Шукаймо!

Показ дописів із міткою Другий прихід Христа. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Другий прихід Христа. Показати всі дописи

3 неділя Адвенту


Лозунг свята: "Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє" (Пс. 85:7)

Текст з Старого завіту: тішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог. Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому! Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину! І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли. Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий: трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава: Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме! На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш! Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його. Він отару Свою буде пасти, як Пастир" (Іс. 40:1-11а)

Текст з Нового завіту: "Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць; а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним. А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе. Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь. Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога." (1Кор. 4:1-5)

Текст з Євангелія: "У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні, за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія. І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів, як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому! Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі, і кожна людина побачить Боже спасіння! А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння. Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене. А люди питали його й говорили: Що ж нам робити? І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само. І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено. Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю."

2 неділя Адвенту


Лозунг свята: "Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!" (Пс. 80:3)

Текст з Старого завіту: "Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися? 
Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель! Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого! Спадщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали! Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами! О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, перед обличчям Твоїм розтопилися б гори, як хворост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи! Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!" (Іс. 63:15-19а; 64:1-3)

Текст з Нового завіту: "Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній. Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!" (Як. 5:7-8)

Текст з Євангелія: "
І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмові. Він же промовив у відповідь їм: Чи бачите ви все оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!... Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку? Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох. Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще. Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями. А все це початок терпінь породільних. На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє. І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти. Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох. І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений! І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!" (Мт. 24:1-14)

О різниці між двома пришестями


Будь це народження сповіщено благородним світу цього, і почни пастухи порівнювати себе з цими впливовими людьмиО, їх мудрістю і багатством, вони б злякалися. Бо люди бояться влади і тремтять перед мудрістю. Якби Христос прийшов при голосі труб, в золотій колисці, Його народження було б величною подією. Але я б не знайшов у ньому втіхи для себе. Він повинен був лежати на руках бідної дівчини і виглядати нічого не значущих в очах світу - тепер я можу прийти до Нього. Отже, нині Він відкривається знедоленим, щоб не створити враження, ніби Він іде з великої владою, важливістю, мудрістю і аристократичним лоском. Але при Своєму повернення в той День, коли він прийде знову в славі і силі, все буде інакше. Зараз Він приходить до жебраків, які потребують Спасителя, але тоді Він прийде як Суддя для тих, хто жене Його тут.

Матеріал взятий тут

Проповідь на Неділю перед Різдвом




Текст на якій основана проповідь:

Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте! Ваша лагідність хай буде відома всім людям. Господь близько! Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.” (Фил. 4:4-7)
Мир вам усім у Христі! Амінь.

Одного разу, під Різдво, подорожні приїхали в незнайому красиву місцевість. Вечоріло. На тлі заходу по схилах гір було видно красиві села. У вікнах будинків запалилися тихі затишні вогники. Помітивши на дорозі місцевих жителів, приїжджі запитали у них «Скажіть, як називаються ці красиві села далеко? » - « Ці -то? А це наші села - Радість і Лагідність! »-« А як нам проїхати в ці села? » - Поцікавилися подорожні. - «Ви бачите цю дорогу? У ті села Лагідність і Радість можна потрапити тільки по одній дорозі, яка веде через село Впевненість. Просто село Впевненість звідси не видно , воно в ямі знаходиться. А дорога до тих сіл проходить тільки через Впевненість, так-то ... » - Відповіли жителі.
Але зацікавлені подорожні захотіли самі відшукати іншу дорогу, більш пряму. Всю ніч вони плутали по різних дорогах і під ранок побачили, що вони виїхали зовсім в іншу місцевість. - «Схоже, що в ті села, дійсно, є тільки один шлях - через село Впевненість» - Підвели подорожні підсумок своїм блуканням і пошукам.

Апостол Павло пише дуже важливі слова, які наставляють усіх християн. Людина яка знаходиться у в'язниці, яка є в заточенні, за свою віру у Христа. І Господь нам через Павла, каже, які не були би у нас проблеми труднощі
неминучі в житті, не дають людині відчувати себе щасливим. Але Павло і не говорить своїм читачам, щоб вони завжди відчували себе щасливими. Його заклик звучить інакше, а саме: Радійте в Господі. Господь усім нам повторює двічі: "Радійте". Справа в тому, що Христос Сам по Собі - і тільки Він - є сферою і невичерпним джерелом радості. Звичайно, і в житті християн нерідко складаються такі обставини, в яких неможливо відчувати себе щасливим. Однак і в них діти божі також можуть радіти в Господі. Сам Павло був відмінним тому прикладом, бо і тоді, коли піддавався переслідуванням, сидів у в'язниці, готувався до смерті, тобто в самих, здавалося б, сумних обставинах, залишався людиною, якого не покидало відчуття внутрішньої радості. Господь нам через Павла каже, щоби ми раділи, раділи в яких обставинах ми б не знаходились, раділи де б ми не були: в в'язниці, в лікарні, в будь яких ситуаціях, щоби ми раділи у Господі. При любих обставинах радійте, радійте завжди, навіть коли ви страждаєте. Радійте бо ви спасенні Христом, радійте бо ваше майбутнє вирішено, Радійте бо всі ваші гріхи перед Богом викуплені, дорогоцінною кров'ю Ісуса Христа. І тепер щоби з вами не сталося — ви спасенні Христом Господом. Радійте бо ви діти божими стали, і щоби з вами не сталося з вами Бог, Він про вас подбає. Якщо ви засмучені, у вас є великі проблеми на роботі, у родині, зі здоров'ям, радійте і дозвольте Господу подбати про вас. Бог все зробить на добро вам.

На додаток до незмінного почуття радості, дітям божим настільки ж незмінно повинна бути властива - лагідність, яка була б очевидна всім. Лагідність припускає наявність в людині духу терпіння і поблажливості і, навпаки, невластиві йому духу відплати. Радість - як якась глибинна властивість, властива відродженій людині, незалежно від її зовнішніх обставин, не завжди може бути видима, а ось те, як люди реагують на інших людей (з лагідністю або з роздратуванням), видно всім. Але чому потрібно бути лагідним? - Тому, що Господь близько. Павло має на увазі, що Христос скоро прийде у цей грішний світ. Нам треба брати приклад саме з Ісуса Христа в наших стосунках з іншими людьми. Йде велика подія, яке передбачене Богом, - повернення Господа Христа. Цілий період від першого пришестя Ісуса Христа — Сина Божого до прийдешнього царства розглядається у Новому Завіті, як один день. З цієї точки зору про кожне покоління можна сказати, що для нього пришестя Господнє дуже близьке.

Радість і лагідність, у купі з впевненістю у швидкому поверненні Христа, не залишають місця занепокоєності та тривозі; саме в цьому значенні вжито тут - у заклику Павла до филип'ян - слово "піклуватися": не турбуйтесь ні про що. Апостол, звичайно ж, не закликав своїх читачів до безтурботного життя. Але щиро дбати про щось або про когось - це одна справа, а тривожитися - інше. Сам Павло і Тимофій, наприклад, дбали про тих, кому вони служили, але при цьому вони покладалися на Бога. Ісус застерігав проти занепокоєнь такого роду, джерело яких - у відсутності довіри до Бога.

Замість того, щоб турбуватись, Павло переконував филип'ян молитись. Молитва з подякою та надією на Бога, довірою Йому — нашому Господу. У чотирьох словах тут дано те, що визначає в деяких головних аспектах спілкування християн з Богом. Молитва говорить про наближення християнина до Бога. Прохання має на увазі очікування відповіді на вираження конкретної потреби. Подяка висловлює душевний стан християнина - як неодмінна умова при вознесінні молитви. Під бажаннями розуміються конкретні речі, про які просять молитись.

Якщо прислухатися вимовлянням, з якими звертається апостол до віруючих у віршах 4-6, то мир Божий наповнить тривожні душі. Сам Господь Ісус Христос є цим миром, засобом заспокоєння віруючого, і кожне дитя Боже має мир з Небесним Отцем завдяки своєму виправданню по вірі. Але мир Божий нерозривно пов'язаний з тим внутрішнім спокоєм, який дається християнину, котрий перебуває в близькому спілкуванні з Богом.
Будучи вищий від усякого розуму, тобто перевершуючи всяке людське розуміння, цей дивовижний мир і зберігає відроджених у спокої. У сьомому віршеві слово - береже, має важливе значення, це слово яке було військовим терміном і означало "охорону, яку ніс військовий гарнізон". Подібно солдатам, що охороняли доручений їм об'єкт, Божий мир "дотримується" серця ... і помисли віруючих, тобто направляє їхні думки в сприятливу сторону і заспокоює їх хвилювання.

Ісус стереже усіх нас, Він послужив для нашого спасіння, жертвуючи своїм життям, для виконання закону, помер на хресті, кинувшись як охоронець на хрест щоби пролити свою кров і очистити нас своїм стражданням. Ісус нас охороняє, охороняє все наше життя, охороняє нас і наших близьких. Він як охоронець, охороняє нас, захищає наші душі. Через Хрищення ми перебуваємо в захисті від диявола, різних духів, від різних спокус. Через Його Кров і Тіло яке ми приймаємо під час Господньої Вечері укріплює нашу віру і прощаються наші гріхи. Через Його Слово Боже ми становимося міцними у вірі. Господь каже нам Радійте, будьте лагідними зі всіма, моліться і ви у своїй турботі отримаєте мир божий. Будьте впевненими всі ваші, проблеми вирішить Він — Ісус Христос, бо Він скоро Прийде. Амінь!


† І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. (Флп 4:7)

Проповідь Лютера на другу Неділю Адвента (1533)


"І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться. І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою! Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення! І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева: як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо. Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько! Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться. Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!" (Лук. 21:25-36)

Від самого початку світу , коли Бог бажав зробити щось нове , Він завжди чинив так , що Він посилав особливо великі ознаки , щоб звістити те, що повинно було здійснитися . Коли Він , наприклад , хотів покарати Єгипет , вивести звідти Свій народ і зробити його обраним народом , Він спочатку послав різні знамення , як злі , так і добрі . Жаби , сарана , град , нариви тощо завдавали єгиптянам великої шкоди доти , поки , нарешті , все первістки втратили життя за одну ніч , а військо фараона було потоплено в Червоному морі. Серед іудеїв , навпаки , відбувалися добрі знамення , коли Бог , наприклад , провів їх через Червоне море , так що вони не замочили ніг , тоді як їхні вороги згинули в ньому , дав їм хліб з небес і багато , як оце . Все це було ознакою того , що Бог має намір вжити з цим народом щось нове і створити новий порядок і нове управління . Подібне також відбулося , коли Він хотів покарати іудеїв і заснувати нове царство християнського світу. Адже , коли Господь Ісус висів на хресті , відкрилося могили , і мертві встали і увійшли в місто Єрусалим . Також поширилася велика тьма , і роздерлась завіса в храмі. Все це було початком нового століття і кінцем старого . Адже сталося так , що іудейство нахилилися, і Христос заснував нове царство .Юдеї прекрасно знали про це зі свого власного досвіду. Тому апостоли також пішли до Господа Христа і запитали Його , які то знамена передуватимуть руйнуванню Єрусалиму і кінцю світу , перш ніж буде засновано єдине і вічне царство Христове .

Отже , Господь дає їм таку відповідь про руйнування Єрусалима : «Коли ж побачите Єрусалим , оточений військами , тоді знайте , що наблизилося спустошення ». Тому Він також дає їм пораду бігти в гори. Бо тоді не можна буде очікувати ніякої пощади.Таким же чином Він також вчить їх про останній день і каже: «Коли побачите ознаки на сонці , місяці і зірках , серед людей і на небесах , - так, каже Він , - коли таке почне відбуватися - бо не слід чекати так довго до тих пір , поки буде здаватися , що все скінчилося , або що перш вже бачили щось подібне - тоді потрібно буде поставитися до таких знамень серйозно , бо вони є вірним ознакою того , що останній день вже при дверях ». Тоді виникає питання про те , які то знамена учиняться і чи всі вони учиняться до останнього дня. Але , власне кажучи , так не слід запитувати , бо Господь каже: «Коли ж стане збуватися , зверніть на це увагу ». Тому я думаю , що деякі знамення , можливо , більшість з них , збудуться саме тоді , коли настане останній день. Ось чому нам потрібно задовольнятися тим , що Господь навчив нас тому , куди потрібно дивитися і звідки треба чекати таких знамень , а саме , на небесах , на сонці , місяці і зірках , серед людей і на морі. Коли ж люди побачать деякі з цих знамень , потрібно буде готуватися до пришестя Господа і не чекати , поки всі вони збудуться. Тоді вони можуть застати зненацька.

На сонці і на місяці повинні здійснитися два знамення. Перше знамення полягає в тому , що вони втратять своє сяйво. Зрозуміло, в цьому немає нічого незвичайного , але це цілком природно і подібне можна розрахувати за допомогою науки , перш ніж воно відбудеться. І все ж , це знамення , на яке слід звернути увагу. Наш Спаситель вчить нас цьому в двадцять четвертому розділі Євангелія від Матвія. Але крім того , на сонце і на місяці також можуть відбуватися такі знамення , про яких нічого не можна знати заздалегідь , які відбуваються раптово і всупереч всіма розрахунками , подібно затемненню у зв'язку зі смертю Христа на хресті. Бо наука вважає , що сонячне затемнення може відбутися лише під час молодика . Якщо воно відбувається в повний місяць , як в той раз , або в будь-яке інше час , це не природне сонячне затемнення. Ось чому сонячне затемнення в момент смерті Христа також було особливо великим дивом . Те , що ми не бачили нічого подібного в наш час , не означає , що таке не може статися. За останні двадцять років ми бачили безліч інших дивних речей , всі з яких незвичайні і рідкісні, наприклад , коли веселка оточила сонце , так , що сонце як би розділилося , і люди бачили безліч сонць , і т.д. Тому немає нічого неймовірного в тому , що в майбутньому ми побачимо те , чого ніколи не бачили раніше. Так ми вже бачили знамення на сонці , які мають нагадати нам про те , що не можна бути самовпевненими , але потрібно чекати славного пришестя Господа нашого Ісуса Христа.Інша ознака , про який говорив Христос - це величезний шум моря , такий шум , ніби все гине. Бо так само, як людина , коли вона вмирає природною смертю , спочатку хворіє лихоманкою , чумою чи іншою хворобою, і все це є ознакою того , що вона йде , так і світ як би захворіє , так що небо , сонце , місяць, зірки, люди і все інше неспокійно рухається і крутиться , перш ніж все гине.

Що стосується знамень серед людей , я вважаю , що ми вже пережили їх. Адже мерзенний папа зі своїм вченням багато в чому сприяв залякуванню благочестивих сердець , коли він стверджував , який великий і смертний гріх - не сповідувати , якщо не молитися , не поститись правильно , не слухати месу тощо. З цього страху люди не знали ніякого виходу , бо справжню розраду - прощення гріхів через Христа , зникло. Тоді замість нього люди стали мучити самих себе то тим , то іншим , так що на землі ніколи не бачили більшої скорботи. Я сам бачив багатьох людей , які не могли витримати такого страху і скорботи душі , але були вкинути у відчай , бо вони не вважали , що зможуть встояти перед судом Божим. Ось чого домоглося папське вчення : ми до смерті боялися судді - Христа. Я сам також був одним з тих людей, які не наважувалися очікувати нічого доброго від Христа , суворого судді , і які тому волали до Діви Марії , щоб вона допомогла мені і була моєю заступницею перед цим суддею . У той час не знали нічого кращого. Ми втратили Христа , і коли ми повинні були визнавати себе грішниками , не залишалося нічого , окрім як боятися і боятися судді. Я також вважаю , що це знамення здебільшого уже відбулося, так само як і велика частина знамень на небесах , хоча ще залишаються деякі , і вони можуть збутися , коли завгодно. Тому давайте будемо не забувати готуватися до останнього дня , про який Господь тут хоче навчити нас .І , нарешті , Господь згадує тут ще про один жаху і каже: «Люди будуть мертвіти від страху й чекання того , що йде на ввесь ». Тут Він говорить про такий страху , який досить великий і пов'язаний з тим , що люди бояться самих знамень останнього дня . Тут мова йде не про нечестивих , невірних людей , але про благочестивих і богобоязливих . Тому вони засвоюють застереження , дане в цьому тексті , яке нечестиві відкрито зневажають , бо вони вважають , що такі знамення відбувалися багато разів раніше , але при цьому останній день так і не настав . Ось чому в один день вони випускають з уваги одну знамення , а в іншій - інше і постійно залишаються такими ж. Вони не розкаюються і не турбуються про те , що станеться з ними в останній день.Таким нечестивим , самовпевненим людям Бог дозволяє йти своїми шляхами. Оскільки вони можуть бачити знамення , але все ж зневажають їх , вони також не питають про проповідь і про Слово Боже . Благочестивим ж , які з занепокоєнням слухають знаменням , Господь присвячує Себе , Він втішає їх самим дружелюбним чином і каже їм, що, оскільки вони сповідують Христа і люблять Його Слово , і не хочуть відпасти від Нього або відректися від Нього , їм також не потрібно тріпотіти перед цими знаменнями , наскільки б жахливими вони не здавалися .

« Бо, - каже Христос , - тоді побачать Сина Людського , що йтиме на хмарах із силою й славою великою ». Це буде інша слава , ніж та, з якої виступають імператори і королі , бо все повітря наповниться ангелами і святими , які будуть сяяти яскравіше сонця , а Господь Ісус Христос буде парити серед них і разом зі Своїми святими судити проклятих , які стоятимуть внизу на землі поруч з дияволом , тремтячи і тремтячи .«Коли ж , - каже Христос , - стане збуватися , то випростуйтесь і підійміть свої голови ». Що означає : радійте і радійте . Це повинно здійснитися . Якщо світ загине , це відбудеться з шумом і гуркотом . Така величезна будівля не може обрушитися без великих потрясінь . Коли помирає людина , він крутиться і перевертається , обертає очима , кривить рот , блідне і змінюється . Так буде і при смерть світу . Але Ісус каже: «Не бійтеся , підійміть голови, так , ніби це бачення вам дуже дорого. Нині зближається ваше , ви , віруючі. Інші , невіруючі , будуть засуджені. Тому вони можуть боятися , ви ж так не поступайте ». Господь Христос прийде з двома наслідками : з небесами для віруючих і благочестивих , але із засудженням для всіх інших .Так говорить Господь благочестивим людям . Вони також злякаються , коли сонце і місяць змінять свій вигляд , а світ наповниться вогнем. Бо святі не сильні самі по собі. Навіть Петро і Павло тріпотіли б , якби вони жили тоді . Але Господь каже: « Будьте сильні . Все буде виглядати страхітливо і жахливо, але це стосується не вас , а диявола і невірних. До вас , які настільки довго зітхали і молилися про те , щоб Моє царство прийшло , щоб вам були прощені гріхи і щоб ви були позбавлені від лукавого , нині наближається щасливий порятунок і блаженство. Тепер настане те, про що ви так давно молилися від усього серця. Бо цей є день позбавлення вашого ».Тому останній день можна цілком назвати як вдень засудження , так і вдень позбавлення , як вдень скорботи , так і вдень радості , як днем смерті , так і вдень порятунку . За словами Спасителя , багато будуть плакати (Мф. 24 ) . З нами ж таки не трапиться ніякого зла , але це станеться з нечестивими , які в цьому житті проти Господа , переслідували Євангеліє і влаштовували лиха на землі. Тоді їх спіткає покарання , а ми , які тут мали ховатися від них , ми , які тут зітхали і тривожилися , радіймо .

Незмінний виклик великого реформатора (Зміст)

  Незмінний виклик вели кого реформатора Від Філіпа Кері I Частина II Частина III Частина Лютеранський погляд на цю статтю Посилання на стат...