14 оскільки знаємо, що Той, Хто воскресив Господа Христа, воскресить і нас разом з Ісусом та представить разом із вами.
15 Адже все – для вас, щоб благодать, примножена багатьма, щедро принесла подяку на славу Божу.
16 Тому ми не падаємо духом. І, навіть якщо наша зовнішня людина гине, наша внутрішня людина оновлюється день у день.
17 Адже наше тимчасове й легке страждання приносить нам більш вагоме багатство вічної слави.
18 Ми дивимося не на видиме, а на невидиме, бо видиме минає, а невидиме вічне.
Нещодавно мій друг купив бінокль. Як ви вважаєте що робить бінокль? Це засіб для спостереження віддалених предметів двома очима: в рахунок цього спостерігач бачить стереоскопічне зображення. Отже ми з моїм другом піднялись на 13 поверх, щоб подивитися схід Сонця. Ви знаєте коли я подивився через бінокль я побачив неймовірну красу, як схід відображається в вікнах багатоповерхівках. Це було дуже гарно, як би не бінокль ми би цього навіть і не помітили. Так само відбувається, коли красивий метелик сідає на квітку, і вам хочеться зробити світлину, щоби потім на фото розгледіти той момент. Для цього треба включити макрозйомку, налаштувати різкість та значення діафрагми, та включити спалах. Тоді може вийти чудова світлина, і звичайно щоб розгледіти всю красу мабуть вам знадобиться екран ПК чи телевізора.
Сьогодні дуже схоже поступає Бог у тексті, Господь нам показує те що має статися в майбутньому. Це те що нам важко уявити собі і побачити. Це місце де є БОГ і навколо Нього безліч ангелів зі святими людьми, це місце має чудові краєвиди, які мають неймовірну красу. Господь обіцяє нам місце без болю та смутку, це місце без смерті, страждання, в якому є багато місць для всіх і воно не зникне. Але для того щоб ми могли це уявити і побачити ми потребуємо найважливіше це мати бінокль віри. Ісус Христос хоче щоби ми зосередились на тому, щоби бути разом з Ним та Його Отцем на Небесах у єдності. Він хоче щоби ми залишалися бадьорими і не відволікалися від спілкування з Богом.
Спочатку ми можемо задуматись, а як я туди потраплю? Ми отримує через віру в Господа Ісуса Христа і його смерть на хресті заради прощення наших гріхів, та завдяки Його Воскресінню з мертвих. Господь Ісус каже нам: "бо я живу - і ви житимете"(Івана 14:19). В цьому вірші Христос дає нам мету у житті. Наше бажання бути на Небесах разом з Ісусом і ми хочемо щоби наші друзі, колеги, рідні та незнайомі люди теж були на Небесах. Ми хочемо потрапити до Ісуса на Небеса і через Нього мати вічне спілкування з Його Отцем.
Звичайно нам варто не забувати про те що зробив у минулому для нас Бог. В минулому Ісус Христос викупив нас, померши за нас на хресті, в минулому Господь зодягнув нас в білі одежі і примирив нас з Богом. Завдяки цьому ми можемо не жити в минулому у жалі за наші минулі гріхи. Господь нас прощає, і Він забув наші гріхи. І тепер у всіх віруючих в Ісуса Христа є майбутнє.
Тепер нам треба жити сьогоденням і майбутнім. Сьогодні ми маємо правильно витратити час благодаті, присвятивши своє життя Господу. Але життя людей тимчасове і рано чи пізно ми помремо. Ось тому так важливе Воскресіння Господнє, воно дає нам надію воскреснути коли прийде вдруге Христос. І тоді Святий Павло каже перед цим текстом у 13 вірші: "Маючи один дух віри, згідно з тим, що написано: «Я вірив і тому говорив»", це пряма силка на 116 псалом. Де Давид пережив багато життєвих негараздів, він думав що помре і він сказав: "Я сильно пригнічений". Тоді обіцянка Божа про вічне життя дала надію йому, і він складав обітниці Богу і приносив жертви для Бога.
Бог промовляє до нас, щоб ми говорили до Нього і про Нього. Павло пише: "щоб благодать, примножена багатьма, щедро принесла подяку на славу Божу. Тому ми не падаємо духом. І, навіть якщо наша зовнішня людина гине, наша внутрішня людина оновлюється день у день".
Якщо ви маєте життєві труднощі, задайте собі питання: Чи це зменшує мою надію на воскресіння? Чи це змушує мене скаржитися і стогнати, ніби Бог ненавидить мене і не надає надії для мене?
Павло сказав, що Божа благодать збільшується, коли ми говоримо про нашу надію на воскресіння, особливо через випробування. Павлу було на що скаржитися більше, ніж будь-кому з нас. Йому постійно погрожували припинити проголошувати Євангеліє. Його постійно били і саджали. Він міг легко впасти в депресію і відчути себе покинутим. Але Павло, маючи певну надію і ціль на небо, ніколи не замовк про цю надію. Він продовжував говорити. Він би не мовчав. Він не міг мовчати.
Зрештою, диявол хоче, щоб ви мовчали. Він хоче нас залякати. Він хоче змусити нас мовчати. Але коли ви відмовляєтеся від цієї тенденції: коли ви говорите про свою надію на Христа, Бог прославляється , і це заразливо. Все більше людей дякують. Але частина цього полягає в тому, що ми повинні говорити про надію у Христа! Зосередьтеся на воскресінні, і це змінить ваш спосіб спілкування.
Воскресіння також змінює наш погляд на життя. Бог знімає вершину нашого світу і дає нам змогу побачити загальну картину. Це змінює нашу точку зору. Ми бачимо загальну картину. Ми знаємо шлях. Павло пише: "Адже наше тимчасове й легке страждання приносить нам більш вагоме багатство вічної слави. Ми дивимося не на видиме, а на невидиме, бо видиме минає, а невидиме вічне." Наше зовнішнє «я» зникає. Іноді з цим важко впоратися. Подумайте про те, як, коли ви стаєте старше, ви втрачаєте зріст. Ви починаєте зменшуватися. Крім того, ви також втрачаєте об’єм м’язів. Ви також втрачаєте жир. Зрештою ви стаєте оболонкою свого колишнього «я». Але коли ти втрачаєш те, чим пишався, ти розумієш, що не можеш зберегти те, що мав, і що було безглуздо жити тут і зараз.
Проблеми Павла були зовсім не легкими з земної точки зору. Деякі з наших теж ні. Проте, якщо ви покладете всі проблеми на терези і порівняєте це з усією славою та радістю, які ми матимемо на небесах, масштаби значно переважать будь-які проблеми, які ми маємо в цьому житті. Вони будуть здаватися краплею в море того, що ми маємо. Воскресіння змінює наш погляд на страждання в цьому світі. Вони змушують їх здаватись легкими та моментальними.
Бог по-іншому ставиться до хвороби і смерті в цьому світі. Він не захищав нас від цього і не вдавав, що ми можемо від цього сховатися. Він прямував до нього, щоб завоювати його. Він переміг його, пройшовши через нього і воскреснувши з мертвих. Він проводить нас в кабінет лікаря і показує Ісуса. Залишайтеся зосередженими на Христі і довіряйте Йому. Ісус прийшов сюди, щоб спасти нас, та щоб вивести нас із цього світу, а не тримати нас тут. Тож живемо у вірі надії у вічне життя в Ісусі. Не бійтеся говорити про Христа та яку надію Він дає нам в майбутньому.
Немає коментарів:
Дописати коментар