Обіймаючий Спаситель


"Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили" (Матв.25:31-40)
Шановні читачі, дозвольте мені розповісти вам одну притчу - "Як Спаситель в гості до Марійки ходив": "В одному місті жила жінка, вона була віруючою і кожну неділю ходила до храму, кожен день вона молилася до Господа та читала Слово Боже. Поруч з нею жив хлопчик - Василь, його мати померла, але передала хлопчику любов до Бога. Батько Василька пиячив з горя. І от одного разу, після відвідання Марійкою церкви, вона побачила янгола, і він сказав, що до неї в гості в цей день прийде Ісус Христос. Марія дуже зраділа і побігла до магазинів купляти дорогу їжу для Бога. Та Василько теж побачив ангела та почув ті ж самі слова, та зрадів і побіг до дому чекати коли Спаситель до Марійки прийде. Василько так чекав Спасителя що відчинив вікно та чекав коли Ісус Христос з'явиться його сусідці. До Василя приходили друзі та він жадав побачити Ісуса. І от тут з'явився маленький хлопчик бездомний сирітка за я ким гнался натовп дітей з метою побити хлопчика. Цей малюк прибіг до Марії, постучався в двері та забіжав весь брудний у чисту квартиру Марії. Розлючена Марія вигнала малюка. А Василько побачивши крик дітей заступився за хлопчика та привів малюка до себе в гості. Василь нагодував, напоїв малюка та ще й дав свою одежу. А коли Василь відвернувся то малюк зник. Проте на дворі почав простити дати поїсти обідраний чоловік. Почувши крик Марійка відчинила вікна та прочитала голодному лекцію про те що треба працювати, ходити до церкви, молитися Богу і тоді Він допоможе, та зачинила вікно. Та Василько теж почув чоловіка, та запросив його до себе до дому. Василь нагодував голодного і коли відвернувся то чоловік зник. А на дворі почався дощь і на лавці сиділа молода жінка з немовлям. А Марійка готувалася в той час, розклала великий стіл, запалила свічки та молилася читаючи Євангеліє. А коли Марійка побачила жінку то почала кричати та принижувати матір. А Василько побачивши жінку з немовлям запросив її до дому та дав місце для сну. А сам відійшов та почав молитися: "Господи коли Ти прийдеш до тітоньки Марійки зайди милосердний й до мене, будь ласко!". Настала ніч і Марійка засмутилася та почала збирати їжу та готуватися до сну. А коли лягла спати, то побачила велике світло та Ісуса Христа. І сказала Марійка: "Господи а я чекала тебе в день, а ти в ночі прийшов!". Господь відповів Марійці: "Я приходив в день три рази, а ти мене виганяла!". Тоді Господь розповів Марії про три рази! А Марійка розкаялася!" 
Ісус милосердний до нас, Він постраждав за нас на хресті, проявляючи свою любов до нас. В Євангелії ми читаємо про Господа який судить. Ісус не каже що Він голий, голодний, хворий та ув'язненний. Господь хоче щоби ми були милосердними до ближніх, любили людей. Ісус хоче бачити добрі справи не за для нашого спасіння, а за для того щоби ми свідчили про Нього своїми ділами. Ісус забуває про наші гріхи через те, що вони змиті Його кров'ю. Цими словами в євангелії Господь хоче сказати: "Ті що отримали благодать (любов божу) стає милосердним ".
Подумайте про хлопчика Василька, він жадав Христа, він робив ці справи не для того щоби спастися, він робив їх тому що в ньому жив Ісус, Святий Дух спонукав Василька до добрих діл. Віра у Христа дає добрі плоди, ми робимо добрі діла через те що любимо Ісуса Христа, який постраждав за нас.
Тільки подумайте: Ісус простягає свої руки на хресті у відкритій формі, готовності прийняти всіх хто розкаявся, всіх хто вірить у Спасителя і він хоче щоби ми простягли й свої руки до ближнього  - таким чином свідчити про обійми розп'ятого, страждаючого Ісуса Христа - нашого Спасителя!

Молитовний роздум в день Св. Єронима, перекладача Святого Писання.



«Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі.» (Iс.Нав.1:8)

Сьогодні день Св. Єронима. На протязі свого життя Єроним досліджував Святе Писання. Свого часу він переклав Біблію на латинську мову – щоб всі люди могли читати  Слово Боже. Єроним читав і досліджував Біблію зі своїми друзями і спонукав досліджувати і роздумувати над Святим Писанням елітних жінок – панянок Риму. Св. Єроним на протязі життя досліджував екзегетику та ісагогіку різних книг Святого Писання. Він не міг розлучитися з Біблією  він завжди роздумував над Словом Божим і спонукав своїх друзів читати Його, є листи Єронима до різних людей. Життя Святого Єронима наголошувало на важливості Біблії в житті християнина.
Але ми сьогодні будемо роздумувати не над Св. Єронимом, а над Словом Божим.
Дозвольте вас запитати: Чи читаєте ви Біблію щодня? Чи читають щодня Біблію ваша сімя та родина? А ваші друзі?
Господь чітко каже щоб Боже Слово не відходило від ваших уст. Читайте Слово Боже, досліджуйте його. В нашому житті дуже важливо читати Біблію, досліджувати її, роздумувати над нею. Коли ми будемо читати Слово Боже , Господь буде перебувати з нами, Святий Дух даватиме нам розуміння цих золотих Божих слів. Маючи підкріплення віри через Слово ми ніколи не відійдемо від Ісуса Христа – ми будемо спасенні. У 2 Тим 3:16 Святий Дух каже через Павла: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності...». Отже,читаючи Біблію ми будемо вчитися Божим мудростям, які нам допоможуть у цьому житті, допоможуть отримати спасіння. Нам необхідно виховуватися в праведності. Через Слово нас сам Господь виховує, виправляє нашу гріховну природу. Читаючи Писання ми знаходимося з нашим Господом, Ісус розмовляє з нами через Біблію, Він нас виправляє як маленьких діточок. Якщо ми згрішимо, то саме через Слово Боже – Біблію Ісус Христос нам докорить направить на шлях покаяння. 
Господь нас направляє на істинний шлях в темряві, бо Слово Господнє це немов світильник який допомогає нам бачити те що важко бачити. Ісус веде нас по цій стежці до спасіння через цей яскравий світильник – Біблію. Бо «Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.» (Пс.119:105)
Маючи такий досконалий світильник є поганим не поділитися з ним зі своїми рідними та друзями. Уявіть як буде погано коли жодний з ваших рідних чи друзів не спасеться. Господь хоче щоб всі навернулися на істиний шлях, де світильником є Його Слово. Ісус дав чітке повеління свідчити та проповідувати, досліджувати Його Слово. Варто згадати останню Ісусову науку де Ісус каже: « І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.» (Лук.24:46,47)
Господь каже про сенс його страждань і воскресіння, щоби ми разом з вами почали свідчити та разом досліджувати Його Слово почавши від своїх близьких та друзів.
Господь хоче щоби усі спаслися, Ісус постраждав щоби всі були виправдані. Господь любить нас і хоче щоби ми читали Його Слово, щоби ми свідчили та досліджували Біблію разом зі своїми рідними та друзями. Люблячий Господь який помер за все людство хоче щоби наші друзі та рідні теж мали такого доброго світильника не відходили від Його книги, яка дає нам змогу не схибнути у дорозі, а йти дорогою, яка зветься – Ісус Христос.

 Молитва на День Св. Єронима, перекладачаСвятого Письма і на День перекладача

Устань, іди до Ніневії


"І було слово Господнє до Йони, Аміттаєвого сина, таке: Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє. І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця. А Господь кинув сильного вітра на море, і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий. І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув. І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону. І сказали до нього: Об'яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу? І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл. І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости." (Йон. 1:1-5, 7-10,15)
На морському березі у величезних підводних каменів стояв маяк. Його яскраве світло не раз рятувало моряків від загибелі. Сторож маяка суворо виконував свої обов'язки. Одного разу в штормову ніч сильний вітер загасив вогонь. Сторож помітив це, але полінувався запалити ліхтар знову. Він заспокоїв себе тим, що близько ранок і скоро почне світати.
    Якраз в цей час у прибережних скель потрапило в шторм маленьке судно.Не бачачи світло знайомого маяка, судно розбилося об скелі, а команда загинула. Так недбалість однієї людини стала причиною втрати кількох життів.
Всебачучий Бог бачить гріхи Ніневії, про ці гріхи говорить нам пророк Наум: Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього! (Нау 3:1) І посилає свого слугу: проповідника та вчителя що зветься пророк Йона до цього міста - щоб вони розкаялися. Але Йона, як справжній сторож маяка полінувався їхати в Ніневію, а вирішив біжати від Бога. Господь все бачить і посилає шторм на морі, такий, що моряки дуже сильно злякалися. Йона розумів, що це стається через нього, бо він мав сумнів у тому що йому це завдання вдасться. Йона біжить від Бога та Його завдань, Йона біжить від поклику який дав йому Бог. Злякані моряки думають, що це через когось з них відбуваються та кидають жеребки, які вказують справжнього винуватця – Йону. Злякані, чекаючі загибелі моряки запитують у Йони хто він.  Йона розуміє, що він накоїв, він відмовився від поклику який дав йому Бог і через це він та всі на кораблі будуть потоплені. Йона каже правду, Йона сповідує Бога Творця, Йона визнає, що  боїться Творця. Моряки злякалися, ще більше, вони повинні були добро відноситись до єврея  – мабуть думали вони. Але Бог вимагав одного – Йону який все-одно виконає волю Божу. Йона радить морякам щоб кинути його, в страхові перед смертю та перед євреєм через якого на них впало таке нещастя, вони кидають пророка за борт корабля – і море стихає.  Далі пророка чекає покаяння в середині кита та покаянння Ніневії перед Богом. Сьогодні Господь каже нам: «І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! (Мк 16:15)».  Господь хоче щоб ми проповідували Слово Його. Ісус Христос хоче щоб весь світ покаявся як покаялась Ніневія. Ісус хоче щоби ми не кидали поклику і не упералися Його волі, а йшли та робили те на, що Він нас призначив. Господь обіцяє бути з нами, підтримувати нас та захищати нас. Ми, християни, покликані бути немеркнучими маяками, яким Господь довірив світити і допомагати оточуючим, і ні на секунду не забувати про свої обов'язки.  «Ви світло для світу...» (Мт 5:14) говорить Господь. Ми повинні світити про Христа, не кидати наші обов’язки а триматися їх – бо Він нам дав і доручив їх.
У 2 Петр.1:10-11: «Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.»
Петро каже що нам варто триматися нашого покликання бо тоді ми не впадемо в невір’я. Господь завжду буде з нами поруч. Він буде тоді коли ми будемо свідчитии про Нього, тоі коли будуть читати  Святе Писання, Христос буде з нами в Таїнствах. Милосердно оберігаючи нас і тримаючи в своїх міцних руках.  

Євангелізаційний проект: Херсон, Харків

З 13 - 18 вересня по розкладу УЛБССС були виділенні часи для проведення євангелізації. Обрати міста для євангелізації доручили мені. Через деякий час ми домовилися з пасторами та головами громад про те, що приїдуть студенти та проведуть євангелізацію. Отож  з 13 - 15 вересня ми поїхали в Херсон.
Херсон
 Херсонська громада переживає упадок, це сказалося через те, що громаду покинув пастор О. Стецюк. Коли ми приїхали нас зустрів гостинно голова громади "Святої Трійці", в якого ми й гостили 3 дні. В перший день приїзду, ми відпочивали від подорожі, та чекали приїзду єпископа УЛЦ В. Горпинчука. Виявилося що у громади майже не має літератури для роздачі, тож ми з надією чекали на допомогу єпископа і ця допомога в якості нових номерів журналу "Добра Звістка" була привезена. Після благословення отця В'ячеслава ми лягли спати з бойовим настроєм на наступний день. На другий день перебування, нас чекав діючий пастор громади - отець Сергій Сомін. Озброївшись Біблією та журналами ми розпочали трудовий день. Пастор розмовляв з людьми, а я, брати Анатолій та Володимир роздавали журнали. Десь в обід ми роздаючи журнали дійшли до місцевого ринку. Через деякий час, допитливі бабусі почали розмовляти з пастором та цікавитись Церквою "Св. Трійці", під час такої розмови до мене підійшов молодий хлопець, та попросивши відкрити Біблію на рядках Хрещення Ісуса, сказав мені: "Ісус Христос каже що Він Син Божий, він не Бог! ". На що я відкрив Ів 20: 28: "А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!". Хлопець задумався та почав  запитувати про переливання крові, де я та пастир дали йому відповідь, тоді він сказав що ми маємо рацію. Коли я цитував Євангеліє і роз'яснював хлопцю, мене чули бабусі та всі хто був навколо та почали цікавитися. Коли ж закінчилися в нас журнали ми трішки походили по місту, подивилися краєвиди. На наступний день ми поїхали в гідропарк і там ділилися доброю новиною про воскреслого Христа. В Херсоні люди більш простіші і ділитися Словом Божим з ними було легше ніж з тими хто живе в мегаполісах.
Харків
В Харкові ми перебували з 16 - 18 вересня. Харківська громада, більш перспективна через велику працю пастора громади "Всіх Святих" отця  Віктора Хаустова, не дивлячись на вік існування громади, все добре чекає цю громаду попереду. Наш розклад в Харкові був трішки інший, ми вирішили декілька годин відпочити та почати євангелізацію в той же день що й приїхали. Спочатку ми поїхали віддати деяку літературу Комітетові допомоги політв'язням. Після того на проти метро ми роздавали журнали. Не багато людей брало. Мало людей підходило до стола з літературою, більшість з тих хто підходив були вже християни. На слідуючий день ми віддали більше часу євангелізації, семінаристу Володимиру Маскову знайшли гітару, а член громади брат Володимир приніс баян, ми роздавали журнали та співали християнські пісні. В неділю ми відвідали громаду та причастилися, громада була дуже рада нас бачити - це була подія для церкви "Всіх Святих". На жаль молоді стало в громаді меньше, ніж було раніше. Після богослужіння ми пройшлися по місту, а в вечорі ми сіли на потяг. Так закінчився євангелізаційний проект, поки що ніхто не прийшов до церкви, але Слово Боже діє і хто знає може через деякий час буде результат, все в руках Божих.

P.S.:  Дякую сім'ї Хаустових та брату Анатолію з Херсону за таку добру гостинність. Хоч ми пожертвували канікулами заради проекту, перебування у вас в гостях було для нас добрим відпочинком.

Проповідь на 3-ю Неділю після Пасхи

2 Коринфян  4, 14 - 18: 14  оскільки знаємо, що Той, Хто воскресив Господа Христа, воскресить і нас разом з Ісусом та представить разом із в...