Ви вмерли для Закону через тіло Христове

"Воскреслий Христос  визволяє в'язнів концтабору Дахау"

«Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе? Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка. Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові. Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові. Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.  А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.» (Рим.7:1-6)

Улюблені у Христі брати та сестри, дозвольте мені розповісти одну печальну історію про одне баварське містечко на ім'я Дахау. На цьому місці в 1933 р. був німецький концтабір. Всього через кілька тижнів після призначення Гітлера рейхсканцлером, 22 березня 1933 року, в Дахау на території колишнього заводу був заснований концентраційний табір для політв'язнів. Створення цього табору мало на меті ізолювати політичних супротивників, євреїв, священнослужителів і так званих «небажаних» елементів - ворогів нацистського режиму. Цей концтабір був дуже жорстоким і в'язні повинні були виконувати накази есесівців і робити важку працю. В'язні повинні були коритися правилам цього концтабору, інколи вони повинні були робити настільки важку роботу, що після цього вони були досить виснажені, тому через неспроможність виконувати роботу їх катували. На жаль єдиний вихід був з цього концтабору - це смерть. 

Павло каже про теж саме, в нашому реальному житті є закон який керує нами, це може бути будь який закон, але він панує над нами вимагає від нас слухатися і виконувати його, і ми в'язні закону.  Немає значення хто ти, але ти мусиш виконувати закони держави, правила на роботі, та навіть свої власні правила. Будь який закон править нами і звільнитися від нього можна лише будучи мертвим. Закон вимагає від нас його виконання. В нашому суспільстві є така приказка: «Закон є для того щоби його порушувати.» Насправді закон є для того, щоби його виконувати. Над кожною людиною різного стану, різної національності панує якийсь закон. Під час життя людини закон панує над людиною. Але після смерті закон вже немає влади.  Коли приходить смерть то одразу змінюється природа відношення людини до закону.

Далі Павло приводить досить важливий приклад. Він бере один з найсвятіших законів – шлюб.  Жінка, що одружена на чоловікові Богом зв’язана  зі своїм чоловіком, лише смерть визволить її від виконання закону шлюбу, або її смерть або смерть чоловіка. Якщо ж вона буде одружена з іншим чоловіком, то жінка порушить закон шлюбу і буде вона покарана. Але якщо чоловік помре, вона буде звільнена від закону, і нічого поганого не буде якщо вона одружиться з іншим чоловіком.

Так само ми можемо згадати концтабір в Дахау, в'язні змушені виконувати Закони цього страшного місця. І лише смерть в'язня могла визволити його від закону концтабору.

Далі ми читаємо «Так само, брати мої і ви будьте мертвими для Закону.. » З того часу як ми стали християнами ми вмерли для Закону, нас вже нема для Закону. Ми мертві для Божого Закону, не будь якого закону, а для того Закону який дав нам Бог. Ми недотримуючись цього Закону, маємо право лише на одне – це покарання за гріх.

Завдяки непослуху Адама все людство отримало в спадок покарання за не виконання Закону. Ми отримали Закон який ми не можемо виконати, і врешті решт, ми отримаємо покарання – смерть. Але ця смерть допомагає нам визволитися від Закону. Бог так розумно все спланував, ще до створення світу: смерть безгрішної жертви, смерть Божа, яка визволить нас від Закону. Для того щоби спасти нас Він віддає Свого Сина – жертовний Агнець який візьме на себе все що не було виконано людиною. Бог посилає Агнця, нашого Господа – бо тільки Він може виконати Закон, тільки Він може померти за все людство на жертовнику.  І ця смерть Замісника – Ісуса Христа, кожному з нас зараховується. Нам не треба вже помирати, ми вже не попадемо в пекло, але ми заслуговуємо на нього через гріх, всі ми померли на жертовнику – хресті Голгофському разом з Господом Ісусом Христом. Все ми мертві для Закону, влада Закону над нами зруйнована люблячим нас Богом. Ми як в'язні померли з Христом в концтаборі Закону. 

Тепер ми маємо новий союз з Воскреслим Спасителем Христом. Тепер ми не під владою засуджуючого Закону, а під владою люблячого нас, воскресаючого нас Христом.  Тепер ми приносимо інший плід ніш раніше, тепер коли ми не під владою Закону, а під владою Любові Божої, під владою Спасіння,  ми бажаємо приносити плоди Богові – плоди любові до Бога, плоди добрих діл через те, що ми любимо люблячого нас Бога.

Раніше ми приносили плід смерті будучи у пристрастях гріха, бажаючи грішити,поставши проти Закону Божого. Закон не спонукає нас проводити життя у святості, Закон створений щоби показувати нам нас як грішників, щоби вести нас по шляху, щоби ми не зійшли зі шляху святості, закон тримає людей в узах щоби вони не грішили. Але тепер ми під владою Христа, тепер ми виконали Закон через  Викупителя, тепер ми  померли для Закону і воскресли для Євангелія через Господа. Тепер нам не треба його виконувати, бо замість нас виконав цей Закон - Месія Ісус - Правдива жертва та Первосвященник, який приніс себе в жертву за гріхи всього людства. Ми тепер повинні виконувати Закон не для того щоб спастись, а тому що ми Викуплені Істинною Жертвою - Ісусом Христом. Тепер Воскреслий Христос визволив нас як і в'язнів від закону концтабору, дає нам свободу вічного життя.

Тепер коли ми Викуплені і спасенні самим Сином Божим ми маємо робити добрі діла, не для того щоби спастись, а через любов до Викупившего нас Агнця Богочоловіка Ісуса Христа.

«нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!» (Еф.1:2)  

P.S.: Вічна пам'ять жертвам концтабору в Дахау.