480 років з Дня Проголошення Ауґсбурзького Віросповідання!

25 червня 1530 року був представлений віросповідний документ, імператору Карлу V на Аугсбургскому рейхстазі. Цей віросповідний документ був розроблений Пилипом Меланхтоном та одобрений Мартіном Лютером, як те у що вірують євангеліки і те що відповідає Слову Божому. До того часу католики звинувачували євангеліків у тому що вони несуть щось нове в церковне вчення. Але коли було представлено це віросповідання (Confessio Augustana), одразу стало зрозуміло що євангеліки не несуть нове, а нагадують про те що забули завдяки зловживанням католицьким єпископами та папами. Аугсбургське віросповідання є віросповідним документом лютеран. Він навчає тому що :

•  Лютерани вірять, що люди грішні від народження, вони (люди) не бояться Бога не сподіваються на нього і повні всіляких жадань. Єдиними ліками проти гріха є хрещення за допомогою Духа Святого; 

• Лютерани вірять, що Ісус втілився і істинно сприйняв природу людини, тому в його особистості з’єднани дві природи. Саме Христос повертає людей до Бога; 
• Людина не може виправдатися перед Богом ділами, але тільки вірою; 
• Лютерани вірять, що таїнства - це знаряддя Святого Духа, якими Бог рятує людей;
• Лютерани вірять, що добрі справи йдуть за вірою, але не є умовою порятунку; 
• Лютерани вірять в єдину Святу Церкву - це церква де вірно проповідується Євангелія і відправляються таїнства; 
• Незважаючи на те, що в церкві багато лицемірів, таїнства церкви дієві, бо вони вчинені силою Духа Святого; 
• Лютерани наполягають, що хрещення необхідно для порятунку, бо в хрещенні знаходиться, благодать. Тому дітей слід хрестити; 
• Лютерани вірять, що Христос істинно присутня в хлібі і вині у момент Причастя; 
• Лютерани не заперечують сповіді, але вважають, що перерахування гріхів не обов'язково; 
• Покаяння починається з розтрощення і закінчується вірою, яка виходить з Євангелія;
  Таїнства (Хрещення і Причастя) - це прямі встановлення Бога; 
• Лютерани дозволяють відправляти таїнства тільки тим, хто належним чином покликаний до цього; 
• Лютерани вірять, що церковні обряди корисні для підтримки порядку, але участь у них автоматично не приводить до порятунку, так само як і зворотне; 
• Мирські установи трактуються як божественні встановлення, тому християни можуть і повинні досягати успіху в своїх мирських професіях, бо таке їх покликання в цьому світі;
• Лютерани вірять в Друге Пришестя Ісуса Христа, який прийде судити живих і мертвих;
• Свобода вибору проявляється в мирських справах, але не в справах порятунку; 
• Причиною гріха є не Бог, а зла воля демонів і порочних людей; 
• Добрі справи є знаком присутності віри в людині, але ними не можна заслужити спасіння;
• Лютерани шанують святих, але не поклоняються їм, бо рятують не вони, але Ісус Христос. Вони лише приклади для наслідування; 
• Лютерани виступають проти целібату священства та насильного целібату; 
• За церквою зберігається лише проповідь і відправлення таїнств, в цьому її призначення. Для іншого існують цивільна влада.                                                             

Всі в ці пункти були створені на основі Святого Писання, і в це вірили перші християни. Через декілька тижнів після проголошення римська церковна влада відкинула Сповідання, яке Меланхтон захистив в Апології Ауґсбурзького Віросповідання 1531 року. У видання 1540 року Меланхтон змінив вчення о Євхаристії, перейшовши на сторону кальвіністів. Тому є дві редакції Євангельська та Загальна протестантська.