Шукаймо!

Показ дописів із міткою Великий Піст. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Великий Піст. Показати всі дописи

Одна жертва - 2 Таїнства


Назарянин, що висить там на Голгофі, не схожий на багатого. Ніхто не подумав би про Нього як про первосвященика. Він не був одягнений у ошатний одяг, як сьогодні одягаються багато пасторів. Його навіть не одягли в чудовий одяг, який наказав Бог
 носити Левитам в старозавітні часи. Ісая пророкував: "Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати! »(Ісая
53: 2). І все ж цей розп'ятий був справді найвищим священиком, бо, як стверджує автор послання до  Євреїв: "і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення."(Євр. 9:12).

Кривава жертва на Голгофському хресті и була єдиною у своєму роді. Це була кров яка належала самому Сину Божому. Сила пролитої крові принесла величезні переваги. Набагато більше благословень, ніж могли купити гроші ! "І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти" (1 Петра 1:18, 19). Більше того, ефект жертви був глобальним! Так, як Ісая передбачив і Хреститель підтвердив: "Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!" (Івана 1:29).

Бачиш, Ягня - Лев-переможений. Смерть не могла стримати Його. Його воскресіння до життя і вознесіння на Небесний престол показує нам, без жодних сумнівів, що Він - наш живий і вічний Бог. Це означає, що ви і я, і всі, хто чує це повідомлення дійсно мають прощення всіх гріхів! Бог простив та помилував кожного грішника бо Христова  гробниця порожня! Ось чому всі віруючі одного дня приєднаються до слави унікального жертовного, але живого Агнця. "Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!(Об'явлення 5:12).

Одна жертва робиться глибоко особистою для кожного з нас у встановлених Богом Таїнствах Хрещення та Господньої ВечеріВислухавши послання Євангелія, проголошене нам  завдяки «видимому Євангелію» яке ми можемо прийняти через два Таїнства - це  дає нам прощення Христом наших гріхів - це те що кожен
з нас відчайдушно потребує -це Євангеліє потрапляє в наші серцяДля наших душ немає іншого зв’язку з Христом, крім через Слово та Таїнство. Бог Святий Дух діє віру в нас через ці канали.

Цю заяву ми знаходимо в наших Лютеранських Віросповіданнях: "І Бог водночас Словом і обрядами спонукає серця вірувати та осягати віру, як і каже Павло (Рим. 10:17): «Віра від слухання». Але так само, як і Слово входить у вуха для того, щоби вдарити серця, так само і сам обряд зустрічається з очима для того, щоб зрушити серця. Вплив Божого Слова та обряду є таким самим, як про це добре сказано Августином, що Таїнство є «видиме слово»,2 тому що обряд приймається очима і є наче картиною Слова, що означає те саме, що й Слово. Тому вплив обох є однаковим." (АП, XIII, 5).

Нехай будуть наші думки в цей святий час Великого посту та Великодня спрямовані на Єдину Жертву, яка приносить користь нашій душі через два Таїнства. Хрещення і Господня Вечеря жодним чином не налаштовують нас на опозицію до проповідуваного Євангелія, але "видимими способами" застосовується те саме Євангеліє нашого Господа до нас. Це є благословенням для всіх, коли ми збираємось на богослужіння!

Автор: REV. JOHN A. MOLDSTAD

Книга Злагоди за 40 днів Великого Посту



  1. Три Вселенські Символи віри; Малий катехізис
  2. Великий катехізис: Передмова - Частина перша, §77
  3. Великий катехізис: Частина I, §§78 - 178
  4. Великий катехізис: Частина I, §§179 - 291
  5. Великий катехізис: Частина I, §§292 - Частина II, §70
  6. Великий катехізис: Частина III, §§1 - 84
  7. Великий катехізис: Частина III, §85 - Частина IV, §86
  8. Великий катехізис: Частина V, Стисле навчання до сповіді
  9. Сповідання віри: Передмова - XX. Про віру та добрі діла
  10. Сповідання віри: XXI - XXVI
  11. Сповідання віри:XXVII - Завершення; Апологія, Передмова
  12. Апологія I - Розділ II, Стаття IV
  13. Апологія: Розділ III, А §§1 - 122
  14. Апологія: Розділ III, B §§123 - 212
  15. Апологія: Розділ III, B §§213 - 279
  16. Апологія VII - XI
  17. Апологія: Розділ V, Стаття XII
  18. Апологія: Розділ VI, Стаття XII
  19. Апологія: Розділ VII, Стаття XIII - XX
  20. Апологія: Розділ IX, Стаття XXI - Розділ X, Стаття XXII
  21. Апологія: Розділ XI, Стаття XXIII
  22. Апологія: Розділ XII, Стаття XXIV
  23. Апологія: Розділ XIII, Стаття XXVII - Розділ IV, Стаття XXVIII
  24. Шмалькальдські статті: Вступ - Третя частина, Артикул II
  25. Шмалькальдські статті: Третя частина, Артикул III - XV
  26. Про владу і примат папи
  27. Формула Злагоди: Частина I, Розділ I
  28. Формула Злагоди: Частина I, Розділи II - VII
  29. Формула Злагоди: Частина I, Розділи VIII - XII
  30. Формула Злагоди: Частина II, до Розділу I
  31. Формула Злагоди: Частина II, Розділ I
  32. Формула Злагоди: Частина II, Розділ II, §§1 - 56
  33. Формула Злагоди: Частина II, Розділ II, §§57 - Розділ III, §25
  34. Формула Злагоди: Частина II, Розділ III, §§26 - Розділ IV, §40
  35. Формула Злагоди: Частина II, Розділ V - VI
  36. Формула Злагоди: Частина II, Розділ VII, §§1 - 62
  37. Формула Злагоди: Частина II, Розділ VII, §§63 - 128
  38. Формула Злагоди: Частина II, Розділ VIII
  39. Формула Злагоди: Частина II, Розділ IX - XI, §47
  40. Формула Злагоди: Частина II, Розділ XI,  §§48 - Розділ XII, Каталог Свідчень, Саксонські візитаційні статті.

Ви вмерли для Закону через тіло Христове


"Воскреслий Христос  визволяє в'язнів концтабору Дахау"
«Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе? Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові. Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові. Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.  А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.» (Рим.7:1-6)
Улюблені у Христі брати та сестри, дозвольте мені розповісти одну печальну історію про одне баварське містечко на ім'я Дахау. На цьому місці в 1933 р. був німецький концтабір. Всього через кілька тижнів після призначення Гітлера рейхсканцлером, 22 березня 1933 року, в Дахау на території колишнього заводу був заснований концентраційний табір для політв'язнів. Створення цього табору мало на меті ізолювати політичних супротивників, євреїв, священнослужителів і так званих «небажаних» елементів - ворогів нацистського режиму. Цей концтабір був дуже жорстоким і в'язні повинні були виконувати накази есесівців і робити важку працю. В'язні повинні були коритися правилам цього концтабору, інколи вони повинні були робити настільки важку роботу, що після цього вони були досить виснажені, тому через неспроможність виконувати роботу їх катували. На жаль єдиний вихід був з цього концтабору - це смерть. 
Павло каже про теж саме, в нашому реальному житті є закон який керує нами, це може бути будь який закон, але він панує над нами вимагає від нас слухатися і виконувати його, і ми в'язні закону.  Немає значення хто ти, але ти мусиш виконувати закони держави, правила на роботі, та навіть свої власні правила. Будь який закон править нами і звільнитися від нього можна лише будучи мертвим. Закон вимагає від нас його виконання. В нашому суспільстві є така приказка: «Закон є для того щоби його порушувати.» Насправді закон є для того, щоби його виконувати. Над кожною людиною різного стану, різної національності панує якийсь закон. Під час життя людини закон панує над людиною. Але після смерті закон вже немає влади.  Коли приходить смерть то одразу змінюється природа відношення людини до закону.
Далі Павло приводить досить важливий приклад. Він бере один з найсвятіших законів – шлюб.  Жінка, що одружена на чоловікові Богом зв’язана  зі своїм чоловіком, лише смерть визволить її від виконання закону шлюбу, або її смерть або смерть чоловіка. Якщо ж вона буде одружена з іншим чоловіком, то жінка порушить закон шлюбу і буде вона покарана. Але якщо чоловік помре, вона буде звільнена від закону, і нічого поганого не буде якщо вона одружиться з іншим чоловіком.
Так само ми можемо згадати концтабір в Дахау, в'язні змушені виконувати Закони цього страшного місця. І лише смерть в'язня могла визволити його від закону концтабору.
Далі ми читаємо «Так само, брати мої і ви будьте мертвими для Закону.. » З того часу як ми стали християнами ми вмерли для Закону, нас вже нема для Закону. Ми мертві для Божого Закону, не будь якого закону, а для того Закону який дав нам Бог. Ми недотримуючись цього Закону, маємо право лише на одне – це покарання за гріх.
Завдяки непослуху Адама все людство отримало в спадок покарання за не виконання Закону. Ми отримали Закон який ми не можемо виконати, і врешті решт, ми отримаємо покарання – смерть. Але ця смерть допомагає нам визволитися від Закону. Бог так розумно все спланував, ще до створення світу: смерть безгрішної жертви, смерть Божа, яка визволить нас від Закону. Для того щоби спасти нас Він віддає Свого Сина – жертовний Агнець який візьме на себе все що не було виконано людиною. Бог посилає Агнця, нашого Господа – бо тільки Він може виконати Закон, тільки Він може померти за все людство на жертовнику.  І ця смерть Замісника – Ісуса Христа, кожному з нас зараховується. Нам не треба вже помирати, ми вже не попадемо в пекло, але ми заслуговуємо на нього через гріх, всі ми померли на жертовнику – хресті Голгофському разом з Господом Ісусом Христом. Все ми мертві для Закону, влада Закону над нами зруйнована люблячим нас Богом. Ми як в'язні померли з Христом в концтаборі Закону. 
Тепер ми маємо новий союз з Воскреслим Спасителем Христом. Тепер ми не під владою засуджуючого Закону, а під владою люблячого нас, воскресаючого нас Христом.  Тепер ми приносимо інший плід ніш раніше, тепер коли ми не під владою Закону, а під владою Любові Божої, під владою Спасіння,  ми бажаємо приносити плоди Богові – плоди любові до Бога, плоди добрих діл через те, що ми любимо люблячого нас Бога.
Раніше ми приносили плід смерті будучи у пристрастях гріха, бажаючи грішити,поставши проти Закону Божого. Закон не спонукає нас проводити життя у святості, Закон створений щоби показувати нам нас як грішників, щоби вести нас по шляху, щоби ми не зійшли зі шляху святості, закон тримає людей в узах щоби вони не грішили. Але тепер ми під владою Христа, тепер ми виконали Закон через  Викупителя, тепер ми  померли для Закону і воскресли для Євангелія через Господа. Тепер нам не треба його виконувати, бо замість нас виконав цей Закон - Месія Ісус - Правдива жертва та Первосвященник, який приніс себе в жертву за гріхи всього людства. Ми тепер повинні виконувати Закон не для того щоб спастись, а тому що ми Викуплені Істинною Жертвою - Ісусом Христом. Тепер Воскреслий Христос визволив нас як і в'язнів від закону концтабору, дає нам свободу вічного життя.
Тепер коли ми Викуплені і спасенні самим Сином Божим ми маємо робити добрі діла, не для того щоби спастись, а через любов до Викупившего нас Агнця Богочоловіка Ісуса Христа.
«нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!» (Еф.1:2)  

P.S.: Вічна пам'ять жертвам концтабору в Дахау. 

М. Сяреля: Під час посту


Під час посту християни хочуть ніби слідувати за Ісусом по "Шляхові страждань" на Голгофу. З Гефсимана Його, взятого під стражу, привели до первосвященика Каяфи та перед синедріоном був поставлений. "А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому" (Матв.26:59). Попереду було найтрагічніше в історії судове вбивство. Римляни дали первосвященикам та синедріону судову владу в внутрішніх справах народу. Багатовікова судова практика юдеїв передбачала наявність свідків. Суд не міг діяти без доказів та свідків. Крім того, судову справу треба було ще пояснити народу. Але ж Ісус не зробив нічого поганого. Обвинувачі це знали, але вони не могли відкрити істинну причину переслідування Ісуса: "Нам не подобається цей Чоловік, бо Він сказав про нас правду". Тому вони знайшли лжесвідків. Неправду одягли в ошатний одяг правди. Настільки темна людина. Але від лжесвідків користі не було, бо вони свідчили не однаково.
Кінцевого свідка вони отримали в обличчі Ісуса Христа. Первосвященик сказав Йому: "Заклінаю Тебе Богом живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий? " Ісус погодився на клятву та відповів: "Промовляє до нього Ісус: Ти сказав… А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!" (Від Матвія 26:64). Ісус визнав , що Він - Христос та Син Божий. Це Ісус показав багатьма дивами своїми. Кожен повинен це визнати. Але юдеї не хотіли собі Спасителя. Але в цьому ми бачимо мудрість та всемогутність Спасителя. Невірні юдеї повинні були виконувати те, що була написано в пророцтвах про Месію в Святому Писанні. Саме тоді, коли вони роздратувались  проти Ісуса та шукали вбити Його, вони, самі того не бажаючи, визначили рамки страждання Ісуса. Коли ж первосвященник почув свідоцтво Ісуса, він сказав: "Тоді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!
Як вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!" (Від Матвія 26:65,66)...
Ісус підкорився такій несправедливості, для того щоби у нас був мир з Богом. Твердосердя та  невір'я затемнюють сяйво божественної слави, вихідне від "шляху страждання" Ісуса та приховують від грішника його спасіння. Вони ведуть до жахливих вчинків та діянь. Але де Святий Дух  освітлює серцю "шлях страждання", там твердосердя змінюється свідомістю своєї гріховності, а печаль - радістю вічного спасіння.

Великопістна молитва !

Господи і владико живота мого,
дух неробства, смутку, любопочатку
і празднослів'я не дай мені.
Дух же цнотливості, сміреномудрія,
терпіння і любові

даруй мені рабові Твоєму.
Господи Царю,
дай мені зректися моїх гріхів,
та не осудити брата мого,
який благословен во віки віків.
Амінь!
м 
- Єфрем Сирін

Незмінний виклик великого реформатора (Зміст)

  Незмінний виклик вели кого реформатора Від Філіпа Кері I Частина II Частина III Частина Лютеранський погляд на цю статтю Посилання на стат...