Слава Ісусу Христу, амінь.
Благодать і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. Улюблений брате мій, я хотів би дізнатися, ... як же йдуть справи з твоєю душею, а саме, навчилася вона, нарешті, зневажати власну правду і дихати вільно і повно в правді Христової, і покладатися тільки на неї. Бо запалав нині спокуса зарозумілості у багатьох людей, особливо ж у тих, які своїми власними силами бажають бути праведними і добрими. Вони не знають правди благодать, що була нам так рясно і даром у Христі. Тому вони й відчувають у собі невпинне і непереборне прагнення чинити добро до тих пір і так довго, доки не відчують упевненість у тому, що вже можуть встояти перед Богом, як би прикрашені своїми чеснотами і заслугами, що, проте ж, зовсім неможливо. Та й ти сам, коли ще жив у нас, був прихильником такої думки, а точніше безумства. Але не тільки ти, але і я сам був такий, і до цих пір борюся з цим божевіллям, і не перестаю битися.
Тому, брат мій, вчися пізнавати Христа, а саме Христа як розп'ятого за всі наші гріхи. Вчися оспівувати і славити Його, саме Такого; розчарувавшись в собі самому, вчися говорити Йому: «Господи Ісусе, Ти правда моя, а я гріх Твій. Ти прийняв на Себе моє, а мене обдарував Твоїм. Ти став, ким Ти не був, зробивши мене тим, ким я не був ». Але будь при цьому уважний і гранично обережний, щоб не трапилася з тобою біда і ти не почав би одного разу прагнути до такої чистоті і святості, в якій ти забув би, що грішник або взагалі, раптом, більше не хотів би ним бути. Христос же мешкає ТІЛЬКИ серед грішних. Саме для того Він і зійшов з небес, де оселився між праведних, щоб бути і жити відтепер з грішними. Міркуй невпинно про цю Його любові і тоді ти пізнаєш і пізнаєш Його найсолодше розраду. Бо якщо б ми могли заспокоїти нашу совість перед Богом нашими власними зусиллями, турботами і бідами, то для чого ж тоді належало Йому померти? Тому знай, що тільки лише в Ньому ти зможеш знайди світ, зневірившись в собі самому і у всіх своїх справах. При цьому ти навчишся у Нього, що подібно, як Він прийняв всього тебе з усіма твоїми гріхами і зробив їх Своїми власними, точно так само Він наділив тебе Своєю правдою і зробив її своєю. Коли ж ти твердо повіримо в це, - бо анафема того, хто не вірує в це, - то й сам ти ходи також з непокірними і помиляються братами.
Носи їх тягарі в довготерпінні і зроби їх гріхи твоїми. І якщо є в тобі що-небудь доброго, то поділися цим з ними. Бо так пише Апостол: «Приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у славу Божу» (Рим 15, 7). А також: «У вас повинні бути ті самі думки, що й у Христі Ісусі: Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але принизив Себе Самого ...» (Фил 2, 5-7). Отже, якщо ти вважаєш себе краще, то не залишай це тільки собі, збезчестив себе (Фил 2.7), забудь, як ти, і стань одним з них, щоб носити на собі їх тягарі. Злощасна і згубна правда тієї людини, яка не бажає носити на собі тягар тих людей, яких він вважає гірше себе, але біжить і ховається від них, шукаючи усамітнення. Адже мало йому залишатися з ними і служити їм своїм терпінням, молитвою і добрим прикладом. А інакше це означало б «приховати срібло пана свого» (Мт. 25, 18) і не давати товаришам своїм, що повинен. Якщо ж ти бажаєш бути лілією і трояндою Христовою, то знай, що жити тобі в тернину (пісні 2, 2). Дивись тільки й спостерігай за тим, щоб своїм нетерпінням, необачним і порожнім думкою і таємним зарозумілістю самому не стати тобі терен для інших. Христове Царство оточене ворогами, як сказано в Псалмах (Пс.109, 2). Навіщо ж мрієш ти про оточення друзів? Якщо ти відчуваєш в чому-небудь недолік, то паді до ніг Господа Ісуса і молі Його про це. Він навчить тебе всього.Дивись тільки, що Він створив для тебе і для інших, і вчися того, як тобі треба поводитися з іншими. Якщо б Йому належало жити тільки з благими і добрими і померти тільки за друзів, то за кого ж Йому тоді вмирати, і для кого Йому тоді жити? Роби це, брат мій, і проси про мене. Господь з тобою. З Віттенберга, у вівторок по Воскресінню Доброго Пастиря, 1516. Твій брат Мартін Лютер, брат-августинець Реформатор Церкви бажає сказати, що не в тому наша святість перед Богом, щоб не грішити і не робити негідно, а тільки лише у Христі, Сині Божому, в Його страждання за наші гріхи і беззаконня (1 Кор 1, 30). Бажання ж не бути грішним і зовсім не грішити небезпечно тим, що являє собою таємну надію та сподівання на власні сили перед Господом і приховане скасування Христа як Спасителя. Вірно ж тільки одне, що всю ту святість і непорочність перед Богом і Отцем, яку ми прагнемо знайти своїми власними справами, ми маємо ТІЛЬКИ лише по благодаті Божої в прощення всіх наших гріхів заради Ісуса Христа. Справами ж ми служимо благ ближнього, славлячи ними Бога й Отця, не за врятував нас (Мт 5, 16). У справі нашого спасіння Христос не приклад, а єдиний Спаситель, в ділі ж нашого служіння ближньому Він - є найперший приклад, а ми Його образ і приклад іншим для Христа.
P.S.: Лист взятий в з відси
Немає коментарів:
Дописати коментар