День Кіпріана Карфагенського, пастиря і мученика

Кіпріан Карфагенський до 246 р. був відомий як успішний юрист. Через пару місяців почалося жорстоке гоніння на християн, багато з яких відступили від віри, якщо не на ділі, то на словах. З приводу умов їх прийому назад в лоно Церкви розгорнулися великі суперечки. Кипріан, який відстоював позицію, що такі люди (що відступилися від Христа) знову можуть бути прийняті в церкву, якщо вони розкаються та це покаяння принесе плоди віри. Згодом погляди Кипріяна з цього питання стали загально прийнятими.

257 року почались нові гоніння на християн. За указом імператора Валеріана 30 серпня 257 р. Кипріяна було відправленно на заслання. На наступний рік гоніння посилились, Кипріян знову постав перед судом у Карфагені й був страчений.

Цитати Св. Кіпріана Карфагенського:
"Для кого Церква не Мати, для того Бог не Отець!"
"Для того, хто живе ще в цьому світі, ніяке каяття не пізно"
"Немає порятунку поза церквою."
"Запізно повірять в вічну кару ті, що не хотіли вірити у вічне життя."

Коментарі М. Лютера до Магніфікату (1521)

Вітраж - Магніфікат

"І зрадів дух Мій у Бозі, Спасі моїм"
Що є дух? Те, що осягає незбагненне через віру. Марія називає Бога Спасителем і Блаженством, якого вона не бачила і не відчувала, але твердо вірила, що Він її Спаситель і Блаженство. Цю віру в ній народив Бог. Природно вона раніше називає Бога Господом, ніж Спасителем і раніше називає Його Спасителем, ніж починає перераховувати Його діяння. Цим вона вчить нас, якправильно любити і славити Бога і не шукати свого. Тільки той істинно любить і прославляє Бога, хто любить і прославляє Його за добрість, а не той, хто лише радіє Його дарам. Це - висока, чиста, ніжна любов і хвала, відповідна високого, ніжного духу Діви. Любов інших нечиста і збочена. Це - самолюбні, які шукають свого замість того, щоб любити і Бога хвалити за Його добрість.Вони бачать тільки себе і надають значення тільки тому, наскільки Бог благий по відношенню до них. Поки Бог благ, вони радіють, співають і хвалять Його. Коли ж Він приховує Своє обличчя і перестає виливати на них благість і світло, залишаючи голими і жебраками, їх любов іхвала відразу ж вичерпуються. Вони не можуть любити і славити Бога, коли Його благість прихована, доводячи цим, що їх дух не радіє в Спасителі. Їх любов і хвала ставилися не до чистої доброти. Вони більш почитали блага, ніж Благодійника, а не Творця. Вони не могли однаково жити в достатку і недоліку, багатстві і бідності, як говорив Павло у Філ. 4:11, 12: "Я навчився ... жити і в упокоренні, умію бути й у достатку ". Про це говорить і Псалом 48:19: вони хвалять Тебе, поки ти чиниш їх потреби. Вони думають про себе, а не про Тебе, хочуть тількизадоволення і благ. Їм немає до Тебе справи. Христос говорить в Ін. 6:26: "Істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися ". Такі нечисті духи плямують дари Божі, заважають Йому їм не чинити і навіть рятувати їх.Вислухайте приклад:

Коментарі М. Лютера до Магніфікату (1521)

"Величає душа моя Господа" (Лук. 1:1)
Ці слова народжуються від гарячої й безмежної радості, що возносить розум і життя Марії в Дусі. Вона не говорить "я величаю Бога", але "Величає душа моя", якби сказала: "Все моє життя і всі почуття купаються в Божій любові, виконані хвалою та вищої радістю, так що я вже не владна над собою, але вознесена більше, ніж якщо б підносилася, хвалячи Господа ". Так відбувається з усіма, хто Духом виповнюється божественної солодкості і хто відчуває більше, ніж може сказати. Бо немає заслуги людини в тому, що вона хвалить Бога з радістю. Це скоріше радісне підпорядкування Божественної силі, яку можна пізнати не через слова, а тільки на
власному досвіді, як говорить Давид у Псалмі 34:9: "Скуштуйте й побачте, який добрий Господь". Спочатку смакування, а потім бачення, тому що не можна пізнати цього, не зазнавши на власному досвіді і не відчувши. Ніхто не може прийти до цього, якщо не довіриться Богу всім серцем, перебуваючи в приниженні і потребі. Тому Давид відразу додає: " блаженна людина, що надію на Нього кладе! ", бо вона відчує дію Божественної сили, відчує солодкість і через це все пізнає і зрозуміє.