Veni, veni Emanuel - Прийди, прийди, Месіє

Прийди, прийди, Месіє наш, Ти дітям своїм щастя даш,
Прийди бо стогнемо в ярмі гріха, розсварені й слабі.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

Й цей раз, Спасителю, зайди, під нашу стріху загости,
Звільни від горя та гріхів почувши наш благальний спів.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

О, Божий Сину, з неба злинь, і на поталу нас не кинь.
Темноти пітьму рознеси, і світлом волі осіни.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

Почуй наш спів у небесах, і покажи нам волі шлях;
Ми певно дійдем до мети, як нашим вождем станеш Ти.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

М. Сяреля: Адвент

"Адвент" означає пришестя. Ісус Христос є Той, Хто був і Хто є і Хто прийде. Під час Адвенту народ християнський згадує те, як прийде Ісус Христос.
Ісус одного разу вже приходив. Син Божий став чоловіком і викупив наш гріх. Це перше пришестя Христа ми особливо святкуємо в Різдво. Хоча Різдво проводиться в церковних богослужіннях і в колі сім'ї, додатково визнано корисним влаштовувати в церкві спеціальне передріздвяне свято під час адвенту. Таким чином ми можемо співати старі, знайомі різдвяні пісні, і представляється можливість поговорити з іншими віруючими. Пригадується різдвяна звістка, і ми належним чином налаштовуємося на великий день - Різдва. Серед різдвяної святкової метушні знову і знову приходять на думку слова: "Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь." (Лук. 2:11). Вони доставляють радість і допомагають нам терпляче і з любов'ю нести той тягар, який покладають на багатьох приготування до свята.
Ісус приходить до нас постійно. Це відбувається через Євангеліє і таїнства, яких дотримується віра. Адвент починає новий церковний рік. У той же час, це стимул постійно вживати Слово і таїнства. Бо в них у нас є Христос. Слово і таїнства знаходять велику цінність, коли ми розуміємо, що в них присутній Господь Ісус Христос, Син Божий, Який пролив святу Кров Свою за нас. Якщо ми відкидаємо проповідь, згідну зі словом Божим, і спільне богослужіння християн, то насправді говоримо Христу: "Не приходь до мене, Ти мені не потрібен." Звичайно, християнину не слід слухати яку потрапило проповідь. Він повинен слухати вухом вівці, де голос Христа, і слідувати за ним. Де голос Христа, там і Він Сам. Християнин повинен проповідь перевіряти Письмом.
Одного разу Ісус прийде до всіх людей в один і той же час видимим чином. Той момент приховано від нас. Тоді буде Христос тримати суд. Ті, хто цього часу надіявся на Кров Христову, врятуються від вічного гніву. Ті, хто не увірував в Нього, будуть засуджені на вічні муки. Нині в нас час благодаті. Будемо ж готуватися прийняти Царя царів. Будемо ж пильнувати і молитися!
- М. Сяреля "Слово - джерело життя."

Зустріч з семінаристами: грудень

Зустріч в грудні

В минулу неділю відбулась третя зустріч зі семінаристами при громаді "Св. апп. Івана та Якова".
На такі зустрічі ми запрошуємо не тільки молодь з Тернопіля, але й молодь з Воробіївської громади. Тему яку ми досліджували під час зустрічі була: "Як ми оцінюємо свої та чужі вчинки?"
Під час зустрічі ми розібрали як ми мислимо, як ми можемо розуміти чи виправдовувати свої вчинки забуваючи про те що каже Біблія. Що Слово Боже каже про те як треба оцінювати свою вчнки та вчинки ближнього. Цю тему підготував брат - Володимир Масков
Після розгляду теми була проведена вікторина - в кінці якої учасники отримували скромні призи.
На зустрічі було більше молоді ніж в минулу зустріч.

Про закрите Причастя

Пастор В.Хаустов дає Таїнство Вечері Господньої

У нашій лютеранській церкві ми практикуємо закрите Причастя, наполягаючи на тому, що брати участь у Таїнстві дозволено тільки гідним членам лютеранської церкви ... Коли людина причащається біля вівтаря будь-якої церкви, він тим самим публічно сповідує віровчення цієї церкви і вступає в спілкування з тим, з ким він причащається ... Не існує спілкування ближче, ніж спілкування в Святій Євхаристії. Іновірців не слід допускати до Таїнства. Той, хто не вірує, що в Таїнстві Христос подає нам Свої справжні Тіло і Кров, і що причасники приймають їх своїми устами, незалежно від своєї гідності, не розмірковує про Тілі Христовому (1 Кор. 11:29) і ні за яких умов не може бути допущений до Таїнства. Але навіть той, хто сповідує істинну присутність Христового Тіла і Крові, не приступить до Таїнства, якщо він не є і не має наміру стати членом істинної Євангелічно-Лютеранської Церкви, але хоче залишатися римо-католиком, баптистом, пресвітеріаніном, методистом або членом будь-якої іншої з церков Реформації, якщо тільки йому не загрожує смерть ... Потрібно пам'ятати, що людина, яка причащається у вівтаря церкви, тим самим сповідує віровчення цієї церкви. Ми маємо право вважати, що ті, хто причащається біля наших лютеранських вівтарів сповідують віру лютеранської церкви. Сам Господь вимагає, щоб кожен християнин вірою брав Слово Боже цілком, а не тільки якісь його частини, Мт. 28:20.
— John Fritz, Pastoral Theology, St. Louis: CPH, 1932, p. 135.
Взято тут: http://www.liveinternet.ru/users/1650027/post114153346/

Молитовний роздум на день Св. Климента Римського, пастиря

«А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені. А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут! Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили. І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися? А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім. І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його. І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні. І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.» (Дiї.16:25-34)

Шановні мої читачі! Сьогодні наша церква згадує Святого пастиря Климента Римського. Його життя було присвячене Богу, тому, що він вірив у Ісуса Христа і бажав ділитися новиною про Господа зі всіма людьми. Це той Климент, який допомагав апостолу Павлу під час шляху до Філипп. Бог у проповіді Євангелія привів Св. Климента на територію Криму в Інкерман, де він успішно проповідував Слово Боже і хрестив кожного дня приблизно 600 людей. 

Але давайте перенесемося до нашого тексту. Павло і Сила будучи у Филипах  проповідували Слово Боже - були гонимі та кинуті до в’язниці. Потрапивши у горе Св. Павло і Сила моляться до Бога та співають пісні Господу -  і пісні ці чув не лише Господь, але і в’язні та охоронці. Павло та Сила славили Господа та уповали на Визволителя – Ісуса Христа. Через деякий час почалося земле трясіння,  що навіть усі в’язничні двері відкрились, а кайдани з усіх спали. Господь відповів на молитви своїх дітей. Ніби не час для проповіді, але це не так. Охоронець який повинен був слідкувати знаючи, що його стратять, вже готовий був вбити себе мечем. Але Бог робить те, що врятує цього охоронця. В’язні, які залишилися на свободі не бігли, вони стояли та нічого не робили, хоч вони могли тікати.Побачивши такий стан охоронця, Павло каже нічого не роби, бо всі на місці. І це є Боже чудо, всі в'язні на місці. А охоронець вивів проповідників Господніх та каже: «Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?». Охоронець повірив Богу, Господь вчинив так щоб охоронець чув ці пісні Павла та Сили про Ісуса. Та не тільки пісні чув охоронець мабуть чув і молитви Павла та Сили. Охоронець почув Слово Боже та побачив чудо Боже. І він задає найважливіше питання, яке може задати людина! Як бути спасенним? Як спастися? Як не потрапити у пекло?  Багато людей та деякі проповідники можуть сказати просто роби добрі діла, виконуючи Закон Божий.

Але такої смертельної відповіді не сказав Павло, він каже слова про спасіння через віру: «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.» Як важливо мати віру, щоб мати спасіння. І цю віру ми не можемо мати самі по собі, бо її дає Бог через Слово. Так і охоронець чув Слово і увірував. 

Далі ми бачимо найважливішу дію після віри. Охоронець був охрищений Павлом разом зі своєю сім’єю.  І охрестилися вони не просто так, а негайно, тобто не зневажаючи це велике Таїнство Хрищення. І радів, прославляючи Господа той охоронець що Господь його спас та дав необхідне для спасіння – віру у Ісуса Христа.

Охоронець христиться, але не тільки він але й весь дім його увірував і всі від маленьких дітей до людей похилого віку охристилися. Це видатна подія в нашому християнському житті – Хрищення. Як каже апостол Павло: «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!(Гал.3:26-27)» Маючи віру та Хрищення ми маємо Христа нашого, який замість нас постраждав на Голготі. Тепер ми христові. Саме через Хрищення наш старий Адам був потоплений і була народжена нова людина. Наше Хрищення діє й сьогодні в нас. Ми мусимо каятися щодня у своїх гріхах, потопляючи свого старого чоловіка, тим самим воскресаючи нову людину, яка буде чиста та праведна перед Богом. Маючи Хрищення ми маємо вічне життя. Тому Бог врятував двічі охоронця – перший раз було фізичне врятування. Другий раз Бог дав охоронцю вічне життя через віру та Хрищення.  Тож прославимо нашого Господа!

Молитва на день Святого Климента Римського 

Зустріч з семінаристами: листопад

Зустріч в листопаді 2011

В минулу неділю відбулась друга зустріч зі семінаристами при громаді "Св. апп. Івана та Якова".
Саму ідею зустрічі запропонував семінаристам ректор Вогт. Після домовленості з пастором громади - Тарасом Коковським, нам дозволили проводити такі зустрічі.
На такі зустрічі ми запрошуємо не тільки молодь з Тернопіля, але й молодь з Воробіївської громади. 
Тема зустрічі була: "Церква. Як важливо ходити до церкви!"
Під час зустрічі ми розібрали що таке Єдина Християнська Апостольська Церква, що таке видима та невидима церква. Ознаки церкви та як називали церкву в Біблії. Цю тему підготував ваш покірний слуга - Сергій Березін
Після розгляду теми була проведена вікторина - в кінці якої учасники отримували скромні призи.
На жаль молоді приходить мало, але приходять ті - що зацікавлені Словом Божим!

Зібралися навколо Слова Божого

От такий приз можна отримати граючи у вікторину  

МОЯ ПЕРША ПРОПОВІДЬ: Людина не може зробити те, що може Бог

«І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя? Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог! Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір. А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого! Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною! А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий. Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже! Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти... Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!» (Лук.18:18-27)

1)       Спасаюча себе людина

а) Самовпевнена людська гріховність

Шановні брати та сестри! Уявіть собі сучасних українських багатіїв, що відкидають Бога, наскільки вони схожі на цього юнака. Багато хто з них займається різними благодійними фондами, ніби роблячи добро всім навколо, ніби підкупаючи своє сумління і Бога. Багатьох з них ми можемо побачити по телебаченню, на святковому богослужінні під час Різдва чи Великодня. Але в їхньому серці як і в серці багатого юнака відчуваються сумніви - вони не мають мира з Богом. Вони мають все необхідне і на багато більше для того щоб прожити, але їхнє сумління підказує їм, що щось не так. Їхня гріховна природа хоче примирення з Богом, методом підкуплення Бога. Але чи можна купити прощення гріхів, чи можна мати спасіння такою ціною?

Так одного разу, вирішив підійти до Господа один з молодих начальників. Він напевно вже чув про Ісуса Христа, про багато зцілень нашого Господа і боротьба в його сумлінні привела його до Ісуса. Молодий хлопець не знає що робити, багатій сприймає Ісуса, як юдейського вчителя,  він настільки далекий від справ духовних, що починає свою розмову зі лестощів (немов хоче скласти добру угоду), він каже: «Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?».  Самовпевнений молодий бізнесмен хоче купити вічне життя. Молодий хлопець думає що він може купити Бога. Але хіба від нас залежить чи вспадкуємо ми щось чи ні? Вспадкування чогось залежить не від нас, а від того хто може надати щось у спадок. Бог не хоче щоби ми – недосконалі, самовпевнені грішники  щось робили бо це не в наших силах. Ісус Христос, наш Господь чітко відповідає на ці лестощі, немов підштовхуючи хлопця до правильної відповіді. Ісус каже ці слова як людина, а не як Бог. Господь каже що: «Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!» Ніхто не є Святим тільки Бог, не хто не є досконалим, добрим, гідним вічного життя, але тільки Бог гідний цього. Господь далі перечислює заповіді Божі. Господь знав на перед, Ісус бачить серце багатія, яке проголошує себе праведним, гріх проголошує себе головним. Хлопець впевнений що все добре, він виконав весь закон, а що не виконав то можна купити. Але Ісус Христос не даром проголошує ці заповіді – це п’ять заповідей. Ми можемо сказати напевно що Господь побавчивши серце юнака, побачив які заповіді найбільше хлопець не виконував, та перечислив їх.

б) Результат виконання діл для спасіння.

Але хлопець, як кожний грішник само проголошує свою без гріховність. Багатий Юнак каже: «Усе це я виконав від юнацтва свого!» Хлопець каже що вже виконав він все, більше нема чого виконувати. Все! Заповіді закінчилися!

Почувши цю само праведність, Ісус одразу реагує, Він каже слова, які розчарують і засмутять молодого багатія. Юнак думав, що все він виконав і більше не треба нічого виконувати.  А Ісус знаючи тверде серце хлопця, одразу б’є в найболючішу частину – багатства. Ісус каже: «Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!»

Багато людей читаючі ці вірші, вважають що Ісус має на увазі в цих віршах нову заповідь – розпродати все. На справді Ісус Христос хоче щоб люди слідували за ним – ставили на перше місце Бога.

Юнак так не робив, на першому місці в нього стояли багатства, сьогоднішні багатії які пропагують гроші , таким чином підкреслюють що для них важливі багатства. Кожна людина має властивість ставити на місце Бога когось чи щось. Юнак засумував, молодий начальник не міг розлучитися зі своїм скарбом, він відштовхнув найдорогоцінніший скарб – Ісус Христа.

Сьогодні багато людей та деякі церкви наголошують про спасіння ділами. Вони як той юнак, хочуть заблагати та підкупити Бога  своїми добрими ділами. Вони наголошують про спасіння добрими ділами. Багато святих отців свого часу покладалися частково на себе у спасінні. Але цей результат гріховної самовпевненості в тому що людина може догодити Богу ділами, не призводить до спасіння. І результат призводить до халепи.

«А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!»(Гал.3:10) Саме так каже Святий Дух через апостола Павла. Закон не може давати людям життя, він може тільки травити гріх – і це є прокляття, бо Закон з’їдає душу. Спасіння встановлене Ісусом не через добрі діла. А виконати Закон людина повністю не може. Тож людина може потрапити в місце про яке попереджав Ісус – Пекло. Саме пекло є місцем для тих хто вирішив стати як Бог – думаючі виконати чи само проголошувати своє повне виконання закону – яке не можливо людині. Людина, що думає сама себе спасти отримає прокляття, вона буде проклята самим Богом і горітиме у пеклі. Людина що каже що вона виконала весь закон, немов ставить себе на місце Бога. Юнак хоче виконати те що людина в принципі не може виконати. Все це є гріх і якщо ми хочемо таким чином отримати спасіння нам варто покаятися і доручити наше спасіння Богові.

2)      Спасаючий людей Бог

а) Виконати закон може тільки Бог

Дозвольте вам розповісти одну історію із біографії видатного спортсмена. Один з видатних атлетів світу, олімпійський чемпіон та дев’тнадцяти кратний світовий  рекордсмен  по важкій атлетиці, повинен був повторити свій особистий  рекорд та підняти 200 кг на одному тренуванні. На цьому тренуванні удостоєний був споглядати один молодий починаючий атлет. Молодий спортсмен дуже хотів бути чемпіоном і задумав підняти першим цю занадто важку вагу. Перед тим як повинен підняти штангу чемпіон, молодий самовпевнений юнак вирішив підняти цю вагу. Підійшовши до штанги хлопець не зміг ані трохи підійняти її. Коли хлопець зрозумів що йому не варто це було робити він побачив навколо багато тренерів та спеціалістів які реготали над цими слабкими спробами. І тоді підійшов чемпіон і підійняв цю важку для хлопця штангу. Засмучений хлопець сидів та дивився на чемпіона. А сам чемпіон коли скинув штангу на підлогу перше підійшов до хлопця та сказав: «Не варто було робити те, що ти не можеш робити!»

Як на цього молодого спортсмена схожий – цей багатий юнак, вони хочуть зробити те на що вони не призначені. Ми не призначені самі себе спасати. Ця робота для Бога. В цій історії чемпіон є прототипом нашого Господа. Ісус Христос взяв на себе велику вагу виконання Закону на яке ми не здатні. Ісус каже: «Як тяжко багатим увійти в Царство Боже! Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...» Тут Господь каже в чітко що не можливо людині спастись. Але Господь був призначений на це. Саме Ісус народився, і від початку народження виконував Закон. Він виконав те на що ми не спроможні від самого народження. Він був обрізаний, охрещений за ради нас. Він кожного разу біг до Єрусалиму, щоби виконати Закон. Ісус виконав закон. Тепер ми не під владою Закону. Нас визволив Ісус – справжній чемпіон!

б)  Очистити від гріха може тільки Бог

Далі ми читаємо по тексту: «Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!» Наше спасіння не залежить від виконання Закону бо Ісус виконав Закон. Але хто ж нас очистить від гріхів? Теж наш Господь. Наш Господь підняв велику штангу нашого спасіння – Він підняв виконання Закону та взяв на себе всі гріхи людства. Людині ніколи не зможе зробити те що зробив Бог. Можливо Богові все, Господь зробив все для нашого спасіння, він помер щоби ми були з ним. Він помер щоби ми грішники не загинули, а мали спасіння від вічної смерті. Ісусова штанга складається зі двох гир і ці гирі не може підняти людина.

Господь хоче щоби ми довірили справу спасіння Йому, бо саме Йому це призначено – нашим Небесним Отцем! Тож нам не варто надіятися на себе у справах спасіння, а тільки на нашого Господа – Ісуса Христа, який виконав всі умови. Ісус нас спас щоби ми йому довірилися і мали спасіння! Давайте казати Богу як Яків Ізраїль казав: «Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!  (Бут.49:18)». Амінь!