Про Слово Боже та людське

Іван пише: «Той, Кого послав Бог, говорить Слово Боже» (Ін. 3:34). Це означає, що Боже Слово сприймається не інакше, як Слово що посилається. Нехай ніхто не думає, що Слово Боже приходить на землю за допомогою людської праці. Якщо це Боже Слово, воно має бути надіслане. Неможливо розуміти і тлумачити Святе Письмо самому собою або довільно.Недозволено говорити, не будучи посланим. Боже слово приходить лише тоді, коли його посилає Бог. Якби Бог не послав його, весь світ перебував би в невіданні щодо спокути гріха і розради совісті. Якби Бог не дарував Слово і служіння, у нас не було б нічого. Тому абсолютно необхідно, щоб не говорили і не слухали нічого, крім Божого Слова. Уникайте всього, що бере початок в людському розумі і старанності. Слово Боже не приходить, якщо воно не послано з Небес.

Всякий, хто спілкується з ченцями, повинен запитати їх, чи є їх статут Словом Божим. Ти почуєш, як вони стверджують, що він виникає з благих намірів і має свою мету шанування Бога. Звідси вони роблять висновок, що це поклоніння Богу, і що це Слово Боже. Але для будь-якої людини правильно поклонятися Богу і мати спокутування гріхів більш необхідно, ніж всі благі наміри! Все, що виходить з твого серця - це старанність і твоя власна думка. Скажи мені, чи Бог послав це з небес, і заповів Чи Він це? «Але», - відповідять монахи, - «все це було зроблено, щоб прославити Бога!» Тим гірше. Подвійно богохульно, що ви називаєте Словом Божим і поклонінням Богові те, що ви самі вигадали. Саме так Отець обдурив світ, сховавшись за ім'ям і званням Церкви. Ніяке Слово Боже не спадає на світ, не будучи Їм послано. Якщо воно виросло з мого серця, або якщо я слідую Приміром Златоуста, Августина і Амвросія, це не Слово Боже.

Є величезна різниця між Словом, яке було послано з небес, і яке породжене моїм ретельністю і думкою. Святе Письмо не виросло із землі. І тому Іван пише: «Сущий від землі - земний і від землі говорить» (Ін. 3:31). І тому нам повинно твердо засновувати своє спасіння на силі Божого Слова, а не на нашому власному ентузіазмі і уяві

- Мартін Лютер. З проповіді на Іоанна 3:34