16 серп. 2013 р.

Мартін Лютер - "Покаяння та Причастя"


15. Якраз прекрасний приклад Божого чудесного управління і керівництва і полягає в тому, що Господнє причастя пов'язане з гоніннями, оскільки при установі таїнства Господь замислив його як ознаку і мітку, за якими нас можна розпізнати як християн. Не будь у нас цієї мітки, було б неможливо сказати, де християни, визначити, хто є християнами, і де Євангеліє принесло свої плоди. Але коли ми йдемо до Господнього Причастя, люди можуть бачити, які ті, хто чув Євангеліє, більше того, вони можуть розсудити, чи ведемо ми  християнське життя. Так що це - особлива мітка, за допомогою якої нас розпізнають, за допомогою якої ми також сповідуємо Бога і показуємо, що ми не соромимося Його Слова.

Коли ж тепер папа забороняє мені брати участь у Господній Вечері і отримувати обидві складові причастя: хліб і вино відповідно до Євангелія, - це є свідченням того, що мені призначено залишатися з Євангелієм. Якщо ж він буде гніватися сильніше і спробує вбити мене, це повторить ранні дні християнства, коли християни сповідували Бога таким же чином - за допомогою Господньої вечері. Наші єпископи забули обидві складові частини врозріз з Божою постановою та зазначенням. Але якщо ми хочемо сповідувати Христа, ми повинні отримувати обидві складові, так, щоб люди могли знати, що ми - християни і перебуваємо зі Словом Божим. Якщо з цієї причини вони вбивають нас, ми повинні терпіти це, пам'ятаючи, що Бог поверне нас до життя в достатку. Тому для нас правильним буде зазнавати гоніння через це, в іншому випадку, будь все інше благополучно, це не стане справжнім сповіданням. Таким чином, ми залишаємося на правильному шляхові, завжди чекаючи зневаги й навіть смерті за Господа, як це було в ранній Церкві.

Немає коментарів:

Дописати коментар