анатолій Анатолійович. - Андрій жив у Москві, але часто приїжджав до нас у Єруслан (село під Волгоградом, де знаходиться євангелічно-лютеранська громада, -

Громади, які складають Конфесійну Лютеранську Церкву Латвії (КЛЦЛ) або прийшли з Латвійської Євангелічно-Лютеранської Церкви (ЛЄЛЦ), яка є членом Всесвітньої лютеранської федерації, або це нові громади лютеранські які були засновані колишніми членами ЛЄЛЦ, або взагалі нові місії. Перші незалежні конфесійні лютеранські громади були зареєстровані в Латвії, на початку 1997 року. Такі міста: Кекава, Булдурі і Елгаве — ці перші лютеранські громади, зазнали гірке переслідування з боку адміністрації ЛЄЛЦ. У травні 1997 року, була сформована громада в місті Ріга, в той же рік навесні лютеранські громади з Лімбажу та Алоя вступили к КЛЦЛ. 15 червня 1997 р. була святкова служба, в якій преподобний Гундарс Бакуліс, і преподобний Угіс Сілдер , покликані служити в Ризькій лютеранській громаді. Ці 6 громад і створили Конфесійну Лютеранську Церкву Латвії. Протягом наступних 2 років були засновані в Цесисі, Пале і Озолніекі, 3 місійні станниці в яких служили колишні члени ЛЄЛЦ. Всі вони були зареє

Колись я їхав через метро у Церкву і до мене звернувся хлопець з пропозицією товаришувати. Я не звернув на це уваги, але дав свій старий номер телефону, і забув про цей випадок. І от пройшов час я увімкнув цей старий номер телефону і цей хлопець подзвонивши до мене запропонував зустрітись. Взявши за компанію своїх друзів я пішов на зустріч, хлопець був спокійним і добре себе вів. Пройшов час і ми з ним познайомилися, його звати Вадим. Пройшов час і при наступній нашій зустрічі з Вадимом, Вадим розповів про те що він не вірить у Бога і мені не радить, при тому він почав верзти не самітницю. Що Біблію написали у середньовіччі інквізитори і що все це вигадки і т.д. Пройшов час, і от майже останнього разу коли ми з ним бачилися, він заважав нам з друзями молитися молитвою "Отче наш", викрикуючи різні дурниці. Я поставив під сумнів нашу з ним дружбу, і майже з ним готовий був не зустрічатися. Він подзвонив мені учора і сказав

“Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою” (Рим.1:18) 24 липня 2010 року в німецькому місті Дуйсбург, проходив музичний фестиваль “Love Parade”, нічого не  передвіщало біди, багато молоді рушало на головну сцену через тунель. Раптом сталася невідомо із за чого паніка, почалася велика тиснява. В результаті тисняви постраждали 511 людей і 21 людина загинула. Слідство досі ще розбирає із-за чого почалася паніка, і чому двері для евакуації були закриті. 31 липня відбулося поминальне богослужіння за загиблими у тисняві на музичному фестивалі Love Parade. У богослужіннях взяли участь канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Християн Вульф. На службу прийшла велика кількість людей, і була організована трансляція з храму на великих екранах, встановлених на вулиці. Чому? Чому так сталося? Чому Господь допустив таку трагедію? Чому загинули люди? Навряд це сталося випадково! Як пише Tooday.ru : “LoveParade - один з найбільши

 Вчора після богослужіння, я повертався до дому. Коли я сів у маршрутку погода була ясна. Але коли моя зупинка становилася ближчим, почався дуже сильний дощ, оставалося дві зупинки до мого виходу з маршрутки. Маючи страх змокнути та захворіти і не поїхати у Керч, я звернувся з молитвою до Господа, щоб дощ закінчився до мого приїзду. А дощ ще більше почав лити, я вже готувався бути повністю мокрим, як тільки осталася лише хвилина, дощ припинився і коли двері відкрилися, дощу вже не було. І чомусь мені згадалася моя молитва до Господа і слова з Біблії: "І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре."(Рим.8:28), "...І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас."(1Iван.5:14)

25 червня 1530 року був представлений віросповідний документ, імператору Карлу V на Аугсбургскому рейхстазі. Цей віросповідний документ був розроблений Пилипом Меланхтоном та одобрений Мартіном Лютером, як те у що вірують євангеліки і те що відповідає Слову Божому. До того часу католики звинувачували євангеліків у тому що вони несуть щось нове в церковне вчення. Але коли було представлено це віросповідання (Confessio Augustana), одразу стало зрозуміло що євангеліки не несуть нове, а нагадують про те що забули завдяки зловживанням католицьким єпископами та папами. Аугсбургське віросповідання є віросповідним документом лютеран. Він навчає тому що :  Лютерани вірять, що люди грішні від народження, вони (люди) не бояться Бога не сподіваються на нього і повні всіляких жадань. Єдиними ліками проти гріха є хрещення за допомогою Духа Святого;  Лютерани вірять, що Ісус втілився і істинно сприйняв природу людини, тому в його особистості з’єднани дві природи. Саме Христос повертає людей

24 червня день коли вірні Христові згадують Святого Апостола Варнаву. В цей день мене покликала бабуся, вона себе погано почувала. Я прийшов до неї у гості та допомагав їй у своїх справах. Після в нас зав'язалася розмова про Бога. Все почалося з того що бабуся почала казати що от скоро буде кінець світу. Я їй розповів що після кінця світу всі люди воскреснуть. Але вона сказала що цього не може бути, на справді воскреснуть не всі. Я запропонував бабуся поговорити на цю тему и прочитати про що каже нам Бог. Я прочитав їй про ознаки другого пришестя Ісуса Христа з Євангелія (Мр.13:22 - 37, Мт. 24:20 - 51). Розповів про душу людини та її сотворіння (Бут. 1:26-28, 2:7). Та прочитав історію про багатого та бідного Лазаря (Лк.16:19-31). Ми поговорили про важливість душі, та роль віри у нашому спасінні. Я майже переконав бабусю про важливість дослідження Біблії зі мною, що вона не буде плутатися у своїй вірі. На при кінці ми помолились до Господа та попросили його за пасторів і служителів

Акція ВМГО "Демократичного Альянсу" проти закону 2450 о обмеженні свободи громадян на мирні зібрання, пройшов дуже цікаво. Але головне він пройшов з важливим відкладенням його прийняття та обговорення з громадськістю. Сьогодні прийняв участь у флеш - мобі, де представники "Демократичного Альянсу " вистроїлися у слово "Ні" (проти смерті демократії) та  "Так" (за свободу зібрань). Після того ми вирушили до комітету Верховної Ради. Там ми нагадували чиновникам що вони слуги народу, і що цей закон зробить Україну - поліцейською країною. Після того я та vitskorpy    поїхали до Бучі у пошуках занедбаного парку, який чекає на своє  прибирання від активістів Київського обласного осередку ВМГО "Демократичний Альянс". Але мене здивувало, що це чисте місто, і парк там найчистіший. Не мов за межами України побував. У пошуках брудного озера ми знайшли ескалатори які прибирали сміття. Я одразу подумав що я помер і знах

Вперше за 23 роки життя моєї бабусі в квартирі на Березняках, цього літа зацвіла лілія. Вона дійсно красива. Останній раз коли вона розквітала це було весною 1987 року. І от вона знову зацвіла, о після річниці переїзду. Мабуть це добра ознака. Дякую Господу за цю квітку, якою я тепер можу милуватися кожний день приходячи до бабусі.

В ці святкові дні, а саме в день Св. Трійці, я вирішив відродити наш старенький форум “Лютеранство”. Ще колись у 2008 році, при Херсонській громаді УЛЦ “Св. Трійці”, був створений цей форум. А створив його тодішній пастор Олег Стецюк, форум був цікавим, хоч і зареєстрованих користувачів було не менше 10, все одно форум був достатньо цікавим. Пройшли роки і от на початку 2009 року керівник і адмін форуму вийшов з кліру УЛЦ. Форум на той час був достатньо жвавий, але на сьогодні він майже мертвий. І от саме в цей день 24 травня, мене зробили адміном цього форуму. І одразу я змінив кількість колонок з темами. Сам форум російськомовний, отже колонки:  ХРИСТИАНСКИЕ НОВОСТИ: Лютеранство в Украине и за рубежом; Новости других конфессий; МОЛИТВА: Молитвенные просьбы; БОГОСЛОВИЕ: Священное Писание; Лютеранское богословие; История и археология; Литургика; МЕЖКОНФЕССИОНАЛЬНЫЙ ДИАЛОГ: Диалог с христианскими конфессиями; Диалог с нехристианами; РАЗНОЕ: Культура; Разное. Над форумом

П’ятидесятниця - день коли на апостолів зійшов Святий Дух, і вони почали проповідувати Євангеліє на різних мовах світу. Саме сьогодні Церква згадує ці Біблійні події. Сьогодні була святкова служба з Євхаристією, сьогодні я вперше одяг дияконський орар та служив при престолі допомогаючи пастиреві громади. Була дуже цікава проповідь   пастора.   Повертаючись до дому я міркував о сучасному православному розумінні П’ятидесятниці та Свята на честь Святої Трійці. Кожний сучасний православний знає що на день Трійці треба купити зелені. Бо саме в цей день треба приходити до храму з букетом лугових трав. Цю зелень можна  як завжди побачити скрізь, та купити у якоїсь бабці. Цікаво що більшість сучасних православних покупають зелень для оберега.  По традиції цю зелень треба освятити та прикрасити свій дім. Полин кладуть до підвіконня – захищає від поганих людей. Любисток до дзеркала – щоб люди любили. Аїр на підлогу – очищує дім від нечесті. М’яту ставлять до ікони – для позитивних емоцій. А

Сайт ЕЛЦ АВ Росії повідомляє : Що 3 травня 2010 р в Москві відбулася попередня зустріч представників Євангельської Лютеранської Церкви Аугзбурзького Віровизнання Росії (ЄЛЦ АВР) (пастори Костянтин Андрєєв і Віктор Алієв) і представників Євангельсько-Лютеранської Церкви "Злагода" - наша сестринська церква (голова церковної ради МРО "ХІЦ Прихід Св.Луки" п.Іcкітім Новосибірська обл. - Євген Провоторов, та  член ради ЦРО ЄЛЦ "Злагода" - Андрій Козіонов). На зустрічі обговорювалися можливості співпраці двох церков і перспективи розвитку лютеранського руху в Росії. Найближчим часом відбудуться додаткові зустрічі та консультації. Початок співпраці ЄЛЦ АВ і ЄЛЦ "Злагода" буде виконуватися в спільному поширенні лютеранської конфесійної літератури, що видається силами ЄЛЦ "Злагода".

Зігравши на людській ліні і неуважності, співробітники британського магазину комп'ютерних ігор GameStation отримали права на безсмертні душі 7500 покупців. Не секрет, що багато користувачів веб-сервісів і покупці онлайн-магазинів не читають договори, з якими погоджуються. Цим і скористалися підступні представники, всього на один день додавши до призначеного для користувача угодою наступний пункт: "Розміщуючи свій замовлення через цей веб-сайт в перший день четвертого місяця 2010 року від Різдва Христового, ви погоджуєтеся надати нам невід'ємне право витребувати в будь-який момент, починаючи з даною секунди, вашу безсмертну душу. У разі, якщо ми побажаємо скористатися вашим згодою, [...] ви зобов'язуєтеся передати нам свою безсмертну душу протягом (5) п'яти робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення від сайту GameStation або його законних представників. Ми зберігаємо за собою право на доставку згаданого повідомлення у вигляді двометрових вогненних

Традиційно на травневі свята молодь Української Лютеранської Церкви збирається на форумі щоб разом спілкуватися, досліджувати Слово Боже, та милуватися краєвидами України, буваючи у різних історичних  місцевостях. Київська молодь приїхала у Сімферополь, і одразу відправилась у маленьку подорож по місту. Ми бачили річку Салгір, красиві квітки та дерева. Нарешті дійшовши до Верховної Ради АР Крим ми побачили традиційний першотравневий мітинг, на якому ми побували.   Дочекавшись молоді з інших міст які приїхали у Сімферополь, ми добралися до вокзалу і разом поїхали до Севастополю на електричці. Після обіду вся молодь пішла до розважального комплексу, де частина молоді була на льодовому катку, а інша грала у боулінг. Після розваги та вечері на нас чекав вечір хвали та молитви, також біблійний урок. У свій вільний час молодь грала у настільний теніс та Uno. Наступний день, з ранку о після сніданку кияни відправились на екскурсію по центру Севастополя, ми побачили стару лютеранськ

 Після поїздки у с. Потіївка у школу-інтернат, я оптимістично чекав листів з відти. І от вчора отримав лист від однієї дівчини. Що ж буду переписуватися, будемо разом досліджувати Слово Боже. Я радий що в цьому депресійному місці хоч хтось відважився написати мені листа. Що ж буду чекати листа і від інших кому я дав свою адресу або адресу концелярії УЛЦ.

У похилому віці німецькому реформатору Мартіну Лютеру,  довелося  чимало розчаровуватися. Він був кілька разів засмучений. Лютер сумував через розвиток деяких справ, які йшли інакше, ніж він це собі уявляв. Його дружина Катеріна, дуже добре бачила все це, намагалася допомогти своєму чоловікові. Вона згадала, що в минулі часи він із задоволенням писав крейдою на столі слово «vivit!» , Яке в перекладі з латини означає «Він живе!» . У ті роки Лютер пояснював це так: «Ісус живе, а якщо б Він не жив, то і я не бажав би жити і години. Тільки лише тому що Він живе, і ми будемо жити через Нього, як Він сам сказав про це: "Бо живу Я і ви будете жити" . Тоді в голову Катеріни прийшла особлива ідея: вона доручила каменотесу висікти над дверима їхнього будинку одне єдине слово на латині: «vivit!» . І кожному, хто проходив через ворота і входив у їхній будинок, цей напис нагадувала про те, що Він, Господь, живе! І я хотів би щоб і в наших серцях було написано: Він живе! Ісус Христос

Традиційно під час Великого Пасхального тижня , парафіяни Київської громада УЛЦ “Воскресіння” відвідують Потіївську загальноосвітню школу-інтернат, разом з Фондом “Україна - дітям”. До цієї події готувалася громада, збираючи пожертвування на закупівлю пасок. От сьогодні я (диякон С. Березін), голова громади О. Хилюк та дияконесса Е. Зінченко, разом з фондом за дорученням Єпископа УЛЦ В. Горпинчука, та   нашої громади, поїхали в цей інтернат. Дорога була двох часова, під час дороги я насолодився дорогоцінним українським краєвидом.  Доїхавши до інтернату, інтернатівська молодь допомагала розвантажити наші спільні з фондом подарунки. Далі мене чекала цікаве спілкування з молоддю. Так як це було о після 15:00, деяка молодь була на вулиці. Тож я розмовляв з рештою яка ще була у своїх кімнатах. Одна група дівчаток непогано відповідали на моє питання, вони знали про Світле Христове Воскресіння, і що Ісус є Господь, що помер за наші гріхи, мене також приємно здивувало що дівчата