Про роль благовістя

Дійсно, Євангеліє, з одного боку, настільки просте, що навіть недорікуваті християни з готовністю і чисто його проповідують. Ми щодня бачимо це в наших християнських школах, де наші маленькі школярі прекрасно і ясно розповідають про таємниці Царства Небесного. З іншого боку, проповідувати Євангеліє настільки важко, що жодна дитина у світі, яким би вченим він не був, не розуміє цього мистецтва. У 2- й главі 1 - го Послання до Коринтян апостол Павло стверджує, що Євангеліє - це не мудрість світу цього і не мудрість великих світу цього. Це прихована, таємна мудрість Бога, яку Бог раніше створення світу приготував для нашої слави, і яку жоден з цих великих світу цього не пізнав. Тільки Дух Святий може навчити проповідувати Євангеліє в належній формі й змісті. Але оскільки Дух Святий перебуває тільки в Церкві, тільки Церква має можливість відкрити світові велику таємницю Євангелія. І тому, коли Церква не проповідує Євангеліє, Євангеліє взагалі не проповідується. Але оскільки проповідь Євангелія необхідна для порятунку людей, і оскільки без цієї проповіді Христос помер би марно, всім членам Церкви, молодим і старим, великим і малим, багатим і бідним, повинно усередині проповідувати Євангеліє. Через це покликання Церква переконливо показує, що вона по праву заслуговує титулу "благовісницею": "Зійди на високу гору, благовіснику Сіону піднеси з силою голос твій, благовіснику Єрусалиму! Піднеси, не бійся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш !" (Ісая 40:9 ). Серед мирських тягот Церква може відмовитися від самих різних гідних справ, але однієї справи вона ніколи забувати не повинна: проповіді благодаті Божої у Христі Ісусі. Горе Церкві, якщо внаслідок таких численних завдань і справ вона забуває про своє істинну справу або попросту нехтує цим!
- Фрідріх Фотенґауер (президент Міссурійского Синоду лютеранської церкви в 1911-1935 роках)

Про місії церкви

Отже, щоб Церква могла виконати свою земну місію, її уста повинні бути наповнені Єванґелієм, і вона повинна розкривати уста усередині і як можна ширше. Вона не може дозволити собі, з прагнення до успіху, залишити проповідь Євангелія, щоб скористатися іншими засобами. Те, що не може бути викуплене за допомогою Євангелія, не може бути викуплене зовсім. Молю Бога, щоб Він зберігав наш Синод, щоб ми вважали своїм істинним обов'язком проголошувати Євангеліє всюди. Так ми виконаємо свою роль у зборах розсіяних дітей Божих і приготуванні їх для Царства, яке було приготовлено для них із самого створення світу.
- Фрідріх Фотенґауер (президент Міссурійского Синоду лютеранської церкви в 1911-1935 роках)

Хрищення Русі-України

Літургійне читання з Євангелія на свято Хрищення Русі-України (Мат. 28: 16-20):



"Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору, куди звелів їм Ісус. І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався. А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь"

Чи треба Христити дітей та немовлят? (3)

Нам необхідно Христити немовлят, бо Християнська Церква завжди трималася цього та захищала цю доктрину від єретиків Словом Божим від апостольських часів до сьогодення.

Нам необхідно Христити немовлят та дітей, тому що таке вчення основується на Слові Божому. Господь хотів щоби до нього приходили діти, Він казав що таких Царство Боже, і що ніхто не матиме спасіння, якщо не буде народжений згори. Це є воля Божа, а особливо Отця Небесного. Це є необхідним бо діти від початку зачаті і через батьківські гени їм передається перворідний гріх. Ісус хотів щоби дітей приводили до Нього, та хотів їх благословляти.

З цих доводів становиться чітким та очевидним що вчення про Хрищення немовлят є не просто правильним, але воно дає велику втіху батькам та дітям, те що й обіцяв Ісус Христос.

Чи треба Христити дітей та немовлят? (2)

Розділ I: Біблійне обґрунтування Хрищення дітей та немовлят

Звичайно прямим наказом Христити дітей в Святому Писанні не має. Але самі накази Ісуса Христа достатньо широкі щоби включити туди і дітей. Тож розберемо деякі накази Ісуса Христа.

«А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (Матв.28:18-20).

Перенесемося в події які були перед тим, як Ісус дав свій наказ. Ісус Христос воскрес із мертвих, Господь декілька разів з’являється своїм учням. Вони дуже радіють воскреслому Господу, розуміючи що перед ними справжній Бог. І цей Воскреслий Бог каже їм дуже важливі слова. Спочатку Ісус каже про свою владу тим самим підкреслюючи, що перед ними стоїть істинний Бог, і Йому – Ісусу належить вся влада у всьому світі. Ісус каже тут не як людина, а як справжній Бог. Ісус дає це зрозуміти бо коли так хтось каже, наприклад якись суддя може сказати: «Я суддя і маю право судити отже слухайте вирок». Ісус Христос каже як Бог – бо Він і є Бог і він каже користуючись своєю Божою владою дає наказ. Цей наказ дуже важливий, отже хто не виконає цей наказ буде засуджений Богом. Господь наказує своїм учням – навчити всі народи. Не один народ, а всі народи – і це означає повноту всіх народів: від найменшого до найстаршого.От же той хто буде вчити, він повинен буде навчати всіх хто бажає, звичайно новонароджені не можуть навчатись – відповідати на питання, але вони можуть слухати цю науку і зростати в цій науці. Один з таких прикладів це зростання в християнській науці з дитинства - Тимофія:

«А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти. І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.» (2Тим.3:14,15). Тимофія навчали з дитинства Писанню, через навчання Словом вын отримав мудрысть, і це принесло спасінню вірою в Христа. Павло звертається до Тимофія щоби він був в тому, чого був навчений з дитинства.

І це дуже важливо щоб людина, яка була охрищена була навчена. Це два важливих елемента Хрищення, для дорослих навчання повинно спочатку бути, для дітей після Хрищення.

Далі ми читаємо другу частину речення про наказ Ісуса: після навчання йде Хрищення в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Це те що каже Ісус Христос – Христити ВСІ НАРОДИ, як і вчили ми всі народи так і Христимо ВСІ НАРОДИ – тобто від малого до великого. Один з найважливіших елементів Хрищення – це Слово Боже на яке покладаються з вірою у воді та з водою, і ці слова дужі важливі, як що хоч якась частина буде змінена тоді справжнє Хрищення не відбулося: ці слова повинні вміщати: «В ім’я Отця, Сина і Святого Духа». Ми не можемо до цих слів додавати щось нове, і не можемо відбирати ні ОТЦЯ ні СИНА ні ДУХА СВЯТОГО, і повинно бути обов’язково «В ім’я». Це речення потрібно проказувати христячи.

Далі Ісус Христос каже, що треба зберігати все те що Він – наш Господь навчав апостолів – це було передано нам в Святому Писанні. Після того Ісус Христос каже про те, що Він буде перебувати завжди з нами, і справді Він перебуває завжди з нами. Ісус це каже не даремно після слів запровадження Хрищення, тим самим наголошуючи, що Він буде перебувати під час Хрищення і це дуже потужна обіцянка. Ісус є Слово, отже під час Хрищення, Господь буде перебувати у Слові, освячуючи хрещеника. І це все є Божа воля, Божий наказ.

Наступний вірш який ми розберемо знаходиться в Євангелії від Марка: «І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.» (Мар.16:15-16).

Цих два уривка пов’язані між собою хоч написані в різних Євангеліях. В Євангелії від Матвія ми розбирали так звану місіонерську заповідь, в якій є ідея навернення людей в учнів Христових. Через місіонерську заповідь в цьому уривку приходить ідея спасіння. Ця заповідь відповідає на питання: «Хто спасеться?». Марко каже про «проповідь Євангелія» що означає не лише навчання, алей Хрищення. Хоч Марко і не каже кого треба охристити , але деяки вказівки можуть бути. Ісус каже своїм учням проповідувати Євангеліє, це є наказ Божий. Далі Він пояснює, що результатом віри є Хрищення, без віри людина не може бути Охрищенна . Отже без віри людина буде засуджена на вічні муки . Ми бачимо як треба охрищувати та вчити: у всьому світі всіх створених, тобто всі людей. Ісус любить всіх, Він помер за всіх, і хоче щоби всі були охрищенні і всі вірували у Нього як в свого Спасителя.

Також є інші Біблійні твердження які підтримують практику Хрищення немовлят. Господь хоче, щоби всі люди спаслися, а особливо діти, тому Ісус просив приводити до Нього дітей і говорив про них як про членів Його царства. Один з таких уривків ми розберемо.

«Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли. А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже! Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде. Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши» (Мар.10:13-16).

Батьки поприносили дітей до Ісуса Христа, але учні не хотіли пускати дітей та докоряли їм що поприносили. Ніхто не чекав, що відбудеться. Але Господь побачивши це розізлився – бо це порушення Божої волі, та сказав: «Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!» - Ісус хоче щоби до нього приходили діти, Він хоче щоби діти були Охрищенні, бо без Хрищення ми не є всиновленими дітьми Божими. Ісус чітко каже що, дітям належить Царство Боже, ми не можемо народитися згори без Хрищення, тож це є доказ того що Хрищення необхідне приймати й дітям.

Чи треба Христити дітей та немовлят?

Сьогодні в світі є багато проповідників та церков, які стверджують, що дітей не можна Христити. Хоча Хрищення дітей практикується в християнській церкві з давніх часів: ще коли Ісус Христос повелів своїм апостолам Христити всі народи. Але багато різних деномінацій кажуть буцімто не треба христити дітей, бо вони не можуть вірити у малому віці і не здібні самостійно виявити свою волю христитися. Сьогодні такі деномінації зростають з кожним роком і все частіше нападають на доктрину хрищення дітей. Це призводить до того, що нам треба захищати цю доктрину, адже ми віримо і маємо справжні докази того, що Ісус Христос наш Господь хоче, щоби діти христилися. Оскільки в Україні багато людей свого часу було охрищено в дитинстві, при зустрічі з християнами, які перехрищують, можуть задати собі таке питання: «Чи справжнє моє Хрищення, яке було зроблене в дитинстві?»

Деякі люди, які тільки почали ходити до Лютеранської Церкви, народивши дітей чи плануючи в майбутньому народити дітей, можуть при зустрічі з представниками перехрищенства запитати себе: «Чи охристити свою дитину після народження?»

Деякі борці дитячої свободи вважають що Хрищення для дитини – це забирання у дитини свободи вибору. Багато з таких людей або майже ніколи не були в церкві, або є представниками тих конфесій та християнських рухів, які просто філософствують про особисте рішення Охриститися.

Питання Хрищення є для членів Лютеранської Церкви питанням віросповідання. Ми не можемо залишити людей без відповіді на ці питання, бо насправді ці питання стосуються і спасіння людських душ. Нехтування Хрищенням призводить до покарання Богом таких людей.

Вчення про Святе Хрищення є одним з тих Біблійних вчень, що на ряду з вченням про виправдання займають ключове положення в нашому житті – житті дітей Божих, учнів Христових, яким треба виконувати волю Отця Небесного та бути ревними наслідниками вчення нашого Викупителя Ісуса Христа.

Як каже Кіпріан Карфагенський: «Від Хрищення та благодаті Божої, до всіх людей Милосердного, Благого Бога, ніхто не повинен у нас забирати. Цього необхідно триматися та дотримуватися як по відношенню до всіх, так і особливо, вважаємо, по відношенню до новонароджених немовлята, які заслуговують переважно нашу участь та милосердя Боже».

Християни всіх поколінь бережно зберігали цей Божий Заповіт – Ісуса Христа: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа (Матв.28:19)». Дійсно необхідно до кінця триматися цього повеління Нашого Милосердного Бога, який дає таке велике Таїнство, яке ми не маємо право недооцінювати і не триматися, бо це Боже повеління. Наскільки милосердний Бог, що Він дає нам такий Великий і Необхідний засіб покріплення у вірі, прощення гріхів.

В цій роботі ми спробуємо доказати на основі Писання необхідність Христити дітей та немовлят. Відповім на запитання, що дає Хрищення хрещеним, та що таке Хрищення.