Єдиний важливий член

"Він – образ невидимого Бога, Первісток усього творіння. Адже в Ньому створено все, що на небесах і на землі, видиме та невидиме: чи престоли, чи володарювання, чи начальства, чи авторитети – усе створено через Нього й для Нього. Він є перед усім, і в Ньому все тримається разом. Він є Головою тіла – Церкви. Він початок усього, Первісток серед воскреслих із мертвих, щоб в усьому Йому мати першість. Адже Богу було до вподоби, щоб у Ньому перебувала вся повнота й щоб через Нього примирити із Собою все, що на землі і на небі, уклавши мир через кров Його хреста". (Колосян 1:15‭-‬20).

Єдиний важливий член

I. Хто є найважливішим, навіть найголовнішим членом будь-якої церкви? Це є:

Голова ґромади ? Це мирянин, обраний громадою, щоб нести відповідальність за все, що відбувається. Він чи вона має переконатися, що церква укомплектована персоналом, оплачені рахунки та дотримані юридичні питання. Це важка робота, але хтось її повинен робити! Людина, яка це робить, має бути найважливішою людиною в церкві, чи не так? Ні; важлива, так, але він не найважливіший.

Голова найбільшої родини ? Особливо на Середньому Заході деякі невеликі міські церкви побудовані навколо однієї ключової родини. Вони забезпечують членів, працівників, керівників ради та багато чого з пропозицій. Без них церква зникла б. Отже, їхні матріархи чи патріархи мають бути найважливішими членами! Але ні, це не вони.

Прибиральники алтаря? Як можна проводити богослужіння, основну діяльність церкви, без людей, які влаштовують причастя, чистять і змінюють параменти, запалюють свічки тощо? Напевно, вони найважливіші! Ні.

Лідери чоловічої та жіночої груп? – Вони популярні, шановані, улюблені та активні в службі. Так, вони дуже важливі і є благословенням для громади, але не є важливими для існування церкви.

Найбагатший член? Вам потрібні гроші, щоб керувати церквою в наші дні. Лише ремонт авто коштує тисячі гривень. Ви хочете, щоб у ґромади були гроші. Отже, якщо немає заможних членів, вам потрібно вийти і почати їх залучати! Це так важливо, але не найважливіше!

Найчастіший даючий пожертву ? Можливо, найбільше дає не найбагатший, а той, хто дає частіше, як він чи вона. Це той, кого ви хочете; без них церква опинилася б у фінансовій скруті, не в змозі виконувати свої зобов’язання та потреби. Комунальні послуги вимикаються, працівникам не виплачують зарплату, справи милосердя припиняються. Напевно, це найважливіше? Ні.

Охорнець ? Хто підтримує чистоту, безпеку та відкритість будівель? Хто стежить за безпечною роботою обладнання? Якщо будівлі та територія занепадають, де ми зустрінемося? Це має бути охоронець, так? Ні.

Найпривітніший, комунікабельний ? Коли відвідувачі приходять до церкви, якщо їх вітають і дають їм відчути, що їх вітають і цінують, вони можуть повернутися й захотіти бути частиною вашої дружньої церкви. Вони дарують таке необхідне тепло і люблячу ласку. Чому б такі люди не були  необхідними? Звичайно, вони чудові та важливі, але не найважливіші .

Пастор ? Ось ми і підійшли до тієї категорії, яка серцю близька! Хто колись чув про церкву без пастора? Хто буде проповідувати і навчати, відвідувати хворих, проводити богослужіння і похорони? Хто буде здійснювати таїнства, крім пастора? Так пастори повинні бути найважливішими людьми в церкві! Але, на жаль, ні.

Отже, якщо ніхто з попередніх людей не є найважливішим для церкви, то хто? І за якими критеріями визначають, хто є найважливішим? Критеріями є: 

1. чия присутність є обов'язковою; 

2. Чия відсутність призведе до того, що церква розпадеться, зникне чи загине?

Одним, найважливішим членом церкви, очевидно, є Ісус Христос.

     Без нього немає Євангелія – немає доброї новини для світу (а ми найбільше жаліємося з усіх людей, згідно з Павлом у 1 Коринтян 15:19).

Без нього немає Духа.

     Без нього таїнства – порожні ритуали. Ні тіла, ні крові з хлібом і вином.

     Без нього нашу організацію можна було б назвати церквою, але насправді це просто ще одна некомерційна організація, яка, хоч і має добрі наміри, залежала б від людської сили та мудрості хибних, егоцентричних грішників.

     Без нього ми мали б вигляд святості чи релігійності, але не мали б того, що необхідно: 2 Тимофія 3:5 застерігає проти тих, хто «має вигляд благочестя, але відрікся його сили».

Як ви прагнете Його присутності і зробите Ісуса центром Церкви?

1. Ми збираємося в ім’я його – Бо де двоє чи троє зібрані в ім’я моє, там я серед них». (Матвія 18:20)

2. Ми молимося в його ім’я – «Дім мій домом молитви назветься». (Луки 19:46); і під час Таємної вечері Ісус сказав: «Істинно, істинно кажу вам: чого б ви не попросили в Отця в моє ім’я, Він дасть вам». (Івана 16:23)

3. Ми цінуємо і шануємо Святе Письмо як слово Боже – «Усе Писання натхнене Богом і корисне до навчання, до докору, до виправлення та виховання в праведності» (2 Тимофія 3:16)

4. Молимося і підкоряємося Божій волі в усіх церковних справах – «Нехай буде воля Твоя» (Матвія 6:10)

5. Лютеранські віросповідання: визначення Церкви: зібрання віруючих, де Євангеліє проповідується в його чистоті і таїнства належним чином відправляються.

6. Прощайте, як ми були прощені, і шукайте єдності в Дусі один з одним – Ісус сказав: «По тому всі люди пізнають, що ви Мої учні, якщо будете мати любов один до одного». (Івана 13:35)

Правда про істотну природу Христа в церкві проголошена вище в уривку з Колосян 1:18: « І Він є голова тіла, Церкви». Його також відзначають у гімні «Церква єдина основа».

Єдиною основою Церкви є Ісус Христос, її Господь;

вона є його новим творінням водою і Словом.

З неба він прийшов і шукав її, щоб вона була його святою нареченою; власною кров'ю він купив її і помер за її життя*.

Тепер нехай Господь благословить вас і береже вас, Господь засяє над вами обличчям Своїм і буде милостивий до вас, Господь підійме обличчя Своє на вас і дасть вам мир. Амінь.

Прочитайте: Матвій 16:17-19; Колосян 1

*Текст написаний С. І. Стоуном, 1866. Громадське надбання.

Проповедь на 8-е Воскресенье после Троицы

«...Поступайте как дети света, - ибо плод света во всякой доброте, и праведности, и истине, - испытывая, что благоугодно Господу, и не участвуйте в бесплодных делах тьмы, но еще лучше и обличайте: ибо о том, что делается ими тайно, стыдно и говорить, но всё это, будучи обличаемо, является в свете, ибо всё являемое есть свет. Потому сказано: Вставай, спящий, и воскресни из мёртвых, и будет светить тебе Христос.» (Еф. 5:8б - 14)

+Благодать Господа нашего Иисуса Христа, и любовь Бога Отца, и общение Святого Духа со всеми нами. Аминь.+

Что такое Свет и что такое тьма? Как Свет должен себя вести, что хочет от нас принадлежащие ко свету, Бог? Что хочет Бог от людей принадлежащих ко тьме ? Тьма и Свет важные вещи для жизни человека, тяжело человеку жить без света и такая жизнь может привести к погибели не только тела но и души: Как то раз случился большой пожар в городе Эдинбурге, в Шотландии. Люди устремились к выходу, ведущему на улицу, как на их пути появились клубы дыма, задуваемые в здание снаружи. И вместо того, чтобы прорваться через этот дым, народ повернул обратно и вошел в помещение, которое казалось ему безопасным. Но вскоре все люди задохнулись по причине нехватки кислорода. Если бы они видели свет, то могли бы остаться в живых.
Или вот история о человека заблудившемся в старой шахте:
Что испытывает человек, заблудившийся в старой шахте?. Чем больше он старается найти выход, тем дальше заходит вглубь. Каждый тоннель приводит либо к тупику, либо переходит в следующий. Он не имеет никакого представления о своем месторасположении и не знает куда идти дальше. Проблуждав по холодным и грязным тоннелям и шахтам в течение недели, он, наконец, замечает вдали слабый свет. Собравшись с последними силами этот человек идет по направлению к этому свету - и, наконец, выходит на поверхность. Но солнечный свет настолько ярок, что слепит его глаза, и он начинает сомневаться, а правильно ли он сделал, что вышел из шахты, не лучше ему было бы остаться внизу. Он вспоминает о том, что временами пережил в шахте, что дало ему временное удовлетворение и отвлекло его внимание от бедственного положения. И он возвращается назад в шахту, чтобы поселиться в ней.
Этот рассказ, как бы он не был странен и невероятен, повторяется ежедневно бесчисленное множество раз и в более трагическом виде, когда люди видят свет и жизнь Евангелия и обращаются назад к старым путям тьмы и смерти.

Дорогая община, сегодня с свое письме к Эфесской Церкви Павел предлагает нам задуматься о свете, что такое свет, а что такое тьма, каковыми нас видит Бог, что мы можем делать, а что нельзя. Святой апостол показывает нам на наше настоящие положение, раньше мы были тьмой, но теперь мы противоположны тьме, раньше мы были грешными и откидывали Христа, сегодня мы святы благодаря Христу, и мы находимся с Иисусом. Иисус избавил нас от тьмы и ее власти над нами, теперь мы дети Божьи. И Бог нас призвал из царства тьмы в чудное Свое Царство Любви и Света. Мы народ Божий — Его семья и домашние Его, Иисус Христос является «светом миру», так и мы являемся «светом мира». Мы раньше были детьми греха и тьмы, но теперь мы чада Иисуса — дети света и Иисус хочет что бы мы так себя и вели как дети света. Над нами теперь не властвует смерть и сатана, Господь избавил нас от «власти тьмы» и она нам не страшна, так будем же поступать как дети света — именно этого от нас хочет Бог. Солнце Правды призывает нас быть отвественными христианами, не только ограничиваться от мирских темных греховных делах, но и обличать грех, не молчать — это также подобно способствовать распространению тьмы и греха, власти сатаны и грешного мира. 

Як відповісти New Age?

Особисте пізнання істини

Християни не залежать від самостійної еволюції в реалізації свого потенціалу чи здобутті сенсу життя. Вони знають, що повного саморозкриття вони досягають тільки у відносинах з Самим Творцем. Пізнання вічного Творця не знаходиться в межах обмеженого людського буття. Воно явлено Самим Творцем в Ісусі Христі і Святому Письмі. Тільки за допомогою об'явлення Божого і благодаті чинного в людині Святого Духа ми можемо зрозуміти, що Бог є Бог любові, Який не залишив людство, незважаючи на його відчайдушні спроби підмінити Бога самим собою. В Ісусі Христі, Своєму одинцем, Бог примирив із Собою навчань.
Це, разом з тим, не означає, що християни виходять переможцями з будь-яких спокус і скорбот. Вони не претендують на досконалість чи навіть на те, що в них є хоч щось добре. Живучи у світі, який перекручений бунтом проти Бога, християни визнають, що перебувають у стані конфлікту між «даром праведності» і необхідністю простягатися вперед, «не досягнемо Чи ми, як досяг нас Христос» ( Флп. 3:12 ). Вони залишаються уразливими для спокус Сатани, проте вони впевнені в прощенні, дарованому в Ісусі Христі. Занадто часто християн представляють у карикатурному вигляді, як люди, які вважають себе вище всіх інших. У житті християнина немає місця гордині і зарозумілості, оскільки на будь-якому етапі життя він сповідує: «По дару благодаті Божої » (Еф. 3:7).
Слово Боже, Біблія, є джерелом духовного життя і стандартом, в порівнянні з якими мають оцінюватися будь які духовні вчення. Прихильники New Age можуть бути дуже красномовні, підносячи свій обман. Деякі з них викладають свою віру в божественність людства, виражаючись цілком прямо і називаючи речі своїми іменами. Інші завуальовано говорять про свої переконання, вдаючись до християнської термінології, яку начиняють своїм сенсом в дусі New Age. Наприклад, багато прихильників New Age згодні, що «Ісус є Христос», проте в зовсім іншому сенсі, ніж про це свідчить Біблія.

Існує досить вагомі причини для антипатії, яку послідовники New Age відчувають до історичного Христа. Ісус кидає виклик всім їхнім поняттям і крушить все їх наміри ... ( Він ) не просто виключно доброю людиною .. , в якому живе Христос або Космічна Свідомість, як стверджує New Age. Він - Цар царів, і Господь пануючих. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Нього ( Івана 14:6 ) (Martin , The New Age Cult , стор 39).

Прихильники New Age не можуть заперечувати того впливу, який чинився Ісусом з Назарету на західний світ. Вони змушені помістити його високо або на саму вершину в своєму переліку Боговтілення або піднесених вчителів. Тому Ісус - шанована особистість в русі New Age, проте не як біблійний Христос. Христос в розумінні New Age - це лише одна з « божественних особистостей », що були в історії. Його місія, подібно місії багатьох великих вчителів минулого і сучасних гуру New Age, полягала в тому, щоб повернути широкі маси до усвідомлення власної божественності. Збочення істини в New Age поширюється не тільки на Біблію, тому християни повинні бути уважні до будь істині і насторожує щодо історичних фальсифікацій. Наприклад, твердження, що стародавні єгиптяни вірили в реінкарнацію, зовсім не відповідає фактам. Крім відсутності будь-яких вказівок на реінкарнацію в документах античності, самі похоронні ритуали Єгиптян були засновані на вірі в те, що померлий вже не повернеться на землю. Ще більш кричущим є твердження про те, що вчення про реінкарнацію містилося в Біблії доти, поки Юстиніан в 553 не заборонив його на Другому Константинопольському Соборі. Інші звинувачують у цьому імператора Костянтина і Нікейський Собор. Отці Церкви знали про реінкарнацію як про язичницькому віруванні ( «Одне з химерних повір'їв язичників», Григорій Ніський, 335), однак Отці цитували аж ніяк не «усічену» Біблію. Оріген, якого прихильники New Age часто називають учителем реінкарнації, був автором розгорнутого трактату про згубність цього вчення. Він говорив: «Ми цього не знаходимо у Святому Письмі зовсім». Тим часом ці омани повторюються авторами New Age знову і знову, вони цитують один одного доти, поки їх слова ні починають здаватися фактами.

Обман також криється і в тому, що окультний New Age називає реінкарнацію вченням надії. Поїздка по містах Індії, де ідеї «нового» століття тримали людей у ​​рабстві століттями, відкриє вашому погляду голод, злидні, хвороби, експлуатацію та цілковите відчай, що виникає з невблаганного закону карми, реінкарнації і вчення про самообожнювання. Чи не це «останній еволюційний стрибок», «золотий вік», до якого веде рух New Age людство?
Християнам необхідно навчитися відрізняти істину від брехні, якщо вони хочуть дотримуватися всіх запобіжних заходів. Належить чітко розрізняти безпосередньо New Age Століття і те, що тільки здається таким ( в силу схожості термінології тощо). Занадто загальні судження, як правило, ні до чого не приводять. Ярлик New Age не можна вішати на все, що має справу з самовдосконаленням, розумової дисципліною або глобальним поглядом на вирішення проблем людства. Не всякого, хто вживає модні слівця з лексикону New Age, можна вважати прихильником цього руху. Незважаючи на те, що президент Джордж Буш [старший] з ентузіазмом говорив про «точки світу», його не можна автоматично зараховувати до розряду прихильників New Age. Не можна робити поспішні висновки, засновані лише на термінології. Для розпізнання справжніх ідей New Age необхідний більш широкий змістовний контекст.
Також слід зазначити, що хоча багато корпоративних мотиваційні семінари поволі, під маскою розвитку людського потенціалу насаджують принципи New Age, не всякі семінари з особистого розвитку обов'язково сповідують філософію «Нового століття». Багато хто з них можуть виявитися корисними для християн в плані професійного та особистого зростання. Такі семінари можуть допомогти звільнитися від ірраціональних страхів, самобичування і негативного сприйняття обставин, вони можуть навчити пізнання себе через переживання і випробування, підтримувати і берегти гідність кожної людини, включаючи людей похилого віку, хворих, беззахисних і знедолених.

Деякі критики руху New Age звинувачують вчителів «Позитивного сповідання» та організації «Слово / Віра» у проповіді ньюейджевскіх принципів. Звичайно, існують деякі паралелі між проповідниками «успіху» і глашатаями New Age. Однак існує величезна різниця між невірним застосуванням Євангелія та його відвертим запереченням. Деякі вчителі «успіху» дійсно наближаються до мислення New Age, коли представляють Євангеліє як формулу управління Богом для досягнення бездоганного здоров'я, необмеженого добробуту і успіху у всіх підприємствах. Ця «теологія слави» пошкоджує Слово Боже тим, що веде увагу від хреста Христового, однак це не те ж саме, що New Age, який відкидає Бога Творця, Спасителя і Освячуючого. Для християн, однак, пошук істини, як тимчасової, так і вічної, не повинно бути самоціллю. Цей пошук покликаний зробити нас більш проникливими в тому складному світі, в якому ми живемо.

Про чистоту вчення

Якби ми були Ангелами або мешкали серед Ангелів, то не було б необхідності ні в стурбованості, ні в заклопотаності тим, що чистота божого об'явленого вчення може бути перекручена або втрачена. Але на своєму шляху ми стикаємося з трьома великими перешкодами: 1 ) ми живемо в цьому світі, в якому судження про питання віри діаметрально протилежно судженню Святого Духа; 2 ) наш розум повстає проти пізнання Бога, бо «душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо їй це глупота»; 3) диявол є брехун, батько брехні і дух омани.

В результаті Богом відкрите вчення не залишається чистим і незмінним завжди і всюди в цьому світі, але часто спотворюється і псується або фальсифікаціями, що представляють собою досконалу брехня, або підмішуванням закваски, яку Павло назвав  «шахраювати», подібно до того, як господарі готелів псують вино, додаючи в нього воду, бо саме в такому сенсі грецькі перекладачі вжили це слово в Іс. 1:22.
- Мартін Хемніц . Дослідження Тридентского собору. Розділ I , § 7