Устань, іди до Ніневії

"І було слово Господнє до Йони, Аміттаєвого сина, таке: Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє. І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця. А Господь кинув сильного вітра на море, і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий. І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув. І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону. І сказали до нього: Об'яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу? І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл. І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости." (Йон. 1:1-5, 7-10,15)

На морському березі у величезних підводних каменів стояв маяк. Його яскраве світло не раз рятувало моряків від загибелі. Сторож маяка суворо виконував свої обов'язки. Одного разу в штормову ніч сильний вітер загасив вогонь. Сторож помітив це, але полінувався запалити ліхтар знову. Він заспокоїв себе тим, що близько ранок і скоро почне світати.

    Якраз в цей час у прибережних скель потрапило в шторм маленьке судно.Не бачачи світло знайомого маяка, судно розбилося об скелі, а команда загинула. Так недбалість однієї людини стала причиною втрати кількох життів.

Всебачучий Бог бачить гріхи Ніневії, про ці гріхи говорить нам пророк Наум: Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього! (Нау 3:1) І посилає свого слугу: проповідника та вчителя що зветься пророк Йона до цього міста - щоб вони розкаялися. Але Йона, як справжній сторож маяка полінувався їхати в Ніневію, а вирішив біжати від Бога. Господь все бачить і посилає шторм на морі, такий, що моряки дуже сильно злякалися. Йона розумів, що це стається через нього, бо він мав сумнів у тому що йому це завдання вдасться. Йона біжить від Бога та Його завдань, Йона біжить від поклику який дав йому Бог. Злякані моряки думають, що це через когось з них відбуваються та кидають жеребки, які вказують справжнього винуватця – Йону. Злякані, чекаючі загибелі моряки запитують у Йони хто він.  Йона розуміє, що він накоїв, він відмовився від поклику який дав йому Бог і через це він та всі на кораблі будуть потоплені. Йона каже правду, Йона сповідує Бога Творця, Йона визнає, що  боїться Творця. Моряки злякалися, ще більше, вони повинні були добро відноситись до єврея  – мабуть думали вони. Але Бог вимагав одного – Йону який все-одно виконає волю Божу. Йона радить морякам щоб кинути його, в страхові перед смертю та перед євреєм через якого на них впало таке нещастя, вони кидають пророка за борт корабля – і море стихає.  Далі пророка чекає покаяння в середині кита та покаянння Ніневії перед Богом. Сьогодні Господь каже нам: «І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! (Мк 16:15)».  Господь хоче щоб ми проповідували Слово Його. Ісус Христос хоче щоб весь світ покаявся як покаялась Ніневія. Ісус хоче щоби ми не кидали поклику і не упералися Його волі, а йшли та робили те на, що Він нас призначив. Господь обіцяє бути з нами, підтримувати нас та захищати нас. Ми, християни, покликані бути немеркнучими маяками, яким Господь довірив світити і допомагати оточуючим, і ні на секунду не забувати про свої обов'язки.  «Ви світло для світу...» (Мт 5:14) говорить Господь. Ми повинні світити про Христа, не кидати наші обов’язки а триматися їх – бо Він нам дав і доручив їх.

У 2 Петр.1:10-11: «Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.»

Петро каже що нам варто триматися нашого покликання бо тоді ми не впадемо в невір’я. Господь завжду буде з нами поруч. Він буде тоді коли ми будемо свідчитии про Нього, тоі коли будуть читати  Святе Писання, Христос буде з нами в Таїнствах. Милосердно оберігаючи нас і тримаючи в своїх міцних руках.  

Євангелізаційний проект: Херсон, Харків

З 13 - 18 вересня по розкладу УЛБССС були виділенні часи для проведення євангелізації. Обрати міста для євангелізації доручили мені. Через деякий час ми домовилися з пасторами та головами громад про те, що приїдуть студенти та проведуть євангелізацію. Отож  з 13 - 15 вересня ми поїхали в Херсон.
Херсон
 Херсонська громада переживає упадок, це сказалося через те, що громаду покинув пастор О. Стецюк. Коли ми приїхали нас зустрів гостинно голова громади "Святої Трійці", в якого ми й гостили 3 дні. В перший день приїзду, ми відпочивали від подорожі, та чекали приїзду єпископа УЛЦ В. Горпинчука. Виявилося що у громади майже не має літератури для роздачі, тож ми з надією чекали на допомогу єпископа і ця допомога в якості нових номерів журналу "Добра Звістка" була привезена. Після благословення отця В'ячеслава ми лягли спати з бойовим настроєм на наступний день. На другий день перебування, нас чекав діючий пастор громади - отець Сергій Сомін. Озброївшись Біблією та журналами ми розпочали трудовий день. Пастор розмовляв з людьми, а я, брати Анатолій та Володимир роздавали журнали. Десь в обід ми роздаючи журнали дійшли до місцевого ринку. Через деякий час, допитливі бабусі почали розмовляти з пастором та цікавитись Церквою "Св. Трійці", під час такої розмови до мене підійшов молодий хлопець, та попросивши відкрити Біблію на рядках Хрещення Ісуса, сказав мені: "Ісус Христос каже що Він Син Божий, він не Бог! ". На що я відкрив Ів 20: 28: "А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!". Хлопець задумався та почав  запитувати про переливання крові, де я та пастир дали йому відповідь, тоді він сказав що ми маємо рацію. Коли я цитував Євангеліє і роз'яснював хлопцю, мене чули бабусі та всі хто був навколо та почали цікавитися. Коли ж закінчилися в нас журнали ми трішки походили по місту, подивилися краєвиди. На наступний день ми поїхали в гідропарк і там ділилися доброю новиною про воскреслого Христа. В Херсоні люди більш простіші і ділитися Словом Божим з ними було легше ніж з тими хто живе в мегаполісах.

Харків

В Харкові ми перебували з 16 - 18 вересня. Харківська громада, більш перспективна через велику працю пастора громади "Всіх Святих" отця  Віктора Хаустова, не дивлячись на вік існування громади, все добре чекає цю громаду попереду. Наш розклад в Харкові був трішки інший, ми вирішили декілька годин відпочити та почати євангелізацію в той же день що й приїхали. Спочатку ми поїхали віддати деяку літературу Комітетові допомоги політв'язням. Після того на проти метро ми роздавали журнали. Не багато людей брало. Мало людей підходило до стола з літературою, більшість з тих хто підходив були вже християни. На слідуючий день ми віддали більше часу євангелізації, семінаристу Володимиру Маскову знайшли гітару, а член громади брат Володимир приніс баян, ми роздавали журнали та співали християнські пісні. В неділю ми відвідали громаду та причастилися, громада була дуже рада нас бачити - це була подія для церкви "Всіх Святих". На жаль молоді стало в громаді меньше, ніж було раніше. Після богослужіння ми пройшлися по місту, а в вечорі ми сіли на потяг. Так закінчився євангелізаційний проект, поки що ніхто не прийшов до церкви, але Слово Боже діє і хто знає може через деякий час буде результат, все в руках Божих.

P.S.:  Дякую сім'ї Хаустових та брату Анатолію з Херсону за таку добру гостинність. Хоч ми пожертвували канікулами заради проекту, перебування у вас в гостях було для нас добрим відпочинком.

Отець Захарія Бутрос - євангеліст серед ісламського світу

Воскресіння Христа в Новозавітних проповідях апостолів та актуальність наголошення в проповідях про Воскресіння Христа сьогодні - Висновок

Святі апостоли у своїх новозавітних проповідях дуже часто проповідували про воскрексіння Господнє. від першої проповіді в день п'ятидесятниці до своєї смерті апостоли писали про Воскресіння Ісуса, вони наголошували на значимості цієї події для нашого спасіння та про те, що Воскресіння Ісуса Христа є доказом Його Божественності. Апостоли проповідували та навчали людей про Христа не лише розп'ятого, але й воскреслого, і це дуже важливо в теперешній час, коли багато людей не вірять в Божественність Ісуса. Слова про Воскресіння Христа завжди були радістю для християн і не звертати уваги на Воскресіння  - це означає відібрати у Христа Його Божественність.

Герман Зассе про поєднання догматики і літургії ...

 Між віросповіданням і літургією в здоровій церкві повинний існувати нерозривний зв'язок. Літургія - це догматика, виражена в молитві; догматика - це богословський зміст літургії. Проти прагнення поставити літургію вище догматики, яке в літургійних рухах різних конфесій втілюється у відомій фразі lex orandi lex credendi ... в римській церкві виступив нинішній папа [Пій XII] у своїй енцикліці Mediator Dei, де він вказує, що цю фразу можна повернути в протилежний бік , і що у всіх випадках літургія повинна визначатися догматикою. Якщо це вже розуміють у Римі, наскільки краще це повинні розуміти у церкві, яка вважає ... правильне розуміння Євангелія також і критерієм літургії.
— Hermann Sasse. The Lutheran Understanding of the Consecration
Взято тут: http://www.liveinternet.ru/users/1650027/post128728964/ 

Христологія Воскресіння Ісуса Христа в посланнях апостола Павла

Photograph by Loci B. Lenar

III. Христологія Воскресіння Ісуса Христа в посланнях апостола Павла

Більшість проповідей про Воскресіння нашого Господа Ісуса Христа ми можемо знайти в листах — проповідях апостола Павла. Павло достатньо часто розповідає про Воскресіння Ісуса. Деякі з уривків проповідей апостола Павла нам можуть розповісти про те, що Ісуса з Назарету воскресив Бог — Отець, про прославлене і не змінене воскресле тіло Христове, про точність і докази Воскресіння Ісуса Христа, про те, що Воскресіння Христове є проголошенням нашого виправдання так і виправдання всіх людей, про те, як Воскресіння є доказом того, що Христос точно є Бог.

Починає свої послання апостол Павло з нагадування про воскресіння Ісуса Христа: “І об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого”(Рим.1:4), Воскресіння Христа доводить нам, що Ісус є не просто людиною, але Він є Бог . Павло чітко каже про Воскреслого, як про Господа Бога.

На початку послання до галатів Павло знову проповідує про Воскресіння Христа:“Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив”(Гал.1:4) — апостол Павло просто представляється Галатам і каже про те що Бог — Отець воскресив Ісуса Христа. Про участь Отця, у воскресінні Ісуса, Павло пише ще в іншому вірші:

“Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення”(Рим.6:4) Павло проповідує про воскресіння  Христа через Бога — Отця. Оскільки ми знаємо, що в багатьох віршах Біблії приписується воскресіння Христа різним іпостасям Трійці, ми можемо сказати, що всі особи Трійці приймали участь у воскресіння Христа, в тому числі і Бог — Отець. В цьому вірші Павло каже про зв'язок Христового Воскресіння з нашим воскресінням, тобто - без Христового воскресіння не було би й нашого воскресіння.

Апостол Павло не завершує проповідь і через декілька віршів він знову згадує про Воскресіння Ісуса Христа: “знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!”(Рим.6:9) Христове тіло прославлене, смерть вже не панує над Воскреслим Ісусом. Ці слова нам кажуть про остаточну перемогу Месії - Ісуса Назарянина над смертю.

Також Павло в своїх листах проповідує про Христове Воскресіння - як проголошення виправдання всіх людей:“а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого ”(Рим.4:24,25).

Павло, так-як і Петро, теж проповідує про те, що воскресіння Ісуса Христа відбулося третього дня після смерті: “і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням”(1Кор.15:4).

Павло у своєму посланні до Коринтян починає проповідувати про дуже важливу тему — зв'язок між воскресінням Христовим і нашим воскресінням: “Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих? Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес! Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!”(1Кор.15:12-14).

Апостол Павло чітко каже, що без Христового Воскресіння наша віра даремна та нашого воскресіння з мертвих тоді не може бути. 

День Святого пророка Самуїла

Пророк Самуїл - це останній суддя Ізраїлля. Мати Самуїла ще до народження пообіцяла присвятити життя Самуїла, Богові (1Сам.1:11).Коли Самуїл трішки підріс, його мати відвела його до скинії на попечіння першосвященика Ілії . Та Ілія мав своїх синів, які навіть не знали Господа, не мали страху перед Гнівом Божим, тим самим збезчестивши жертву Господню перед Господнім лицем, вони накликали на себе та на дім їхнього батька, та на 30000 ізраїльтян кару - в обличі набігу фелистимлян . Крім вищезгаданих жертв набігу , фелистимляни вкрали Господній ковчег, найбільшу святиню Ізраїля. Дізнавшись про смерть своїх синів, Ілія впав зломав собі хребет та помер. Так Господь карає тих батьків котрі не вчать дітей шанувати та любити Господа. Та Ілія знав про цю кару Господню, бо до Самуїла мовив Господь і згодом Самуїл розповів все Ілії (1 Сам.3:15 - 18).
 Після смерті Ілії, був обраний новий суддя Ізраїля - це був Самуїл. За волею Господа ковчег був повернений до Ізраїля. Бо коли фелистимляни вкрали ковчег, вони не знали що з ним робити та поставили його в Дагоновому домі біля Дагона, на наступний ранок цей фелистимлянський божок лежав ницьма на землі біля Господньго ковчега, вже на слідуючий ранок Дагона знайшли повністю відтятого. Отець Небесний розгнівався на фелистимлян , Він спустошив Ашдод , а ашдодяни були вражені різними хворобами. Після того Господній ковчег був повернений до Ізраїля. Самуїл повернув ізраїльтян до Бога і Господь за це допоміг відновити землі Ізраїля.
Через деякий час Ізраїльтяни захотіли мати собі царя, але Господь побачив в тому падіння народу, тож Господь через Самуїла застеріг Ізраїльтян (1Сам.8:11 -18). Але ізраїльтяни все-одно стояли на своєму. Тоді Господь обрав Саула, а Самуїл помазав його на царювання. На жаль, але Саул дуже розгнівав Бога, він забув Господа і тим самим Господь покарав Саула. Наш Господь застерігав багато разів через Самуїла, але Саул не слухав Господа. Тоді Отець Небесний, обрав нового царя який буде царювати після смерті Саула - це був Давид, його й помазав Самуїл на царювання. Пророк Самуїл помер, ставши останнім суддею Ізраїля. На жаль діти Самуїла не були вірні Господу, бо вони поклонялися користолюбству.
Моя молитва Господу в цей день:
Слава Отцю, і Сину і Святому Духу. Амінь!
Дякую тобі Господи, за твого святого пророка,
Жаданого його матір'ю від тебе.
У дитинстві освяченого - Тобою, пророцтвом
Через нього діяв ти Господь, дбаючи про своїх дітей,
Ти Господи дав грішним ізраїльтянам наставника,
Через нього - Ти Отче Пресвятий помазав царя Ізраїля,
Через якого ти дав нам спасіння,
То ж ми дякуємо Тобі Боже за твого вірного пророка Самуїла.
Амінь!