Мартін Лютер - "Покаяння та Причастя"

10. При Покаянні так само, як при Причасті, у вас є перевага, яка полягає в тому, що Слово звернено до вас особисто. Під час проповіді воно призначається всій громаді і, хоча воно стосується і вас також, ви в цьому не зовсім впевнені. Але при особистому покаянні воно відноситься тільки до вас. Хіба ваше серце не наповнюється радістю, коли ви дізнаєтеся про місце, де Бог готовий говорити з вами особисто? Якби у нас був шанс почути ангела Господнього, ми б неодмінно побігли хоч на край землі. Не такі ж ми дурні, убогі і невдячні люди, щоб не слухати те, що нам йдеться Богом? Святе Письмо стверджує, що Бог говорить через людей і що сказане має таку ж цінність, як якщо б Він Сам вимовив це. Христос стверджував: «Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них." (Мф. 18:20). І знову: «Кому відпустите гріхи, тому простяться; на кому залишите, на тому залишаться» (Ін. 20:23). Тут Сам Бог оголошує Своє прощення, так само, як Він Сам хрестить дитину. Так ви дійсно стверджуєте, що не маєте потребу в таїнстві Покаяння? Хоча ви і чуєте те ж саме під час Господньої вечері, ви не повинні внаслідок цього відкидати відпущення гріхів під час покаяння, особливо у зв'язку з тим, що воно, як було сказано, звернено до вас особисто.

11. Крім цього, ви маєте ще одну перевагу, при покаянні ви можете зізнатися у всіх своїх гріхах і отримати прощення кожного. І навіть якби не було іншої причини, і Бог не говорив би з вами під час цього таїнства, я не відмовлюся від таїнства тільки тому, що під час нього я можу розкрити своє серце моєму братові і розповісти йому про те, що мене обтяжує. Бо скорботою доля того, чия совість обтяжена страхом, і хто не знає ні ради, ні розради.
Ось чому так чудово і благотворно для обох, коли вони збираються разом і один пропонує іншому радий, допомога і розрада, надані у братському і доброзичливому дусі. Один відкривають свої рани, інший лікує їх. Тому ні за які багатства світу я не відмовлюся від таїнства Покаяння. Але покаятися не можна за наказом, це має бути справою совісті кожного. Людина не повинна вирішуватися приймати причастя без попереднього покаяння. Нам не слід ставитися нешанобливо до таїнства Покаяння, в іншому випадку ми не зможемо часто чути Боже Слово і сприйняти його глибоко в серці своєму.