У шлюбі приходиться до багато чого звикати. Мартин і Каті Лютер.

Ви, звичайно, знаєте, хто такий Мартін Лютер. Це той, хто почав справу протестантської Реформації, прибивши свої дев'яносто п'ять тез на дверях церкви у Віттенберзі. Але чи знаєте ви, хто така Каті, його дружина, побіжна черниця? Вона була гостра на мову, та й поступливою її ніяк не можна було назвати. Поєднання, скажімо прямо, не найкраще для сімейного життя. Так яке ж була сімейне життя Мартіна і Каті? Дуже не звичайне.

Мартін і Каті виглядають такими живими і сучасними: Часом здається, що живуть вони десь тут, поруч, буквально по сусідству. Спершу дивуєшся: як цей шлюб взагалі міг існувати? Але чим більше дізнаєшся про них, тим зрозуміліше, в чому полягає їхній секрет.

"У домашніх справах я поступаюся Каті. У всьому іншому мене веде Святий Дух". Так жартома казав про свою дружину Мартін Лютер. "На першому році шлюбу доводилося багато до чого звикати, - якось зауважив він. - Одного разу прокидаєшся і бачиш на подушці дві коси. Адже їх там раніше не було". Для сороко однолітнього колишнього ченця і двадцяти шестирічної колишньої черниці в шлюбі була і маса інших речей, до яких доводилося звикати.

Лютер говорив, що не проміняв би Каті ні на Францію, ні на Венецію. Але одного разу, коли Каті почала з ним сперечатися при присутніх на обід гостях, він зітхнув і зауважив: "Якщо я колись буду одружуватися знову, я вирубаю собі дружину з каменю". Каті була для Мартіна садівником, кухарем, доглядальницею, бухгалтером та пивоваром. Тільки не каменем. Один біограф називає Каті "кмітливою саксонкою, яка за словом в кишеню не лізла". Цікава пара для Лютера - сперечальника, який спалахував за лічені секунди. Каті не можна було назвати красунею, з "її подовженою головою, високим чолом, довгим носом і потужним підборіддям". Вона приваблювала людей своїм розумом і силою характеру.

За словами одного історика, "вона управляла як домашнім господарством, так і своїм чоловіком. Останній з таким станом речей упокорюється, оскільки не був здатний займатися навіть елементарними речами, пов'язаними з господарством. Вона внесла в його життя порядок, і не завжди до його радості ". Таку оцінку Мартін, ймовірно, перефразував би наступним чином: "Вона керувала тим, що я їй довірив". У перші роки їхнього шлюбу в ньому не було абсолютно ніякої романтики. Мартін Лютер, вступаючи в шлюб, керувався скоріше почуттям обов'язку, ніж любов'ю, а Каті просто вчасно скористалася його слабкістю. Але, безсумнівно, згодом між ними виникло глибоке і гаряче почуття. Дивно, але їхній шлюб став зразковим протестантським шлюбом. За кілька років до весілля навряд чи хто міг подумати, що Мартін одружується, а Каті вийде заміж. І навіть якби хтось припустив, що він або вона вступлять в шлюб, чи можна було подумати, що такий шлюб буде щасливим?
- Журнал "Християнська родина" №4 липень - серпень 2004