На концерті Ірини

От настав час написати як я був на концерті з друзями. Це було в минулу середу, моя Ірина Волкова, запросила мене на свій творчий вечір. Можу сказати що це був ліричний вечір, Ірина створила настількі близьку концертну атмосферу що можна було подумати , що глядачі були не на концерті , а на її день народжены. Ірина читала свої вірши, грала на аккордеоні та співала свої власні пісні. У Ірини є пісня хіт, у попередный раз коли я був як глядачем на фестивалі, в якому Ірина брала участь, вона не змогла подати цю пісню як хіт . В цей раз я побачив прогрес, але нажаль не великий. Коли Ірині потрібно було співати пісню з одним чьоловіком, а той не прийшов, замість того щоб створити інтригу й глядачі чекали коли ж прийде об'явлений, Ірина розповіла що той не прийде. Концерт був хороший , виступаву хор "Білочка", Ірині співав народний артист України, і оперна співачка (заслужена артистка України). Дуже сподобалась композиція Акордеон з кларнетом - це було цікаво.

Неопластицизм

Вирішив розширити своє знання з мистецтва й подивитися де що в інтернеті, і от мене зацікавив своєю лінійністю неопластицизм. А що це таке ? От що:
Неопластицизм - одна з ранніх різновидів абстрактного мистецтва. Створений до 1917 року нідерландським живописцем
П. Мондріаном та ін. художниками що входили до об'єднання "Стиль". Для Неопластицизму характерно, за словами його творців, прагнення до "універсальної гармонії", що виразилося в строго врівноважених комбінаціях великих прямокутних фігур, чітко розділених перпендикулярними лініями чорного кольору і забарвлених в локальні кольори основного спектру (з додаванням білого і сірого тонів). Головною рисою Неопластицизм було суворе використання виразних засобів. Для побудови форми Неопластицизм припускає лише горизонтальні і вертикальні лінії. Перетин ліній під прямим кутом - перший принцип. Близько 1920 до нього додався другий який прибираючи мазок і підкреслюючи площину обмежує кольору червоним синім і жовтим тобто трьома чистими основними кольорами до яких можна додати тільки білий і чорний. За допомогою цієї строгості неопластицизм припускав вийти за рамки индивідуальності щоб досягти універсалізму і створити таким чином нову картину світу. Теорії Неопластицизму і його цілі були сформульовані в журналі "Стиль". У 1920 Мондріан випустив брошуру "Неопластицизм" видану в Парижі галереєю Еффор модерн. Деякі письмові роботи художника були зібрані до книги, і опубліковані в 1925 видавництвом Баухауза під назвою Neue Gestaltung. Концепцію пересікання під прямим кутом ліній взяли художники групи "Стиль". Під їх впливом Мондріан висловився за використання тільки основних кольорів. Історичний внесок Неопластицизм в живописі пов'язаний з творчістю Мондріана в області ж практики - з поширенням впливу групи "Стиль". Концепція мистецтва, запропонована Мондріаном і знайшла гарячий відгук у його соратників - голландських художників Тео ван Дуйсбурга, Барт ван дер Лека і архітектора Уда, а також російської конструктивіста Еля Лисицького (1890-1947) - представляла собою модель досконалої гармонії, доступною як для індивідуума , так і для суспільства в цілому, і містила в собі неабияку частку утопізму, народженого в надрах протестантської культури. Недарма Уд називав естетику Неопластицизм, втілену в живописі, зведеною до лінії, простору і кольору «протестантським іконоборством».

Відео можна побачити тут