5 трав. 2009 р.

Молодіжний лютеранський форум II частина: Кременець

Наступного дня нас чекав Кременець. У Кременецькій громаді є своя церковна будівля, поважний голова громади (чудовий організатор ). Нас дуже гарно прийняли , знайшли для нас гуртожиток та включили гарячу воду, нагодували. Ми провели там євангелізацію, молодь була розбита на 2 групи - 1 група євангелізує, 2 група слухає та приймає участь у роздумі на тему " Сім'я та християнство", потім групи мінялися місцями. Єдине те що 2 група ходила там де й 1 группа тож більшість людей казали що їм вже дали літературу.
Потім ми поїхали в Почаївську Лавру та на озеро Св. Анни (загартування віри №2). Мені дуже сподобалися фрески в одному храмі в Почаєві та ікона яка показує лютеранина який вкрав ікону й осліп , а потім він розкаявся. В мене своє бачення цієї історії якось напишу у блозі.Сама Кременечина здивувала своїми хрестами перед храмами тим що хрести обвішані герляндами. Після вечері ми подивилися фільм " Вогнетривкий" на тему сім'ї. А після того частина молоді пішла у гуртожиток, а інша частина (ті хто співає) вивчали пісню "Молитва за Україну". Наступного дня ми роздумували над темою яку підготував студент семінарії Володимир Масков "Мужність та постійність" , дуже цікава тема вона заставила мене задуматися над собою. Після того я та брат Дмитро познайомилися з дияконом Кременецької громади, який розповів про свій перехід у лютеранство та історію громади.
Дуже здивувала літургія у громаді "Хреста Господнього", вона довша за київську, вступний гімн був бистріший ніж у Києві, а Єктенії та псалом 103, символ віри, Отче наш більш повільними. Цікаво що на сповіді ти не отримуєш прощення, бо прощення можна отримати пред причастям (для не конфірмованих) та під час причастя, приємно було побачити кадило яке використовувалось між єктеніями дияконом, читання євангелія було по православному співу (диякон).Перед читанням Святого Письма лунав дзвоник (я особисто задумався чи не перейняти дзвоніння у нас в громаді "Воскресіння"). Після літургіїї молодь зуспівала пісню яку готували і ми поїхали на руїни Бони. Далі нас чекав обід й прощяння з братами та сестрами. Ми вирушили у Київ.
Хочу особисто подякувати Ректору семінарії Джону Вогту, студентам семінарі, громаді Тернополя та громаді Кременця всім тим хто організував та провів таки добрий християнський відпочинок, хай вас береже Господь!
Деякі фото:

Немає коментарів:

Дописати коментар