Христос - наш посол, примиритель!

"Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення, бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення. Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!"  (2Кор.5:18-20)

Досить часто вмикаючи телевізор чи радіо ми чуємо що десь відбувається війна. Пам'ятаємо Першу світову та другу світову війни, згадаємо війну у В'єтнамі, Афганістані, Іракові, Ізраїлі, Чечні. Також ми можемо згадати війни старозавітного періоду чи в період між завітів. В світові завжди йде війна, вона приводить до багатьох загибель людей, в Африці йде війна — бо кожне плем'я бореться за свою територію. Часто воюють за територію, чи за якийсь ресурс, інколи через неправоту керівництва іншої країни. Але в будь якому разі в наслідку війни, знищуються дома, міста, гинуть люди. Війна призводить до страждання людей, до ненависті та агресії. Під час війни, або коли війна закінчується і одна чи дві сторони посилають послів. Посли грають важливу роль в дипломатичних стосунках, вони є представниками інтересів народу та держави.

Але окрім війн цього світу, йде війна між Богом і світом. Ми є ворогами Божими, бо через наше народження, наші батьки передали нам первородний гріх, це є схильністю ненавидіти Бога і грішити. Через це ми недосконалі, завдяки про батьківському гріхові ми грішимо. Через те, що гріх так вкорінився в людській природі — людина не може не грішити. І тому на жаль ми не є друзями Бога і ми не належимо до Його сім'ї. Господь ненавидить гріх, Бог об'явив війну гріхові і всьому грішному. Тому Господь сказав: “Бо заплата за гріх смерть..” (Рим.6:23а). Через гріх з'явилася смерть, люди почали помирати, але окрім смерті тілесної, Бог дає покарання — смерть вічну. Тому людство повинно горіти в пеклі, через свої гріхи.

Але окрім того що Бог ненавидить гріх, Він любить своє твориво. Бог любить людей, Він є милосердний. Бог люблячий, Він настільки люблячий, що віддав свого Сина — Ісуса Христа.

Бог розробив особливий план, як примирити людей з Ним — вічним, люблячим, милосердним Богом. Нас з Богом примирив Христос. Люблячий Христос, що помер та воскрес для всіх, чудом перетворює людину зі старого, грішного творіння на нове, святе (через Святість Христа) творіння. Це нове творіння буде жити заради Христа. Ніхто окрім Христа Ісуса не може виконати таке чудове перетворення. Христос примирив нас із Богом. Саме ж слово “примирення” означає обмін на однакову вартість. Одже є дві сторони: Бог і людство, саме людство було винне перед Богом, через свою гріховність. Змінна в наших стосунках з Богом повинна була статися, і через вічну Божу любов, Бог помер на хресті, своєю кров'ю омив наші гріхи — Він віддав нам свою праведність, тепер ми не вороги Божі.

Але Бог, ще де що зробив. Він не лише примирив нас із Собою через розіп'ятого Христа. Він нам де що дає. Бог дає нам спеціальне, особливе - “служіння примирення”. Бог хоче, щоби всі люди мали примирення з Ним, Він хоче щоби в світ доставлялось послання примирення. Бог робить нас служителями примирення. Це означає, що не лише пастори є такими служителями але всі люди яких Святий Дух привів до віри , які таким чином радіють новому статусу — нової людини — друзів Божих. Але разом з даром віри Господь дає нам велике доручення: проповідуйте добру звістку про примирення між Богом і людством до інших людей. Нашим покликанням є після навернення, звіщати про діла Христові всім людям що в темряві перебувають: “Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого” (1Петр.2:9).

Боже діло примирення через Господа Ісуса Христа не обмежується кількома вибраними. Бог примирив із Собою через Христа весь світ не зважаючи на провини світу. Саме слово яке використовує тут Павло є “зважаючи” - це є бухгалтерський термін і він означає записувати на рахунок. Бог вже не зараховує гріхи світу на рахунок, бо Він примирив світ з Собою і Він не виставляє звинувачення в гріхові проти світу.

Ще одне слово яке вживається в тексті, це слово “посол”, згадаймо війни та послів які домовляються не за себе, а від імені того хто його послав. Прості посли йдуть за дорученням влади держави і вони діють за дорученням тих , хто його посилає — влада. Христос доручає нам бути Його послами. Бажання Ісуса Христа, щоби люди примирились з Богом. Саме вірою людина приймає користь примирення, що здійснено Богом. Але ж якщо хтось відкине це закінчене діло, то гріхи залишаються на цій людині. Останнього дня , Бог побачить ті гріхи і винесе вирок людині — вічна смерть.

Бог хоче щоби проголошувалось Євангеліє у всьому світові. Христос примирив всіх. Бог більше не звинувачує світ у гріхах. А ті що почули послання примирення і вірують у нього відчують те прощення і життя особисто, що воно пропанує .

Тому нехай поширюється вість про діла Христові, що Він примирив світ із Собою.