Воскресіння Господнє!

"Воскресіння Христа" - Рафаель Санті

"Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його. І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули, і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей? А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий... І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...  А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були. Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив. А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись" (Мар.16:1-8) !

Як вивчати Біблію ?

Спокуса диявола

Диявол намагається ввести кожне нове покоління людей в оману, спокушуючи їх повірити, що Біблія є, перш за все, божественним посібником для морально кращого життя. Як наслідок цього, після читання Біблії людина намагається розпочати жити таки життям , яке приємне для Бога, і так одержати Його благословення. Ісус ясно попереджав про це серйозне неправильне розуміння основної мети Святого Письма. Він суворо попереджав фарисеїв , найбільш впливових релігійних проповідників того часу, щоб вони не вважали Біблію релігійною книгою правил поведінки.
Ісус сказав фарисеям: "Дослідіть Писання; ви ж бо думаєте, що в них є вічне життя, - а вони свідчать про мене." (Ів. 5: 39). Також в Євангелії від Марка: " Ісус сказав їм: Чи не тому помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?" (Мар. 12:24). Та в Дії: " Бо ті, що живуть у Єрусалимі, і їхні правителі, не зрозумівши цього, виконали слова пророчі, що читаються щосуботи, - засудивши його." (Дії. 13:27). Просто кажучи, Ісус говорив  фарисеям: "Ви постійно досліджуєте Писання, щоб знайти вказівки, як жити, чи спосіб життя, приємний для Бога. Але основне призначення Біблії не в тому, щоб бути книгою релігійних норм  і правил. Біблія - це книга, яка складається з багатьох натхненних Богом Писань, які всі свідчать про Мене ! " Отже, навіть якщо це не відразу кидається в очі, основний наголос Біблії  не втому, щоб забезпечити читача різними релігійними правилами, які потрібно виконувати, щоб догодити Богу. Основною метою Святого Письма є зосередження на Ісусі Христі, Який повністю виконав Закон за на: "Не думайте, що Я прийшов скасувати закон або пророків; не прийшов Я скасувати, але доповнити." (Матф. 5:17).
Тому, читаючи Святе Письмо, не зосереджуйтеся на Законі. Уникайте спокуси вважати Біблію збірником релігійних правил, виконуючи які можна заслужити Божу прихильність. Натомість зосередьтеся на любові і благодаті Божій і Ісусі Христі. "Бо Закон даний був через Мойсея, а благодать та праведність з’явилися через Ісуса Христа." (Ів. 1:17).

Як вивчати Біблію ?

"Я хотів би вивчати Біблію, але не знаю, як і з чого почати?" На це питання, що часто ставиться, дав чудову відповідь апостол Іван : "Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!" (Івана 20:31).У цих словах улюблений учень Христа пропонує пораду тим, хто щиро бажає читати Писання, але не знає, з чого почати.
Апостол вказує, що в центрі його Євангелія є Ісус, і кожен, хто навчається про Нього і покладається на Нього, має запевнення у вічному житті. Тому Євангеліє від Івана, ця проста і приємна для читання книга Святого Письма, є добрим початком для вивчення Біблії.
Біблія містить багато фактів, історій, поетичних розповідей і т.п., але центральною особою  усієї Біблії є Ісус Христос, здавна обіцяний Месія, розп’ятий і воскреслий з мертвих. Не лише апостол Іван свідчить, що все Святе Письмо зосереджується на Ісусі. Сам Ісус говорить про це.
Одного разу Ісус навчав у синагозі. Прочитавши пророцтво про Месію з книги Ісаї 61:1, Ісус сів і надзвичайно здивував громаду такими словами : "І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!" (Лук.4:21). Ясно, що мав на увазі Ісус: Святе Письмо свідчить про Христа і вказує на Нього, Христос є метою Святого Письма; виконання Біблійних пророцтв полягає у ділах Христа для відкуплення всіх людей.
Від початку Біблії, від першої євангельської обітниці у Книзі Буття 3:15, усі писання пророків Старого Заповіту так чи інакше свідчать про Ісуса, прийдешнього Месію. Знання, що Ісус Христос є основною особою Старого і Нового Заповіту, дає читачу Біблії впевненість у тому, що він буде благословенний Доброю Звісткою про Божу благодать, а не пов'язаний релігійними обрядами і настановами.

Стрітення Господнє

Duccio di Buoninsegna. "Стрітення"

 
"А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят. І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене. А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,  і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!" (Лук.2:22-35)

Ви вмерли для Закону через тіло Христове

"Воскреслий Христос  визволяє в'язнів концтабору Дахау"

«Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе? Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові. Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові. Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.  А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.» (Рим.7:1-6)

Улюблені у Христі брати та сестри, дозвольте мені розповісти одну печальну історію про одне баварське містечко на ім'я Дахау. На цьому місці в 1933 р. був німецький концтабір. Всього через кілька тижнів після призначення Гітлера рейхсканцлером, 22 березня 1933 року, в Дахау на території колишнього заводу був заснований концентраційний табір для політв'язнів. Створення цього табору мало на меті ізолювати політичних супротивників, євреїв, священнослужителів і так званих «небажаних» елементів - ворогів нацистського режиму. Цей концтабір був дуже жорстоким і в'язні повинні були виконувати накази есесівців і робити важку працю. В'язні повинні були коритися правилам цього концтабору, інколи вони повинні були робити настільки важку роботу, що після цього вони були досить виснажені, тому через неспроможність виконувати роботу їх катували. На жаль єдиний вихід був з цього концтабору - це смерть. 

Павло каже про теж саме, в нашому реальному житті є закон який керує нами, це може бути будь який закон, але він панує над нами вимагає від нас слухатися і виконувати його, і ми в'язні закону.  Немає значення хто ти, але ти мусиш виконувати закони держави, правила на роботі, та навіть свої власні правила. Будь який закон править нами і звільнитися від нього можна лише будучи мертвим. Закон вимагає від нас його виконання. В нашому суспільстві є така приказка: «Закон є для того щоби його порушувати.» Насправді закон є для того, щоби його виконувати. Над кожною людиною різного стану, різної національності панує якийсь закон. Під час життя людини закон панує над людиною. Але після смерті закон вже немає влади.  Коли приходить смерть то одразу змінюється природа відношення людини до закону.

Далі Павло приводить досить важливий приклад. Він бере один з найсвятіших законів – шлюб.  Жінка, що одружена на чоловікові Богом зв’язана  зі своїм чоловіком, лише смерть визволить її від виконання закону шлюбу, або її смерть або смерть чоловіка. Якщо ж вона буде одружена з іншим чоловіком, то жінка порушить закон шлюбу і буде вона покарана. Але якщо чоловік помре, вона буде звільнена від закону, і нічого поганого не буде якщо вона одружиться з іншим чоловіком.

Так само ми можемо згадати концтабір в Дахау, в'язні змушені виконувати Закони цього страшного місця. І лише смерть в'язня могла визволити його від закону концтабору.

Далі ми читаємо «Так само, брати мої і ви будьте мертвими для Закону.. » З того часу як ми стали християнами ми вмерли для Закону, нас вже нема для Закону. Ми мертві для Божого Закону, не будь якого закону, а для того Закону який дав нам Бог. Ми недотримуючись цього Закону, маємо право лише на одне – це покарання за гріх.

Завдяки непослуху Адама все людство отримало в спадок покарання за не виконання Закону. Ми отримали Закон який ми не можемо виконати, і врешті решт, ми отримаємо покарання – смерть. Але ця смерть допомагає нам визволитися від Закону. Бог так розумно все спланував, ще до створення світу: смерть безгрішної жертви, смерть Божа, яка визволить нас від Закону. Для того щоби спасти нас Він віддає Свого Сина – жертовний Агнець який візьме на себе все що не було виконано людиною. Бог посилає Агнця, нашого Господа – бо тільки Він може виконати Закон, тільки Він може померти за все людство на жертовнику.  І ця смерть Замісника – Ісуса Христа, кожному з нас зараховується. Нам не треба вже помирати, ми вже не попадемо в пекло, але ми заслуговуємо на нього через гріх, всі ми померли на жертовнику – хресті Голгофському разом з Господом Ісусом Христом. Все ми мертві для Закону, влада Закону над нами зруйнована люблячим нас Богом. Ми як в'язні померли з Христом в концтаборі Закону. 

Тепер ми маємо новий союз з Воскреслим Спасителем Христом. Тепер ми не під владою засуджуючого Закону, а під владою люблячого нас, воскресаючого нас Христом.  Тепер ми приносимо інший плід ніш раніше, тепер коли ми не під владою Закону, а під владою Любові Божої, під владою Спасіння,  ми бажаємо приносити плоди Богові – плоди любові до Бога, плоди добрих діл через те, що ми любимо люблячого нас Бога.

Раніше ми приносили плід смерті будучи у пристрастях гріха, бажаючи грішити,поставши проти Закону Божого. Закон не спонукає нас проводити життя у святості, Закон створений щоби показувати нам нас як грішників, щоби вести нас по шляху, щоби ми не зійшли зі шляху святості, закон тримає людей в узах щоби вони не грішили. Але тепер ми під владою Христа, тепер ми виконали Закон через  Викупителя, тепер ми  померли для Закону і воскресли для Євангелія через Господа. Тепер нам не треба його виконувати, бо замість нас виконав цей Закон - Месія Ісус - Правдива жертва та Первосвященник, який приніс себе в жертву за гріхи всього людства. Ми тепер повинні виконувати Закон не для того щоб спастись, а тому що ми Викуплені Істинною Жертвою - Ісусом Христом. Тепер Воскреслий Христос визволив нас як і в'язнів від закону концтабору, дає нам свободу вічного життя.

Тепер коли ми Викуплені і спасенні самим Сином Божим ми маємо робити добрі діла, не для того щоби спастись, а через любов до Викупившего нас Агнця Богочоловіка Ісуса Христа.

«нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!» (Еф.1:2)  

P.S.: Вічна пам'ять жертвам концтабору в Дахау. 

М. Сяреля: Під час посту

Під час посту християни хочуть ніби слідувати за Ісусом по "Шляхові страждань" на Голгофу. З Гефсимана Його, взятого під стражу, привели до первосвященика Каяфи та перед синедріоном був поставлений. "А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому" (Матв.26:59). Попереду було найтрагічніше в історії судове вбивство. Римляни дали первосвященикам та синедріону судову владу в внутрішніх справах народу. Багатовікова судова практика юдеїв передбачала наявність свідків. Суд не міг діяти без доказів та свідків. Крім того, судову справу треба було ще пояснити народу. Але ж Ісус не зробив нічого поганого. Обвинувачі це знали, але вони не могли відкрити істинну причину переслідування Ісуса: "Нам не подобається цей Чоловік, бо Він сказав про нас правду". Тому вони знайшли лжесвідків. Неправду одягли в ошатний одяг правди. Настільки темна людина. Але від лжесвідків користі не було, бо вони свідчили не однаково.
Кінцевого свідка вони отримали в обличчі Ісуса Христа. Первосвященик сказав Йому: "Заклінаю Тебе Богом живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий? " Ісус погодився на клятву та відповів: "Промовляє до нього Ісус: Ти сказав… А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!" (Від Матвія 26:64). Ісус визнав , що Він - Христос та Син Божий. Це Ісус показав багатьма дивами своїми. Кожен повинен це визнати. Але юдеї не хотіли собі Спасителя. Але в цьому ми бачимо мудрість та всемогутність Спасителя. Невірні юдеї повинні були виконувати те, що була написано в пророцтвах про Месію в Святому Писанні. Саме тоді, коли вони роздратувались  проти Ісуса та шукали вбити Його, вони, самі того не бажаючи, визначили рамки страждання Ісуса. Коли ж первосвященник почув свідоцтво Ісуса, він сказав: "Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!" (Від Матвія 26:65,66)...
Ісус підкорився такій несправедливості, для того щоби у нас був мир з Богом. Твердосердя та  невір'я затемнюють сяйво божественної слави, вихідне від "шляху страждання" Ісуса та приховують від грішника його спасіння. Вони ведуть до жахливих вчинків та діянь. Але де Святий Дух  освітлює серцю "шлях страждання", там твердосердя змінюється свідомістю своєї гріховності, а печаль - радістю вічного спасіння.

Молитовний роздум на Богоявлення

Цей молитовний роздум був прочитаний мною 19.01.12 під час вечірньої молитви в канцелярії УЛЦ. На жаль не зміг виложити раніше через відсутність інтернету. 

“І сталосятими днями, - прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана хрестився в Йордані. І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього. І голос із неба почувся: “Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!”” (Марк. 1:9-11)

Шановні брати та сестри. Всі ми колись влаштовувались, чи будемо влаштовуватись на роботу. Давайте згадаємо на хвилинку про власне влаштування на роботу. Ми приходимо до працедателя і віддаємо необхідні копіїї документів та проводимо співпесіду. Після того, якщо ви підходете працедавцю вас беруть на роботу. І цей працедавець дає вам з якогось моменту повноваження виконувати роботу. Так стається майже з кожною людиною.

Так саме сталося з Сином Божим, що правда Йому не прийшлося нікуди влаштовуватися, бо Він є єдиний спосіб для спасіння людського роду. Хрещення Ісуса з Назарету - це є проголошення початку спасіння людства. До свого Хрещення Ісус не робив чудес, але настала мить коли Спаситель повинен був почати спасати нас від влади гріха. Діяльність Івана Предтечі, його проповіді та багаточисленні хрещення готували дорогу для Месії. І от тепер Господь показує, що настав час для виконання Божого плану спасіння. Ісус Хреститься у Івана, Господь це робить навмисне щоби показати, бо ми потрибуємо Хрищення, ми потребуємо очищення від гріхів. Ісусу з Назарету не потрібно було хреститись – бо він є Святий і безгріховний Бог. Але Ісус робить це за ради нас. Щоби ми через Хрищення у Христа та в ім’я Сятої Трійці мали прощення гріхів, щоби ми через Хрищення мали покріплення у вірі. Офіційно діло нашого викуплення почалося тут в Йордані і було завершено на Голгофі. Хрищення Господнє почалося в Йордані, продовжилося на Голгофі, а закінчилося в Воскресінні.

Але це ще не все. Це величне проголошення початку викупительства підтверджує Отець Небесний та Святий Дух. Іван бачить розкрите Небо, та Духа Святого в виді голуба, який сходив не накого з інших в толпі, а саме на Назарянина – Ісуса.

Святий Дух прямо свідчить Іванові та всім присутнім – що перед вами стоїть Той, що зветься Бог, перед вами стоїть той про кого казали пророки – “Месія”, Викупитель, Спаситель роду людського. І Дух Святий не просто це показує, як ніби видіння. Це було на справді, Святий Дух, який сходив як голуб до Ісуса. Дух святий показує цим, що от жертва, яка за всіх вас помре, щоби життя вічне мали. Голуб вважається символом – жертви. І справді перед Іваном стоїть найбільша жертва за всю історію людства – Ісус Христос.

Далі Іван чує голос з неба, який свідчить знову про Ісуса Христа. Отець Небесний чітко каже, що це є Його Син. Бог – Отець схвалює те, що збирається Ісус робити для нас. Отець каже про Сина Улюбленого, тобто Отець Небесний каже про безгріховність і досконалість прожитого життя Ісусом до цього моменту. Ісус виконав и продовжуватиме викунувати те, що жодна людина не може зробити для самого себе. А Ісус - це робить для всіх.! .

Тож давайте пам’ятати про наше Хрищення, яке не могло би бути без Христа. Це свято дає нам згадку про те, що ми повинні щоденно згадувати та чиниту своє хрищення поттопаючи свої гріхи та старого Адама у воді каяття, воскресаючи нашого нового Адама.

Сьогоднішнє свято називаєтья – Хрещення Господа Нашого Ісуса Христа. Ще сьогоднішній день називають Богоявлення. І це дійсно, ми бачимо Триєдиного Бога. Промовляючого Отця, Сходячого на Ісуса в виді голуба Духа Святого, та Охрещенного Сина – Ісуса Христа.

Христос Хрищається! – В річці Йордані!

Спас приходить - хай вселенна

Спас приходить - Хай вселенна 
Гідно Господа віта.
Хай ця вістка пречудова 
В вірі дужче нас зміцня.

Нині ми оповідаєм
Про Твої діла та хрест,
А незабаром вдруге прийдеш 
Ти, як Цар землі й Небес.

На землі в надії вірні
Ждуть на другий Твій прихід;
Радощі великі будуть,
Як Тебе Твій нарід взрить.

В тій надії живемо тут,
Хай ніхто з нас не мовчить.
Хай про другий Спасів прихід
Вістка з наших уст летить.

O Lord of Light Who Made the Stars

Veni, veni Emanuel - Прийди, прийди, Месіє

Прийди, прийди, Месіє наш, Ти дітям своїм щастя даш,
Прийди бо стогнемо в ярмі гріха, розсварені й слабі.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

Й цей раз, Спасителю, зайди, під нашу стріху загости,
Звільни від горя та гріхів почувши наш благальний спів.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

О, Божий Сину, з неба злинь, і на поталу нас не кинь.
Темноти пітьму рознеси, і світлом волі осіни.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

Почуй наш спів у небесах, і покажи нам волі шлях;
Ми певно дійдем до мети, як нашим вождем станеш Ти.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

М. Сяреля: Адвент

"Адвент" означає пришестя. Ісус Христос є Той, Хто був і Хто є і Хто прийде. Під час Адвенту народ християнський згадує те, як прийде Ісус Христос.
Ісус одного разу вже приходив. Син Божий став чоловіком і викупив наш гріх. Це перше пришестя Христа ми особливо святкуємо в Різдво. Хоча Різдво проводиться в церковних богослужіннях і в колі сім'ї, додатково визнано корисним влаштовувати в церкві спеціальне передріздвяне свято під час адвенту. Таким чином ми можемо співати старі, знайомі різдвяні пісні, і представляється можливість поговорити з іншими віруючими. Пригадується різдвяна звістка, і ми належним чином налаштовуємося на великий день - Різдва. Серед різдвяної святкової метушні знову і знову приходять на думку слова: "Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь." (Лук. 2:11). Вони доставляють радість і допомагають нам терпляче і з любов'ю нести той тягар, який покладають на багатьох приготування до свята.
Ісус приходить до нас постійно. Це відбувається через Євангеліє і таїнства, яких дотримується віра. Адвент починає новий церковний рік. У той же час, це стимул постійно вживати Слово і таїнства. Бо в них у нас є Христос. Слово і таїнства знаходять велику цінність, коли ми розуміємо, що в них присутній Господь Ісус Христос, Син Божий, Який пролив святу Кров Свою за нас. Якщо ми відкидаємо проповідь, згідну зі словом Божим, і спільне богослужіння християн, то насправді говоримо Христу: "Не приходь до мене, Ти мені не потрібен." Звичайно, християнину не слід слухати яку потрапило проповідь. Він повинен слухати вухом вівці, де голос Христа, і слідувати за ним. Де голос Христа, там і Він Сам. Християнин повинен проповідь перевіряти Письмом.
Одного разу Ісус прийде до всіх людей в один і той же час видимим чином. Той момент приховано від нас. Тоді буде Христос тримати суд. Ті, хто цього часу надіявся на Кров Христову, врятуються від вічного гніву. Ті, хто не увірував в Нього, будуть засуджені на вічні муки. Нині в нас час благодаті. Будемо ж готуватися прийняти Царя царів. Будемо ж пильнувати і молитися!
- М. Сяреля "Слово - джерело життя."