Шукаймо!
Показ дописів із міткою Святий Дух. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Святий Дух. Показати всі дописи
День апостола Андрія
Лозунг свята: "Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей!" (Мт. 4:19)
Текст з Нового завіту:
"Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона. Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе! Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону. І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували. Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла. Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах, але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!" ( Рим 13:8–14)
Текст з Євангелія:
"А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів, до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх. А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх. А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина. А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них. І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!
" (Мт. 21:1–9 )
День Всіх Святих
Лозунг свята: Радіймо всі Господі, святкуючи торжество в честь всіх святих; про їхню славу радіють ангели, з ними вихваляючи Сина Божого. (Літург. Текст)
Текст з Нового завіту:
"І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося! І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні! І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець." (От. 21:1-6а)
Текст з Євангелія:
"А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік. І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов. Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити... А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати. А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!" (Мт. 8:18-22)
Нікейський символ віри та філіокве: Лютеранський підхід
Частина I
4 листопада 1998 року представники Євангелічно-лютеранської Церкви в Америці і Постійної конференції канонічних православних єпископів Америки схвалили «Спільне лютерансько-православну заяву про віру в Святу Трійцю». - дана заява досліджує, крім іншого, історичні суперечки між Східною і Західною гілками християнства про догмат про Філіокве в Нікейському Символі віри. давніший варіант Символу віри, яка вживалася в церквах Східної, або Візантійської, традиції, сповідує віру в Святого Духа, «від Отця походить». пізніший латинський варіант, який використовували в церквах Західної традиції, сповідує Святого Духа, «від Отця і Сина [лат. Filioque] походить ». Відповідно до сучасної заяви, зробленою ЕЛЦА і православними, представники лютеранської сторони з даного діалогу готові рекомендувати своїй церкві, щоби вона публічно визнала, що відтепер нормативно і універсально зобов'язується формулюванням Нікейського Символу віри буде грецький текст 381 по Р.Х, і вжила заходів для відображення цього визнання в своєму поклонінні й науці. Це стало б способом додання законної сили в Євангелічно-лютеранської Церкви Америки резолюції 1990 р Всесвітньої лютеранської федерації, яка визнала «належним» можливе вживання церквами-учасницями, «які вже використовують Нікейський Символ віри в літургії, варіанти 381 м, наприклад, на екуменічних богослужіннях », і, більш того, що визнала належним і те, що при підготовці загальних з православними церквами текстів Нікейського Символу віри на національних мовах лютеран «можуть погодитися на варіант без" західного "Філіокве ». Чи означає це, що ЕЛЦА і інші церкви-учасниці ВЛФ відтепер знаходяться в доктринальній згоді з канонічними православними церквами з питання походження Святого Духа? Ні, не означає. Знову ж, згідно із заявою, лютерани не готові розцінювати вчення про походження Святого Духа від Отця і Сина як єресі - вчення, що суперечить вірі в Святу Трійцю. воно є частиною їх конфесійних документів, і багато провідних вчитилей лютеранської традиції, включаючи самого Лютера, послідовно цьому вчили.
Визнання лютеранами того, що Філіокве не є частиною оригінального Нікейського Символу віри, і екуменічно зобов'язує формули не повинні, таким чином, прирівнюватися до заперечення лютеранами всього богословського вчення, що приписують Синові якусь роль в походження Святого Духа, і ще менше - до визнання всіх подібних вчень єретичним. На противагу цьому зазначена заява говорить також про те, що православні не розцінюють вчення про походження Святого Духа від Сина одним, як і від Отця, тим вченням, яке може бути прийнятним для них. це вчення протистоїть монархії Отця і рівності Духа Отцю і Сину як іпостасі, або персони, відмінною від Обох, як виражено в оригінальному Символі віри. ... Православні одностайно заперечують вчення про те, що Святий Дух вічно виходить від Сина, так щоб залежати в Своєму бутті і володінні однієї Божественною сутністю від Сина одно, як і від Отця.
Автор: Девід Джей Веббер
Автор: Девід Джей Веббер
Проповедь на посещение Марией Елизаветы
Текст
чтения на проповедь:
«Вскоре
после этого Мария собралась и поспешила
в город, расположенный в нагорьях Иудеи.
Она
вошла в дом Захарии и поприветствовала
Елизавету. Когда Елизавета услышала
приветствие Марии, ребенок внутри у нее
встрепенулся; Елизавету наполнил Святой
Дух, и она громким голосом воскликнула:
– Благословенна
ты среди женщин, и благословен Ребенок,
Которого ты носишь! Чем я заслужила
такую милость, что ко мне пришла мать
моего Господа? Как только я услышала
твое приветствие, ребенок во мне так и
встрепенулся от радости. Блаженна
поверившая в исполнение того, что сказал
Господь! Мария погостила у Елизаветы
около трех месяцев и затем возвратилась
домой. »
(Лук. 1:39-45, 56)
+Мир
всем вам во Христе Иисусе. Аминь!+
Дорогая община
сегодня многие лютеранские
церкви празднуют библейский праздник
Посещения Девой Марией своей родственицы
Елизаветы, которая была беременна.
Празднование евангельского события -
посещение Девой Марией своей родственницы
Елизаветы - имеет особую историю. Далеко
не все, о чем упомянуто в Евангелиях,
Церковь отмечает как святая своего
литургического календаря. Понятно, что
Благовещение - ключевой момент в истории
спасения; но какой особый смысл в том,
что Мария пошла в гости? Конечно, прежде
всего этот эпизод с Ее жизни важен тем,
что Елизавета распознала в Нем мать
своего Бога. Учтем, что Спаситель, Второе
Лицо Пресвятой Троицы, Воплощенный Сын
Божий - это понятные вещи для христиан
третьего тысячелетия. (Или не очень
понятны, но по крайней мере закреплены
в сознании.) Зато Елизавета была иудейкой,
и сама идея о том, что древний может
иметь тело, для нее было невозможно.
Поэтому Св.Елизаветы первой показывает,
что невозможно признать Иисуса Богом
иначе, чем исполнившись Святого Духа.
Дева
Мария после Благовещенья собираеться
пойти как повелел ей ангел к своей
родственице Елизаветте. Марии объявляет
это ангел: «И
вот Елисавета, родственница Твоя, и та
зачала сына в старости своей, и этот
месяц уже шестой для неё, которую называют
неплодной»
(Лук. 1:36)
—
Мария
собираеться к беременной родственнице,
Елизавета станет матерью Иоанна
Крестителя. И так город где жила Елизавета
и Захарии был в Иудеи. Каково желание
Марии проведать Елизаветту? Она хочет
проверить являеться ли это правда, и
Мария хочет посетить семью Захарии с
целью узнать как поживает ее родственница
и позаботиться о ней. Дева Мария входит
в дом отца будущего симейства, в дом
Захарии главы этой семьи. Мария
приветствует Елизавету, а в месте с
Марией Господь Христос в утробе своей
матери приветствует Елизавету. Действие
Христа и приветствие Марии ребенок
Елизаветы встременулся — Слово Божье
и благодать Христова косаеться ребенка
Елизаветы и Захарии. И Елизавета получает
силу Духа Святого, матерь будущего
предтечи Христа наполняет Дух Святой
— и она получает любовь Божью, благодать
Иисуса — Елизавета видит и чувствует
силу и любовь Божью — Милосердие Господа
которое Елизавета по своей природе и
греху не заслуживает, и эта благодать
и любовь Божья наполняет ее, и результатом
всего этого идет прославление Бога,
Христа, и Марии.
Проповедь на Троицу
«О
глубина богатства и премудрости и
ведения Божия! Как непостижимы суды Его
и неисследимы пути Его!
Ибо
кто познал ум Господень? Или кто был
советником Ему?
Или
кто дал Ему заранее с тем, чтобы было
ему возмещено?
Потому
что всё — от Него и чрез Него и для Него.
Ему слава вовеки, аминь.»
(Рим. 11:33-36).
+Благодать
Господа нашего Иисуса Христа, и любовь
Бога Отца, и общение Святаго Духа со
всеми нами.
Аминь.+
Дорогие братья
и сестры, сегодня наша община «Примирение»
празднует великий праздник Пресвятой
Троицы, и сегодняшний текст из послания
Павла к Римлянам, говорит нам о Боге —
могущественном, мудром, сильном,
всезнающем. Посмотрите насколько Господь
милосерден к роду человечесскому , как
и к еврейскому народу так и к язычникам,
прощает нам все наши отступления от
Него, насколько мудр Бог и глубок в
веденнии своем, на сколько глубоко Его
Слово к нам, где каждый раз мы находим
что то умное, мудрое, новое наставление
получая от Богу читая евангелие, мы люди
не можем полностью понять, посмотрите
на сколько Бог велик, он дает нам Слово,
а тайны этого Слова мы не можем полностью
охватить и понять, но не только мы, даже
ангелы Господни не все могут знать и
охватить величие и бездну богатства и
премудрости Бога, не даром Его прозвали
Солнцем правды. Премудр Бог и делиться
Он с Нами своей Премудростью и это
поражает нас — насколько Бог могущественн,
на сколко он мудр и всезнающий, мы по
сравнению с Ним глупы и не разумны. Даже
Павел это понимает и признает себя
несостоятельным и ему как и нам никогда
не достичь эту бездну премудрости и
силы Божьей. Посмотрим на себя — людей,
ведь чем больше мы что то новое узнаем
в несовершенном своем грешном состоянии,
тем больше мы ограничены и блезоруки,
тем больше мы глупы и неразумны. Все
наши богатства ничего не значут, ведь
мы поверхностны и наши земные богатства
скоро закончаться, по сравнению с Богом
мудрым, который имеет богатства глубокие
и вечные: «Правда
Твоя, как горы Божии, и судьбы Твои -
бездна великая! Человеков и скотов
хранишь Ты, Господи!»
(Пс. 35:7) —
У человека много правд, а у Бога одна
правда, заключенна в Слове Божьем, в Его
любви ко всем нам, в том что он заботиться
о бо всем и спасает Он нас. В отличии от
нас Бог могущественн и велик, и даже в
таком грешном состаянии человека, он
приводит нас ко спасению, Он заботиться
о нас и хранит нас. Мы же люди иногда о
своих близких забываем, а что говорить
о других людях. Богатсва Бога велики и
нам не понять их по своей природе. Господь
вездесущь и всезнающий и нам не утаить
от Него ничего. Премудрость Троицы так
велика и глубока что превосходят все
наши воображения и мы теряемся в
размышлении над ними. Мы
не можем объяснить причины действий
Божиих, не можем исследованием найти
Бога. Суды рук Его и пути Его промысла
- неведомы и таинственны для нас, мы не
должны пытаться проникнуть в них, но с
тепетом восхищаться ими. Неисследимы
пути Его, их невозможно проследить. Бог
не оставляет после Себя ни отпечатков,
ни следов, пути Его промысла обновляются
каждое утро. А мы имеем ум Христов,
которые означают, что истинные верующие,
имеющие Духа Христова, знают мысли Божий
в той мере, в какой это необходимо для
их блага. Кто познал ум Господень, Тот
явил Его, таким образом, хотя мы и не
познали ум Господень, однако, если имеем
ум Христов, то имеем вполне достаточно.
Тайна Господня - боящимся Его. Кто был
советником Богу? Ведь Троица не нуждается
в советниках, ибо Бог бесконечно мудр,
никакая тварь не может быть Ему советником,
так как это означало бы освещать свечой
солнце. Это совершенный абсурд, чтобы
какой-нибудь человек мог что-то
предписывать Богу или учить Его, как
управлять миром.
Проповедь на 2-й четверг после Пасхи
«Не отвергни
меня от лица Твоего и Духа Твоего Святого
не отними от меня.» (Пс. 50:13)
Давид
молиться к Господу, что бы Он не отверг
его и не отнял от него Своего Духа
Святого. Давид за свою жизнь видел
многое, он помнил царя Саула, как Бог
отнял от Саула надежду на спасение за
грех Саула, как Бог отнял у него Святого
Духа. Ведь Святой Дух в нашей христианской
духовной жизни играет одну из самых
важных ролей. Святого Духа Бог посылает
на верующего и не покидает Его, работая
с нами по всей жизни.
Для
нас Дух Святой очень важен, когда нас
Крестили то к нам привязался Святой
Дух, и каждый раз нашей жизни когда мы
слышали Евангелие — добрую весть о
Спасителе Христе, Он работал с нашей
Душой, с нашим пока еще не верующим
сердцем. Святой Дух данный нам в Крещении
работает с нами всегда. Когда мы обрели
дар веры через работу Духа Святого, мы
получаем Его как нашего личного настоятеля
и освятителя. Он призывает нас слушать
Слово и Принимать Таинство. Он помагает
нам бороться со своим грехом. Он ведет
в Нашей жизни указывая всегда нам на
нашего Спасителя — Христа. Без Духа
Святого действующего в наших душах мы
не можем быть христианами. Мы теряем
веру во Христа если не будет с Нами Духа
Святого, мы будем осуждены Богом за наши
грехи. Давид и все кто верует во Христа
Спасителя бояться того что бы Бог отнял
от нас освятителя и просветителя Душ
наших.
Давид
молится, чтобы Бог продолжал благоволить
к нему и совершать в нем добрую работу.
Чтобы впредь он никогда не лишался
Божьего благоволения: “Не
отвергни меня от лица Твоего как человека,
которым Ты гнушаешься и вид которого
Тебе невыносим”.
Он молится о том, чтобы не лишиться
Божьей защиты, а повсюду, куда бы он ни
отправился, ощущать рядом с собой
божественное присутствие, всегда
находиться под водительством Его
мудрости и охраной Его силы, чтобы ему
не запрещалось общение с Богом: “Не
изгоняй меня из Твоих дворов, а даруй
свободный доступ к Тебе в молитве”.
Давид не возражает против сиюминутных
судов, которые Бог через Нафана обещал
обрушить на него. “Да
будет воля Божья исполнена. Но, Господь,
не наказывай меня во гневе. Если меч
вступит в мой дом, чтобы никогда не
отступить от него, то пусть у меня будет
Бог, к которому я мог бы прийти в бедствии
моем, и тогда все будет хорошо”.
Чтобы
никогда не лишаться Божьей благодати:
“Духа Твоего Святого
не отними от меня”.
Давид знал, что своим грехом он огорчил
Дух и побудил Его отступить от него, и
так как он есть плоть, Бог мог вполне
справедливо сказать, что Его Дух больше
не будет сражаться с ним и трудиться
над ним. Этого он боялся больше всего.
Мы погибнем, если Бог отнимет от нас
Свой Святой Дух. Давид зпомнил о Сауле
и поэтому ревностно молился: “Господи,
что бы Ты ни отнял у меня – моих детей,
мой венец, мою жизнь, - Духа Твоего Святого
не отними от меня (см.2 Цар.7:15). Пусть Твой
Святой Дух пребывает во мне и совершает
во мне работу моего покаяния, пусть Он
препятствует мне грешить вновь, а дает
силы выполнять свой долг царя и
псалмопевца”.
По
примеру Давида будем и мы просить у Бога
милости, расскаимся в своих грехах перед
Богом, попросим Его простить нас и не
отнимать от нас Духа Святого. А простить
нас через жертву Сына Божьего — Иисуса
Христа. Который и послал нам Утешителя
душ наших - Духа Святого Господа Нашего.
Проповідь на Середу 1-ого Тиждня після Трійці
"Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого, Як написано у пророків: Ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, котрий приготує шлях Твій перед Тобою. Голос волаючого в пустелі: Приготуйте шлях Господові, рівняйте стежки Йому. З‘явився Іван, хрестячи в пустелі і проповідуючи хрещення каяття для прощення гріхів. І приходила до нього вся країна Юдейська і єрусалимляни, і хрестилися від нього всі в річці Йордан, сповідуючи свої гріхи. А носив Іван одежу з верблюдячого волосу і шкуратяний пояс на крижах своїх, і їв сарану та дикий мед.І проповідував, кажучи: Йде за мною Сильніший від мене, у Котрого я негідний, нахилившися, розв‘язати ремінця на Його взутті; Я хрестив вас водою, а Він буде хрестити вас Духом Святим." (Мк. 1:1-8)
Марк починає писати Євангеліє, добру звістку про Ісуса Христа - Сина Божого. Метою Марка є свідчити про справи Ісуса Христа як про Сина Божого. Ці слова напочатку говорять нам що Марк - автор євангелія сприймає і пише про Христа як про Бога. Блага звістка Марка полягає в тому, що Бог дав спасіння через життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа. Далі автор євангеліє цитує слова пророка Ісаї і Малахії. Господь посилає особливу людину, людину божу, вірного Господу, який буде як ангел, тобто як посланник Божий проповідувати про прихід Христа і приготує дорогу для Господа. Цей посланник буде особливим, він підготує світ і церкву до Христа. Він буде жити в пустелі, і його голос буде чути по всьому Ізраїлю. Він буде проповідувати і пыдготує шлях, яким піде сам Христос. Цей шлях прямий призведе до спасіння багатьох людей. Ось ми бачимо в тексті, пряме виконання пророцтва Ісаї. Марк не описує ні різдва Христа, не різдва Івана Хрестителя. З'являється Іоанн який є предтечею Ісуса Христа, предтечею Царя Царів. І ось Іоанн займається тим що готує шлях для Христа, він живе в пустелі як і пророк Ісая і проповідує всім про хрещення на покаяння щоб прощені гріхи були тим хто хрещений буде. Головне завдання Івана це проповідувати про покаяння. Адже всі люди грішили, від дітей до старших, бідні і багаті. Всі ті хто був хрещений, були хрещені на покаяння і їм відпущені були гріхи їх. Головним завданням Іоанна полягала в тому щоб всі визнали свій гріх перед Богом і хрестився в знак покаяння. Тому вони отримували відпущення гріхів і були примирені з Богом. Ті ж що не хрестилися, не мали миру з Богом. До Івана Предтечі приходило багато людей, а особливо більшість мешканців Юдеї та Єрусалиму. Вони каялися в гріхах своїх перед Богом і хрестилися в знак свого каяття перед Богом.
Проповідь на день П'ятидесятниці
"Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!... Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими! І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має? А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим! Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня, а це те, що пророк Йоіл передрік: І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть!" (Дії. 2:1-18) Жив колись колодязь на роздоріжжі кількох доріг. Вода в колодязі була кришталево чистою і прохолодною навіть у спеку. Знали про колодязь багато і хто то пив з нього, попутно проїжджаючи, а хто то прагнув здалеку, спеціально покуштувати бадьорить прохолоди. Всякий відповідний до колодязя був похмурий, втомлений, а то й хворий і покуштувавши ж чарівної води, людина змінювався буквально на очах На обличчі з'являлася посмішка, шкіра оживала, настрій поліпшувався і навіть хвороби, траплялося зникали. Бачачи чудотворне вплив джерела, деякі подорожні зупинялися не на день і не а два. І не убував джерело, оскільки, чим більше людей бажали його води, тим він більше її давав і тим прохолодніше і чистіше вона була. Одного разу підійшов подорожній виснажений і хворий і покуштував цілющої водиці, як і багато хто до нього. І не повірив подорожній своїм очам і щасливий був безмірно своєму оздоровлення та нахлинули почуттям. Зрозумів подорожній, що порятунок йому приніс колодязь з водою і вирішив, що чудотворна сила не повинна розтрачуватися через дрібниці на тих, хто не може в повній мірі і ступені оцінити її значимість. Так само подорожній вирішив, що якщо він зумів розпізнати значимість джерела, то він тільки й повинен їм користуватися і його близькі люди. І обгородив подорожній огорожею колодязь і прикрасив золотом його стіни і слух пустив, що висохла вода і перестали люди черпати з джерела і почала вода застоюватися і гаснути. І покуштував як то новий господар колодязя своєї води і сильно захворів. І розгнівався людина, і кричав він, що він так багато сил вклав у благоустрій колодязя, що він захистив його від поганих людей, що він ночі не спав, охороняючи цілющу воду, і що він отримав у нагороду? І зруйновано було в гніві все те, що коли то збудував. І пішов подорожній. хворий і озлоблений, проклинаючи по дорозі заразний колодязь. І опинився знову колодязь доступним ДЛЯ ВСІХ і почав він оживати з кожним новим подорожнім і незабаром набрався колишньої чистоти і прохолоди. І серед людей є ті, хто живі лише тим, що віддати. Апостол Лука оповідає нам про особливому подію в житті церкви, а точніше про день народження церкви Господньої. Настало велике свято П'ятидесятниці, свято яке відзначали всі євреї, і ось на цей день всі учні Ісуса зібралися разом і не було між ними ні суперечок і не образ, вони були в єдності духу, можливо вони були в синагозі. Між ними панував мир, вони напевно роздумували про велике свято П'ятидесятниці - коли Бог дарував на Синаї - Десять Заповідей, Закон Божий, це день перших плодів та жнив. Раптом стався шум рушійного з неба вітру. Дух Святий, обіцяний Утішитель сповнив увесь дім де знаходилися учні Господа. Це великий рушійний шум Духа Святого, являє на кожному апостолі вогненні язики поділені - засвідчуючи про присутність Бога і намір проповіді Євангелія. «Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.» - Всі хто там був наповнились Духом Святим, їх дух перебував повністю під владою Святого Духа, а їхні слова були словами Господніми - словами Духа Святого. Господь дає їм особливий дар, вони починають говорити іншими мовами і проповідувати на них. Господь бажає щоб всі почули Євангеліє, Бог дає апостолам особливий дар, говорити на мовах інших народів і племен, прославляти і говорити на них про Христа. Господь Христос говорив своїм учням: «І Я пошлю обітницю Отця Мого на вас; ви ж залишайтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою згори. »(Лук.24: 49).
Як вивчати Біблію ?
Завжди спочатку моліться!
Просіть Бога, щоб Він послав Свого Святого Духа, щоб відкрити ваш розум (Лук. 24:45; Дії. 16:14). Святий Дух висвітлює Святе Письмо (Ів. 16:13; 14:26). Апостол Павло пише: "Не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого" (1 Кор. 2:11; Прик. 20:27; Еф. 1:13). Кожного разу, коли ви починаєте читати Біблію, промовте таку молитву:
Просіть Бога, щоб Він послав Свого Святого Духа, щоб відкрити ваш розум (Лук. 24:45; Дії. 16:14). Святий Дух висвітлює Святе Письмо (Ів. 16:13; 14:26). Апостол Павло пише: "Не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого" (1 Кор. 2:11; Прик. 20:27; Еф. 1:13). Кожного разу, коли ви починаєте читати Біблію, промовте таку молитву:
"Дорогий Господи, без Тебе мій розум дуже обмежений. Відкрий мій розум Духом Твоїм, щоб я міг зрозуміти Твоє Слово, щоб я побачив Твого Сина Ісуса Христа в центрі усього сущого, щоб Твоя благодать і пробачення в Христі омили мої гріхи, укріпили мене у цьому житті і подарували мені надію на життя небесне. В ім'я Ісуса я молю. Амінь."
Стрітення Господнє
Текст молитви взятий з Українське Лютерансво
День Усіх Святих
Читання зі Святого Писання на Свято Усіх Святих, знаходиться в Мат. 5:1-12 :
"І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами."
Наші діла та діла Христові в нас
Усі наші діла, які подобаються Богу, ми робимо «у Христі». Все, що ми робимо нашими власними природними здібностями, - це противимося спонуканню і стримуємо дію Духа Святого, вгашаємо Духа. І все ж те добре, що ми робимо, хоча ми і робимо це в Христі, ми робимо. Це наша жертва хвали і подяки, наш дар служіння, наше приношення віри. Але оскільки спонукання і сила виходять від Христа, оскільки Він виробляє в нас і хотіння, і дію, саме Христос залишається Первосвящеником - Тим, хто Своїми діями і стражданнями воістину приносить жертву досконалого послуху Своєму Небесному Отцю. Заперечувати це чи применшувати значення цього факту означає заперечувати біблійне вчення про єдність Глави і Тіла, Нареченої і Нареченого.
— A. C. Piepkorn, The Church, p. 241, 242.
— A. C. Piepkorn, The Church, p. 241, 242.
Біблійне вчення про Святого Духа
Робота
Святого Духа
Святий
Дух як і інші іпостасі Трійці має свою
роботу. Святий Дух теж має свою роботу.
Робота Святого Духа полягає в тому щоб
християн робити святими, приводити до
віри в Ісуса Христа і благословляти викупительною роботою Христа. Всі люди через
первородний гріх мертві до Бога, тобто
ворожі до Нього і мають бажання грішити.
Про все це нам каже Біблія: “І
вас, що мертві були через ваші провини
й гріхи” (Еф.2:1).
Через гріх Адама людство зненавиділо
Бога, всі люди народившись в цей світ
грішать , роблячи беззаконня перед
Богом. Люди не можуть робити справжнє
добро без Бога, через гріховність людина
відкидає Бога, і не може власними
зусиллями повірити в Ісуса Христа. І
лише Дух Святий через свою Божественну
силу яка є в Євангелії, бо це є плід праці
Духа Божого,кличе до Христа
не відроджених людей. Господь це робить
запрошуючи нас через Євангеліє мати
вічне життя та спасіння, вічно перебуваючи
з Ісусом Христом: “Бог
що нас спас і покликав святим покликом,
не за наші діла, але з волі Своєї та з
благодаті, що нам дана в Христі Ісусі
попереду вічних часів ” (2Тим.1:9).
Спочатку Святий Дух приводить нас
бунтарів, беззаконників, грішників до
Закону, який розбиває і знищує нашу само святість. Закон збентежуючи грішні душі
породжує покаяння і тоді Святий Дух нам
дає Євангеліє — яке проголошує нам
прощення гріхів, як найкращі ліки, лікує
наші вражені гріхом рани і веде нас до
лікаря Ісуса Христа. Дух святий кличе
грішників дає їм Закон, після Господь
дає Євангеліє розкаяним грішникам.
Євангеліє завдяки Святому Духу нас
скеровує до Ісуса Христа, даючи знання
про Спасителя, для того щоби християни
покладалися лише на Нього , вірили Христу і
раділи своєму спасінню (2 Кор. 4:6; Рим.
15:13). Ця робота Святого Духа називається
відродженням. Бо Святий Дух нас відроджує
до загубленого нами вічного життя.
Святий Дух навертає людей до правди
показує нам шлях істини, яким нам треба
ходити.
Святий
Дух виробляє в наших серцях віру, і
завдяки вірі ми приймаємо Ісуса Христа
і Його спасіння: “Бо
хоч би ви мали десять тисяч наставників
у Христі, та отців не багато; а я вас
породив у Христі Ісусі через Євангелію... (1Кор.4:15)”.
Дух Святий нас народжує, народжує нас
у правдивій вірі , через Євангеліє яке
Він написав. В нас можуть бути багато
наставників, вчителів людей які нас
вчили християнській вірі, але справжнім
нашим Отцем віри може бути лише
Він — Дух Святий — той що створив Церкву.
Дух Святий діє через написане Ним
Євангеліє. Святий Дух через Євангеліє
впливає на нашу віру, скеровуючи нас до
Слова та до Церкви, Він змінює наше
серце, роблячи його святим і це Він
робить щоби ми боролися з гріхом, роблячи
плід віри — добрі діла (Еф. 2:10).
Дух Святий робить в нас добрі
діла, тоб то те все що віруюча людина
робить стараючись непорушити декалог,
роблячи для прославлення Бога і на добро
всім людям (Ів.14:15). Святий Дух тримає
нас у правдивій вірі на спасіння:
“Я
певний того, що той, хто в вас розпочав
добре діло, виконає його аж до дня Христа
Ісуса (Фил.1:6)”.
Святий Дух в нас розпочинає добре діло,
робить це щоби аж до кінця віку відроджені мали спасіння.
Святий
Дух також дбає про всю Християнську
Церкву на землі, Він освячує церкву,
зберігає її у правдивій вірі з'єднуючи
її і направляючи її до Спасителя Ісуса
Христа. Цар Небесний втішає не лише
людей по окремо, але і всю Церкву.
Святий
Дух хоче: “...щоб
усі люди спаслися, і прийшли до пізнання
правди (1Тим.2:3,4)”.
Господь хоче щоби всі люди на землі мали
спасіння, та були учнями Ісуса Христа, спаслися і мали вічність з Отцем , Сином і Святим Духом. Амінь!
Біблійне вчення про Святого Духа
Постать
Святого Духа
Отже
хто такий Святий Дух? Що ми можемо знати
про Нього. Багато людей задавало собі
це питання, і багато відповідало не
те що говорить Біблія. Ніби питання
просте, але відповісти на це питання
досить важко. Виступаючи з проповіддю
Папа Римський Бенедикт XVI
в
Австралії він сказав такі слова: “Ясне
розуміння Духа нам, схоже, практично
недоступне.” Багато
людей на це запитання по різному
відповіли:
- Це особистість, яка існує в послідовниках Христа;
- Наука Небесна, Божий закон в дії;
- Божа присутність в всесвіті;
- Третя іпостась Пресвятої Трійці;
- Це Божа енергія (сила) що виходить з Єгови;
Задавши
в пошуковиках це питання я попав на
декілька опросах пов'язаних
зі Святим Духом.
Так
форум
атеїстів
задає таке питання:
Чи
треба суспільству мати знання про
Святого Духа ?
Окрім
того в інтернеті є сайти в яких можуть
запитувати користувачі. Пошукавши в
“Ответы@mail.ru”
я
знайшов близько 1000 запитаннь пов'язаних
зі Святим Духом.
Отже
дуже багато людей окрім того і атеїсти
задаються питанням про Святого Духа:
“Хто такий Святий Дух?”.
На
це питання може відповісти лише Слово
Боже — Біблія. Про Святого Духа ми одразу
дізнаємося наприкінці Євангелія в Мат.
28:19: “Тож
ідіть, і навчіть всі народи, христячи
їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа”,
на прикінці вірша ми читаємо “і
Святого Духа”,
ми маємо великий наказ Господа нашого
Ісуса Христа христити людей в ім'я
Св. Трійці, тобто і в ім'я
Святого Духа. Із цього ми можемо дізнатись
що Святий Дух є один з іпостасей Трійці,
тобто Дух Святий є Бог в ім'я
якого будуть хрестити всі народи. Отож
Святий Дух Є
Правдивий Бог, рівний Отцеві і Синові
і вони це є Триєдиний Бог.
Також
цей вірш нам показує рівнвсть Святого
Духа з Богом — Отцем та Богом — Сином.
Також
Святий Дух має особисті діяння. Ці діяння
є тайною Божою, бо саме писання не описує
як такі дії сталися, але пишеться лише
те що Святий Дух зробив. Саме Дух Святий
зачав в утробі Діви Марії Ісуса Христа
(Мт.1:8). Дух Святий водив Ісуса пустелею,
в цій пустелі диявол Господа спокушував
(Мат.4:1).
Біблійне вчення про Святого Духа
Вступ
В
Старозавітні та в Новозавітні часи
Слово Боже завжди говорило нам про
Святого Духа та його роботу. В цьому есе
ми спробуємо розкрити тему Святого
Духа, дізнатися більше про Нього, яку
роботу Він виконує. Що каже Біблія про
Святого Духа. Святий Дух є Богом і
дізнавшись більше про Нього ми більше
дізнаємося про Святу Трійцю. Біблія
завжди нам казала про Святого Духа і
завжди Господь Святий Дух виконував
роботу, Він разом з Сином та Богом Отцем
виконував роботу в сотворені світу.
Святий Дух приймав участь в Хрещені
Ісуса Христа, коли сходив на Ісуса в
виді голуба. Святий Дух приймав участь
у сотворені церкви, саме Він зійшов на
апостолів на п'ятидесятий
день.
Святий
Дух писав нам Святе Писання через
пророків,апостолів, євангелистів.
Серед
того Він і написав нам і про самого себе,
саме в Біблії ми більше дізнаємося про
Святого Духа.
Тож
все що ми знаємо про Святого Духа ми
знаємо через Слово Боже — Біблію, тому
ми можемо сміливо називати вчення про
Святого Духа Біблійним вченням.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Незмінний виклик великого реформатора (Зміст)
Незмінний виклик вели кого реформатора Від Філіпа Кері I Частина II Частина III Частина Лютеранський погляд на цю статтю Посилання на стат...
-
Лютер на Марбурзькому колоквіумі (Дебати з Цвінглі) Крістіана Карла Августа Новака Мартін Лютер кидав і продовжує кидати виклик римсько-ка...















