Український Лютеранський Молодіжний Форум - 2011

З 30 квітня по 2 травня , Кам'янець - Подільська громада "Святої Трійці" приймала в себе гостей. До Кам'янця з'їхалась майже вся молодь Української Лютеранської Церкви, та запрошена єпископом УЛЦ , Миколаївська молодь з СЄЛЦУ. В перший день форуму, всі збиралися біля орендованого місцевого інтернату. Молоді люди з різних міст України знайомилися один з одним. Після часу знайомств, всі весело відправилися на екскурсію по місту. До екскурсії долучилися і молодь з Києва, яка щойно приїхала. На жаль під час екскурсії нагрянув дощ , від якого прийшлося сховатися. Через деякий час, коли закінчився дощ, молодь могла спокійно прогулюватися по старовинним місцям Кам'янець - Подільського. Під час прогулянки по місту, мені сподобалися розвалини старого домініканського монастиря. Хоч сам монастир був цікавий, в часи Реформації домінікаці працювали і над тим як спростувати 95 тез Лютера, також вони поширювали продаж індулігенцій.
Після чудової прогулянки, в орендованому приміщенні нас чекала вечеря та семінар на тему "Закон", цей семінар приготував для молоді пастор з Токмацької громади "Благодаті Христа" - Олександр Фещенко.  Після семінару, на молодь чекав вечір християнської пісні. 
1 травня, після сніданку нас чекало богослужіння в громаді "Святої Трійці". Через деякий час ходи до центру міста ми дійшли до приміщення шахового клубу. Перед богослужінням, голова громади - Віктор Мрачковський відповів на питання гостей. Після богослужіння, яке було без сповіді та причастя на молодь чекало повернення до інтернату та екскурсія до Кам'янець - Подільського замку, до якого треба було пройти, перейшовши невеличкий брід. Після подолання такої собі перешкоди, нас чекала екскурсія по чудовому замку. Після повернення до інтернату на молодь чекав семінар на тему "Євангеліє", яку підготував пастор Кременецької громади "Хреста Господнього" - Роман Андрунців. А після семінару, всіх охочих чекала "Біблійна гра", яку підготував диякон Київської громади "Воскресіння" та семінарист УЛБССС - Сергій Березін. Перемогла команда, яка найкраще знала Біблію. Але вечір просто так не завершився, бо всіх чекав фільм "Дивовижне благовоління".
3 травня, був останнім днем форуму. Його завершив семінар "Освячення" який був підготовлений двома семінаристами і дияконом Київської громади "Воскресіння" - Дмитром Прокопчуком. Перша частина семінару була присвячена Слову Божому і її доповідач диякон Дмитро, після того виступав семінарист Анатолій Бірюков, який розповів про важливість молитви у наших стосунках з Богом. І завершив семінар "Освячення", семінарист Сергій Березін, який через дослідження Слова Божого молоддю, розповів про важливість Церкви в нашому християнському житті. Після семінару, деяка молодь вже поїхала до дому, а дехто зміг останній раз перед поїздкою до дому прогулятися  по місту Кам' янець - Подільський.

Розвалини домініканського монастиря

Олександро - Невський Собор

диякон Сергій Березін веде семінар 

Та я знаю, що мій Викупитель живий

 “Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу, сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!... ” (Йов.19:25-27)

Шановні брати та сестри, як ви гадаєте хто каже ці слова? Ці слова, про воскресіння каже хворий, покалічений, лишившись майна та сім'ї Йов. Йов жив за багато років давніше ніж Ісус Христос. Але Йов вірив у Месію, Йов знав що Господь прийде в цю грішну землю, буде жити серед простих людей, будучи простою не можновладною людиною, Він виконає закон та помре замість всіх людей, взявши наші гріхи і провини на себе.

Йов має хворобу і терпить сильну біль. Його друзі відвернулися від нього і замість того щоб підкріплювати та підтримувати свого друга вони йому дають погані поради.

Пройшов час і Ісус Христос теж терпів біль але більшу від болі Йова, від Христа теж відвернуться друзі, навіть Петро відрікся від Нього три рази. Розп'ятий Ісус терпить біль, але ця біль найсильніша біль ніж біль багатостраждального Йова, Ісус терпить муки більші за будь які муки на землі.

“А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...” (Iван.19:30)

Ісус Христос помер. Все скінчилося. В Христове Воскресіння не вірять його друзі, але хворий Йов, який не жив в часи Христа, вірить в воскреслого Месію: “Та я знаю, що мій Викупитель живий”

Христос Воскрес! Христос Воскресає несподівано для світу цього, який ніколи не цікавився Божими пророцтвами.

Воскресіння Христа каже нам про Божественність Ісуса, про те що Ісус не лжепророк. Христове Воскресіння каже нам про перемогу Ісуса над смертю. Христове Воскресіння дає нам обіцянку нашого власного воскресіння.

Апостол Павло каже: “Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою!” (1Кор.6:14)

Христове Воскресіння є перемогою. “і останнього дня Він підійме із пороху цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу, сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!... ”

Ми побачимо Христа коли воскреснемо, Христос наш Господь воскресить нас, а Його воскресіння є печаткою Його обіцянки нам.

Христос Воскрес!

Воскресіння Христа та нові парафіяни

Христос Воскрес!
Сьогодні наша громада поповнилася новими людьми. Дві жінки які ходили на уроки з катехизису в МБФ "Дар життя", вірішили сповідувати Христа розп'ятого та Христа Воскреслого. На протязі року я і диякон Дмитро Прокопчук навчали їх основам християнської віри. І от результат того що Слово Боже діє. Дві жінки стали причасницями реального тіла та крові Ісуса Христа. Окрім того одна з них - Ірина віришила охрестити своїх дітей і запросла мене стати хресним батьком двох дітей.
Тож в свято Воскресіння Христа, двоє діток було охрищено - Анна та Олексій.
Окрім того на свято, до церкви прийшла моя мати. І після богослужіння, та чудової вистави нашого молодіжного театра "Янголятко" ми поїхали святкувати на дніпровську набережну, де нас чекав мій відчим та його товариш.

Загадка пастора Уілкі та «Копчений оселедець »

 Загадка пастора Уілкі про поклоніння: 

• П'ятидесятники поклоняються так, як вони поклоняються, тому, що сповідують п'ятидесятницьке вчення.
• Баптисти поклоняються так, як вони поклоняються, тому, що сповідують баптистське вчення.
• Методисти поклоняються так, як вони поклоняються, тому, що сповідують методистської вчення.

Чому деякі лютерани поклоняються так само, як п'ятидесятники, баптисти і методисти?

Підказка: ніякої загадки тут немає.
_________________________________________________________

 Роздуми на загадку пастора Уілкі, диякона Дмитра Розета:

Якщо ти збираєшся встряти в лютеранські суперечки з приводу поклоніння, тобі краще навчитися впізнавати по запаху копченого оселедця.

«Копчений оселедець » - образний вислів, що означає відволікаючий маневр, дії, здійснені з метою змінити тему або збити з пантелику.
У лютеранських суперечках про поклоніння подібних «оселедців»використовується безліч. Ось лише деякі, найбільш поширені:

• Про смаки не сперечаються.
• Орган - не єдиний інструмент, під який можна співати.
• Ти покладаєшся на обряди і людські традиції, а не на Слово Боже.
• У сучасній музиці немає нічого поганого - всі гімни були сучасними в момент їх написання.
• Багатьом не лютеранам належать чудові гімни.
• Ти хочеш використовувати лише гімни і літургії XVI століття.
• Збірка гімнів Української Лютеранської Церкви (перек.) - не єдиний спосіб поклоніння.
• Єдине, що має значення, - це Євангеліє. Решта - адіафора.
• Ти вважаєш християнами тільки лютеран.
• Ти стверджуєш, що є тільки один правильний спосіб поклоніння.
• Ти просто боїшся змін або намагаєшся відстояти звичний для тебе порядок.
• Давайте не будемо сперечатися про поклоніння - сатана від цього тільки радіє.
• Давайте не будемо сперечатися про поклоніння, поки душі людські йдуть в пекло.
• Літургія - це лише людські традиції, правила та ідеї.
• Будь-яка спроба обмежити мою свободу поклоніння - це спроба надіти на мене рабський нашийник.
• Ми вже давно домовилися, яким має бути поклоніння, справжнє питання - як краще всього донести до людей Євангеліє.
• Ми розходимося у поглядах лише на обряди, але не на вчення.
• Вся ця балаканина про копченого оселедця потрібна, щоб збити нас з пантелику.
• У кожного є право на особисту думку.
• У Писанні немає ніяких вказівок або розпоряджень з приводу способу поклоніння.
• Я такий же лютеранин, як і ти.
• Всі ви мастаки тріпати язиком, поки хто-небудь на зразок мене не підійде і не запитає вас: «Стривай-но, а як ти поясниш це?"

Знайоме?
Небезпека використання відволікаючих маневрів у суперечці полягає в тому, що спокуса попастися на гачок дуже велика. Ми просто не в силах пройти повз подібних аргументів, залишивши їх без відповіді. Але пам'ятайте: це всього лише хитра пастка ... іноді свідомо розставлена, іноді ні.

Музика, гімни, літургія та поклоніння - все це дійсно важливо. Але не має відношення до предмета нашої суперечки. Все перераховане неважливо для лютеранських суперечок про поклоніння. Суть нашої суперечки зводиться не до музики, не до гімнів, не до літургії і не до форм поклоніння, а до богослов'я поклоніння.
Так що наступного разу, вловивши запах копченого оселедця в суперечках про поклоніння, просто не звертайте уваги. Зосередьтеся на богословському питанні. Що є поклоніння з точки зору Святого Писання і нашого сповідання? Саме це і є предметом суперечки. І не дозволяйте нікому відволікати вас від нього.

Стаття взята звідси: http://www.liveinternet.ru/users/1650027/post146371470/

Повірте обітницям Божим

 Джованни Баттиста Тьеполо

 "І сказав Авраамові Бог: Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я їй: Сарра. І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї." (Бут.17:15,16)
Сьогодні я хочу розповісти про Святу Сарру і що каже про неї Святе Письмо. Я впевнений кожному з нас є чому повчитися з історії життя Сарри.

Сара була сестрою та дружиною Аврама, вони багато чого пережили зі своїм чоловіком, була двічі забрана в палаци царів різних держав. Але протягом свого життя Сара не могла народити своєму чоловікові , дитину. Через це дуже був засмучений Аврам та Сара. Проживши багато років, вона розчарувалась в тому, що коли не будь в неї буде власна дитина. Вона жила та бачила як молоді жінки народжували дітей. І от одного разу вона вирішила підмовити свого чоловіка на гріх. Вона запропонувала Аврамові молоду і красиву єгиптянку. Але з цього нічого вдалого не вийшло, та і не могло вийти. Отже в наслідку гріховного послухання Аврама, Сара та її сім'я отримала багато проблем. На початку вагітна невільниця - Агар, перестала слухатися Сару та легковажила нею: "А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Агар.І сказала Сара Аврамові: Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу я сина. І послухався Аврам голосу Сари.         

І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Агар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.І він увійшов до Агари, і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.І сказала Сара Аврамові: Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою! І промовив Аврам до Сари: Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх. І Сара гнобила її. І втекла Агар від обличчя її."(Бут.16:1-6)
Потім почнуться  непорозуміння та знущання Ізмаїла, сина Агар над Ісаком, що призведе до того що Ізмаїл буде жити в пустелі зі своєю матір'ю,  він забуде про Бога батька свого, коли подорослішає. Цей фатальний гріх призвів до повторення його у житті онуків Сари: Ісава і Якова, обидва матимуть подібний гріх Аврама (Бут.36:1-3, Бут.35:23,24,26). 

Гріх породжує гріх! Але найголовніше Бог не кидає своїх дітей, Господь знає про помилку Сари і  прощає їй. Бо інакше, вона не отримала б такого великого благословення. Сара стане матір'ю багатьох народів, Сара отримає від Господа велику обіцянку та нове ім'я. 

Тепер Сара, вже не є Сара, бо вона вже Сарра - що означає вельможна, княгиня. Бог благословляє і дає обіцянку, що вона матиме сина.

Тепер до Авраама приходять гості: Господь приходить до Авраама і Сарри і каже Господь: "І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним."(Бут.18:10)

Яка ж реакція Сарри? Вона радіє? Стрибає і плаче від щастя? Ні вона сміється: - "Що за дурниця, я вже стара щоб мати дитину, що верзе цей гість!" - Сарра насміхається над обіцянкою Божою, геть забувши що вона Сарра. Я думаю, що Авраам розповів Саррі про обіцянку та заповіт який він заключив з Господом.

Господь запитує: "І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?" (Бут.18:13)    І Сарра виправдовується що мов не сміялась, а злякалась.

Але Господь чітко каже: "Ні, таки сміялася ти!"  (Бут.18:13).

Є така народна приказка: "Сміється той хто сміється останній". В даному випадку посміявся останній Бог. "А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.І обрізав Авраам Ісака, сина свого,коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака."(Бут.21:1-8). Народжується дитина і Авраам називає її за наказом Божим - Ісак - "Він буде сміятися".

Всемогутній Господь, бо навіть 90 літні за Його обітницями народжують дітей. Господь завжди виконує свої обіцянки. У посланні апостола Павла до Євреїв 11:11, Господь нам каже: "11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав."  (Євр.11:11).

 Життя Сарри дає нам важливий урок. Надійтеся на Бога і вірте обіцянкам Божим, бо Бог їх завжди виконує. Господь Ісус Христос завжди як і обіцяв перебуває з нами і завжди підтримує нас в будь якій ситуації. Надійтесь на Бога, бо Він є наша Твердиня і Покрова.   

Від чого нас врятовує Літургія...

Уявіть собі таке біля вівтаря вашої  церкви:



Коли вівтар перетворюється на підмостки, а поклоніння перетворюється з ритуалу, в якому беруть участь, у виставу, яка робить,  неминуче зміщення акцентів з Христа на виконавця, з прийняття прощення гріхів на очікування якоїсь розваги. Результат цього можна бачити всюди в американському християнстві - Слово Боже замінюється театральним дією, в яке включаються декілька обов'язкових згадок про Ісуса.Крім того, це передбачуваний наслідок того, що поклоніння сприймається як adiaphoron, а Євангеліє - як інформація. Поклоніння, переконують нас, не прописано в Писанні, і коли вчення вірне, будь-який спосіб донесення цієї інформації не тільки припустимо, але й є бажаним.На практиці це призводить до таких сумних видовищ, як представлене вище.Перешкодою на шляху цього розкладання є традиційна Літургія, яка чітко розмежовує святе й мирське, Град Людський і Град Божий, і є дорожнім знаком, який вказує нам, коли ми залишаємо межі земного світу з його гріховною розбещеністю і вступаємо у вічність з її божественною славою. Коли ж ця межа порушується, результатом є не благословення освячення мирських речей, але щось прямо протилежне: прокляте вторгнення світу - з його невгамовною спрагою задоволення свого "​​я " і своєї плоті - в Святе Святих, де центром і фокусом за все повинен бути Господь.

Ця сумна реальність стала серйозним каменем спотикання для пасторів, "лідерів поклоніння", бюрократів та "експертів", які стверджують, що Літургія застаріла, або, принаймні, вже недостатня для деяких аудиторій і поколінь.Є стара добра приказка про хороших сусідів і парканах. Літургія - це не adiaphoron. Це паркан, що забезпечує добросусідські відносини між Церквою (нашим вічним небесним громадянством) і світом (в якому ми мандрівники), в якому християни живуть, але який не має в них ні найменшої частини. Саме це ми маємо на увазі, коли разом сповідуємо:
У цьому випадку варто прислухатися до слів Павла: "Не Кланяйтеся під чуже ярмо з невірними. Бо що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? .. Вийдіть тому з-поміж них і відлучіться, кажеГосподь"(2 Кор. 6:14, 17). Точно так само не є справжньою адіафорой, або речами байдужими, марні і дурні видовища, які не сприяють ні доброму порядку,ні християнської дисципліни, ні євангельській пристойності в Церкві (ФормулаЗлагоди: детальний виклад, X :6-7).
Стратегія християнського місіонерства завжди полягала не в тому, щоб опускати Церкву до рівня світу і вчити християн танцювати хіп-​​хоп, а в тому, щоб наближати світ до Христа і дарувати людям благословення.
- Ларрі Бін, пастор лютеранської церкви "Салем" у м. Гретна, штат Луїзіана, редактор розділу в журналі Gottesdienst.


Матеріал взятий з: http://www.liveinternet.ru/users/1650027/post108506535/

"Він дасть вам знайти Себе"

“А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий. І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом.А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!”(2Хр.15:1-7)
На Азарію сходить Дух Божий, Господь призначає нового пророка для того щоб проголосити істину і допомогти Юдеї.
Давайте згадаємо хто править в Юдеї: цар Аса син Авійя. Аса робить вгодне в очах Божих, Аса знищив багато ідолів. “І було в Аси війська: носіїв великих щитів та ратищ з Юди три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять малого щита, та лучників двісті й вісімдесят тисяч. Усі вони хоробрі вояки.” (2Хр.14:7)
Господь благословляє вірне царство, мужніми воїнами, але хоч військо було мужнє його було менше ніж у кушеянина Зераха. “І вийшов на них кушеянин Зерах із військом у тисячу тисяч та з трьома сотнями колесниць, і прибув аж до Мареші.”(2Хр.14:8)
Аса розуміє що йому не подолати ворога без Божої допомоги. І Аса звертається до Господа: “І кликнув Аса до Господа. Бога свого, та й сказав: Господи, нема кому, крім Тебе, допомогти численному або безсилому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємося, і в Ім'я Твоє ми прийшли на цю безліч. Господи, Ти Бог наш, нехай людина не має сили проти Тебе!” (2Хр.14:10)
І Господь бачить що Його люблять і опираються лише на Нього. І була велика перемога над ворогами Божими, над ворогами Юдейського царства.
Але Господь хоче і має велике бажання щоб Юдея залишалась вірною Йому, Всемогутньому і люблячому та ненавидячи гріх Богові.
І далі ми читаємо у 15 розділі Бог призначає пророка, який буде навчати людей Його Слову. Бог обрав людину яка буде об’являти Волю Його – Божу. Тож Дух Святий злинув на Азарію.
Ми не знаємо ким був Азарія,чим займався? Але ми точно знаємо що Азарія любив Бога, та досліджував Святе Писання та навчався мудрості Слова Божого. Азарія має тепер великий дар, через нього промовляє Владика, Дух Істини, Цар Величі. Господь звертається до царя Аси та до народу Юдеї. Він каже їм, як каже і зараз й через ці слова й нам: “Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!” (2Хр.15:2)
Ви знаєте я колись шукав відповіді на свої життєві питання, ви тільки уявіть собі яке це прокляття не знати, або не отримати відповіді на дуже важливе і необхідне питання.
Господь каже щоб шукали Його, цікавилися Ним, любили Його, шукали кожної можливості бути з Ним, цінуючи кожну хвилину перебуваючи з Ним в церкві, на біблійних уроках, вечірніх молитвах та на біблійних сніданках.
“Він дасть вам знайти Себе”
Він буду з вами завжди, Він не покине вас щоб не сталося, Він буде оберігати вас як оберігає люблячий Батько своїх дітей, Він пожертвував своїм улюбленим Сином за ради нас.
Але також Господь застерігає: “А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!”
Що означає бути без Нього?
Це означає смерть, бо без Нього не має життя, без Бога не має жодного подиху нашого. Бути без Нього це означає бути розтерзаними рикаючим левом який жадає душ людських. 
Далі Бог каже що Ізраїль давно вже не був під Покровом Всевишнього, а особливо без священика – вчителя, тобто без пророка та без Святого Писання. Наскільки сильно Господь прокляв Ізраїль.
“ А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!” (2Хр.15:7) - Бог обіцяє нагороду для тих хто залишиться вірними Йому.
Подивіться на сьогоднішній світ та на Україну, на скільки наша держава безбожна та скільки років наш нарід не має богобійного правителя, наші пращури не боялися Бога поклонялися різним ідолам, сьогодні наша держава має тих самих світських божків мамону і астарту та інших. Сьогоднішній Український нарід забув про Бога і не шукає Його. Але як тільки українці почнуть шукати Бога, він дасть нам себе знайти. Юдея шукала Бога, а Україна на жаль забула про Нього.  
Шановні брати і сестри Господь каже до нас:“Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!” (2Хр.15:2)
З цього тижня почався Великій піст і тепер нам варто шукати Його, розкаючись у своїх гріхах, більше досліджувати Слово Боже та випробовуючи себе, приходити до Святої вечері!


Господи ми дякуємо Тобі за те що Ти даєш нам Своє Слово, ми дякуємо Тобі і просимо Тебе бути з нами завжди і не дати нам відпасти від Тебе. Амінь!