Заперечення вічного покарання

Заперечення (вічного покарання) зрозуміле, бо думка про нескінченне страждання мислячих істот , повне усвідомлення їхнього скрутного становища є настільки жахливим, що понад усяке розуміння...Але усяке заперечення базується на невірному принципі , що то так має бути на грунтовно ставити наші людські сентименти та судження мірилом Божої суті та діяльності.
- Франц Піпер, "Християнська догматика, III, c.545"

Про обрізання і наречення імені Ісуса

Що робить Христос, коли за допомогою Владики Закону Він добровільно піддає Себе обрізанню? Павло говорить в посланні до Галатів 5:3: «Свідчу вам, що кожен, хто дозволяє зробити собі обрізання, повинен виконати ввесь Закон» (Luther Bibel). Відповідно, обрізання Христа має для нас велике значення, оскільки тим самим Він підкорив Себе суду Закону. Це означає, що Він прийняв на Себе прокляття Закону. Він виконав весь Закон замість нас найдосконалішим послухом любові. Замість нас Він сплатив ціну гріха. Він прийняв нашу смерть і наше прокляття поряд з усіма негараздами і нещастями, які Закон обрушує на грішника і злочинця як в земному житті, так і у вічності.

Краплі крові, які Дитятко Ісус проливає під час обрізання, являють собою як би передоплату, перший внесок, який наш поручитель вносить в рахунок задоволення Божої справедливості. Тим самим Він обіцяє виплатити наш борг цілком. Як справжній поручитель, Він обіцяє зробити це заради нас, щоб між нами, і Богом, і Його Законом встановився безхмарний світ.

Остаточно борг був сплачений на хресті Його смертю. Його життя було жертвою за гріх, принесеної за гріхи загиблих дітей Адама. Його дорогоцінна кров внесла плату повністю і спокутувала нас від прокляття Закону. Закон більше не може лякати вас словами: «Або вчинене слухняність, або смерть!» Отже, ви викуплені від смерті, гріха і сатани. Справедливість Божа повністю задоволена. Тепер Він - примирившийся з нами Отець, Який заради Христа прощає наші гріхи, знову приймає нас як Своїх дітей і одного разу подарує нам життя і спасіння. Для цього Він Духом Святим дарує нам покаяння у вірі, щоб ми були в Його очах праведні і святі.

Розумієте, що означає обрізання Христа? Ви не можете не визнати, що для грішника, що гине це благословення і звістка найбільшої важливості. У цей момент страхітливе ярмо і нестерпний тягар Закону з усіма його нездійсненними вимогами та жахливими прокльонами було знято з наших плечей і покладено на цього крихітного Немовляти. Ціною великого болю Він вніс за вас передоплату краплями Своєї крові. Він обіцяв Себе як викуп за всю вашу велику і жахливу провину. Він добровільно визволив вас від цієї ноші. Більш того, за допомогою цього поручительства і цієї угоди Він добув для нас прощення гріхів, життя і спасіння.

Яке ж значення імені Ісуса для нас? Ангел, що з'явився Марії, вже оголосив їй, що вона повинна назвати новонароджене дитя Ісусом. Згодом ангел явився у сні і Йосипу, звелів йому взяти Марію в дружини і назвати дитя, яке повинно з'явитися на світ, зачате від Духа Святого, Ісусом, бо Він спасе Свій народ від гріхів їхніх. У момент обрізання Христос приступив до праці спокути та спасіння. І саме тоді Він був привселюдно названий цим ім'ям.
— Friedrich Wyneken. A Sermon of Consolation on New Year's Eve

Взято тут.

Святі також судитимуть світ...

Ось чому можна сказати, що певним чином в останній день, святі також будуть судити світ та злих духів: 1) сидячи з Суддею - Христом; 2) привселюдно проголошуючи вирок Судді - Христа , як свій власний; 3) свідчачи, говорячи про доброту та щедрість праведних,  показуючи їх побожні та інші добрі діла; і 4) засуджуючи безбожних та злих ангелів прикладом їхньої тривалості у вірі.

- J.A. Quenstedt (TDP, Pt IV, роз. XII,час. I, тезаVII, прим.VII, c. 608) 

Коментарі М. Лютера до Магніфікату (1521)

Перше діло Боже: Милосердя (II):

Тут виникає питання: Чи повинен пан захищати свою землю і людей від несправедливості або він повинен сидіти тихо і дозволити себе оббирати? Що тоді буде з світом? Коротко викладу свою думку. Я багато разів говорив, що мирські влади зобов'язані захищати своїх підданих. Для того вони і носять меч, щоб страшити не підкоряються божественним звичаями і охороняти спокій інших. Тут вони шукають не свого, а блага ближнього і слави Божої. Вони могли б опустити свій меч, якщо б Бог не наказував припиняти зло. Однак це не повинно приносити ще більшого зла, коли ложку зберігають, а горщик розбивають. Поганий той захист, коли заради однієї людини в небезпеці ціле місто, а заради одного села чи замку - ціла країна, якщо, звичайно, Бог, як в старі часи, не дає особливого веління. Якщо лицар відніме у городянина його маєток, а ти з військом підеш карати несправедливість, і при цьому твердині пустиш з огнем всю землю, хто завдасть більшої шкоди - лицар або правитель? Давид часто дивився крізь пальці на злочини, якщо покарання одного могло бути на шкоду ще комусь. Так повинні чинити всі влади. Один громадянин може і постраждати трохи заради громади і не повинен вимагати, щоб заради нього страждали всі інші. Так буде не завжди. Христос не хотів викорінювати бур'яни, щоб не вирвати з ними і пшеницю. Якщо через кожного дотику затівати сварку і нічого не прощати, то світу не буде зовсім, а одна лише розруха.