Бо в світ увійшло багато обманців...

• "Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист! Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина." (2 Івана 1:7,9)
• "А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться. І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!" (2 Петра 2:1-3)
• "Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ." (1 Івана 4:1)
• "А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів…" (1 Тимофію 4:1)
• "постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких!" (1 Тимофію 6:5)
• "Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке." (До Римлян 1:32)

М. Сяреля: Під час посту

Під час посту християни хочуть ніби слідувати за Ісусом по "Шляхові страждань" на Голгофу. З Гефсимана Його, взятого під стражу, привели до первосвященика Каяфи та перед синедріоном був поставлений. "А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому" (Матв.26:59). Попереду було найтрагічніше в історії судове вбивство. Римляни дали первосвященикам та синедріону судову владу в внутрішніх справах народу. Багатовікова судова практика юдеїв передбачала наявність свідків. Суд не міг діяти без доказів та свідків. Крім того, судову справу треба було ще пояснити народу. Але ж Ісус не зробив нічого поганого. Обвинувачі це знали, але вони не могли відкрити істинну причину переслідування Ісуса: "Нам не подобається цей Чоловік, бо Він сказав про нас правду". Тому вони знайшли лжесвідків. Неправду одягли в ошатний одяг правди. Настільки темна людина. Але від лжесвідків користі не було, бо вони свідчили не однаково.
Кінцевого свідка вони отримали в обличчі Ісуса Христа. Первосвященик сказав Йому: "Заклінаю Тебе Богом живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий? " Ісус погодився на клятву та відповів: "Промовляє до нього Ісус: Ти сказав… А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!" (Від Матвія 26:64). Ісус визнав , що Він - Христос та Син Божий. Це Ісус показав багатьма дивами своїми. Кожен повинен це визнати. Але юдеї не хотіли собі Спасителя. Але в цьому ми бачимо мудрість та всемогутність Спасителя. Невірні юдеї повинні були виконувати те, що була написано в пророцтвах про Месію в Святому Писанні. Саме тоді, коли вони роздратувались  проти Ісуса та шукали вбити Його, вони, самі того не бажаючи, визначили рамки страждання Ісуса. Коли ж первосвященник почув свідоцтво Ісуса, він сказав: "Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!" (Від Матвія 26:65,66)...
Ісус підкорився такій несправедливості, для того щоби у нас був мир з Богом. Твердосердя та  невір'я затемнюють сяйво божественної слави, вихідне від "шляху страждання" Ісуса та приховують від грішника його спасіння. Вони ведуть до жахливих вчинків та діянь. Але де Святий Дух  освітлює серцю "шлях страждання", там твердосердя змінюється свідомістю своєї гріховності, а печаль - радістю вічного спасіння.

Лютер про розважальні проповіді

"Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки, і не звертати уваги на вигадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно. " (1Тим.1:3,4)
На шляху Євангелія є дві перешкоди: перше - це проповідь помилкового вчення, що зв'язує сумління Законом і справами. Друге ж являє собою наступний прийом сатани: коли він бачить,що не може зруйнувати віру шляхом прямого заперечення Євангелія, він заходить з тилу, задає порожні питання і змушує людей сперечатися через них, а тим часом забути про головне... Так сатана підкрадається з тилу, люди дивляться на його хитрощі з роззявленим ротом і втрачають з уваги головне. Не треба багато розуму, щоб заслужити оплески натовпу, треба обмежити свою проповідь лише новими і незвичними ідеями, і люди скажуть, що цей проповідник освічений за інших. Люди йдуть до такого натовпами, широко розкривши очі, вуха і уста. Людей не турбує, чи будуть їм проповідувати віру і любов, це занадто звично, вони досить багато чули і знають про це, їх дратує весь час чути одне й те саме. 
- Мартин Лютер. Тлумачення 1Тим. 1:3,4
Взято тут: http://www.liveinternet.ru/users/1650027/post115824108/ 

Наш спадок - дорогоцінна кров Христа

«І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти, що призначений був іще перед закладинами світу, але був з'явлений вам за останнього часу. Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.»  (1Петр.1:18-21)


Доволі часто я зустрічаю людей, які вважають, що гроші це найважливіший елемент для того щоб позбутися усіх своїх проблем. Погодьтеся що в більшості випадків нашого життя, гроші могли би вирішити більшість проблем. Мій друг колись сказав так: «Не вчить мене жити, а краще допоможіть матеріально». А як вам один з голівудських фільмів про хлопця який отримав в спадок велику купу грошей? Не заважало б кожному з нас мати якогось багатого родича, який неодмінно зоставив би нам після своє смерті – міліони євро.

Шановні брати, дозвольте розповісти вам про спадок, який ми вже маємо від наших батьків. Цей спадок не вимірюється в грамах, та каратах, цей спадок вимірюється лише одним мірилом – Богом. Від пробатька Адама, наші батьки отримали те, що ми отримали від них народившись. Це спорченість нашої природи, нам в спадок батьки передали гріх та наслідок гріха смерть. Через гріх Бог засуджує нас, на вічні муки. Від цього не врятує нас ні золото, ні срібло, ні гроші – бо якщо це є центр нашого життя – то воно дійсно марне. 

Петро чітко каже нам про спадок інший, цей спадок ми отримали через любов Божу до нас - розкаяних грішників, це спасіння через Ісуса Христа. Ви подивіться наш скарб не золото, не срібло, не нафта, а дорого цінніша кров нашого Викупителя – Ісуса Христа – це є найбільший діамант який ми отримали від люблячого нас Бога. Бог нас відкупив кров’ю Ісуса. Без цього ми не були би виправдані Богом. Отець Небесний дав нашим пробатькам Адаму і Єві на спадок одне пророцтво про Викупителя, який розтрощіть голову дияволу. Бог продумав наш план спасіння ще до того як світ був створений. Бог знав все що станеться з його творінням, Він знав що ми будемо грішити, але Він сотворив нас, Він все це сотворив і через Христа запрошує всіх людей до Царства Небесного. 

Христос що був розп’ятий за всіх людей , над ним насміхалися, знущались, і все це робив Христос за ради всіх нас. Ніхто не чекав Його воскресіння, навіть Його учні вже поховали Його і не чекали на Воскресіння Викупителя. Але Ісус воскрес з мертвих, даруючи нам добру новину нашого спасіння. 

Ми повинні вірити Йому, ми повинні надіятися на Бога. Ісус наш Господь хоче щоби ми частіше ходили до Його церкви, досліджували кожен день Його Слово та приймали його дорогоцінну кров під час Таїнства Алтаря.

єп. Бу Йертс про потрійну спадщину Церкви

Якщо ми бажаємо знати, що означає справжнє християнство, як живе і діє Церква Христова, і як рятуються душі, ми повинні прагнути зрозуміти три великих спадщини Церкви. Перш за все, ми повинні повернутися до днів апостолів, мучеників і батьків Церкви, потім ми повинні роздумувати над посланням Реформаторів, і, нарешті, наводити на пам'ять блаженних духовних лідерів останнього сторіччя, через яких Бог дав Церкви великі пробудження, на прикладі яких можуть вчитися всі майбутні покоління.

Така потрійна спадщина, хрещеними якого ми стали, і яке має стати для нас живим багатством. Воно наше, і ми повинні зберігати його і передати далі. Ми повинні засвоїти уроки минулого, яким належить бути життєствердною силою для сьогодення. Все це створив в минулому воскреслий і живий Господь.Вірно зберігати давню спадщину значить перебувати в Ньому. Бо тоді ця спадщина стає в той же час чимось новим, оновленим Самим воскреслим Христом. І наскільки ми живемо багатством, накопиченим Церквою в ні давні, настільки Христос буде давати нам ясне повчання про те, як нам жити сьогодні. 

Отже, ось наша програма: вчитися у минулого, щоб бути готовими зустріти прийдешній день; зануритися в великий потік життя Церкви так глибоко, щоб мати можливість проголошувати Слово Боже в нову епоху і сучасним людям і жити Його життям так, як того вимагає нове століття історії Церкви ». 

- З пастирського послання єп. Бу Йертса Гетеборзької громаді Церкви Швеції, 1949

Взято тут: http://www.liveinternet.ru/users/1650027/post130081530/