Біблія - це самий найкращий дар

«Створімо людину за подобою його зірок»: астрологія і Нова Ера

Дорогі читачі мого блогу, я вирішив перекласти на українську мову працю Вішала Мангалваді  "«Створімо людину за подобою його зірок»: астрологія і Нова Ера" - яку я буду викладати в своєму блогу раз на тиждень!

Та роль, яку астрологія грає в Новій Ері, видно вже з другої назви нового відрізка часу: "Епоха Водолія". Останній вираз набуло широкої популярності, завдяки відомому мюзиклу "Волосся". За межами руху Нової Ери астрологія зазвичай сприймається як різновид ворожіння, що дозволяє зробити певні висновки про майбутні події на підставі положення Сонця, Місяця і планет в їх поєднанні один з одним і зодіакальними сузір'ями.
Потреба в подібних прогнозах пояснюється тим, що наше "Я", стиснуте жорсткими рамками часу, не може бачити майбутнє. Але це знання майбутнього стає визначальним фактором, коли нам доводиться приймати рішення, не маючи для цього належної інформації. У силу ряду причин, про які ми поговоримо нижче, багато прихильників Нової Ери воліють не розглядати астрологію в якості однієї з форм ворожіння, і знаходять у ній джерело відповідей на метафізичні питання, що стосуються, насамперед, нас самих. Подібний підхід отримав потужну підтримку, коли французький дослідник Мішель Гокелін опублікував статистичні дані про те, що деякі риси характеру й особистості людини певним чином співвідносяться з конкретними планетами в його гороскопі.
Трейсі Маркс, одна з найвпливовіших астрологів Нової Ери, розпочала свою популярну книгу "Астрологія самопізнання" наступними твердженнями:

"Астрологічна таблиця - це карта, за допомогою якої можна побачити, що ми являємо собою насправді, і ким ми можемо стати ... Астрологія ... на увазі емпірична, а рівно і інтелектуальний зв'язок з існуючими в нас планетарними особистостями. Активно застосовуючи астрологію, ми можемо зрозуміти загальну мету свого життя і напрямок, який наше життя повинне мати ".

Чи стоять за цими словами якісь наукові дані?

Автор: Вішал Мангалваді
Взято на сайті: Центр апологетичних Досліджень

Проповідь на Богоявлення - Epifania

 “ ¹ Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу, ² і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому. ³ І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. ⁴ І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? ⁵ Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так: ⁶ І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський. ⁷ Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря. ⁸ І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому. ⁹ Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. ¹⁰ А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи. ¹¹ І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну. ¹² А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.” (Матвія 2:1-12)

† Мир вам усім у Христі! Амінь. †

Дорогі брати та сестри, був дуже відомий американський майстер оповіді, новеліст під псевдонімом О Генрі, і свого часу він написав Різдв'яну новелу за назвою “Дари Волхвів”. В цій новелі оповідається історія перед Різдвом, про молоду пару яка нещодавна одружилась в досить такому молодому віці. Вони дуже бідно жили. У Делли перед Різдвом залишилось лише один долар вісімдесят сім центів. З них шісдесят центів по центу. Навіть сьогодні, перелічити в гривну, це дуже мало 24 гривні перед Різдвом. Це все що залишилось у Делли після торгівлі з бакалійником, зеленарем, м'ясником. Вона була в розпачі, що подарувати своєму чоловікові на Різдво, в неї було розкішне красиве волосся, яке вона вирішила продати, за це волосся вона отримала 20 доларів, Делла вирішила купити до красивого кишенькового годинника Джима, новий платиновий ланцьжок з яким годинник мав бути у парі дуже красивим, і не було соромно витащити годинник з кишены і подивитьсь на час. Джим вирішив придбати дуже дорогі черепахові гребенці з дрібними коштовними камінцями, які би прекрасно доповнили волосся Делли,за це він продав свій старий але досить дорогий годинник . Ця пара пожертвувала найдорожчими скарбами щоб один одному зробити подарунок.

«Втрачені роки» Ісуса. Відповідь з позицій християнина

«Втрачені роки» Ісуса. Відповідь з позицій християнина
Автор: Рон Роуд

1) Нездоланні суперечності
2) Маніпуляції з Новим Завітом
3) Ісус був набагато більше, ніж просвітленим Вчителем
4) Священному Писанню немає рівних
5) Що ж говорять Євангелія Нового Завіту?
6) Кілька слів на закінчення

«Втрачені роки» Ісуса. Відповідь з позицій християнина

Кілька слів на закінчення

А що, якщо - всупереч усім наведеним вище аргументів - коли-не будь в Індії все ж знайдуть рукопис, що оповідає про Ісе? Чи не послужить він доказом того, що Ісус насправді в юності подорожував на Схід? Ні в якому разі.

Християни знають, що звістка про Ісуса в результаті місіонерських зусиль Церкви в перші століття її існування досягли Індії та Тибету. Природно, коли послідовники інших релігій чули про Ісуса, вони намагалися спотворити почуте, щоб пристосувати Ісуса та Його вчення до своїх власних релігійних систем. Можливо, що в період з першого по дев'ятнадцяте сторіччя ці не надто надійні легенди були записані на свитках і ходили з монастиря в монастир по всій Індії. Вони будуть дуже схожі на спотворені версії біографії Ісуса, створені першими гностиками і записані в гностичних "євангеліях".

Але для того, щоб такий документ мав вагу, він повинен бути підтверджений настільки ж достовірними рукописами, як і Новий Завіт, і свідченнями очевидців такої ж якості і повинен бути написаний незабаром після подій, про які оповідає, - як це є з Новим Заповітом. Поки такий авторитетний документ не знайдений, буде мудро не ставити свою вічну долю в залежність від рукописів настільки недостовірних, як ті, що ми тільки що розглянули.

Дуглас Грутайс запропонував наступне: "Якщо раптом з'явиться якась історія про життя Ісуса, нехай вона відстоює свою історичну цінність в порівнянні зі Святим Письмом. Конкурентам належить нерівний бій з вже визнаної святинею ".

Автор: Рон Роудс
P.S.: Матеріал взятий на сайті Центр апологетичних досліджень

Проповедь на 16-е Воскресенье после Троицы

«Если же согрешит брат твой, иди, обличи его с глазу на глаз. Если он тебя послушает, приобрел ты брата твоего. Если же не послушает, возьми с собой еще одного или двух, чтобы устами двух свидетелей или трех подтвердилось каждое слово. Если же их не послушается, скажи церкви: а если не послушается и церкви, да будет тебе он, как язычник и мытарь. Истинно говорю вам: что свяжете на земле, будет связано на небе; и что разрешите на земле, будет разрешено на небе. Еще говорю вам: если двое из вас согласятся на земле просить о чем-либо, будет им от Отца Моего, Который на небесах. Ибо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я посреди них.» (Мт. 18:15-20)

+Мир всем вам во Христе Иисусе. Аминь!+

Как часто вы встречаетесь с ключами? Довольно часто? Есть ключ от квартиры, ключ от гаража, машины, ключ от почтового ящика, есть ключ от Церкви, есть ключ города — когда в городе ставят памятник в форме ключа. Мы очень часто нуждаемся в ключах, ведь ключ это защита, нежеланный человек не проникнет в вашу квартиру и никто не откроет ваш любимый сундук. Ключи есть разные, но есть Ключ на Небеса.

Про приєднання Баварської церкви до EKD

Відкритий лист пану територіальним єпископу д-ру Майзером в Мюнхені

День Реформації, 1948 рік

Високоповажний пане територіальний єпископ!

Вже досить давно я був змушений інформувати Вас про те, що, якщо Євангелічно-лютеранська територіальна церква в Баварії приєднається до «Євангелічної церкви Німеччини», проект який був складений на нарадах в Трейзе, я буду змушений покинути Баварську територіальну церкву і приєднатися до вільної церкви. Після того, як Баварський територіальний синод приєднався до EKD, створеної в Айзенахі, мені довелося зробити рішучий крок і перейти з територіальної церкви у вільну. Моя посада офіційного викладача богослов'я і відповідальність, яку я несу перед своїми студентами, в цих обставинах вимагають, щоб я публічно звернувся з останнім словом до Вас, з ким я тісно співпрацював багато років у рамках спільної боротьби за збереження лютеранської церкви в Німеччині.

Кожен богослов знає, що Конституцію EKD неможливо примирити не тільки з духом, але й з буквою сповідань Євангелічно-лютеранської церкви. Або Ви знаєте хоча б одного богослова, що зважився б узгодити засудження Аугсбурзького віросповідання і Формули Згоди - всупереч деяким Реформатським навчань, достовірне тлумачення яких дано в передмові до Книги Злагоди, - з церковним спілкуванням, яке було встановлено цією Конституцією між лютеранською, реформатською і об'єднаною церквами?

Наше сповідання відкрито говорить, що не відмовляє реформатській церкві всередині і за межами Німеччини в праві називатися християнськими церквами. Наше сповідання говорить про них з людською шаною і християнською любов'ю. Але в той же час воно дуже виразно стверджує, що на деякі вчення реформатських церков не можна дивитися крізь пальці, тому що «ці помилки відкрито суперечать Слову Божому, причому таким чином, що їх ніяк не можна узгодити з ним». І тому, відповідно до лютеранських вченнь, у нас з реформатами дійсно існує cooperatio in externis (т. б. Співробітництво у зовнішніх речах) - яке існувало навіть у період ортодоксії в Corpus Evangelicorum, - але не communicatio in sacris (т. б. не спілкування в «святих» речах, у застосуванні Слова і Таїнства). Однак саме таке communicatio було однозначно прописано в Конституції.

Якщо людські слова мають хоч якийсь сенс, то в Статті 4 говориться не що інше, як те, що спілкування вівтаря та кафедри між різними конфесіями в рамках EKD буде розглядатися як норма. І інакше бути не може, оскільки Стаття 1 приписує EKD право робити те, що може робити тільки справжня Церква Христова в єдиній правильній вірі, - а саме, наставляти щодо природи, пристрої і завдання Церкви і відкидати згубний для Церкви помилкове вчення. Потім у положеннях Статті 7 і далі на це повчальне служіння покладається пряма відповідальність за виконання завдань EKD відносно богословського настанови і досліджень, церковних і богословських публікацій, повчання молоді та місіонерської діяльності.

Те, що наші сповідання засуджують як згубний для Церкви хибне вчення, якого кожен повинен уникати, Стаття 1 називає «свідченням братів», яке має бути почуте. Люди вправі заявити, що наші сповідання помилкові, і що протестантські конфесії [деномінації] слід розглядати як взаємовиключні, але як взаємодоповнюючі вираження євангелічного християнства, і Конституція, безсумнівно, надходить саме так. Але про це потрібно заявити відкрито. Досконала неправда, що приєднання до EKD можна примирити з вірою в правильність лютеранських сповідань (для Баварської територіальної церкви це Книга Злагоди). Як це твердження можна виправдати перед обличчям християнської громади? Адже громада не знає і не може знати, що богослови потайки переінакшують сповідання. Люди вірять на слово керівникам церкви. Що Ви, високоповажний пан територіальний єпископ, мають намір зробити, щоб захистити ввірені Вам громади перед обличчям обману з боку богослов'я, яке прагне заплутати питання?

- Германн Зассе