Проповідь на Середу 1-ого Тиждня після Трійці

"Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого, Як написано у пророків: Ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, котрий приготує шлях Твій перед Тобою. Голос волаючого в пустелі: Приготуйте шлях Господові, рівняйте стежки Йому. З‘явився Іван, хрестячи в пустелі і проповідуючи хрещення каяття для прощення гріхів. І приходила до нього вся країна Юдейська і єрусалимляни, і хрестилися від нього всі в річці Йордан, сповідуючи свої гріхи. А носив Іван одежу з верблюдячого волосу і шкуратяний пояс на крижах своїх, і їв сарану та дикий мед.І проповідував, кажучи: Йде за мною Сильніший від мене, у Котрого я негідний, нахилившися, розв‘язати ремінця на Його взутті; Я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим." (Мк. 1:1-8)

Часто в нашому житті відіграє важливу роль підготовка. У тлумачному словнику, слово Підготовка означає дію за значенням, вживання заходів в очікуванні чогось, тренування, навчання, в переносному значенні - запас знань і навичок, здатність виконувати певну роботу. Подивіться як в нашому житті важлива підготовка, наприклад підготовка до вагітності або до пологів - допомагає нам запланувати вагітність і фізично, психологічно бути готовим до пологів. Ми не обійдемося без підготовки до школи, університету, контрольної, іспиту. Є підготовка до сну - наприклад молитва перед сном і гігієнічні вправи. Є підготовка до богослужіння, підготовка до сповіді. Підготовка до вечірньої молитви і підготовка до проповіді - без них сьогодні наша вечірня молитва не відбулася.

U Мир вам усім у Христі! Амінь. U

Марк починає писати Євангеліє, добру звістку про Ісуса Христа - Сина Божого. Метою Марка є свідчити про справи Ісуса Христа як про Сина Божого. Ці слова напочатку говорять нам що Марк - автор євангелія сприймає і пише про Христа як про Бога. Блага звістка Марка полягає в тому, що Бог дав спасіння через життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа. Далі автор євангеліє цитує слова пророка Ісаї і Малахії. Господь посилає особливу людину, людину божу, вірного Господу, який буде як ангел, тобто як посланник Божий проповідувати про прихід Христа і приготує дорогу для Господа. Цей посланник буде особливим, він підготує світ і церкву до Христа. Він буде жити в пустелі, і його голос буде чути по всьому Ізраїлю. Він буде проповідувати і пыдготує шлях, яким піде сам Христос. Цей шлях прямий призведе до спасіння багатьох людей. Ось ми бачимо в тексті, пряме виконання пророцтва Ісаї. Марк не описує ні різдва Христа, не різдва Івана Хрестителя. З'являється Іоанн який є предтечею Ісуса Христа, предтечею Царя Царів. І ось Іоанн займається тим що готує шлях для Христа, він живе в пустелі як і пророк Ісая і проповідує всім про хрещення на покаяння щоб прощені гріхи були тим хто хрещений буде. Головне завдання Івана це проповідувати про покаяння. Адже всі люди грішили, від дітей до старших, бідні і багаті. Всі ті хто був хрещений, були хрещені на покаяння і їм відпущені були гріхи їх. Головним завданням Іоанна полягала в тому щоб всі визнали свій гріх перед Богом і хрестився в знак покаяння. Тому вони отримували відпущення гріхів і були примирені з Богом. Ті ж що не хрестилися, не мали миру з Богом. До Івана Предтечі приходило багато людей, а особливо більшість мешканців Юдеї та Єрусалиму. Вони каялися в гріхах своїх перед Богом і хрестилися в знак свого каяття перед Богом.

Проповідь на день П'ятидесятниці

"Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!... Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими! І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має? А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим! Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня, а це те, що пророк Йоіл передрік: І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!" (Дії. 2:1-18) Жив колись колодязь на роздоріжжі кількох доріг. Вода в колодязі була кришталево чистою і прохолодною навіть у спеку. Знали про колодязь багато і хто то пив з нього, попутно проїжджаючи, а хто то прагнув здалеку, спеціально покуштувати бадьорить прохолоди. Всякий відповідний до колодязя був похмурий, втомлений, а то й хворий і покуштувавши ж чарівної води, людина змінювався буквально на очах На обличчі з'являлася посмішка, шкіра оживала, настрій поліпшувався і навіть хвороби, траплялося зникали. Бачачи чудотворне вплив джерела, деякі подорожні зупинялися не на день і не а два. І не убував джерело, оскільки, чим більше людей бажали його води, тим він більше її давав і тим прохолодніше і чистіше вона була. Одного разу підійшов подорожній виснажений і хворий і покуштував цілющої водиці, як і багато хто до нього. І не повірив подорожній своїм очам і щасливий був безмірно своєму оздоровлення та нахлинули почуттям. Зрозумів подорожній, що порятунок йому приніс колодязь з водою і вирішив, що чудотворна сила не повинна розтрачуватися через дрібниці на тих, хто не може в повній мірі і ступені оцінити її значимість. Так само подорожній вирішив, що якщо він зумів розпізнати значимість джерела, то він тільки й повинен їм користуватися і його близькі люди. І обгородив подорожній огорожею колодязь і прикрасив золотом його стіни і слух пустив, що висохла вода і перестали люди черпати з джерела і почала вода застоюватися і гаснути. І покуштував як то новий господар колодязя своєї води і сильно захворів. І розгнівався людина, і кричав він, що він так багато сил вклав у благоустрій колодязя, що він захистив його від поганих людей, що він ночі не спав, охороняючи цілющу воду, і що він отримав у нагороду? І зруйновано було в гніві все те, що коли то збудував. І пішов подорожній. хворий і озлоблений, проклинаючи по дорозі заразний колодязь. І опинився знову колодязь доступним ДЛЯ ВСІХ і почав він оживати з кожним новим подорожнім і незабаром набрався колишньої чистоти і прохолоди. І серед людей є ті, хто живі лише тим, що віддати. Апостол Лука оповідає нам про особливому подію в житті церкви, а точніше про день народження церкви Господньої. Настало велике свято П'ятидесятниці, свято яке відзначали всі євреї, і ось на цей день всі учні Ісуса зібралися разом і не було між ними ні суперечок і не образ, вони були в єдності духу, можливо вони були в синагозі. Між ними панував мир, вони напевно роздумували про велике свято П'ятидесятниці - коли Бог дарував на Синаї - Десять Заповідей, Закон Божий, це день перших плодів та жнив. Раптом стався шум рушійного з неба вітру. Дух Святий, обіцяний Утішитель сповнив увесь дім де знаходилися учні Господа. Це великий рушійний шум Духа Святого, являє на кожному апостолі вогненні язики поділені - засвідчуючи про присутність Бога і намір проповіді Євангелія. «Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.» - Всі хто там був наповнились Духом Святим, їх дух перебував повністю під владою Святого Духа, а їхні слова були словами Господніми - словами Духа Святого. Господь дає їм особливий дар, вони починають говорити іншими мовами і проповідувати на них. Господь бажає щоб всі почули Євангеліє, Бог дає апостолам особливий дар, говорити на мовах інших народів і племен, прославляти і говорити на них про Христа. Господь Христос говорив своїм учням: «І Я пошлю обітницю Отця Мого на вас; ви ж залишайтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою згори. »(Лук.24: 49).