Бог не є автором гріха

Обома руками та усім серцем, ми повинні дотримуватися цієї істинної та побожної думки, що Бог не є автором гріха і не схвалює його. Навпаки, Він дуже сильно гнівається на гріх, про що Він так часто оголошує у Своєму Слові; тому Він продовжує постійно карати та посилає нещастя на світ і погрожує вічним прокляттям. Він показав Свій гнів на гріх через Свого Сина, коли Він прийшов у цей світ, щоб стати жертвою за гріх і показав, що диявол є винуватцем гріха і, таким чином, заспокоїв Його смертю величезний гнів Отця.
- Мартін Хемніц ("Лекції",I, ст. 127.)

Реінкарнація - чи узгоджується це вчення з Писанням?

Небагатьох вже сьогодні дивує твердження людей про те, що вони вже колись жили на землі. Завдяки таким знаменитостям, як Ширлі МакЛейн, поняття «реінкарнація» стало загальновживаним. До того ж, багато хто стверджує, що навіть Біблія підтримує вчення про реінкарнацію. Наскільки виправдані такі твердження?

Вчення про реінкарнацію розглядає смерть як проміжну стадію в нескінченному циклі переселення вічної душі з одного фізичного тіла в інше. Цей цикл народжень і смертей продовжується до тих пір, поки людина, нарешті, не досягне рівня повної досконалості. Багато хто бачить цю досконалість в «злитті в всесвіт». Чи можна знайти такі погляди на сторінках Святого Писання?

Звичайно НІ! Реінкарнація явно суперечить сказаному в Божому Слові. Добре відомо, що всяка спроба врятуватися за допомогою праведних справ приречена на провал - так говорить Біблія! Павло писав Тита: «Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим» (Тит. 3: 5; Еф. 2: 8-9). 

Крім того, вчення про реінкарнацію заперечує унікальність і першорядність Христа, не беручи ні того, що Ісус - «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!» (Ів. 1:29), "Знайшли ми Месію, що є: Христос.» (Іс. 53; Ін.1: 41). Багато шукають ліки для своїх ран в людських справах, але їм ніколи не вдасться виплатити борг, за який вже сповна заплатив Христос.

Ідея реінкарнації особливо небезпечна тим, що вона відкидає існування вічних мук, які чекають тих, хто відкинув Бога. Її прихильники проповідують, що у вас завжди є можливість почати спочатку і стати краще під час подальших життів. Але Біблія вчить, що «людям призначено вмерти один раз, потім же суд» (Євр. 9: 27-28). Другого шансу немає ні у кого, і нікому не дано повернутися назад.

Писання говорить, що після смерті «І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!» (Ек. 12: 7), і « вернеться порох у землю» значить «мати дім у Бога» (2 Кор. 5: 8). Надія християн заснована не на перевтілення душі, але на воскресінні тіла (1 Кор. 15: 42-55).

P.S.: Матеріал взятий на сайті Центр апологетичних досліджень

Про скорботи та Божій гнів

1. Отже, біди не завжди є покараннями чи ознаками гніву. Навіть більше, нажахані сумління треба навчати, що інші цілі бід є важливіші [щоби вони навчилися ставитися до проблем цілковито по-іншому, а саме: як до ознак благодаті]; щоб вони не думали, що вони відкинуті Богом, якщо в бідах вони не бачать нічого, окрім Божої кари та гніву. Треба також зважати на інші важливіші цілі, а саме: що Бог робить Своє дивне діло так, щоби робити Своє діло тощо, як про це сказав Ісая в тривалій промові у розділі 28.
2. А коли учні спиталися про сліпого, який згрішив, то в Івана 9:2-3 Ісус відповідає, що причиною його сліпоти є не гріх, але «щоб діла Божі зявились на ньому». І в Єремії (49:12) сказано: «Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне». Таким чином, пророків, Івана Христителя та інших святих було вбито.
3. Тому біди не є завжди покараннями за певні колишні чвчинки, але вони є ділами Божими для нашого добра, і щоби сила Божа була очевиднішою у нашій слабкості [як Він нам може допомогти посеред смерті]. Так Павло каже (2 Кор. 12:5, 9): «Сила Божа здійснюється в моїй немочі». Тож через Божу волю наші тіла повинні бути принесені в жертву для того, щоб проголосити наш послух [і терплячість], а не як компенсацію за вічну смерть, за яку Бог дав іншу ціну, а саме: смерть Його рідного Сина.

- Апологія Аугсбургского Віросповідання, VI: 61-63

Про Слово Боже та людське

Іван пише: «Той, Кого послав Бог, говорить Слово Боже» (Ін. 3:34). Це означає, що Боже Слово сприймається не інакше, як Слово що посилається. Нехай ніхто не думає, що Слово Боже приходить на землю за допомогою людської праці. Якщо це Боже Слово, воно має бути надіслане. Неможливо розуміти і тлумачити Святе Письмо самому собою або довільно.Недозволено говорити, не будучи посланим. Боже слово приходить лише тоді, коли його посилає Бог. Якби Бог не послав його, весь світ перебував би в невіданні щодо спокути гріха і розради совісті. Якби Бог не дарував Слово і служіння, у нас не було б нічого. Тому абсолютно необхідно, щоб не говорили і не слухали нічого, крім Божого Слова. Уникайте всього, що бере початок в людському розумі і старанності. Слово Боже не приходить, якщо воно не послано з Небес.

Всякий, хто спілкується з ченцями, повинен запитати їх, чи є їх статут Словом Божим. Ти почуєш, як вони стверджують, що він виникає з благих намірів і має свою мету шанування Бога. Звідси вони роблять висновок, що це поклоніння Богу, і що це Слово Боже. Але для будь-якої людини правильно поклонятися Богу і мати спокутування гріхів більш необхідно, ніж всі благі наміри! Все, що виходить з твого серця - це старанність і твоя власна думка. Скажи мені, чи Бог послав це з небес, і заповів Чи Він це? «Але», - відповідять монахи, - «все це було зроблено, щоб прославити Бога!» Тим гірше. Подвійно богохульно, що ви називаєте Словом Божим і поклонінням Богові те, що ви самі вигадали. Саме так Отець обдурив світ, сховавшись за ім'ям і званням Церкви. Ніяке Слово Боже не спадає на світ, не будучи Їм послано. Якщо воно виросло з мого серця, або якщо я слідую Приміром Златоуста, Августина і Амвросія, це не Слово Боже.

Є величезна різниця між Словом, яке було послано з небес, і яке породжене моїм ретельністю і думкою. Святе Письмо не виросло із землі. І тому Іван пише: «Сущий від землі - земний і від землі говорить» (Ін. 3:31). І тому нам повинно твердо засновувати своє спасіння на силі Божого Слова, а не на нашому власному ентузіазмі і уяві

- Мартін Лютер. З проповіді на Іоанна 3:34

Про чіткі дії відступництва пробатьків

Це відступництво включає кілька чітких грішних дій... Перша дія - це недовіра, чи невіра в Слово Боже. Друга дія - це бажання бути такими, як Бог. Третя - яка походить із другої [тобто, бажання бути  такими, як Бог] - це намір переступити Закон. Четверта - виконання цього наміру.
- J.A. Quenstedt (TDP, Part. II, p.54)

Коротке наставляння про те, що слід шукати в Євангеліях і чого чекати від них

Пересопницьке Євангеліє - визначна рукописна пам'ятка староукраїнської мови та мистецтва XVI століття. Один із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія. Було перекладено з лютеранського євангелія Секлюціана. 

Щодо цього, Ісайя 9:5 сказав: «Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру». Якщо Він даний нам, Він повинен бути нашим, і ми також повинні прийняти Його як належить нам. І Послання до Римлян 8:32: «Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?». Бачиш, коли ти тримаєшся за Христа як за дар, вручений і приналежний тобі, і анітрохи не сумніваєшся в цьому, ти - християнин. Віра позбавляє тебе від гріха, смерті і пекла і дає тобі можливість все подолати. Про це ніхто не зможе сказати достатньо. Як шкода, що такого роду проповідь замовкла в світі, який все ж щодня нахвалюється Євангелієм.

Тепер, коли ти знаходиш Христа в якості підстави та головного благословення твого спасіння, далі йде інша частина. Прийми Його як приклад служіння ближньому, подібно до того, як ти бачиш, що Христос віддав Себе за тебе. Зрозумій, там де віра і любов рухають нашими вчинками, виповнюється заповідь Божа, і людина радісно і без страху здійснює і переносить все. Тому май на увазі, що Христос, будучи даром, живить твою віру і робить тебе християнином. Але Христос, будучи прикладом, вправляє тебе в справах, які не роблять тебе християнином. Насправді вони виходять від тебе, тому що ти вже став християнином. У настільки ж великою мірою, як дар відрізняється від прикладу, так і віра відрізняється від справ, бо віра не володіє нічим власним, але лише справами і життям Христа. Справи мають у собі щось власне, і все ж, вони повинні належати не тобі, але твоєму ближньому.

Тому ти бачиш, що Євангеліє насправді є не книгою законів і заповідей, вимагає від нас справ, але книгою Божих обітниць, в якій Бог обіцяє, пропонує і дарує нам всяке Своє надбання і благо у Христі. Той факт, що Христос і апостоли пропонують багато хороших навчань і пояснень Закону, слід визнавати благом, так само як будь-яке інше діяння Христове. Бо правильне вчення - не менший з благодіянь. Ми також бачимо, що на відміну від Мойсея в його книзі, і всупереч природі заповіді, Христос не примушує нас страхом і не поганяє нас. Швидше Він вчить нас в любові і по-дружньому. Він просто говорить, що нам слід робити і чого уникати, а також повідомляє, що станеться з тими хто чинить зло і з тими хто чинить добро. Христос нікого не поганяє і не примушує. Воістину, Він навчав настільки м'яко, що швидше запрошував, ніж наказував. Він починав, кажучи: "Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони". (Мв. 5:3,5). І Апостоли зазвичай використовували вирази: «Я б хотів закликати, я прошу, я благаю». Мойсей же говорив: «Я заповідаю, я забороняю», погрожуючи і залякуючи кожного жахливими нещастями і карами. З настановами такого роду ти тепер можеш благотворно читати і слухати Євангелія.

Як відповісти New Age?

Як відповісти New Age?

«New Age вчить, що кожна людина - Бог. Людина не підзвітний ніякому закону, тільки собі самому ». 

  Серія «Відповідь» була задумана для задоволення побажань членів Лютеранської Церкви Синоду Міссурі, висловлених на конвенції 1975р. Спочатку книга підготовлена ​​під керівництвом євангелізаційні ради Синоду Міссурі, який в даний час входить до складу Ради з парафіяльним служінням. 

Про автора 

Преп. Філіп Х. Локхаас закінчив Семінарію «Конкордія», Сент-Луїс, Міссурі в 1948. В 1989 він залишив пост керівника Комісії з організаціям Лютеранської Церкви Синоду Міссурі. Перш свого служіння на цій посаді він був незалежним місіонером і парафіяльним пастором в Оклахомі. У 1989 семінарією «Конкордія» йому було присвоєно ступінь доктора проповіді. Виконуючи обов'язки керівника Комісії з організаціям, Преп. Локхаас консультував тисячі людей, що приходили з питаннями щодо найрізноманітніших релігійних організацій та культів. Він написав п'ять книг, безліч статей, а також прочитав велику кількість лекцій на цю тему.

Частина I: Стара брехня в New Age 

Важлива відмінність

Принципи New Age 

Історія та причини виникнення New Age

Причини популярності New Age сьогодні

Окультизм в New Age

Окультизм в New Age II

Засоби поширення окультного напряму New Age

Прийдешнє

Спільні риси світського гуманізму і гуманізму New Age

Засоби, що застосовуються гуманізмом New Age I

Засоби, що застосовуються гуманізмом New Age II

Семінари New Age для корпорацій

Що говорить Біблія?

Потреба в преображенні

Рух New Age - змова?

Особисте пізнання істини

Служіння людям

Радісне благовіствування 

Як здійснювати радісне благовісництво?

На закінчення особливо доречно Слово Самого Господа