Проповедь на 4 - е воскресенье после Троицы

Текст чтения на проповедь:

«А ты что осуждаешь брата твоего? Или и ты, что унижаешь брата твоего? Все мы предстанем на суд Христов. Ибо написано: живу Я, говорит Господь, предо Мною преклонится всякое колено, и всякий язык будет исповедывать Бога. Итак каждый из нас за себя даст отчет Богу. Не станем же более судить друг друга, а лучше судите о том, как бы не подавать брату [случая к] преткновению или соблазну.» (Рим. 14:10-13)

+Благодать Господа нашего Иисуса Христа, и любовь Бога Отца, и общение Святаго Духа со всеми нами. Аминь.+

Одна семейная пара переехала жить в новую квартиру.

Утром, едва проснувшись, жена выглянула в окно и увидела соседку, которая развешивала на просушку выстиранное бельё.

— Посмотри, какое грязное у неё бельё, — сказала она своему мужу.

Но тот читал газету и не обратил на это никакого внимания.

— Наверное, у неё плохое мыло, или она совсем не умеет стирать. Надо бы её поучить.

И так всякий раз, когда соседка развешивала бельё, жена удивлялась тому, какое оно грязное.

В одно прекрасное утро, посмотрев в окно, она вскрикнула:

— О! Сегодня бельё чистое! Наверное, научилась стирать!

— Да нет, сказал муж, – просто я сегодня встал пораньше и вымыл окно.

Так и в нашей жизни! Всё зависит от окна, через которое мы смотрим на происходящее.

И прежде чем осуждать других, необходимо задуматься, насколько чисты наши сердца и намерения!

Проповідь Лютера на другу Неділю Адвента (1533)

"І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться. І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою! Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення! І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева: як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо. Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько! Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться. Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!" (Лук. 21:25-36)

Від самого початку світу , коли Бог бажав зробити щось нове , Він завжди чинив так , що Він посилав особливо великі ознаки , щоб звістити те, що повинно було здійснитися . Коли Він , наприклад , хотів покарати Єгипет , вивести звідти Свій народ і зробити його обраним народом , Він спочатку послав різні знамення , як злі , так і добрі . Жаби , сарана , град , нариви тощо завдавали єгиптянам великої шкоди доти , поки , нарешті , все первістки втратили життя за одну ніч , а військо фараона було потоплено в Червоному морі. Серед іудеїв , навпаки , відбувалися добрі знамення , коли Бог , наприклад , провів їх через Червоне море , так що вони не замочили ніг , тоді як їхні вороги згинули в ньому , дав їм хліб з небес і багато , як оце . Все це було ознакою того , що Бог має намір вжити з цим народом щось нове і створити новий порядок і нове управління . Подібне також відбулося , коли Він хотів покарати іудеїв і заснувати нове царство християнського світу. Адже , коли Господь Ісус висів на хресті , відкрилося могили , і мертві встали і увійшли в місто Єрусалим . Також поширилася велика тьма , і роздерлась завіса в храмі. Все це було початком нового століття і кінцем старого . Адже сталося так , що іудейство нахилилися, і Христос заснував нове царство .Юдеї прекрасно знали про це зі свого власного досвіду. Тому апостоли також пішли до Господа Христа і запитали Його , які то знамена передуватимуть руйнуванню Єрусалиму і кінцю світу , перш ніж буде засновано єдине і вічне царство Христове .

Отже , Господь дає їм таку відповідь про руйнування Єрусалима : «Коли ж побачите Єрусалим , оточений військами , тоді знайте , що наблизилося спустошення ». Тому Він також дає їм пораду бігти в гори. Бо тоді не можна буде очікувати ніякої пощади.Таким же чином Він також вчить їх про останній день і каже: «Коли побачите ознаки на сонці , місяці і зірках , серед людей і на небесах , - так, каже Він , - коли таке почне відбуватися - бо не слід чекати так довго до тих пір , поки буде здаватися , що все скінчилося , або що перш вже бачили щось подібне - тоді потрібно буде поставитися до таких знамень серйозно , бо вони є вірним ознакою того , що останній день вже при дверях ». Тоді виникає питання про те , які то знамена учиняться і чи всі вони учиняться до останнього дня. Але , власне кажучи , так не слід запитувати , бо Господь каже: «Коли ж стане збуватися , зверніть на це увагу ». Тому я думаю , що деякі знамення , можливо , більшість з них , збудуться саме тоді , коли настане останній день. Ось чому нам потрібно задовольнятися тим , що Господь навчив нас тому , куди потрібно дивитися і звідки треба чекати таких знамень , а саме , на небесах , на сонці , місяці і зірках , серед людей і на морі. Коли ж люди побачать деякі з цих знамень , потрібно буде готуватися до пришестя Господа і не чекати , поки всі вони збудуться. Тоді вони можуть застати зненацька.

На сонці і на місяці повинні здійснитися два знамення. Перше знамення полягає в тому , що вони втратять своє сяйво. Зрозуміло, в цьому немає нічого незвичайного , але це цілком природно і подібне можна розрахувати за допомогою науки , перш ніж воно відбудеться. І все ж , це знамення , на яке слід звернути увагу. Наш Спаситель вчить нас цьому в двадцять четвертому розділі Євангелія від Матвія. Але крім того , на сонце і на місяці також можуть відбуватися такі знамення , про яких нічого не можна знати заздалегідь , які відбуваються раптово і всупереч всіма розрахунками , подібно затемненню у зв'язку зі смертю Христа на хресті. Бо наука вважає , що сонячне затемнення може відбутися лише під час молодика . Якщо воно відбувається в повний місяць , як в той раз , або в будь-яке інше час , це не природне сонячне затемнення. Ось чому сонячне затемнення в момент смерті Христа також було особливо великим дивом . Те , що ми не бачили нічого подібного в наш час , не означає , що таке не може статися. За останні двадцять років ми бачили безліч інших дивних речей , всі з яких незвичайні і рідкісні, наприклад , коли веселка оточила сонце , так , що сонце як би розділилося , і люди бачили безліч сонць , і т.д. Тому немає нічого неймовірного в тому , що в майбутньому ми побачимо те , чого ніколи не бачили раніше. Так ми вже бачили знамення на сонці , які мають нагадати нам про те , що не можна бути самовпевненими , але потрібно чекати славного пришестя Господа нашого Ісуса Христа.Інша ознака , про який говорив Христос - це величезний шум моря , такий шум , ніби все гине. Бо так само, як людина , коли вона вмирає природною смертю , спочатку хворіє лихоманкою , чумою чи іншою хворобою, і все це є ознакою того , що вона йде , так і світ як би захворіє , так що небо , сонце , місяць, зірки, люди і все інше неспокійно рухається і крутиться , перш ніж все гине.

Що стосується знамень серед людей , я вважаю , що ми вже пережили їх. Адже мерзенний папа зі своїм вченням багато в чому сприяв залякуванню благочестивих сердець , коли він стверджував , який великий і смертний гріх - не сповідувати , якщо не молитися , не поститись правильно , не слухати месу тощо. З цього страху люди не знали ніякого виходу , бо справжню розраду - прощення гріхів через Христа , зникло. Тоді замість нього люди стали мучити самих себе то тим , то іншим , так що на землі ніколи не бачили більшої скорботи. Я сам бачив багатьох людей , які не могли витримати такого страху і скорботи душі , але були вкинути у відчай , бо вони не вважали , що зможуть встояти перед судом Божим. Ось чого домоглося папське вчення : ми до смерті боялися судді - Христа. Я сам також був одним з тих людей, які не наважувалися очікувати нічого доброго від Христа , суворого судді , і які тому волали до Діви Марії , щоб вона допомогла мені і була моєю заступницею перед цим суддею . У той час не знали нічого кращого. Ми втратили Христа , і коли ми повинні були визнавати себе грішниками , не залишалося нічого , окрім як боятися і боятися судді. Я також вважаю , що це знамення здебільшого уже відбулося, так само як і велика частина знамень на небесах , хоча ще залишаються деякі , і вони можуть збутися , коли завгодно. Тому давайте будемо не забувати готуватися до останнього дня , про який Господь тут хоче навчити нас .І , нарешті , Господь згадує тут ще про один жаху і каже: «Люди будуть мертвіти від страху й чекання того , що йде на ввесь ». Тут Він говорить про такий страху , який досить великий і пов'язаний з тим , що люди бояться самих знамень останнього дня . Тут мова йде не про нечестивих , невірних людей , але про благочестивих і богобоязливих . Тому вони засвоюють застереження , дане в цьому тексті , яке нечестиві відкрито зневажають , бо вони вважають , що такі знамення відбувалися багато разів раніше , але при цьому останній день так і не настав . Ось чому в один день вони випускають з уваги одну знамення , а в іншій - інше і постійно залишаються такими ж. Вони не розкаюються і не турбуються про те , що станеться з ними в останній день.Таким нечестивим , самовпевненим людям Бог дозволяє йти своїми шляхами. Оскільки вони можуть бачити знамення , але все ж зневажають їх , вони також не питають про проповідь і про Слово Боже . Благочестивим ж , які з занепокоєнням слухають знаменням , Господь присвячує Себе , Він втішає їх самим дружелюбним чином і каже їм, що, оскільки вони сповідують Христа і люблять Його Слово , і не хочуть відпасти від Нього або відректися від Нього , їм також не потрібно тріпотіти перед цими знаменнями , наскільки б жахливими вони не здавалися .

« Бо, - каже Христос , - тоді побачать Сина Людського , що йтиме на хмарах із силою й славою великою ». Це буде інша слава , ніж та, з якої виступають імператори і королі , бо все повітря наповниться ангелами і святими , які будуть сяяти яскравіше сонця , а Господь Ісус Христос буде парити серед них і разом зі Своїми святими судити проклятих , які стоятимуть внизу на землі поруч з дияволом , тремтячи і тремтячи .«Коли ж , - каже Христос , - стане збуватися , то випростуйтесь і підійміть свої голови ». Що означає : радійте і радійте . Це повинно здійснитися . Якщо світ загине , це відбудеться з шумом і гуркотом . Така величезна будівля не може обрушитися без великих потрясінь . Коли помирає людина , він крутиться і перевертається , обертає очима , кривить рот , блідне і змінюється . Так буде і при смерть світу . Але Ісус каже: «Не бійтеся , підійміть голови, так , ніби це бачення вам дуже дорого. Нині зближається ваше , ви , віруючі. Інші , невіруючі , будуть засуджені. Тому вони можуть боятися , ви ж так не поступайте ». Господь Христос прийде з двома наслідками : з небесами для віруючих і благочестивих , але із засудженням для всіх інших .Так говорить Господь благочестивим людям . Вони також злякаються , коли сонце і місяць змінять свій вигляд , а світ наповниться вогнем. Бо святі не сильні самі по собі. Навіть Петро і Павло тріпотіли б , якби вони жили тоді . Але Господь каже: « Будьте сильні . Все буде виглядати страхітливо і жахливо, але це стосується не вас , а диявола і невірних. До вас , які настільки довго зітхали і молилися про те , щоб Моє царство прийшло , щоб вам були прощені гріхи і щоб ви були позбавлені від лукавого , нині наближається щасливий порятунок і блаженство. Тепер настане те, про що ви так давно молилися від усього серця. Бо цей є день позбавлення вашого ».Тому останній день можна цілком назвати як вдень засудження , так і вдень позбавлення , як вдень скорботи , так і вдень радості , як днем смерті , так і вдень порятунку . За словами Спасителя , багато будуть плакати (Мф. 24 ) . З нами ж таки не трапиться ніякого зла , але це станеться з нечестивими , які в цьому житті проти Господа , переслідували Євангеліє і влаштовували лиха на землі. Тоді їх спіткає покарання , а ми , які тут мали ховатися від них , ми , які тут зітхали і тривожилися , радіймо .

Проповідь на 22-гу Неділю по П'ятидесятниці

Текст читання на якій основана проповідь:

“Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя. “ (Матв.25:31-46).

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти. Амінь! (Об. 1:4) 

Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі, послухайте одну цікаву притчу, вона називається “Як Спаситель у гості ходив”. В одному місті пішли чутки що, прийде Спаситель саме в це місто. Ісус Христос прийде в гості до самої благочестивої і побожної людини, у цій людині Він буде гостити. В цьому місті жила одна жінка, вона щонеділі ходила до церкви, читала Біблію що дня, молилась, вела добре християнське життя. І ось їй з'явився ангел і сказав, що саме до неї прийде Господь і буде гостювати. Почала вона готуватись до цього, сходила до магазину, накрила чудовий стіл, і молилася чекаючи коли ж прийде до неї Господь. І ось до Марії, так звали побожну жінку, став стукати в двері Василь — це хлопець який дуже рідко Марія бачила у церкві, за Василем гналися розлючені юнаки. Марія вийшла і відмовила хлопцю. А Марія все молилася до Ісуса — коли ж Він прийде до неї. Зненацька вона почула голос чоловіка який просив дати йому щось поїсти, вона виглянула у вікно і побачила там брата Миколу, який ніяк не міг влаштуватися на роботу, тому йому приходилося підробляти працею у неділю, Микола тільки почав вивчати малий катехизис , але Марія не дала поїсти , а лише голосила, мов ходи до церкви частіше і Бог дасть. Марія почала знову молитися , але Гость так і не приходив, Подивилася вона вікно, а там дощ пішов, і молода жінка на лаві з немовлям сиділа, Марія відкрила вікно придивилася і впізнала , це була сестра Анастасія зі свою дитиною, яку нещодавно христили в церкві. Тоді відкрила Марія вікно і почала голосити: “Понароджують, а потім нема куди дівати”. Настала ніч і Марія помолившись, зібрала стіл та готувалась до сну і ось вона побачила Ісуса Христа та сказала: "Господи а я чекала тебе в день, а ти в ночі прийшов!" Тоді Господь сказав їй: “Як? Я до тебе сьогодні три рази приходив” Тоді Марія запитала, коли це було?”

Господь відповів : “Василь який просив про допомогу, Микола що просив їжі, Анастасія зі своїм синочком якого нещодавно охрестили в церкві, що потребували допомоги! Марія ти всіх їх бачила в церкві, а ти Євангеліє читала?” Марія відповідає: “Читала! Кожен день читаю Слово Боже” Тоді Господь відповів: “Написано: ” Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!”

Дух Святий нам через Матвія каже що прийде Ісус , але Він прийде з особливою метою , з тим що Він обіцяв, Він прийде як Цар Царів щоби виконалося писання, Ісус прийде не як проповідник, не як первосвященник, яким Він вже був віддавши себе замість усіх нас на Голгофі, а як Цар, щоби судити всіх. Він прийде як богочоловік для особливої дії. Ісус прийде не один, разом з Ним будуть ангели. Христос сяде на престол як цар який повинен розсудити та як Бог яким Він і є. І Господь буде прославлений як справжній Володар над усім що Він створив. Його метою є розбити людей на дві частини, на тих хто покладається на Христа і ті що відкидають Христа, на тих хто допомагає ближнім, а на тих хто бездіяльний егоїст. Його метою є розділити народи, в цьому Йому будуть допомагати ангели. Ісус прийде щоби розділити як Цар усі народи. Він приходить як суддя судити всіх людей.

Далі ми читаємо, які є причини розділу отари. Отара буде розділена на дві сторони, на праву сторону будуть поставлені вірні Христові, які надіялися на Христа, вірили у викупну жертву Христа, вони будуть поставлені по праву сторону Господа, це означає що по праву сторону садили тих, хто був шанований, та мав велике положення сили та влади. Отже Ісус Христос дає Церкві особливе, шановане місце, місце пошани. Цар на ім'я Ісус , вічний і правдивий Бог скаже важливу річ, яка відповідає на питання: “Чому всі ті хто покладався на Господа, будуть поставлені праворуч Царя Царів”. Господь Ісус каже: “Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.”

Бог є діяльним і Він робить нас благословенними, коли Господь загубив нас через наше бажання бути самостійними від Бога, Він знав про це до того як створював світ, і Він шукав шлях як повернути людей до Нього, як знову повернути тих дітей які відділились від Нього. Бог любить нас , і хоча цю Його любов ми не заслужили, Бог все одно хоче повернути всіх людей до себе. Господь мав план нашого спасіння і Він виконав Його , послав свого Сина — Ісуса Христа, який виконав Закон Божий за усіх нас, та оплатив своєю кров'ю, муками на хресті та смертю , через Нього Бог усиновив усіх нас і заради цього Він приготував особливе місце для нас — Небеса , де ми вічно з Богом будемо перебувати, там не буде страждань і смерті, там буде мир і любов Божа. Ми становимося благословенними коли ми отримуємо дар віри через почуте Слово, ми стали благословенними через праведність Христову, ми отримали праведність через Христа, через Його жертву на Хресті і через цю праведність в нас виникає бажання, чинником якого є стан праведності Христової , і ця праведність на нас. Робити справжні добрі діла можуть лише ті що отримали праведність Христову і це спонукає нас робити , діяти, допомагати, співчувати .У нас виникає спонтанне бажання робити добрі діла, допомагати одновірним, ми це робимо не через нашу волю, а через волю Христа, через волю Бога, який бажає і дає бажання нам допомагати, підтримувати братів і сестер. Це бажання дає нам Христос і це дається нам через нашу праведність, яку здобув для нас Христос.

Святі також судитимуть світ...

Ось чому можна сказати, що певним чином в останній день, святі також будуть судити світ та злих духів: 1) сидячи з Суддею - Христом; 2) привселюдно проголошуючи вирок Судді - Христа , як свій власний; 3) свідчачи, говорячи про доброту та щедрість праведних,  показуючи їх побожні та інші добрі діла; і 4) засуджуючи безбожних та злих ангелів прикладом їхньої тривалості у вірі.

- J.A. Quenstedt (TDP, Pt IV, роз. XII,час. I, тезаVII, прим.VII, c. 608)