Мартін Лютер - "Покаяння та Причастя"

III Про Господню Вечерю

14. У третьому розділі нам слід поговорити про Господню вечерю. Ми вже міркували вище про те, що нікого не можна примушувати причащатися в якийсь певний час. Це має відбуватися добровільно. Тепер залишилося поговорити про двох складових Господньої вечері. Я вже говорив, що причастя не може бути запропонована лише в одній складовій таїнства. Бажаючий причаститися повинен отримати причастяповністю. Оскільки ми вже проповідували й практикували це досить довго і не можемо припустити, щоб хто-небудь виявився нездатним зрозуміти сказане. Але навіть якщо знайдеться такий тугодум або прикидається настільки нетямущим, що він нездатний вловити правильний сенс, ми пробачимо його, і нехай його як би і немає серед нас. Якщо хто-небудь чує Слово Боже так довго, але змушує няньчитися з собою, як з малою дитиною, і при цьому продовжує говорити: «Я не розумію», - нічого доброго тут немає. Не можна так довго слухати проповіді і залишатися неосвіченим, але якщо ви все ж залишилися сліпі, краще вже вам не приймати причастя. Раз ви не здатні зрозуміти Слово Боже, яке є яскравим, ясним і певним, вам не потрібно брати участь у таїнстві, оскільки таїнство - ніщо без Слова Божого.

Більше того, Слово Боже повторюється нині знову і знову в усьому світі, так що навіть ті, хто протистоїть йому, знають його. При цьому вони зовсім не слабкі, а охоплені відсталістю і жорстокістю серця. Вони набудували себе проти вчення про таїнство, хоча чують наші докази, засновані на Священному Писанні і настільки ясні, що на них не можна ні відповісти, ні стверджувати протилежне, через те то вони просто залишаються в лоні римсько-католицької Церкви і намагаються змусити нас наслідувати їх приклад. Тому, без сумніву, у нас немає більш необхідності поступатися їм або терпіти їх, раз вони нехтують нами і вважають істинним те, чого вони навчають і що практикують. Ми хочемо отримувати обидві складові Господньої вечері хоча б тому, що вони бажають перешкодити нам у цьому. І міркування про те, що таким чином можна заподіяти образу, більше незастосовні до таких людей.

Але якби існувало місце, де Євангеліє поки не почуто, було б доречно і по-християнськи присвятити себе на час тим, хто слабкий, як ми це робили на початку, коли наша справа була ще зовсім новиною. Тепер, однак, виникло таке протистояння і зроблено стільки зусиль для злочинного придушення Реформації, що наша помірність просто неприпустима.