Господь живе!

У похилому віці німецькому реформатору Мартіну Лютеру,  довелося  чимало розчаровуватися. Він був кілька разів засмучений. Лютер сумував через розвиток деяких справ, які йшли інакше, ніж він це собі уявляв. Його дружина Катеріна, дуже добре бачила все це, намагалася допомогти своєму чоловікові. Вона згадала, що в минулі часи він із задоволенням писав крейдою на столі слово «vivit!», Яке в перекладі з латини означає «Він живе!». У ті роки Лютер пояснював це так: «Ісус живе, а якщо б Він не жив, то і я не бажав би жити і години. Тільки лише тому що Він живе, і ми будемо жити через Нього, як Він сам сказав про це: "Бо живу Я і ви будете жити".

Тоді в голову Катеріни прийшла особлива ідея: вона доручила каменотесу висікти над дверима їхнього будинку одне єдине слово на латині: «vivit!». І кожному, хто проходив через ворота і входив у їхній будинок, цей напис нагадувала про те, що Він, Господь, живе!

І я хотів би щоб і в наших серцях було написано: Він живе! Ісус Христос живе. Коли людина обтяжена турботами, коли багато чого в житті відбувається не так, як хотілося б, треба пам'ятати: Він живе, Він знає все, і Він не залишить нас на самоті, Він завжди з нами. Яка потіха закладена в цих простих словах: Він живе! Це присутність Бога, це понад сила, яка діє і сьогодні. Нехай сила Ісуса Христа наповнить наші серця, а з нею ми зможемо бути благословенням і допомогою також і для інших. Господь здобув перемогу над смертю і пеклом, і коли Він прийде знову, проявиться ця переможна сила Сина Божого.
Суть всього пасхального події в цілому узагальнюється у висловленні апостола Павла до Коринтян: «Бог воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою». Це дуже точний опис нашого майбутнього. Коли Господь прийде знову, ми отримаємо бездоганне, досконале нове тіло без гріха, воно буде подібне прославленому тілу Господа, і ми віруючі у Христа розп'ятого будемо мати вічне спілкування з Триєдиним Богом.

Поїздка у с. Потіївка

Традиційно під час Великого Пасхального тижня , парафіяни Київської громада УЛЦ “Воскресіння” відвідують Потіївську загальноосвітню школу-інтернат, разом з Фондом “Україна - дітям”. До цієї події готувалася громада, збираючи пожертвування на закупівлю пасок. От сьогодні я (диякон С. Березін), голова громади О. Хилюк та дияконесса Е. Зінченко, разом з фондом за дорученням Єпископа УЛЦ В. Горпинчука, та   нашої громади, поїхали в цей інтернат. Дорога була двох часова, під час дороги я насолодився дорогоцінним українським краєвидом.  Доїхавши до інтернату, інтернатівська молодь допомагала розвантажити наші спільні з фондом подарунки. Далі мене чекала цікаве спілкування з молоддю. Так як це було о після 15:00, деяка молодь була на вулиці. Тож я розмовляв з рештою яка ще була у своїх кімнатах. Одна група дівчаток непогано відповідали на моє питання, вони знали про Світле Христове Воскресіння, і що Ісус є Господь, що помер за наші гріхи, мене також приємно здивувало що дівчата вміють добре вишивати. Наступна група дівчат трішки розгубилися, почувши мої запитання, і не дали відповіді. Я їм розповів про Ісуса і вони зацікавилися Господом, хоч і соромилися розмовляти. Далі я натрапив на одно хлопця, він мені запам’ятався, коли ми приїхали більшість дітей дивилася на нас через вікна, а він вийшов і підійшов, почавши запитувати мене. Отож я і з ним поговорив про Господа. Кожній з груп я віддав свої координати, запропонувавши переписуватися і разом досліджувати Слово Боже. Деяких дітей я запитував чи є в них Біблія і вони казали так, а де хто її не мав і майже вперше чули про Ісуса Христа.

• Наступного разу я хотів би привезти туди з собою трішки нашої літератури, а тим хто захоче досліджувати Слово Боже – Біблії.

• Також я хотів би щоб наступний раз приїхала наша молодь з виставою і подарунками.

Тож прошу молитися + Господу за цих дітей та за зростання їхнього інтересу до Біблії.

   

Свідки Єгови в мне на роботі

В мене на роботі є одна жінка, яка ходить до Свідків Єгови. 
Я про це і не знав би як би не побачив на столі у іншого вихователя , літературу цієї секти 

"Чому на справді вчить Біблія". 
Я приніс тому вихователю книжку від Фундації "Лютеранська Спадщина" - "Як відповісти ... Свідкам Єгови ".
Звичайно я положив цю книжку на стіл вихователя. Вона її знайшла і почала трішки читати. Потім коли прийшла та жінка із (СЄ), вихователь запитала чи не вона положила їй цю книгу. Я 

підійшов і сказав що я цю книгу положив. 
Моя мета була попередити о небезпечності для душі цієї організації. І я попередив. Коли я сказав що це тоталітарна секта, і вона гіпнотизує людей, до мене причепилася жінка із СЄ, 

почала запитувати чому я так вважаю. 
Я відповідав про єресь СЄ до природи Ісуса Христа. Почав розповідати про не правильність і не грамотність перекладів Біблії свідками. 

Вихователька пішла до дому читаючи цю книгу, а я залишився попереджати

жінку з СЄ.
  Врешті решт, та жінка почала розмовляти з іншими жінками на зовсім не Біблійні теми і я пішов.

Читаючі брошуру Герберта Керна, в інтернеті я натрапив на дуже цікаву лекцію, присвячену СЄ. Її я і пропаную подивитись.

У Бангладеші група озброєних мусульман напала на християнське село.

Озброєні ножами, цеглою, і палицями мусульмани напали на сільських жителів-християн в Бангладеші 20 березня, поранено 50 людей, повідомляє СWN.
"Вони сказали, що вб'ють наших людей, - сказав священик Лео Десаї (Leo Desai) з єпархії Дінайпур (Dinajpur). - Ми перебуваємо в паніці і у страху виходити з укриття".Напад стався після того, як суд виносив рішення на користь селян-християн у земельному спорі.
"Більшість тутешніх людей - безграмотні і не мають ніяких документів на землі своїх предків, - пояснив священик Ентоні Сена. - Місцеві мусульмани захоплюють землі, і потім на цьому грунті починаються суперечки".
У Бангладеш з 143.9 мільйонів жителів країни 83% є мусульманами, 16% - індуси і лише 0.2% - християни.

Археологи виявили біблійне місто Нета

Професор Гершон Галіль з факультету біблійних досліджень університету Хайфи ідентифікував древнє місто Хірбет Кейафа як біблійний Нета, який згадується в книзі ХронікХірбет Кейафа - провінційне місто в долині Ела. Зараз там проводяться археологічні розкопки, які очолюють професор Йозеф Гарфінкель і Саар Ганор. Дослідники датували древнє поселення початком X століття до нашої ери - часом правління царя Давида. Професор Галіль нещодавно розшифрував найдавнішу напис на івриті, яку знайшли під час розкопок Хірбет Кейафа і яка також датується X століттям до нашої ери. Цей напис, на думку дослідника, свідчить про високий культурний розвиток міста.

Генеалогія "колін Юди", датований тим же періодом (X століттям до нашої ери), записана в 1-м Хронік. В останніх віршах генеалогії цього роду згадуються два міста: "Ці сини Шіло були працівниками, які робили речі з глини. Вони жили в містах Нета і Гедера. Вони жили в цих містах і працювали для царя" (4:23).

"Жителі Нетаіма були гончарами. Вони служили цареві і жили у важливому адміністративному центрі недалеко від кордону з землями филистимлян", - пояснив професор Галіль. Місто Гедера колись ідентифікував дослідник А. Альт, який прийшов до висновку, що це Хірбет Гудрайя. Однак Нета, який згадується в Біблії один-єдиний раз, до цих пір істориками не було визначено.

Американський дослідник і археолог професор Вільям Олбрайт припустив, що Нета - це місто Хірбет Ен-Нувейті, який також знаходиться недалеко від долини Ела. У своїх висновках він грунтувався на фонетичної схожості між цими двома назвами. Проте археологічне дослідження Хірбет Ен-Нувейті показало, що місто в залізному столітті ще не існувало: він з'явився і розквітала у еллінізму і римсько-візантійський періоди.

Висновки професора Галіль грунтуються на близькості Хірбет Кейафа до біблійного місту Гедера - Хірбет Гудрайя. А археологічні знахідки, в тому числі масивні фортифікаційні укріплення, датовані кінцем правління царя Давида, вказують на те, що місто було в той час важливим адміністративним центром. Крім того, Галіль вважає, що його теорію підтверджує і що знаходиться недалеко від Хірбет Кейафа місто Хірбет Ен-Нувейті - тут він частково згоден з Олбрайт, що вказали на фонетичну схожість назв.

"Археологічні знахідки, зроблені на цьому місці, найдавніший напис на івриті та біблійні тексти, в яких зазначено, що члени" коліна Іуди "жили в місті і були на службі у царя - всі ці дані підтверджують, що Хірбет Кейафа і є Нета. Крім того, існування укріпленого міста, важливого адміністративного центру на периферії царства, свідчить про конфлікт, який стався між ізраїльтянами і филистимлянами після того, як цар Давид здобув перемогу над домом Саула і всі ізраїльські пологи були об'єднані під його керівництвом. Це ще один доказ існування великої і могутнього царства при Давида ", - зазначив Галіль. Археологи продовжують розкопки в пошуках нових підтверджень своєї версії.
Джерело: www.utro.ua

Формування нової лютеранської деномінації в США

 
Як повідомляє портал Слов'янське Лютеранство:
"В даний час в США продовжує формуватися нова деномінація (помісна церква) з парафій, які перейшли в опозицію до гомосексуалізму політиці Євангелічно-Лютеранської Церкви в Америці  (Evangelical Lutheran Church in America - ELCA). Як відомо, у серпні минулого року Національна асамблея ЄЛЦА за результатами голосування дозволила геям і лесбіянкам бути священнослужителями. Однак лютерани, чинили опір цим діям, стверджуючи, що нова політика ЄЛЦА суперечить Писанню. Як наслідок, щонайменше сім лютеранських приходів проголосували за вихід з цієї помісної церкви. Є інформація про підготовлювані голосуваннях щодо виходу з ЕЛЦА інших 28 лютеранських громад.

В якості альтернативи лютерани, покинувши ЄЛЦА, створили Північно-Американську Лютеранську Церква (North American Lutheran Church).

Преподобний Марк Чавез з м. Лендісвілль (штат Пенсільванія) є директором конфесійного співтовариства "Lutheran CORE", яке наглядає за вищеописаним конфліктом. За його словами, організатори нової помісної лютеранської церкви "об'єднані загальним сповіданням християнської віри і зобов'язанням підпорядкуватися авторитету Слова Божого у всіх аспектах цієї віри".

У той же час, точні розміри нової деномінації все ще неясні, оскільки нині вже кілька сотень парафій так чи інакше рухаються в напрямку остаточного розриву відносин з ЄЛЦА."

Целібат - основна причина кризи католицького духовенства?

Відомий богослов зі Швейцарії Ханс Кюнг пов'язує обітницю безшлюбності, який в обов'язковому порядку беруть майбутні католицькі священики, зі скандалами на сексуальному грунті в Німеччині, Ірландії та США. Кюнг, професор Тюбінгенського університету Німеччини, звинуватив Католицьку Церкву в «свій» ставлення до статевих питань, зауваживши, що саме в Католицькій Церкві з її обов'язковим целібатом духовенства сексуальне насильство за участю священиків «найбільш поширене».
Цитуючи Новий Заповіт, Х. Кюнг зауважив, що хоча Ісус Христос і апостол Павло самі практикували целібат, однак вони «надавали повну волю в цьому питанні кожної людини», наводить його слова британська газета «Таймс».

Богослов також навів слова з першого послання апостола Павла до Коринтян: «Щоб уникнути розпусти кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка». Як відзначив Х. Кюнг, Петро та інші апостоли були одружені, але це нітрохи не заважало їх служіння.

Кюнг також нагадав, що тисячі священиків протестували в XI столітті, коли Католицька Церква вводила обов'язковий целібат.
«Обов'язковий целібат є основною причиною сьогоднішньої катастрофічної нестачі священиків ... і трагічного занепаду пастирського служіння в різних місцях», - вважає богослов. Для вирішення цих проблем Х. Кюнг пропонує негайно скасувати целібат, який є, на його думку, «коренем всіх цих зол», пише Інтерфакс. У 1979 році Х. Кюнг заборонили викладати теологію за те, що він не визнав вчення Католицької Церкви про непогрішимість Папи.

У Шмалькадських статтях ми зустрічаємо цілий пункт присвячений целібату:

XІ. Про подружнє життя священиків

1. На те, щоб забороняти шлюб і обтяжувати божественний стан священиків довічним целібатом, не мали вони ані повноваження, ані права [вони робили це через злобу, без жодної справжньої на те причини], але діяли вони тут як антихристиянські, тиранічні і втрачені покидьки [здійснили діло антихриста, тиранів і справу втрачених негідників] і таким чином спричинили вони усілякі види жахливих, гидотних і незліченних гріхів блудодійства [розпусних пожадливостей], в яких вони все ще [до цього часу] борсаються.
2. Отже, як нам, так і їм не дана влада на те, щоб вчинити жінку з чоловіка, чоловіка з жінки або відмінити усяку стать, так і вони не мають влади [розділяти та] відділяти ці творіння Божі або забороняти їм жити [та співмешкати] чесно в шлюбі один із одним.
3. Отже, ми не бажаємо погоджуватися з їхнім гидким целібатом, так само як ми [навіть] не терпимо його, але ми бажаємо мати шлюб вільно, як Бог його запровадив [і заповів його] і не бажаємо ні відміняти, ні заважати Його ділу, бо Павло каже в 1 Тим. (4:1 і далі), що це [заборона подружжя] є «диявольським вченням».