3 неділя Адвенту

Лозунг свята: "Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасіння Своє" (Пс. 85:7)

Текст з Старого завіту: "Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог. Промовляйте до серця Єрусалиму, і закличте до нього, що виповнилась його доля тяжка, що вина йому вибачена, що він за свої всі гріхи вдвоє взяв з руки Господа! Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому! Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські за долину! І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли. Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий: трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава: Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме! На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш! Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його. Він отару Свою буде пасти, як Пастир" (Іс. 40:1-11а)

Текст з Нового завіту: "Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць; а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним. А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе. Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь. Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога." (1Кор. 4:1-5)

Текст з Євангелія: "У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні, за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія. І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів, як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому! Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі, і кожна людина побачить Боже спасіння! А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього? Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння. Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене. А люди питали його й говорили: Що ж нам робити? І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само. І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено. Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю."

2 неділя Адвенту

Лозунг свята: "Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!" (Пс. 80:3)

Текст з Старого завіту: "Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися? Тільки Ти наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель! Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого! Спадщину займав час короткий святий Твій народ, противники наші святиню Твою потоптали! Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами! О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, перед обличчям Твоїм розтопилися б гори, як хворост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи! Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!" (Іс. 63:15-19а; 64:1-3)

Текст з Нового завіту: "Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній. Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!" (Як. 5:7-8)

Текст з Євангелія: "І вийшов Ісус і від храму пішов. І підійшли Його учні, щоб Йому показати будинки храмові. Він же промовив у відповідь їм: Чи бачите ви все оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!... Коли ж Він сидів на Оливній горі, підійшли Його учні до Нього самотньо й спитали: Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака приходу Твого й кінця віку? Ісус же промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів! Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: Я Христос. І зведуть багатьох. Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо статись належить тому. Але це не кінець ще. Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями. А все це початок терпінь породільних. На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє. І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти. Постане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох. І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений! І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!" (Мт. 24:1-14)

День апостола Андрія

Лозунг свята:  "Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!" (Мт. 4:19)
Текст з Нового завіту: 
"Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе! Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону. І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували. Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла. Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах, але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!" ( Рим 13:8–14)

Текст з Євангелія: 
"А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,  до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх. А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина. А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.  І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.  А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!
" (Мт. 21:1–9 )

1 воскресіння Адвенту

Лозунг свята:  "Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці." (Зах. 9:9)

Текст з Старого завіту: "Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарює, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить. За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша. Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського, а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі." (Єр. 23:5-8)

Текст з Нового завіту: "Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе! Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону. І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували. Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла. Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах, але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!" (Рим. 13:8-14)

Текст з Євангелія: "А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів, до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх. А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина. А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них. І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!" (Мт. 21:1-9)

Nun komm, der Heiden Heiland

Нікейський символ віри та філіокве: Лютеранський підхід

Частина  IV

Стосовно виразу «від Отця через Сина», який часто використовується Грецькою Церквою як альтернатива формулюванню Філіокве, Тюбінгенські богослови стверджують, що « для нас не звично так говорити» . Вони також рішуче відкидають будь-яке тлумачення цього виразу, яке б надало йому значення, «що Святий Дух походить непрямим чином» . Але цей вираз може сприйматися і розумітися вірно. Згідно з Тюбінгенським факультетом, слова «через» (dia) і «від» (еk), так як вони використовуються в цьому контексті Св. Кирилом, «тут сприймаються так само як і у твердженні: «І все ж таки ми знаємо, що людина не виправдовуються ділами закону але «через» віру в Ісуса Христа, навіть ми, увірували в Христа для того, щоб бути виправданими вірою в Христа, а не «від» діл закону» [Гал. 2:16]» ²⁰.

     Тюбінгенські Богослови, стверджуючи свою власну позицію стосовно походження Святого Духа, були дуже обережні в ототожненні себе із вченням Стародавніх Отців, особливо із Августином із Іппо (+430), який розумів і підтримував законні доктринальні переймання Грецької Церки ясніше, аніж схоластичні богослови пізнішої ери. На основі багатьох Тринітарінських тверджень в Євангелії від Івана та в інших місцях Письма Андреа і його соратники визнають, що насправді існує вічний порядок серед Божественних Осіб. Вони визнають, що Отець є «джерелом Божества, але поза часом, так що ми не можемо поставити Сина після Отця у [часі] . Роздумуюючи над цим вони пояснюють, що:

Отець, насправді, є перша іпостась Все-Святої Трійці, Він бо є походження, джерело і причина усіх інших [Сина і Святого Духа]. І Син є друга [іпостась], із причини походження, а не часу, будучи наступним до Отця і передуючим до Святого Духа. І також Святий Дух є третя [іпостась], будучи наступним до обидвох Отця і Сина за причиною походження.

Це твердження чітко перегукується із позицією Лютера, котрий, як і Андреа та його колеги, був учнем отцівської традиції у його розумінні та поясненні внутрішньо-Тринітаріанських розрізнень. Наприклад, Лютер писав:

Все що було сказано, було сказано для того, щоб ми визнавали і вірили в три відмінні Особи в одному Божестві і не змішували Особи докупи чи розділяли їх сутність. Розрізнення Отця, як ми вже чули, таке що Він ні з кого не черпає своєї божественності, але дає її із вічності через вічне родження Сина. Таким чином, Син -- це Бог і Творець, так само як і Отець, але Син черпає усе це від Отця, а не навпаки -- Отець від Сина. Отець не заборгував того, що Він Бог і Творець Синові, але Син завдячує тим, що Він Бог і Творець Отцеві. І тим фактом, що Отець і Син є Богом і Творцем, Вони не завдячують Святому Духові, але Святий Дух завдячує Отцю і Сину те, що Він Бог і Творець. Таким чином, слова «Бога Твореця Всемогутнього», знаходяться [в Символі] як атрибути Отця, а не Сина чи Святого Духа, щоб позначити розрізнення між Отцем, Сином і Святим Духом у Божестві, і знову ж таки, розрізнення Отця від Сина і Святого Духа і розрізнення Святого Духа від Отця і Сина; а саме, що Отець є джерелом чи ключем (якщо ми можемо використати цей термін так як це робили Отці) Божества є таким, що Син черпає це все з Нього і що Святий Дух черпає все з Нього і Сина, а не навпаки.

Автор: Девід Джей Веббер

Нікейський символ віри та філіокве: Лютеранський підхід

Частина  III

 Стосовно історичних дискусій між Грецькими і Латинськими Отцями про вічні взаємостосунки між Особами Божества, Мартін Хемнітц спостерігає, що

Обидві сторони сповідали, що Святий Дух є від Сина так само як і від Отця, але греки говорили, що Він «від Отця через Сина», а латиники казали, що «від Отця і Сина». Кожен із них мав причини висловлюватися саме так, як вони це робили. Грегорій Назіанський на основі Римлян 11[:36] каже, що прийменник ek, dia, і eis виражають властивості однієї незмішаної сутності. Таким чином, греки стверджували, що Святий Дух походить від (еk, еks) Отця через (dia) Сина, так, що властивості кожної із природ зберігаються. Так само і латиники не ображаються на цю формулу при описі цієї справи. Бо Єроним і Августин обидва кажуть, що Святий Дух принципово походить від Отця і вони це пояснюють кажучи, що Син рождаючись від Отця приймає те, що походить від Отця, а саме Святого Духа, але Отець не приймє Його ні від кого, але має все від Себе, як каже Ломбард, Bk. 1, dist.12.

     Андреа і його колеги тлумачать цю історію, загалом, подібним чином. Провідні Отці Грецької Церкви конкретно не навчають, що Святий Дух «походить від» Сина. Тюбінгенські богослови все ще вірять, як би там не було, що ці Отці «притримуються тих же самих поглядів з нами, навіть, хоча і їхній спосіб вираження дещо інший» . Вони цитують Св. Епіфанія Саламського у приклад (+403), який писав, що Святий Дух «тієї ж сутності що Отець і Син» , і який також писав, що Святий Дух «правдиво від Отця і від Сина і є тим же самим Божеством, що походить від Отця і вічно приймається від Сина» . Інший Грецький Отець, який «погоджується із нами», згідно Андреа і компанію, це Св. Кирил Александрійський (+444), який навчав, що боожественна природа Святого Духа «є від Бога Отця і, звичайно, також і від Сина» і «що Дух походить від Отця через Сина» .

Автор: Девід Джей Веббер

День Всіх Святих

Лозунг свята: Радіймо всі Господі, святкуючи торжество в честь всіх святих; про їхню славу радіють ангели, з ними вихваляючи Сина Божого. (Літург. Текст)
Текст з Нового завіту: 
"І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!  І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні! І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець." (От. 21:1-6а)
Текст з Євангелія: 
"А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік. І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов. Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити... А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати. А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!" (Мт. 8:18-22)

День Реформації

Лозунг дня:"Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються," (Пс. 45,1)

Текст з Нового Завіту:

"А ми знаємо, що скільки говорить Закон, він говорить до тих, хто під Законом, щоб замкнути всякі уста, і щоб став увесь світ винний Богові. Бо жадне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, Законом бо гріх пізнається. А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса. Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри. Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону. (Рим.3:19-28)
Текст з Євангелія:

"І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами." (Мт. 5:1-12)

Нікейський символ віри та філіокве: Лютеранський підхід

ЧастинаII

Члени ЄЛЦА в лютерансько-православному діалозі мають намір відкласти, по меншій мірі, в певному відношенні, той варіант Символу віри, який завжди ними використовувався, але в той же час вони хотіли б зберегти пневматологічне богослов'я, який є в цьому варіанті Символу віри. Як нам треба це розуміти?

Грецький варіант Нікейського Символу віри, який є єдиним варіантом, коли-небудь використовувався в Східній православній церкві, був, відповідно до традиційного погляду, складений на Константинопольському Соборі в 381 р. по Р.Х. як виправлений і перероблений нікейський символ (N). Цей текст (позначимо його як C), поза сумнівом, був затверджений на Халкидонском Соборі в 451 р по Р. Х і протягом півстоліття був у повсюдному вживанні. Неясність щодо його складання виникає з нестачі задокументованих свідчень з Константинопольського Собору нарівні з передбачуваним мовчанням про нього в літературі того часу, а також через розбіжності в редакціях. Можливо, однак, що Константинопольський Собор дійсно схвалив текст С не в якості виправленого і переробленого тексту N, але в якості паралельного затвердження, складеного повністю в Нікейському дусі. Варіант Нікейського Символу віри, який постає в Книзі Злагоди і який, відповідно, утворює частина історичного конфесійної Евангелічно-лютеранської Церкви, - це, зрозуміло, латинський варіант, що включає Філіокве.

Це формулювання Символу віри веде своє походження від прийняття вестготів в спілкування зі Вселенською Церквою в Іспанії в VI ст. Догмат про Філіокве «був офіційно схвалений і включений до Константинопольського Символ віри на третьому толедського соборі (589 р) з метою висловити відкидання аріанства, якого дотримувалися встигають ». Латинські отці, в особливості Св. Августин, завжди вчили, що Дух виходить від Отця і Сина (на підставі таких віршів, як Ін. 16: 14-15, Гал. 4: 6, Флп. 1:19, I Пет. 1:11). Дане вчення також знайшло на той час символічне вираження в так званому Афанасієвський Символі віри. Тому учасники собору не думали, що їх дії будуть розглядатися як розкольницькі або доктринально проблематичні. Проте, дане зміна не було відразу ж прийнято у всіх частинах латинської Церкви. В кінцевому підсумку воно було прийняте як нормативний статус на Заході, але лише через кілька століть. коли Толедский (Помісний) собор додав Філіокве до тексту Символу віри, папа протестував не через догматичні причини, але тому, що вважав формально неправильним додавати це слово в якій би то не було офіційний документ будь-якого собору. Лев III, сучасник Карла Великого, також відкидав Філіокве. До середини XI ст. Римська Церква включила Філіокве в Символ віри, або віросповідання.

При вивченні історії кожного варіанта Символу віри і богословської традиції, лежить в основі кожного з цих варіантів, нам слід почати з зауваження про те, що ні
один авторитетний богослов латинської християнської традиції (включаючи укладачів лютеранських сповідання XVI ст.) не рахував Символ віри, прийнятий на Другому Вселенському

Соборі в 381 р, гетеродоксальним твердженням. Коли батьки Константинопольського Собору сповідували Святого Духа, «від Отця походить», вони, звичайно ж, прямо цитували слова Ісуса, як вони записані в Ін. 15:26. В богословській листуванні з константинопольським патріархом останньої чверті XVI ст. Якоб Андрее і його колеги з факультету Тюбінгенського університету так прокоментували ці слова щодо догмату про Філіокве:

Так, ми також, зрозуміло, віруємо в це; але ми не бачимо, яким чином це слід, якщо хто-небудь скаже так: оскільки Святий Дух виходить від Отця, Він [Дух] не походить від Сина. Бо сходження Духа від Отця не заперечує походження від Сина. І як далі зазначають Андрее і його колеги, Символ віри, прийнятий в Константинополі, «стверджує, що Дух виходить від Отця, але він не вчить тому, що Він виходить від одного лише Отця ». Іншими словами, відсутність Філіокве необов'язково є запереченням Філіокве, подібно до того, як відсутність в обох варіантах Символу віри явних відсилань до багатьох інших важливих артикулів віри, таким як первородний гріх чи реальна присутність Тіла і Крові Христових у Вечері Господній, не є запереченням цих навчань.

Автор: Девід Джей Веббер

Нікейський символ віри та філіокве: Лютеранський підхід

Частина I

4 листопада 1998 року представники Євангелічно-лютеранської Церкви в Америці і Постійної конференції канонічних православних єпископів Америки схвалили «Спільне лютерансько-православну заяву про віру в Святу Трійцю». - дана заява досліджує, крім іншого, історичні суперечки між Східною і Західною гілками християнства про догмат про Філіокве в Нікейському Символі віри. давніший варіант Символу віри, яка вживалася в церквах Східної, або Візантійської, традиції, сповідує віру в Святого Духа, «від Отця походить». пізніший латинський варіант, який використовували в церквах Західної традиції, сповідує Святого Духа, «від Отця і Сина [лат. Filioque] походить ». Відповідно до сучасної заяви, зробленою ЕЛЦА і православними, представники лютеранської сторони з даного діалогу готові рекомендувати своїй церкві, щоби вона публічно визнала, що відтепер нормативно і універсально зобов'язується формулюванням Нікейського Символу віри буде грецький текст 381 по Р.Х, і вжила заходів для відображення цього визнання в своєму поклонінні й науці. Це стало б способом додання законної сили в Євангелічно-лютеранської Церкви Америки резолюції 1990 р Всесвітньої лютеранської федерації, яка визнала «належним» можливе вживання церквами-учасницями, «які вже використовують Нікейський Символ віри в літургії, варіанти 381 м, наприклад, на екуменічних богослужіннях », і, більш того, що визнала належним і те, що при підготовці загальних з православними церквами текстів Нікейського Символу віри на національних мовах лютеран «можуть погодитися на варіант без" західного "Філіокве ». Чи означає це, що ЕЛЦА і інші церкви-учасниці ВЛФ відтепер знаходяться в доктринальній згоді з канонічними православними церквами з питання походження Святого Духа? Ні, не означає. Знову ж, згідно із заявою, лютерани не готові розцінювати вчення про походження Святого Духа від Отця і Сина як єресі - вчення, що суперечить вірі в Святу Трійцю. воно є частиною їх конфесійних документів, і багато провідних вчитилей лютеранської традиції, включаючи самого Лютера, послідовно цьому вчили.

Визнання лютеранами того, що Філіокве не є частиною оригінального Нікейського Символу віри, і екуменічно зобов'язує формули не повинні, таким чином, прирівнюватися до заперечення лютеранами всього богословського вчення, що приписують Синові якусь роль в походження Святого Духа, і ще менше - до визнання всіх подібних вчень єретичним. На противагу цьому зазначена заява говорить також про те, що православні не розцінюють вчення про походження Святого Духа від Сина одним, як і від Отця, тим вченням, яке може бути прийнятним для них. це вчення протистоїть монархії Отця і рівності Духа Отцю і Сину як іпостасі, або персони, відмінною від Обох, як виражено в оригінальному Символі віри. ... Православні одностайно заперечують вчення про те, що Святий Дух вічно виходить від Сина, так щоб залежати в Своєму бутті і володінні однієї Божественною сутністю від Сина одно, як і від Отця.

Автор: Девід Джей Веббер

J. S. Bach - "Ach Gott, vom Himmel sieh darein"

Поучение 11 октября 2016 года

«...ибо вы вкусили, что благ Господь.» (1 Пет. 2:3)

Дорогая община сегодня к нам обращается своими словами через Св. Петра, и Петр не выражает ни малейшего сомнения в своем письме о христиан. Господь нам говорит «Ибо вы вкусили благость Божью» он говорит нам о нашей искренней вере во Христа который есть добрый и милосердный. И поэтому нам Господь говорит если вы удостоверились о том что Христос милосерден и благ, подтвердите и вы это, отложите все грехи и свою прошлую грешную жизнь, изучайте с любовью Слово Божье и возлюбите это Слово, только благодаря Писания мы сможем возрастать ибо вы уже узнали доброго и благого Бога, который отдал своего единородного Сына на искупление наших грехов.
Милость нашего Искупителя лучше всего познается путем вкушения ее на опыте. Вкушаемое необходимо воспринимать непосредственно органом вкуса; мы можем на расстоянии видеть, слышать и обонять, но вкушать на расстоянии не можем. Чтобы вкусить, как благ Христос, на своем собственном опыте, необходимо верою соединиться с Ним, и тогда мы будем каждый день вкушать Его благость в Его попечении о нас во всех наших духовных нуждах, страхах и искушениях, в Его Слове и в поклонении Ему. В этой жизни даже самые лучшие из слуг Божьих могут лишь вкушать от благости Христа. Вкусить - это значит немного попробовать, это не полный глоток, полностью не удовлетворяет. Так обстоит и с утешениями Божьими в этой жизни. Слово Божие -это главный инструмент в нашей христианской жизни, посредством которого Бог открывает и передает Свою благодать людям. Питающиеся чистым словесным молоком вкушают и познают на опыте Божию благодать. Общаясь с Его Словом, мы всегда всегда будем стремиться более и более понимать и познавать на опыте благодать Иисуса. Потому изучайте, читайте и храните в ваших сердцах Слово Христово, к этому нас призывает Господь, тогда мы будем возрастать во Христе и вкусим что Бог благой и милосердный что отдал себя на спасение наших душ.

Проповедь на 20-е воскресенье после Троицы

«Впрочем, братья, просим вас и призываем в Господе Иисусе, чтобы вы, приняв от нас, как должно вам поступать и угождать Богу, - как вы и поступаете, - вы еще более преуспевали. Ибо вы знаете, какие предписания дали мы вам от Господа Иисуса. Ибо то есть воля Божия, освящение ваше, чтобы вам воздерживаться от блуда; чтобы каждый из вас умел владеть своим сосудом в святости и чести, не в страсти похотения, как язычники, не знающие Бога, не переступать границ и не извлекать выгоды в этом деле за счёт своего брата, потому что Господь - мститель за всё это, как и сказали мы вам прежде и засвидетельствовали. Ибо не призвал вас Господь к нечистоте, но в освящении. А потому, кто противится, не человеку противится, но Богу, Который и дает вам Духа Своего Святого.» (1 Фес. 4:1 - 8)

+Благодать Господа нашего Иисуса Христа, и любовь Бога Отца, и общение Святого Духа со всеми нами. Аминь.+

Пришел человек к священнику и спрашивает:

— Никак не могу понять, зачем наш Господь дал две заповеди: любить Бога и любить ближних? Неужели любить Бога недостаточно?

— Достаточно, вполне достаточно, — ответил священник. — Только вот чем можешь измерить свою любовь к Богу?

Задумался человек и отвечает:

— Ничем не могу измерить…

— Вот для того-то и дал Господь вторую заповедь, — ответил священник. — Она мера первой.

Дорогая община сегодня Господь через Св. Павел снова обращается в своей Книге Книг к нам и напоминает к жителям Фессалоник как и к нам, он напоминает в своем обращении то что уже давно говорил им находясь с ними. Павел обосновывает то что мы должны иметь духовный рост, но все же они неправильно восприняли слова апостола о христианской жизни, какой она должна быть, кого хочет Господь что бы верующие в него угождали? Себя, супругу, родителей, детей или все же Бога? Часто в нашей жизни на место Бога становится какой то человек и мы забываем о Господе и о том что он хочет, кто он для нас и ставим что-то или кого-то. Но Павел нам говорит нашим правильным импульсом в христианской жизни есть любовь к Богу, и только когда мы любим Бога и ему угождаем мы по Его воле любим и заботимся о наших близких и дальних. И Бог через своего апостола нам говорит, что для нас наша жизнь во Христе не должна быть сводом правил, а должна двигаться за счет любви к Господу Иисусу Христу и желанием угодить Богу который до начала сотворения мира избрал всех людей на спасение, желание угодить Богу даст нам силу любить и помогать другим людям. Часто христиане начинают искать что то новое в христианском учении, наше греховность все время в нашей христианской жизни хочет найти новую истину, которая собьет нас из правильного пути, но Павел как нас так и Фессалоникийцев призывает не искать ничего нового, преуспевать следуя в старых истинах и учениях, все больше и больше старайтесь идти за Слово Божьим и за Христом и тому чему нас научили в Церкви и не искать новое — ведь оно может сбить нас с праведного пути и привести к широкой дороге. Все мы с вами как Фессалоникийская Церковь знаем истины Евангельские которые принесли и научили нас наши учителя и не следует идти за новым учением ведь оно опасно для последователей Христа.

«Створімо людину за подобою його зірок»: астрологія і Нова Ера

Влада астрології: чи може знання послабити і поневолити?

Досвід життя в бездушною всесвіту і в егоїстичному суспільстві, де кожен більше звик використовувати інших, ніж служити їм, - страшний досвід. Коли ми виходимо на вирішальний життєвий перехрестя, страх перед невідомістю може позбавити нас сил, особливо якщо ми відчуваємо, що нам нема чого їй протиставити. Астрологи в такій ситуації можуть надати вам сил, зробивши позитивні, заспокійливі передбачення.

Проте, як це не парадоксально звучить, знання майбутнього саме по собі може ще більше послабити вас. Коли ви дивитеся гостросюжетний фільм, заздалегідь знаючи, чим він закінчиться, страх і напруга слабшають, але і задоволення ми відчуваємо набагато менше, ніж якби ми дивилися фільм, не маючи поняття про те, що очікує героїв (і нас) в кінці тунелю.

Цар Давид, який за своє життя пройшов чимало безнадійних і темних тунелів, сказав: "Якщо я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти зо мною Твій жезл і Твій посох - вони заспокоювалась мене. Ти передо мною трапезу на увазі моїх ворогів ... "(Пс. 22: 4-5).

Давид знаходив сили не в знанні свого майбутнього, але в знанні Того, Хто керує зірками. І дійсно, наскільки сильніше ті люди, які можуть встояти у вірі, надії і любові посеред страждань і труднощів, навіть не знаючи, коли їх проблем прийде кінець, і чи прийде цей кінець взагалі.

Хто більш готовий зустріти очікують на шляху нещастя: християнин, що знає, що майбутнє чекає йому люблячим Небесним Отцем, або людина, впевнена, що його життя перебуває у владі вибагливих планет, на кшталт Сатурна?

Св. Павло зазнав жорстоких гонінь, грошові проблеми і жахливі природні катаклізми, такі як корабельна аварія в бурхливому морі. І все ж він говорив: "І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре" (Рим. 8:28).

Автор: Вішал Мангалваді
Взято на сайті: Центр апологетичних Досліджень

Herzlich lieb hab ich dich, o Herr

Проповедь на день евангелиста Матфея

«Потому, имея это служение, по оказанной нам милости, мы не унываем, но мы отвергли то, что скрывается из-за стыда, не поступая с хитростью и не искажая слова Божия, но открыто возвещая истину, мы тем представляем себя совести всякого человека пред Богом. Если же и закрыто Евангелие наше, то закрыто оно для погибающих;у них, неверующих, бог века сего ослепил мысли, чтобы не увидеть им света Евангелия славы Христа, Который есть образ Бога. Ибо мы не себя проповедуем, но Христа Иисуса как Господа, а себя как рабов ваших, ради Иисуса. Потому что Бог, сказавший: свет да воссияет из тьмы, - есть Тот, Кто воссиял в сердцах наших к нашему просвещению познанием славы Божией в лице Иисуса Христа.» (2 Кор. 4:1 — 6)

+Благодать Господа нашего Иисуса Христа, и любовь Бога Отца, и общение Святого Духа со всеми нами. Аминь.+

Дорогая община сегодня наша церковь вспоминает одного ученика нашего Господа, Иисуса Христа — апостола и евангелиста Матфея и благодарим за него Господу. Св. Матфей, ​​известный также, как Левий, идентифицирует себя как бывшего мытаря, который, следовательно считался нечистым публичного грешника, изгнанника с еврейского общества. Впрочем, именно Господь Иисус призвал от работы и богатства, чтобы он стал Его учеником (Мф 9: 9-13). Матвей не только стал учеником Господа, но и был призван и послан, как один из двенадцати Господних апостолов (Матфея 10: 2-4). Со временем он стал евангелистом и его, вдохновленный Богом, запись Евангелия, поставил его на первое место среди книг Нового Завета. Среди четырех Евангелий, именно Матвей изображает Христа особым образом, как нового и большего Моисея, который благодатно выполняет Закон и Пророков (Матфея 5:17) и устанавливает Новый Завет спасения в Своей крови (Матфея 26: 27-28). Евангелие от Св. Матфея также хорошо знают и любят за то, как он описывает посещение волхвов с Востока (Матфея 2: 1-12); за Нагорную проповедь, включая Блаженства и Отче наш (Матфея 5-7) и при введении Святого Крещения и отчетливо явления Святой Троицы (Матфея 28: 16-20). Передачи нет уверенности о последнем поле труда Св. Матфея, как и нет четких сведений о том, умер от старости, а мученической смертью. Поэтому, празднуя этот день, мы благодарим Бога за то, что Он мощным образом руководил Своей Церковью и защищал ее через Св. Матфея, который был призван и послан Христом, чтобы служить овцам паствы Святым Евангелием.

Сегодня нам Павел в своем послании говорит о распространении Евангелии и работе Божией с нашими грешными душами, и самым главным в работе на почве проповеди Христа всем людям, а для этого нам Св. Павел дает совет следует иметь верность к Господу и искренность в служении. Этой твердой верой распространители Евангелия были обязаны не сами себе, а самому Богу который настолько милостив к людям которые по своей грешности даже претендовать на это не имеют право. Только по этой милости Христовой ученики Иисуса получили свое апостольское служение, и только милосердный Бог давал им силу быть преданными Ему. Благодаря милосердному Христу они были признаны верными и получили служение, только Божье милосердие удерживает нас от слабости и тяжелого бремени нести Слово Божье всему миру. Не думайте о делах постыдных и скрытных, добра и света они не принесут и те кто совершит такие дела пожалеют об этом и постыдятся потому что такие дела рано или поздно Бог откроет перед людьми. Последователи Христа не преследовали плохие грешные цели, и не прикрывали все это зло под предлогами добра, никто из них не проповедовал искажая Слово Божье. Апостолы не обманывали людей, но они служили Богу и проповедовали истину. Все это апостолы делали, как пред Богом, желая таким образом представить себя Богу и совести людей. Так и нас призывает так делать и следовать таким путем Бог как это делали и следовали апостолы ученики Иисусовы.

Such, wer da will, ein ander Ziel

«Створімо людину за подобою його зірок»: астрологія і Нова Ера

Aстрологія і взаємини: обмежене і безособове підставу

Більшість шлюбів серед індусів полягає лише після того, як астролог визначить, що гороскоп хлопчика відповідає зодіаку дівчинки. У міру того як на Заході зростає віра в гороскопи, віруючі все частіше відводять гороскопам визначальну роль в своїх взаєминах з оточуючими. Досить погано насильно втискувати наші складні й динамічні особистості в красиві, маленькі і статичні астрологічні коробочки, але набагато гірше з упередженням ставитися до інших людей. Це може пошкодити нашим відносинам більше, ніж якщо ми дозволимо своїм першим враженням про людину стати останніми.

Я не раз помічав, що людина, яка очікує від мене певної реакції, по-своєму тлумачить кожне моє слово або вчинок. Замість того, щоб бачити мої дії в реальному світі, він судить про них з позицій заздалегідь сформованого уявлення про те, як я повинен себе вести. Коли ми виробляємо в собі звичку заздалегідь судити про людей з точки зору астрології, подібні непорозуміння неминуче стануть частішими і зашкодять нашим взаєминам з людьми. Міцні взаємини будуються на любові, довірі і повазі один до одного. Св. Павло говорить:

"Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, все зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить "(1 Кор. 13: 4-7).

Взаємовідносини людей чогось варті лише тоді, коли вони засновані на взаємну користь і віддачі, коли кожна людина чимось жертвує заради іншого і з повагою ставиться до його бажанням і потребам. Проблема планет в тому, що наші відносини з ними однобічні. Вони впливають на нас, але ми безсилі їх змінити.

Більш глибока філософська проблема полягає в тому, що зірки також кінцеві. Звичайно, добре мати їх в якості більш постійного підстави для прийняття рішень, але вони все ж не дають нам остаточного розуміння речей, оскільки, як говорили Сартр і Юнг, відкрити справжній (а не миттєвий) сенс можна тільки тоді, коли у вас є неминуще , вічне підставу.

Таким чином, я вважаю за краще шукати для себе сенс у відносинах з нескінченним, особистим Богом. Бог - Особистість, тому ви можете говорити з Ним і очікувати, що Він з повагою поставиться до вас і до ваших потреб. Він нескінченний, тому ви можете очікувати, що він змінить ваше життя відповідно до ваших потреб.

Автор: Вішал Мангалваді
Взято на сайті: Центр апологетичних Досліджень

O Tod, wo ist dein Stachel nun

Проповедь на 16-е воскресенье после Троицы

«Ибо не дал нам Бог духа боязни, но силы и любви и обладания собой. Итак не стыдись свидетельства Господа нашего, ни меня, узника Его, но со мной страдай за Евангелие силою Бога, спасшего нас и призвавшего званием святым, не по делам нашим, но по Своему предустановлению и благодати, данной нам во Христе Иисусе прежде времен вечных, обнаруженной же теперь чрез явление Спасителя нашего Христа Иисуса, упразднившего смерть и давшего воссиять жизни и нетлению чрез Евангелие» (2 Тим. 1:7 - 10)

+Благодать Господа нашего Иисуса Христа, и любовь Бога Отца, и общение Святого Духа со всеми нами. Аминь.+

Жил-был человек, который всего боялся. Он боялся темноты, пауков, злых людей. И вскоре из страха вообще перестал входить из дома. Шел мимо странник. Человек впустил его на ночлег и рассказал о своей беде. Странник ему и говорит:- «Есть страх, которого бояться не нужно, и если ты его познаешь, то никакой другой страх тебя уже не испугает. Иди, ищи его. А как страшно тебе станет, так ты сразу молиться начинай. И да хранит тебя Бог».И пошел человек искать страх, которого не нужно бояться, хотя и было ему очень страшно. Он шел через холодные горы, темные леса. Шел вдоль глубоких рек, по берегам соленых морей. Когда ему становилось страшно до жути, он начинал Богу молиться, и страхи отступали.Так обошел он всю землю и понял, что бояться по-настоящему нужно только одного: остаться без Бога.

Община Христова, в это воскресенье мы снова продолжаем знакомится с Павлом и с Богом Павла, мы все больше благодаря Св. Павлу узнаем о Христе и о том что Он нам дает и что Он сделал для нас, с каждым разом мы все больше и больше узнаем о Христе и о Его ученике Павле. Сегодня святой благовестник божий говорит к нам о препятствиях которые стоят у нас на пути для умножения наших даров и что поможет нам получать и возрастать в дарах Бога. И Господь нам говорит о самом сильном и опасном препятствии, когда христианином владеет дух страха и боязни, лукавый раб закопавший талант действовал именно через побуждений страха. Поэтому Павел Тимофею пишет убегай и борись со своими страхами — Господь Иисус Христос нам не дает в дар страх, нет он наоборот дает нам то что побеждает страх — дух силы, мужества и твердости — что бы мы Именем Христа могли победить и противостоять страху когда мы попадаем в опасные и трудные ситуации, но Бог нам дает другое духа любви ко Христу, ибо только благодаря Иисусу можно победить все проблемы в нашей жизни, любовь к Богу ставит нас выше страха перед человеком и злом которое может быть принесено в нашу жизнь.

«Створімо людину за подобою його зірок»: астрологія і Нова Ера

Особистість в астрології: створена за образом зірок

Говорячи: "Я злюся, бо у мене несприятливий Марс", - ми вже володіємо якимсь знанням про себе. Але це знання має деякі небезпечні сторони, що виникають з того факту, що планети, на противагу нам, бездушні.

Перша небезпека вивчення себе за зірками полягає в тому, що ми починаємо втискувати складну особистість людини в рамки навіть не самих планет, а нами ж створеної зручної системи. Передбачається, що ми створені за образом планет, але, оскільки планети не говорять, ми починаємо надавати планетам риси своєї особистості, хоча варто було б, навпаки, досліджувати свою власну особистість на підставі вивчення планет.

Якщо ми шукаємо відповідь на питання: "Що таке людина?" - То ми представляємо собою частку, а планети - загальне. Але проблема астрології в тому, що її загальні положення потребують тлумачення приватними. Одна з граней проблеми полягає в тому, що якщо я злюся через розташування своїх планет, але намагаюся змінитися, то я йду проти своїх творців. В силу цієї причини астрологічне пізнання себе стає, швидше, кайданами, ніж звільняє істиною.

Цар Соломон, відомий своєю легендарною мудрістю, зауважив: "Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає" (Пр. 15: 1). Св. Павло переконує нас: "Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить над вашим гнівом; і не давайте місця дияволові "(Еф. 4: 26-27). У мого батька, вкрай терплячої людини, була проблема: коли вони з мамою розходилися в думках, він міг не розмовляти з нею цілими днями. Я успадкував від батька цю рису. Мені доводиться думати, що я успадкував цю рису від батька, а не від моїх планет, тому що ми народилися під різними знаками. Однак за допомогою дружини мені вдавалося переставати дутися і почати розмовляти - не дозволяти сонця зайти, поки я ще серджуся. Моя злість дійсно давала сатані точку опори в нашій родині. В молитві я навчився і тому, як гасити чужу злість лагідним відповіддю.

Філософське підґрунтя цього така, що я створений за образом особистості - Бога. Бог сказав нам, що з часів гріхопадіння Адама і Єви ми вже не ті, якими були створені. Але ми повинні покаятися і прагнути стати такими ж досконалими, як Отець наш Небесний. Астрологічна таблиця скаже нам лише про те, хто ми такі (а це нам і самим добре відомо, якщо тільки ми чесні самі з собою).

Астрологічний підхід перетворює нас в безвольні об'єкти - наше життя стає результатом впливу планет. Однак люди не є об'єктами, а суб'єктами. Ми, по суті своїй, володіємо самосвідомістю. І це дає нам можливість сказати: "Так, я такий, але я можу змінитися".

Друга небезпека самопізнання через астрологію виникає з того факту, що астрологія користується надзвичайно абстрактної символікою. Чим більше ми намагаємося втиснути себе в якісь абстрактні категорії, тим менше, в кінцевому підсумку, ми будемо себе по-справжньому знати. Набагато кращим способом зрозуміти себе буде підтримувати глибокі та тривалі взаємини з людьми і читати біографічні описи.

Я виявив, що дуже ефективний спосіб самопізнання - щоденне читання Біблії. Причина цього в тому, що Біблія містить в собі буквально сотні реальних історичних біографій, що належать людям з різних культур і покривають дуже довгий період історії. Можна краще пізнати себе, знайомлячись з реальними людьми. Абстрактні символи можуть бути корисні. Наше покоління більш ніж будь-яка інша потребує реальних героїв і прикладах для наслідування, тому що багато хто з нас знають лише целулоїдних героїв, які вийшли з примарного світу високотехнологічної реклами. Вивчення себе за таблицями гороскопів може втішити вас або повалити в жах, але пізнання себе через знайомство з реальними людьми завжди несе в собі щось нове і прекрасне.

Третя небезпека спроб пізнати себе за допомогою астрології полягає в тому, що ми зводимо себе до рівня понять. Людей можна розбити на категорії за типами особистостей: сангвініки, холерики, флегматики і меланхоліки. Але наше уявлення про себе ніколи повністю не збігається з нашим справжнім Я. Ми набагато складніші, ніж це може показати будь-який інтелектуальний тест або психоаналіз. Таким чином, досвід та інтуїція - набагато більш ефективні засоби самопізнання, ніж порожні уявлення.

Пізнання себе має на увазі прийняття відповідальності за себе. У поняття цієї відповідальності входить каяття в тому, ким ми були раніше; вибір нових, більш високих цілей, незалежних від вказівок гороскопу. Ви будете рости у вірі, надії та любові.

Наші уявлення про себе - ще не реальність, але вони можуть впливати на дійсність. Прочитавши вранці притчу про доброго самарянина, я можу вирішити поступати по відношенню до зустрічним як добрий ближній. До кінця дня у мене з'являться нові друзі і зміцняться старі знайомства. Але якщо я з ранку прочитаю гороскоп і побачу, що сьогодні мені не буде везти з людьми, я порину в відсторонене і замкнутий стан. Мої очікування і подальша поведінка самі по собі стануть виконанням астрологічного передбачення - люди мене відкинуть.

Автор: Вішал Мангалваді
Взято на сайті: Центр апологетичних Досліджень

Проповедь на день памяти жертв политических репрессий

«Помни Иисуса Христа, воздвигнутого из мёртвых, от семени Давидова, по Евангелию моему, в служении которому я терплю страдание даже до уз, как злодей, но слово Божие не связано узами. Поэтому я всё терплю ради избранных, чтобы и они получили спасение, которое во Христе Иисусе, со славой вечной. Верно слово: ибо если мы с Ним умерли, то с Ним и жить будем; если терпим, то с Ним и царствовать будем; если отречёмся, то и Он отречётся от нас; если мы неверны, то Он пребывает верен, ибо отречься от Себя Он не может.» (2 Тим. 2:8 - 13)

+Благодать Господа нашего Иисуса Христа, и любовь Бога Отца, и общение Святого Духа со всеми нами. Аминь.+

Смерть и страдания, почему они всегда сопутствуют в нашей жизни? Почему все время убивают христиан? Более трех недель назад во Шведции началась компания «Мой Крест», это было сделано в честь памяти гонения христиан и смерти священника Жака Амели который был убит исламскими терористами прямо возле алтаря. А сегодня годовщина ровно 75 лет назад советская власть издала указ о депортации представителей немецкой национальности, очень много людей погибло пребывая в такой депортации.

Чтобы ободрить Тимофея так и нас, Св. Павел говорит нам о Христе и о том что наш Господь воскрес. Апостол обращается к нам помни Его, Иисуса Христа из семени Давида, Он воскрес из мертвых, Его не смогла одолеть сама смерть, которая убила и одолела так много людей — но перед Иисусом она пала ниц. Христово воскресение доказывает нам что Иисус является Богом, целью Мессии — Христа было искупить всех нас на кресте и воскреснуть — показывая всем что Он истинный Бог и Спаситель. Когда мы будем размышлять над Воскресением Иисуса сам Господь поможет нам быть верным христианином и не отречься от Христа, а идти с Ним во своих страдальческих путях. Воскресение Христово придает нам мужество перед ликом смерти, ведь даже если мы умрем нас не грозит смерть, мы также как Иисус воскреснем, и не уснем на вечно. Ведь Он придет и провозгласит воскресение из мертвых. Все кто страдал и был жертвой репрессий, знал и надеялся на Иисуса, на того кто победил смерть.

Общину посетил пастор 21 августа

Сегодня 21 августа общину НЕЛЦУ в Полтаве посетил и провел богослужение с Таинством Алтаря пастор Павел Шварц.