Записи євангеліста Аугсбургського віросповіданя

Сьогодні день коли Церква обновилося, день коли Мартін Лютер прибив 95 тез на дверях замкової церкви у Віттемберзі, але й сьогодні й день коли можна згадати всіх тих хто постраждав за те щоб всі люди могли почути Святе Євангеліє. Вже минуло 491 рік після того як Мартін Лютер прибив ці тези про зловживання церковними служителями. Але на протязі цих років до сьогоднішнього дня, деякі церкви й досі зловживають своїм станом. Мені дуже гірко думати про тих "євангеликів-лютеран" , які визнають і скоряються тій церковній владі яка визнає та благословляє гомосексуальні браки, та дають гомосексуалістам право стати пасторами або іншими служитетелями.Хочу згадати Джона Вікліфа, Яна Гуса, Єронима Пражського , Мартіна Лютера - які старалися донести до людей Святе Євангеліє й боролися з дияволом у церкві!Хочу згадати Мартіна Хемніца, Ніколауса Амсдорфа, Якоба Андрєе, Матіуса Флациуса, Лаврентія Петрі, Йоган Бугенхаген та багато інших - вони зробили реформацію Лютера не історією, а сучастн

" А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили , і те , що там сталося, налякалися дуже й казали "Він був справді Син Божий " (Мт.27:54).Читаючи цей вірш з євангелія Матвія ми бачимо як Наш Господь померши, сотворив великий землетрус, що навіть ті хто чув про нього, але не вірили (Євр.4:7) - увірували у Ісуса Христа. От же хто ж був той сотник ,що чув про Ісуса, але не вірив у Нього. Лише один землетрус по Волі Божій після хрестної смерті Викупителя Нашого вселив у його серце страх перед Богом та віру у Христа. Так часто буває , що люди не вірять у Христа , а коли стикаються зі смертю ближнього або зі стихійним лихом згадують про Бога. Тим сотником був Лонгін він ніс службу у Понтія Пілата. Йому випало честь бачити страждання Нашого Господа - Ісуса Христа , та стояти на стражі біля підніжжя Хреста Господнього. Потім Лонгіну випала честь стерегти Гроб Нашого Господа. Тож Лонгін бачив Пресвітле Христове Воскресіння. Але Диявол хотів затьмарити Добру Звіс

Хочу згадати перед поїздкою у Чернігів, святого Севастіана , якого сьогодні день згадують.Він виріс у італійському місті Мілан та був римським легіонером при імператорах Діоклетані та Максиміані. Під час однієї християнської проповіді, він увірував у Нашого Господа, в ті часи важко було жити християнам, бо їх вбивали то ж він тайно сповідував християнство. Але Господь, що вмер за наші гріхи покликав Севастіана на смерть за ради діла Нашого Викупителя. Два друга Севастіана були схоплені та осуджені на смерть за віру у Христа. Рідні ж Марка та Маркеліона просили відректися Нашого Спасителя тим самим спасти своє життя і тоді, коли вони завагалися і готові були відректися Христа, вийшов Севастіан та промовив річ щоб підтримати майбутніх мучеників, після якої вони осталися вірні Богові. Слухачі Севастіана побачивши сім анголів та Юнока, який благословив святого та промовив: "Ти завжди будеш зі мною". Жінка на ім'я Зоя була німа, та впала перед Севастіаном та просила зцілити її

Був собі при імператорі Титі та Трояні військовий начальник Плакіда, він був милосердним допомогав всім нужденим. Але він не мав віри у Христа , то ж його милосердність не мала сенсу на Небі. Вселюблячий Господь подбав про цього погана. Як військовий начальник він повинен був переслідувати християн та карати за їхню віру у Спасителя. Одного разу Плакіда на коні займаючись мисливством, переслідував оленя, майбутня здобич взбіжала на гору та зупинилася, зупинився й Плакіда побачивши на олені між рог сіяючий Хрест, на Хресті був розп'ятий Наш Спаситель - Син Божий. Начальник військ римських почув голос : " Навіщо ти Мене переслідуєш , Плакіда ?" " Хто ти , що говориш зі мною" - запитав сміливий римський вояка. " Я Ісус Христос, Бог, заради людей, став чоловіком, терпів люблячи вас муки та глузування ваше та отримав Хресну смерть. Ти Мене, не знаючи любиш, бо затвердив ти свою любов до мене милостинею та добрими справами. Але не матимеш ти спасіння не маючи вір