Мартін Лютер - "Покаяння та Причастя"

Вісенте Хуан Масип "Христос з Євхаристією"

16 . Крім того , не можна брати участь у Господній вечері , поки в вас немає впевненості і ви не знаєте способу захисту , до якого можете вдатися як до обгрунтування і доказу правильності своєї поведінки. Бо для вас бути у все озброєнні , коли вас атакують , і бути здатними захистити себе Словом Божим від диявола та світу . Тому не дерзайте причащатися завдяки стійкості чужої віри , бо ви повинні вірити самі , так само , як ви повинні захищати себе самі , так само , як і я повинен сам захищати себе. Тому перш за все ви повинні знати слова , сказані Спасителем при встановленні таїнства причастя . Вони такі:

«Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі, бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!» ( Мф. 26:26 - 28 ) . 

17. Це слова , які ні наші противники , ні сатана не здатні скасувати , і на них ми повинні стояти. Нехай папісти роблять які хочуть коментарі , ми маємо ясне Слово Боже , яке стверджує , що хліб - це тіло Христа , дане нам , а в чаші - Його кров , пролита за нас . Причащатися Його тіла і крові наказав Він на пам'ять про Нього , але папа повелів , щоб ми цього не робили.


Добре , папісти говорять , що ми вводимо в оману мирян , які не розуміють і не здатні пояснити ці слова . Але ми відповідаємо , нам потрібно пояснювати стільки ж , скільки і їм ; ми повинні вірити в Христа , сповідувати нашу віру і слідувати Божим повчанням так само , як і вони. Оскільки у нас той же Бог , який , як вони стверджують , і у них . Тоді як же ми повинні вірити без знання і розуміння Його Слова ? Раз мені потрібно вірити , я повинен знати слова , яким я вірю . Як я можу вірити без слів ? Більше того , я зобов'язаний бути стійким , і я повинен знати , як захистити себе і як спростувати протилежні доводи . Ось рада , як ви можете заткнути їм рота і змусити замовкнути. Скажіть так: "Моя віра повинна бути такою ж гарною , як і ваша , тому я повинен знати Слово , як і ви ». Наприклад , євангеліст каже: «І , взявши чашу, і подяку , подав їм і сказав: пийте з неї всі , бо це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» і так далі." Ці слова досить ясні , і серед нас немає жодного дурня , який би не міг зрозуміти , що означає : «... пийте з неї ». Поки вони не доведуть нам , що дієслово «пити » тут означає щось інше , ніж те , що під цим словом розуміють всі люди , ми будемо вважати , що ми всі повинні пити з чаші . Нехай вони роблять , що їм подобається , ми відповідаємо на це , Бог - вище всіх !

Мартін Лютер - "Покаяння та Причастя"

15. Якраз прекрасний приклад Божого чудесного управління і керівництва і полягає в тому, що Господнє причастя пов'язане з гоніннями, оскільки при установі таїнства Господь замислив його як ознаку і мітку, за якими нас можна розпізнати як християн. Не будь у нас цієї мітки, було б неможливо сказати, де християни, визначити, хто є християнами, і де Євангеліє принесло свої плоди. Але коли ми йдемо до Господнього Причастя, люди можуть бачити, які ті, хто чув Євангеліє, більше того, вони можуть розсудити, чи ведемо ми  християнське життя. Так що це - особлива мітка, за допомогою якої нас розпізнають, за допомогою якої ми також сповідуємо Бога і показуємо, що ми не соромимося Його Слова.

Коли ж тепер папа забороняє мені брати участь у Господній Вечері і отримувати обидві складові причастя: хліб і вино відповідно до Євангелія, - це є свідченням того, що мені призначено залишатися з Євангелієм. Якщо ж він буде гніватися сильніше і спробує вбити мене, це повторить ранні дні християнства, коли християни сповідували Бога таким же чином - за допомогою Господньої вечері. Наші єпископи забули обидві складові частини врозріз з Божою постановою та зазначенням. Але якщо ми хочемо сповідувати Христа, ми повинні отримувати обидві складові, так, щоб люди могли знати, що ми - християни і перебуваємо зі Словом Божим. Якщо з цієї причини вони вбивають нас, ми повинні терпіти це, пам'ятаючи, що Бог поверне нас до життя в достатку. Тому для нас правильним буде зазнавати гоніння через це, в іншому випадку, будь все інше благополучно, це не стане справжнім сповіданням. Таким чином, ми залишаємося на правильному шляхові, завжди чекаючи зневаги й навіть смерті за Господа, як це було в ранній Церкві.