Коротке наставляння про те, що слід шукати в Євангеліях і чого чекати від них

Слуцьке Євангеліє — рукописне Євангеліє-тетр (Четвероєвангеліє), пам'ятка білоруської письмеництва на кінець XVI століття. Написано в 1582 року в Слуцьку для князя Юрія Олельковича (1559—1586), котрий в 1582 передав книгу Слуцькому Свято-Троїцкому монастирю.

Зазвичай прийнято нумерувати Євангелія, іменуючи їх відповідно з книгами, і стверджуючи, що існують чотири Євангелія. Цим звичаєм пояснюється повне незнання того, що говорили Св. Павло і Св. Петро у своїх Посланнях, і розгляд їх вчення в якості додавань до вчення Євангелій, подібно до того, як це зроблено в Передмові Святого Ієроніма. Крім того, існує ще найгірший звичай - визнавати Євангелія і Послання книгами Закону, ймовірно навчаючих того, як нам поступати, а діяння Христові при цьому трактуються лише як приклади. Але якщо в серці перебувають ці два омани, не можна благотворно і по християнські читати ні Євангелія, ні Послання, і [ люди ] залишаються такими ж язичниками, як і раніше.

Отже, слід зрозуміти, що існує тільки одне Євангеліє, але воно викладено багатьма Апостолами. Всі окремі Послання Павла чи Петра, а також Книга Діянь Апостолів, написана Лукою, є Євангелієм, хоча в них показані не всі діяння і слова Христові, але якесь із них коротше і включає в себе менше, ніж інше. Адже жодне з чотирьох основних Євангелій не містить всіх слів і діянь Христових, та в цьому й немає необхідності. Євангеліє є і повинно бути лише розповіддю про Христа, подібно до того, як відбувається серед людей, коли один пише книгу про будь якого короля або князя, розповідаючи про те, що той вчинив, сказав і переніс у свій час. Таку історію можна розповідати по- різному. Зробить це детально, а інший буде коротким. Тобто Євангеліє є і має бути історичною хронікою, розповіддю, розповіддю про Христа, повідомленням про те, Хто Він такий, що Він зробив, сказав і вистраждав - і цю тему хтось розкриває коротко, хтось - більш повно, один так, інший так.

Бо в самому короткому вигляді Євангеліє - це оповідання про Христа, про те, що Він - Син Божий, що став чоловіком заради нас, про те, що Він помер і воскрес, про те, що Він став Владикою всього сущого. Ось що розгорнув у своїх Посланнях Св. Павло. Він обійшов стороною всі чудеса і події [ в служінні Христа ], представлені в чотирьох Євангеліях, але все ж належним чином і в достатку виклав все Євангеліє. Це можна ясно і добре бачити з його вітання в Посланні до Римлян 1:1-4, де він сказав про те, що таке Євангеліє, і проголосив: «Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої, яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого» , і т.д.

Ось що це таке. Євангеліє - це оповідання про Христа, Сина Божого і Давидового, Який помер, воскрес і став царем. Це - Євангеліє в найкоротшій формі. Подібно до того, як не існує більше одного Христа, так немає і не може бути більше одного Євангелія. Оскільки Павло і Петро також не вчили ні про що, крім Христа, як ми тільки що показали, їх Послання теж не можуть бути нічим іншим, крім Євангелія.
- Мартін Лютер