Шукаймо!

Показ дописів із міткою добрі діла. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою добрі діла. Показати всі дописи

Мартін Лютер - "Про світську владу"

По-друге. Всупереч згаданому вище вагомо звучить те, що заявив Христос (Мф. 5:38-42 ): «Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба. А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу. А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому. А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві. Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього». А також Павло (Рим.12:19-21): «Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь». Про це ж йдеться в Мт. 5: «Любіть ворогів ваших, хто ненавидить вас». І в 1 Пет. 3:9: «Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення». Ці та схожі на них вислови звучать так, ніби то у християн за Новим Заповітом не повинно бути ніякого світського меча.

До того ж софісти також просторікують про те, що Христос скасував закон Мойсея, і зробив з подібних заповідей поради для обраних, і розділив християнське вчення і стан на дві частини: одну вони назвали досконалу, їй присвятили такі поради; іншу - недосконалою, їй присвятили заповіді. І зробили вони це нахабно, свавільно, без жодних свідчень Писання, не помітивши того, що Христос в тому ж самому місці чітко викладає Своє вчення і не хоче вилучити з нього навіть букви, і проклинає, і кидає в пекло тих, хто не любить своїх ворогів. Ось чому ми повинні говорити про це по -іншому: слова Христа призначені всім - досконалим і недосконалим. Адже досконалість або недосконалість не укладаються в справах, не створюють також ніякого особливого мирського стану серед християн, а виявляються в серці, у вірі і любові. Хто більше вірить і любить, той і досконалий, незважаючи на те, яке місце він займає в світі: чоловік він чи жінка, князь чи селянин, монах чи мирянин. Адже любов і віра не створюють ніяких зовнішніх сект і відмінностей.

Проповідь на 22-гу Неділю по П'ятидесятниці





Текст читання на якій основана проповідь:

Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя. “ (Матв.25:31-46).

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти. Амінь! (Об. 1:4) 

Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі, послухайте одну цікаву притчу, вона називається “Як Спаситель у гості ходив”. В одному місті пішли чутки що, прийде Спаситель саме в це місто. Ісус Христос прийде в гості до самої благочестивої і побожної людини, у цій людині Він буде гостити. В цьому місті жила одна жінка, вона щонеділі ходила до церкви, читала Біблію що дня, молилась, вела добре християнське життя. І ось їй з'явився ангел і сказав, що саме до неї прийде Господь і буде гостювати. Почала вона готуватись до цього, сходила до магазину, накрила чудовий стіл, і молилася чекаючи коли ж прийде до неї Господь. І ось до Марії, так звали побожну жінку, став стукати в двері Василь — це хлопець який дуже рідко Марія бачила у церкві, за Василем гналися розлючені юнаки. Марія вийшла і відмовила хлопцю. А Марія все молилася до Ісуса — коли ж Він прийде до неї. Зненацька вона почула голос чоловіка який просив дати йому щось поїсти, вона виглянула у вікно і побачила там брата Миколу, який ніяк не міг влаштуватися на роботу, тому йому приходилося підробляти працею у неділю, Микола тільки почав вивчати малий катехизис , але Марія не дала поїсти , а лише голосила, мов ходи до церкви частіше і Бог дасть. Марія почала знову молитися , але Гость так і не приходив, Подивилася вона вікно, а там дощ пішов, і молода жінка на лаві з немовлям сиділа, Марія відкрила вікно придивилася і впізнала , це була сестра Анастасія зі свою дитиною, яку нещодавно христили в церкві. Тоді відкрила Марія вікно і почала голосити: “Понароджують, а потім нема куди дівати”. Настала ніч і Марія помолившись, зібрала стіл та готувалась до сну і ось вона побачила Ісуса Христа та сказала: "Господи а я чекала тебе в день, а ти в ночі прийшов!" Тоді Господь сказав їй: “Як? Я до тебе сьогодні три рази приходив” Тоді Марія запитала, коли це було?”
Господь відповів : “Василь який просив про допомогу, Микола що просив їжі, Анастасія зі своїм синочком якого нещодавно охрестили в церкві, що потребували допомоги! Марія ти всіх їх бачила в церкві, а ти Євангеліє читала?” Марія відповідає: “Читала! Кожен день читаю Слово Боже” Тоді Господь відповів: “Написано: ” Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!”

Дух Святий нам через Матвія каже що прийде Ісус , але Він прийде з особливою метою , з тим що Він обіцяв, Він прийде як Цар Царів щоби виконалося писання, Ісус прийде не як проповідник, не як первосвященник, яким Він вже був віддавши себе замість усіх нас на Голгофі, а як Цар, щоби судити всіх. Він прийде як богочоловік для особливої дії. Ісус прийде не один, разом з Ним будуть ангели. Христос сяде на престол як цар який повинен розсудити та як Бог яким Він і є. І Господь буде прославлений як справжній Володар над усім що Він створив. Його метою є розбити людей на дві частини, на тих хто покладається на Христа і ті що відкидають Христа, на тих хто допомагає ближнім, а на тих хто бездіяльний егоїст. Його метою є розділити народи, в цьому Йому будуть допомагати ангели. Ісус прийде щоби розділити як Цар усі народи. Він приходить як суддя судити всіх людей.
Далі ми читаємо, які є причини розділу отари. Отара буде розділена на дві сторони, на праву сторону будуть поставлені вірні Христові, які надіялися на Христа, вірили у викупну жертву Христа, вони будуть поставлені по праву сторону Господа, це означає що по праву сторону садили тих, хто був шанований, та мав велике положення сили та влади. Отже Ісус Христос дає Церкві особливе, шановане місце, місце пошани. Цар на ім'я Ісус , вічний і правдивий Бог скаже важливу річ, яка відповідає на питання: “Чому всі ті хто покладався на Господа, будуть поставлені праворуч Царя Царів”. Господь Ісус каже: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.

Бог є діяльним і Він робить нас благословенними, коли Господь загубив нас через наше бажання бути самостійними від Бога, Він знав про це до того як створював світ, і Він шукав шлях як повернути людей до Нього, як знову повернути тих дітей які відділились від Нього. Бог любить нас , і хоча цю Його любов ми не заслужили, Бог все одно хоче повернути всіх людей до себе. Господь мав план нашого спасіння і Він виконав Його , послав свого Сина — Ісуса Христа, який виконав Закон Божий за усіх нас, та оплатив своєю кров'ю, муками на хресті та смертю , через Нього Бог усиновив усіх нас і заради цього Він приготував особливе місце для нас — Небеса , де ми вічно з Богом будемо перебувати, там не буде страждань і смерті, там буде мир і любов Божа. Ми становимося благословенними коли ми отримуємо дар віри через почуте Слово, ми стали благословенними через праведність Христову, ми отримали праведність через Христа, через Його жертву на Хресті і через цю праведність в нас виникає бажання, чинником якого є стан праведності Христової , і ця праведність на нас. Робити справжні добрі діла можуть лише ті що отримали праведність Христову і це спонукає нас робити , діяти, допомагати, співчувати .У нас виникає спонтанне бажання робити добрі діла, допомагати одновірним, ми це робимо не через нашу волю, а через волю Христа, через волю Бога, який бажає і дає бажання нам допомагати, підтримувати братів і сестер. Це бажання дає нам Христос і це дається нам через нашу праведність, яку здобув для нас Христос.

Наші діла та діла Христові в нас

Усі наші діла, які подобаються Богу, ми робимо «у Христі». Все, що ми робимо нашими власними природними здібностями, - це противимося спонуканню і стримуємо дію Духа Святого, вгашаємо Духа. І все ж те добре, що ми робимо, хоча ми і робимо це в Христі, ми робимо. Це наша жертва хвали і подяки, наш дар служіння, наше приношення віри. Але оскільки спонукання і сила виходять від Христа, оскільки Він виробляє в нас і хотіння, і дію, саме Христос залишається Первосвящеником - Тим, хто Своїми діями і стражданнями воістину приносить жертву досконалого послуху Своєму Небесному Отцю. Заперечувати це чи применшувати значення цього факту означає заперечувати біблійне вчення про єдність Глави і Тіла, Нареченої і Нареченого.
— A. C. Piepkorn, The Church, p. 241, 242.

Незмінний виклик великого реформатора (Зміст)

  Незмінний виклик вели кого реформатора Від Філіпа Кері I Частина II Частина III Частина Лютеранський погляд на цю статтю Посилання на стат...