17 бер. 2012 р.

Лютер про розважальні проповіді


"Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки, і не звертати уваги на вигадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно. " (1Тим.1:3,4)
На шляху Євангелія є дві перешкоди: перше - це проповідь помилкового вчення, що зв'язує сумління Законом і справамиДруге ж являє собою наступний прийом сатани: коли він бачить,що не може зруйнувати віру шляхом прямого заперечення Євангелія, він заходить з тилу, задає порожні питання і змушує людей сперечатися через них, а тим часом забути про головне... Так сатана підкрадається з тилу, люди дивляться на його хитрощі з роззявленим ротом і втрачають з уваги головне. Не треба багато розуму, щоб заслужити оплески натовпу, треба обмежити свою проповідь лише новими і незвичними ідеями, і люди скажуть, що цей проповідник освічений за іншихЛюди йдуть до такого натовпами, широко розкривши очі, вуха і уста. Людей не турбує, чи будуть їм проповідувати віру і любов, це занадто звично, вони досить багато чули і знають про це, їх дратує весь час чути одне й те саме. 
- Мартин Лютер. Тлумачення 1Тим. 1:3,4
Взято тут: http://www.liveinternet.ru/users/1650027/post115824108/ 

Немає коментарів:

Дописати коментар