Воскресіння Христа та нові парафіяни

Христос Воскрес!
Сьогодні наша громада поповнилася новими людьми. Дві жінки які ходили на уроки з катехизису в МБФ "Дар життя", вірішили сповідувати Христа розп'ятого та Христа Воскреслого. На протязі року я і диякон Дмитро Прокопчук навчали їх основам християнської віри. І от результат того що Слово Боже діє. Дві жінки стали причасницями реального тіла та крові Ісуса Христа. Окрім того одна з них - Ірина віришила охрестити своїх дітей і запросла мене стати хресним батьком двох дітей.
Тож в свято Воскресіння Христа, двоє діток було охрищено - Анна та Олексій.
Окрім того на свято, до церкви прийшла моя мати. І після богослужіння, та чудової вистави нашого молодіжного театра "Янголятко" ми поїхали святкувати на дніпровську набережну, де нас чекав мій відчим та його товариш.

Протест проти смерті демократії та мандрування Бучею

Акція ВМГО "Демократичного Альянсу" проти закону 2450 о обмеженні свободи громадян на мирні зібрання, пройшов дуже цікаво. Але головне він пройшов з важливим відкладенням його прийняття та обговорення з громадськістю. Сьогодні прийняв участь у флеш - мобі, де представники "Демократичного Альянсу " вистроїлися у слово "Ні" (проти смерті демократії) та  "Так" (за свободу зібрань). Після того ми вирушили до комітету Верховної Ради. Там ми нагадували чиновникам що вони слуги народу, і що цей закон зробить Україну - поліцейською країною.


Після того я та vitskorpy   поїхали до Бучі у пошуках занедбаного парку, який чекає на своє  прибирання від активістів Київського обласного осередку ВМГО "Демократичний Альянс". Але мене здивувало, що це чисте місто, і парк там найчистіший. Не мов за межами України побував. У пошуках брудного озера ми знайшли ескалатори які прибирали сміття. Я одразу подумав що я помер і знаходжуся у Раю. Але дійшовши до Лісної Бучі, ми знайшли останки людської зневаги до природи, там було достатньо сміття. Але головне вразило, що там живе сім'я їжачків, серед сміття. От де потрібна допомога 7 їжачків серед сміття :)   Один з них, маленький підійшов до нас, на маленьку фотосесію.

Молодіжний лютеранський форум 2010 рік.

Традиційно на травневі свята молодь Української Лютеранської Церкви збирається на форумі щоб разом спілкуватися, досліджувати Слово Боже, та милуватися краєвидами України, буваючи у різних історичних  місцевостях.
Київська молодь приїхала у Сімферополь, і одразу відправилась у маленьку подорож по місту. Ми бачили річку Салгір, красиві квітки та дерева. Нарешті дійшовши до Верховної Ради АР Крим ми побачили традиційний першотравневий мітинг, на якому ми побували.
 



Дочекавшись молоді з інших міст які приїхали у Сімферополь, ми добралися до вокзалу і разом поїхали до Севастополю на електричці. Після обіду вся молодь пішла до розважального комплексу, де частина молоді була на льодовому катку, а інша грала у боулінг. Після розваги та вечері на нас чекав вечір хвали та молитви, також біблійний урок. У свій вільний час молодь грала у настільний теніс та Uno.
Наступний день, з ранку о після сніданку кияни відправились на екскурсію по центру Севастополя, ми побачили стару лютеранську церкву (яка зараз жилий дім ),

Володимирський собор,

пам’ятник затонулим кораблям.

Та відправились на недільну літургію. Яка вперше за історію Севастопольської громади “Христа Спаса” проводилася у не збудованому храмі. Літургія не була така до якої звикли кожна молодь у своїй громаді, була дуже цікава проповідь.



Після служіння був проведений біблійний урок на тему “Іслам”, він багатьом запам’ятався своєю дискусією. Після обіду нас чекав Херсонес, місто Корсунь де був охрищенний  князь Володимир Великий. І о після екскурсії нас чекав знову вечір поклоніння та молитви з цікавим біблійним роздумом пастора О. Фещенко, який зворушив своєю цікавістю багато молоді.

Останній день форума, сніданок та Балаклава. Цей підйом на руїни вежі Чембало був важким і небезпечним для життя, але всі завдяки Господу піднялися щоб почути проповідь пастора В. Зінченко.

Після того нас чекали останні часи та хвилини форума, ми їхали до дому.  Дякую Тобі Господи за вірних Твоїх людей що організували цей форум, Боже благослови пастора Віктора Пащенко та брата Олександра Жакуна, вікаря Тараса Босюка, Володимира Маскова, Олександра Кульчицького, та пасторів Олександра Фещенко та Вадима Зінченко, професора Джона Вогта, та всіх хто був причастний до організаційних моментів форума. + Амінь!        

Друзі та шашлики

В суботу був з друзями на природі, так ми розважалися , нам було весело. Ми грали у доміно зробили велике вогнище та потім коли він почав гаснути почали робити шашлики, тоб то їх робив я, це були мої перші шашлики, бо раніше я лише дивився як робить це мій відчим. Вони були такими смачними запивали ми їх вином яке спеціально купили для цього дійства. Далі ми почали пекти картоплю. Я взяв з собою фризбі і ми почали кидати диск. Достатньо не забутні враження після такого насиченого , веселого дня. От деякі світлини:



Хочу подякувати Господу за той чудовий день. Слава Тобі Боже Слава !

Житомир батьківщина С.П. Корольова

В цей день мав нагоду прийняти участь у євангелізації в місті Житомир. Враження від міста позитивні. На жаль місто не має своєї громади або місійної станиці, тож ми з братами роздавали літературу з надією на Господа , щоб баго людей зацікавило Слово Боже й вони захотіли отримати безкоштовну християнську літературу в майбутньому поштою. Літературу розбирали дуже швидко. Буду молитися Господу щоб у майбутньому в Житомирі була відкрита наша місійна станниця. Деякі люди запитували про нашу адресу в інтернеті, а в загалі після закриття лютеранської хвилі на радію , продовження роботи Заочної біблійної школи може розпочатися завдяки таким євангалізаційним поїздкам!
Після того як приїхав зацікавився Житомиром , зокрема історією лютеранства в Житомирі. От що я дізнався про історію лютеранства в Житомирі:
У 1896 році в Житомирі побудована лютеранська кірха, яка збереглася до наших днів і залишається однією з яскравих архітектурних пам'яток міста. На початку XVIII століття на місці, де з'явилася кірха, були приміські луки та поля. Біля майбутньої лютеранської церкви на великому пустирі в 1863 році був побудований комплекс Житомирської чоловічої гімназії. Східна сторона комплексу і утворила лінію майбутньої Лютеранської вулиці.

У середині XIX століття ці землі належали жітоміряніну Вільгельма Кнааку. Після його смерті частина земель його вдова передала лютеранської громаді під церкву і дім пастиря.

Лютеранська кірха була побудована на місці колишнього русла невеликої річки Поповка на Лютеранській вулиці. Вулиця отримала свою назву після того, як громада отримала тут землю для будівництва. Будівля кірхи збудовано за проектом відомого міського архітектора Арнольда Енша.Будівля кірхи виконано в стилі модернізованої готики.На органі в церкві грав дідусь відомого піаніста Святослава Ріхтера - Даниил Ріхтер, що сидів поруч у невеликому будинку, купленим їм у садівника лютеранської громади. У 20-х роках органістів був і дядько майбутнього генія фортепіано - Едуард Ріхтер.У другій половині 30-х років XX століття в будівлі кірхи був організований спортзал товариства "Динамо" (спортивний клуб працівників внутрішніх органів). Лише з появою в кінці 80-х років нового спорткомплексу на Корбутовке будівлю кірхи звільнилося.У 1990 році міська влада передали приміщення кірхи євангельських християн-баптистів (тому то так зацікавлено брав нашу літературу один баптист ).
От як виглядає лютеранська будівля баптистів

Молодіжний лютеранський форум II частина: Кременець

Наступного дня нас чекав Кременець. У Кременецькій громаді є своя церковна будівля, поважний голова громади (чудовий організатор ). Нас дуже гарно прийняли , знайшли для нас гуртожиток та включили гарячу воду, нагодували. Ми провели там євангелізацію, молодь була розбита на 2 групи - 1 група євангелізує, 2 група слухає та приймає участь у роздумі на тему " Сім'я та християнство", потім групи мінялися місцями. Єдине те що 2 група ходила там де й 1 группа тож більшість людей казали що їм вже дали літературу.
Потім ми поїхали в Почаївську Лавру та на озеро Св. Анни (загартування віри №2). Мені дуже сподобалися фрески в одному храмі в Почаєві та ікона яка показує лютеранина який вкрав ікону й осліп , а потім він розкаявся. В мене своє бачення цієї історії якось напишу у блозі.Сама Кременечина здивувала своїми хрестами перед храмами тим що хрести обвішані герляндами. Після вечері ми подивилися фільм " Вогнетривкий" на тему сім'ї. А після того частина молоді пішла у гуртожиток, а інша частина (ті хто співає) вивчали пісню "Молитва за Україну". Наступного дня ми роздумували над темою яку підготував студент семінарії Володимир Масков "Мужність та постійність" , дуже цікава тема вона заставила мене задуматися над собою. Після того я та брат Дмитро познайомилися з дияконом Кременецької громади, який розповів про свій перехід у лютеранство та історію громади.
Дуже здивувала літургія у громаді "Хреста Господнього", вона довша за київську, вступний гімн був бистріший ніж у Києві, а Єктенії та псалом 103, символ віри, Отче наш більш повільними. Цікаво що на сповіді ти не отримуєш прощення, бо прощення можна отримати пред причастям (для не конфірмованих) та під час причастя, приємно було побачити кадило яке використовувалось між єктеніями дияконом, читання євангелія було по православному співу (диякон).Перед читанням Святого Письма лунав дзвоник (я особисто задумався чи не перейняти дзвоніння у нас в громаді "Воскресіння"). Після літургіїї молодь зуспівала пісню яку готували і ми поїхали на руїни Бони. Далі нас чекав обід й прощяння з братами та сестрами. Ми вирушили у Київ.
Хочу особисто подякувати Ректору семінарії Джону Вогту, студентам семінарі, громаді Тернополя та громаді Кременця всім тим хто організував та провів таки добрий християнський відпочинок, хай вас береже Господь!
Деякі фото:

З інших джерел:

http://prokip.livejournal.com/65619.html

http://taraskokovskyj.blogspot.com/2009/05/blog-post_4759.html
http://217.196.164.139/blog/?p=215

Молодіжний лютеранський форум I частина: Тернопіль

Хочу з вами читачі мого блогу, поділитися враженням від молодіжної з'їзду, який відбувся завдяки й був організований Семінарією Святої Софії (професор Джон Вогт та студентами:Тарас Босюк,Олександр Кульчицький та Володимир Масков) . Все почалося з того що наша київська молодь відправилась до Тернополя 1 травня в ранці, по дорозі ми святкували мій день народження який був 27 квітня, ми їли торт,рулети та пили солодку воду, дуже було весело пити воду у машині. Ми приїхали у Тернопіль о 15:00 нас люб'язно прийняла громада УЛЦ " Святих апостолів Івана та Якова", перше нас привітав Джон Вогт, нам прочитав молитовний роздум Пастор Тарас Коковський. Далі нас повезли до готелю де й розселили по кімнатам, після того ми пішли ознайомлюватися з Тернополем. Нажаль ми мало подивилися це місто, ми були біля водопаду, пам'ятника Данилу Галицькому, та на найстарішій вулиці Тернополя.В цілому моє враження від Тернополя позитивне тихе європейське місто. Після того настав час подивитися фільм, але це не простий фільм, а фільм антихристиянський (нас вирішили загартувати у вірі і це був перший етап) розповідав про "суперників" Ісуса Христа , ми ж повинні були зрівнювати суперників і самого Господа, доказати що Ісус не лише людина (у фільмі він розглядається як дивовижна людина). Достатньо цікаво, далі нас чекав молитовний роздум пастора Олега Юхименка. Після роздуму ми поїхали у аквапарк,невеличка групка людей (куди входив і я ) пішла грати в боулінг замість аквапарку. Після спортивного відпочинку нас відвезли до готелю де більшість молоді (молоді всього було прибл. 50 ) почали спілкуватися між собою, особисто я заснув десь о 2-3 годині. Ось Фото:

Престол громади УЛЦ " Св.ап. Івана та Якова"

Пам'ятник Данилу Галицькому

Озеро з качечками біля готелю "Чайка" Пастир Тарас Коковський вітає молодь

Моя Європейська країна

По результатам пройдених тестів моя країна з південної Європи (Іспанія) ,а моя культурна приналежність належить до Європи при чьому північної - лютеранської Європи ! Ось мій результат тестів : http://besemi.livejournal.com/22125.html