Побожним людям Бог продовжує життя...

Побожним людям Бог продовжує життя, або як нагороду за їхню покору, або через їхню публічну користь. Він укорочує життя тим же (побожним) людям, частково, щоб їх не зіпсували погані приклади інших людей, частково, щоб вони не бачили нещастя, яке станеться і спричинить їм біль. - А непобожним, Бог через справедливий суд скорочує  їхнє життя посилаючи на них або смертельну хворобу, або смерть, або допускає це через зловживання спиртним або через злочин чи жахливу смерть.
- J. W. Baier (Compendium, p.313)

Мартін Лютер - "Покаяння та Причастя"

27 . З іншого боку, те, що Христос так м'яко звертався зі Своїми учнями , не дозволяє нам виправдовувати людські слабкості або гріхи. Оскільки пізніше Він каже Петрові: «... що Я роблю, ти не знаєш , а опісля зрозумієш ». Тут Він просто дає відстрочку для прояву слабкості, дає час , поки Він її терпить. Це теж саме, як якщо б Він сказав: « Я буду терпіти твоє нерозуміння і слабку віру для твого блага і залишу тебе в спокої , поки ти не зрозумієш сам , що повинен чинити краще , але не для того , щоб ти в кінець заледащів і заспокоївся ».

28 . Тому , причастившись , ми не повинні дозволяти собі лінуватися , а повинні бути старанними у зростанні любові , розради наших близьких в їх жалі і надання їм допомоги , коли у них нещастя і їм потрібна підтримка . Якщо ви не робите так , ви не християни або дуже слабкі християни , хоча й вихваляєтесь тим , що причастилися тілом і кров'ю Господньої.

29 . Якщо ж ви впевнені в користі часткового Причастя , то немає кращого способу підтвердити її , ніж поспостерігати за своїми відносинами з ближніми. Вам немає потреби говорити про велику побожності , яку ви маєте , або про те , що слова , вимовлені під час таїнства , живуть у ваших серцях. Це все гарні слова , але вони не дадуть вам впевненості , вони можуть обдурити вас . Однак ви будете впевнені в тому , чи впливає таїнство на ваше серце , якщо подивитеся за своїм ставленням до ближніх. Якщо ви виявите , що Слово і таїнство пом'якшили вас і розчулили до такої міри , що ви стали дружні зі своїми ворогами , дбаєте про добробут ближнього і допомагаєте йому переносити його страждання , тоді все в порядку.

Інша справа , якщо ви цього не виявили , і як і раніше вагаєтесь , навіть якщо причащаєтеся сотню разів на день з відданістю такої великої , що вона викликає сльози розчулення . Бо така зухвала розчулення побожність насправді небезпечна і нічого не варто в очах Господа . Тому ми, насамперед, повинні бути впевнені в собі , як писав апостол Петро : «... намагайтеся робити міцним своє покликання та обрання » ( 2 Пет. 1:10). У Слові і таїнстві сумніватися не можна , оскільки Сам Бог разом з ангелами і святими підтверджують їх. Питання не в цьому , а в вас самих , - чи надаєте ви таке ж свідоцтво . Тому навіть якщо всі ангели і цілий світ підтвердять , що ви причастилися з користю , їх свідоцтво буде слабкіше , ніж свідоцтво , яке ви надасте самі. А цього ви не зможете зробити , поки не розгляньте свою поведінку : чи приносить причащання плоди , сяє воно в вашому житті , змінює чи воно вас самих.

Як відповісти New Age?

Спільні риси світського гуманізму і гуманізму New Age

Принципи світського гуманізму викладені в гуманістичних маніфестах I і II ( Humanist Manifests I & II). Деякі їхні фрагменти схожі з шістьма принципами руху New Age .
Прихильники New Age переконані , що Бог - безлика сила , вселенська енергія , невіддільна від творіння . Крім того , людство перебуває в процесі безперервної еволюції , спрямованої до досконалішого рівня свідомості . Маніфест I говорить: « Ми вважаємо , що всесвіт самодостатній і ніким не створений ... (Людина ) ... з'явився в результаті безперервного розвитку». Згідно з принципами New Age , « людство має божественну природу » , і в Маніфесті сказано: «Нас не врятує ніяке божество , ми самі повинні врятувати себе ». 
Іншими словами , не існує божества і божественності поза сукупності здібностей людини до розв'язання проблем і хитросплетінь людського буття.

Прихильники New Age вважають незнання про божественність своєї природи коренем усіх людських проблем. У маніфесті названо помилкою відділення божества від людства : «Ми вважаємо , що релігійні форми та подання наших батьків не цілком адекватні ... Традиційна догматика і авторитарні релігії , що ставлять одкровення , Бога , обряди чи віросповідання вище людських потреб та досвіду , шкодять людині як біологічному виду » .
« Людство потребує перетворення » , - твердять прихильники New Age . У Маніфесті I вжито вислів « повна реалізація » при описі тієї ж мети : « Повна реалізація людської особистості слід вважати кінцем життя людини».

Рух New Age приділяє багато уваги техніці досягнення преображення . У маніфесті пропонується куди більш простий метод: « Гуманіст знаходить реалізацію своїх релігійних переживань у посиленому відчутті власного життя і в спільних прагненнях до підвищення благополуччя суспільства». «Технології - життєво необхідні кошти прогресу людства і його подальшого розвитку». І ще , прихильники New Age очікують преображення достатнього числа людей , для того щоб почалося «глобальне перетворення» , в результаті якого встановиться досконалий світовий порядок . Світський гуманізм в цьому плані нітрохи не менш амбітний :     « Нарешті людина усвідомила , що тільки він відповідальний за реалізацію своєї мрії , і що він має в собі самому сили для того , щоб це здійснити » ( Маніфест , стор 10 ) . « Наступне сторіччя може і повинно бути гуманістичним » (стор. 14 ) .
Ні світський гуманізм , ні гуманізм New Age не визнають універсальних моральних та етичних стандартів . Світський гуманіст бачить всяку етику « автономної та ситуативної » (стор. 17 ), тоді як гуманіст New Age перетворює добро і зло в питання «створення своєї власної реальності» в тій чи іншій ситуації.

Филипп Х. Локхаас
P.S.: Всі права належать Фонду "Лютеранська Спадщина"

Реформатор до Реформації

Вессель прокладає шлях Реформації
Вессель помер в 1489 році. Він залишався католиком , хоча і виступав проти деяких церковних порядків і навчань . Церква ніколи не звинувачувала його в єресі. Однак після його смерті фанатичні католицькі ченці намагалися знищити його рукописи , оскільки не вважали їх «чистими». До часу Лютера ім'я Весселя було практично забуте , жодна з його робіт не була надрукована і збереглися тільки деякі його рукописи . Перше видання робіт Весселя вийшло між 1520 і 1522 роками. У видання було включено лист Лютера , в якому він рекомендував читати твори Весселя .
Хоча Вессель не був реформатором , як Лютер , він відкрито засуджував деякі церковні порядки, які призвели до Реформації . В енциклопедії МакКлінтока і Стронга про Весселя говориться як про «один з найбільш видних німців , який проклав шлях Реформації ».
Лютер бачив у Весселя однодумцем . Історик Корнеліс Аугюстейн пише: « Лютер порівнює свій час і життєвий шлях з часом і життям пророка Іллі. Як пророк вважав , що тільки він залишився, щоб вести війни Господні , так і Лютер думав , що він самотній у своїй боротьбі з Церквою. Але , читаючи праці Весселя , Лютер зрозумів , що Господь зберіг залишок в Ізраїлі ». « Лютер навіть вигукнув: " Якби я прочитав його роботи раніше , мої противники подумали б, що Лютер всі ідеї взяв у Весселя . Він думав , точно як я "» .

« Продовжуйте ... шукати - і знайдете »
Реформація була несподіваною. Різні ідеї , які врешті-решт привели до Реформації , якийсь час вже існували. Вессель розумів , що моральне розкладання папства рано чи пізно призведе до прагнення щось змінити. Якось він сказав одному студенту : « Юнак , одного разу ви побачите , як вчення ... безглуздих теологів будуть відкинуті усіма чесними християнськими вченими ».
Хоча Вессель і бачив деякі з помилок і зловживань , які існували в його дні , його розуміння істини було неповним . Було нелегко розвіяти темряву , яка панувала століттями. І все ж він вважав Біблію книгою , яку потрібно читати і вивчати. Як йдеться в книзі «Історія християнства» , Вессель вважав , що , «оскільки Біблія натхненна Святим Духом , вона є головним авторитетом у питаннях віри » ( A History of Christianity ) . Сьогодні істинні християни вірять , що Біблія - це вдохновленне Богом Слово ( 2 Тимофію 3:16). Однак біблійні істини більше не приховані, і їх неважко знайти . Сьогодні , як ніколи раніше , справедливий біблійний принцип: « Продовжуйте ... шукати - і знайдете » (Матвія 7:7 ; Притчі 2:1-6 ) .

Проповідь на 22-гу Неділю по П'ятидесятниці

Текст читання на якій основана проповідь:

“Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили. Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя. “ (Матв.25:31-46).

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти. Амінь! (Об. 1:4) 

Слава Ісусу Христу! Дорогі у Христі, послухайте одну цікаву притчу, вона називається “Як Спаситель у гості ходив”. В одному місті пішли чутки що, прийде Спаситель саме в це місто. Ісус Христос прийде в гості до самої благочестивої і побожної людини, у цій людині Він буде гостити. В цьому місті жила одна жінка, вона щонеділі ходила до церкви, читала Біблію що дня, молилась, вела добре християнське життя. І ось їй з'явився ангел і сказав, що саме до неї прийде Господь і буде гостювати. Почала вона готуватись до цього, сходила до магазину, накрила чудовий стіл, і молилася чекаючи коли ж прийде до неї Господь. І ось до Марії, так звали побожну жінку, став стукати в двері Василь — це хлопець який дуже рідко Марія бачила у церкві, за Василем гналися розлючені юнаки. Марія вийшла і відмовила хлопцю. А Марія все молилася до Ісуса — коли ж Він прийде до неї. Зненацька вона почула голос чоловіка який просив дати йому щось поїсти, вона виглянула у вікно і побачила там брата Миколу, який ніяк не міг влаштуватися на роботу, тому йому приходилося підробляти працею у неділю, Микола тільки почав вивчати малий катехизис , але Марія не дала поїсти , а лише голосила, мов ходи до церкви частіше і Бог дасть. Марія почала знову молитися , але Гость так і не приходив, Подивилася вона вікно, а там дощ пішов, і молода жінка на лаві з немовлям сиділа, Марія відкрила вікно придивилася і впізнала , це була сестра Анастасія зі свою дитиною, яку нещодавно христили в церкві. Тоді відкрила Марія вікно і почала голосити: “Понароджують, а потім нема куди дівати”. Настала ніч і Марія помолившись, зібрала стіл та готувалась до сну і ось вона побачила Ісуса Христа та сказала: "Господи а я чекала тебе в день, а ти в ночі прийшов!" Тоді Господь сказав їй: “Як? Я до тебе сьогодні три рази приходив” Тоді Марія запитала, коли це було?”

Господь відповів : “Василь який просив про допомогу, Микола що просив їжі, Анастасія зі своїм синочком якого нещодавно охрестили в церкві, що потребували допомоги! Марія ти всіх їх бачила в церкві, а ти Євангеліє читала?” Марія відповідає: “Читала! Кожен день читаю Слово Боже” Тоді Господь відповів: “Написано: ” Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви. Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!”

Дух Святий нам через Матвія каже що прийде Ісус , але Він прийде з особливою метою , з тим що Він обіцяв, Він прийде як Цар Царів щоби виконалося писання, Ісус прийде не як проповідник, не як первосвященник, яким Він вже був віддавши себе замість усіх нас на Голгофі, а як Цар, щоби судити всіх. Він прийде як богочоловік для особливої дії. Ісус прийде не один, разом з Ним будуть ангели. Христос сяде на престол як цар який повинен розсудити та як Бог яким Він і є. І Господь буде прославлений як справжній Володар над усім що Він створив. Його метою є розбити людей на дві частини, на тих хто покладається на Христа і ті що відкидають Христа, на тих хто допомагає ближнім, а на тих хто бездіяльний егоїст. Його метою є розділити народи, в цьому Йому будуть допомагати ангели. Ісус прийде щоби розділити як Цар усі народи. Він приходить як суддя судити всіх людей.

Далі ми читаємо, які є причини розділу отари. Отара буде розділена на дві сторони, на праву сторону будуть поставлені вірні Христові, які надіялися на Христа, вірили у викупну жертву Христа, вони будуть поставлені по праву сторону Господа, це означає що по праву сторону садили тих, хто був шанований, та мав велике положення сили та влади. Отже Ісус Христос дає Церкві особливе, шановане місце, місце пошани. Цар на ім'я Ісус , вічний і правдивий Бог скаже важливу річ, яка відповідає на питання: “Чому всі ті хто покладався на Господа, будуть поставлені праворуч Царя Царів”. Господь Ісус каже: “Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.”

Бог є діяльним і Він робить нас благословенними, коли Господь загубив нас через наше бажання бути самостійними від Бога, Він знав про це до того як створював світ, і Він шукав шлях як повернути людей до Нього, як знову повернути тих дітей які відділились від Нього. Бог любить нас , і хоча цю Його любов ми не заслужили, Бог все одно хоче повернути всіх людей до себе. Господь мав план нашого спасіння і Він виконав Його , послав свого Сина — Ісуса Христа, який виконав Закон Божий за усіх нас, та оплатив своєю кров'ю, муками на хресті та смертю , через Нього Бог усиновив усіх нас і заради цього Він приготував особливе місце для нас — Небеса , де ми вічно з Богом будемо перебувати, там не буде страждань і смерті, там буде мир і любов Божа. Ми становимося благословенними коли ми отримуємо дар віри через почуте Слово, ми стали благословенними через праведність Христову, ми отримали праведність через Христа, через Його жертву на Хресті і через цю праведність в нас виникає бажання, чинником якого є стан праведності Христової , і ця праведність на нас. Робити справжні добрі діла можуть лише ті що отримали праведність Христову і це спонукає нас робити , діяти, допомагати, співчувати .У нас виникає спонтанне бажання робити добрі діла, допомагати одновірним, ми це робимо не через нашу волю, а через волю Христа, через волю Бога, який бажає і дає бажання нам допомагати, підтримувати братів і сестер. Це бажання дає нам Христос і це дається нам через нашу праведність, яку здобув для нас Христос.

Мартін Лютер - "Покаяння та Причастя"

25 . Звичайно , ми ніколи не станемо так досконалі, щоб передати в розпорядження ближніх свої душі , тіла , майно і честь. Ми все ще живемо у плоті , і це так сильно діє на нас , що ми нездатні своїм життям виправдати Божу любов так , як слід було б . У зв'язку з цими нашими недоліками Христос і заснував таїнство Причастя для нашої підготовки , щоб у ньому ми могли отримати те , що в нас відсутнє. Що ви будете робити , коли виявите в собі пропажу того , що ми описали ? Ви повинні хоча б прийти і сказати Йому : «Дивися , ось воно , в чому я потребую. ти віддав Себе мені так щедро , а я не можу зробити те ж по відношенню до свого ближнього. Про це я глибоко жалкую і молюся про те, щоб дозволив Ти мені достатньо вирости й зміцніти у вірі , щоб я міг скоїти цей ». Хоча для нас і неможливо досягти досконалості , ми , тим не менш , засмучуємося про це і не повинні впадати у відчай , коли у нас не виходить. Важливо , щоб бажання знайти це залишалося в наших серцях.

26. Жертва достатку нерівноцінні навіть щонайменшої частини любові і благочестя. Я безсумнівно можу віддати своєму сусідові добро і можу послужити йому своєю працею. Я можу бути йому корисним , даючи поради і заступаючись за нього . Я можу відвідати й потішити його , коли він хворий або скорботи , нагодувати його , коли він голодний , звільнити його , коли він пов'язаний , тощо. Однак звалити на себе тягарі сусіда - набагато важче всього цього. Проте , нас завжди буде пригнічувати те, що ми ніколи не зможемо зробити це так само бездоганно , як Христос . Він - яскраве , сяюче сонце без єдиного плями , і якщо порівнювати з Ним себе , то ми - тільки мерехтливий вогник запаленою лучинки . Він - розпечена піч , повна вогню і досконалої любові , і Він задоволений вже тоді , коли ми запалюємо маленький гніт і хоч якось сприяємо любові сяяти і зігрівати . Ці недоліки ми все бачимо і відчуваємо в кожному з нас. Але ніколи не дозволяйте нікому говорити : « він - не Христос ». Навпаки , погляньте , що Господь робив , коли так часто страждав від помилок і впертості Своїх учнів. Він не засуджував їх , а терпляче зносив їх слабкості. Він сказав їм : «... куди Я йду , ви не можете прийти » (Ін. 13:33 ) . Подібне ж Він сказав Петрові: «... що Я роблю, ти не знаєш , а опісля зрозумієш » (Ін. 13:7 ) . Через таку любов Він передав нам Свою праведність , правосуддя , силу , помсту і покарання , Свою владу над нами і нашими гріхами . Він міг би безсумнівно покарати нас за нашу дурість , але Він лише сказав: «Ви робите неправильно , ви не знаєте» . Він не прогнав нас геть, а втішив . Тому я й кажу , що здатність підтримати ближнього , коли він слабкий у вірі або любові , - це чимале прояв вашої любові.

Як відповісти New Age?

Прийдешнє

Лідери New Age погоджуються в тому , що «новий порядок» (тобто ера Водолія ) настане , коли « критична маса » індивідів досягне стану «особистого преображення ». Ніхто не насмілюється визначати , що являє собою ця критична маса , проте її часто порівнюють з горезвісної «соломинкою , що переломили спину верблюда ». У певний момент у майбутньому з додатком одного-єдиного новонаверненого в New Age станеться вселенський зсув свідомості , і людство вступить у « Нове століття» ( New Age ) .
Багато авторів New Age вдаються до перебільшення казки про « соту мавпу » , щоб проілюструвати , як працює теорія критичної маси. У казці розповідається про те , що в сімействі мавп деякі почали мити їжу перед їжею. Після того як один самець шести років включився в процес , всі мавпи почали мити свою їжу. Деякі окультисти New Age обрали 2000  рік, роком сотої мавпи [ 4].
Коротше кажучи , світогляд окультного напряму New Age полягає в тому , що людство знаходиться на порозі всемогутності. Досконалі істоти , які досягли обожествлення - вже серед нас , хоча ми їх і не бачимо. Їх сила і мудрість доступні лише « просвітленим » , тим , хто готовий відкинути всяку об'єктивну істину і реальність заради примарного світу самообожествлення .

Гуманізм New Age

У розділі 1 вже було сказано , що рух New Age в дійсності представляє собою два рухи в одному: окультне і гуманістичний . Глава 3 присвячена окультній гілці руху. У цьому розділі ми розглянемо гуманістичний аспект New Age . Тут вже немає ні язичницьких забобонів , ні магічних прийомів , ні уявлень про нескінченні перевтіленнях , принаймні , в тій мірі, як все це присутнє в окультному напрямку New Age . Однак гуманістична форма все ж зберігає людиноцентричну мрії про утопічному досконалому суспільстві та світовому порядку.
Гуманісти New Age в числі перших визнали , що в New Age існують два напрямки. Давид Шпенглер , один з прихильників New Age , написав вступну статтю до « Каталогу New Age » ( The New Age Catalog ) , опублікованого редакцією журналу Тіло , Розум і Дух ( Body , Mind & Spirit ) . У своїй статті Шпенглер висловлює жаль про те , що New Age часто представляється людям як язичницький культ , окультизм , вчення про контакти з світом духів , кристалах і реінкарнації . Це , на його погляд , «обмежений і свідомо спотворений погляд». Його визначення New Age включає «відродження почуття святості , внутрішнього спонукання до усвідомлення і прояву своєї власної божественності в акті співучасті , синергії з божеством , що наповнює все творіння , і з Джерелом цієї божественності , чию споконвічну природу ми досі намагаємося пізнати ».
На перший погляд може здатися , що гуманізм New Age - це всього лише нова форма старого світського гуманізму . І в тому і в іншому присутні всі ті ж шість принципів. Однак між ними існують і відчутні відмінності .

Филипп Х. Локхаас
P.S.: Всі права належать Фонду "Лютеранська Спадщина"

Реформатор до Реформації

Незвичайне прохання
У 1473 Вессель відвідав Рим . Там його прийняв папа Сикст IV , перший з шести пап , чиє аморальну поведінку зрештою призвело до Реформації . Історик Барбара Такман пише , що з Сикста IV почався період « безсоромного , відкритого , нестримного прагнення до особистої наживи і політичної влади ». Навколишні дивувалися його неприкритого непотизму                   ( кумівства) . Один історик пише , що Сікст , по всій видимості , хотів закріпити папський престол за своєю ріднею . Лише деякі насмілювалися виступати проти подібних зловживань.
Але Вессель Гансфорт відрізнявся прямотою . Одного разу Сікст сказав йому : «Сину мій , проси все, що забажаєш , і ми дамо це тобі ». Вессель відразу ж відповів: « Святий отець ... оскільки ви на землі маєте владу головного священика і пастиря , я прошу ... вас виконувати цю святу обов'язок таким чином , щоб , коли прийде Великий Пастир ... він міг сказати вам : "Добре , рабе добрий і вірний , увійди до радощів пана свого " ​​». Сікст відповів , що в цьому і полягає його обов'язок і що Вессель повинен попросити що-небудь для себе. Вессель сказав : «Тоді прошу вас дати мені грецьку і єврейську Біблії з бібліотеки Ватикану ». Папа виконав його прохання , але зазначив , що Вессель вчинив дурницю і що йому потрібно було просити сан єпископа !

« Брехня і оман»
Сікст , якому для будівництва відомої Сікстинської капели були вкрай потрібні гроші , запровадив продаж індульгенцій для покійних . Ці індульгенції придбали неймовірну популярність . У книзі « Намісники Христа - темна сторона папства » говориться: « Вдови та вдівці , невтішні батьки віддавали останнє , щоб визволити близьких з Чистилища » ( Vicars of Christ - The Dark Side of the Papacy ) . Навіть сам Сікст був вражений тим , наскільки добре продавалися ці індульгенції . Люди вірили , що папа римський може гарантувати їх близьким життя на небі.
Вессель , однак , був переконаний в тому , що Католицька церква , включаючи самого папу , не може відпускати гріхи. Вессель відкрито називав індульгенції « брехнею і оманою ». Також він вважав , що для прощення гріхів зовсім необов'язково сповідатися перед священиком.
Крім того , Вессель оскаржував непогрішність папи , кажучи , що , якщо завжди вірити папам , підстава віри буде занадто неміцним , оскільки тпапи теж помиляються. Вессель писав: «Якщо прелати відкидають Божі заповіді і встановлюють свої людські правила ... то все , що вони роблять і велять , марно » .

Як вивчати Біблію ?

Застереження!

Ми часто чуємо, що сучасне мистецтво "означає те, що хоче глядач," або "краса - в очах глядача!" Деякі сучасні релігійні рухи пропонують подібний підхід до пояснення Біблії. Вони вважають, що пояснення Біблії - це "справа читача." Якщо ви спокушаєтесь повірити цьому,  згадайте слова апостола Петра: "Бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим." (2 Пет. 1:20-21).

Ще одне попередження стосується використання, а точніше - зловживання розумом і логікою при читанні  і поясненні  Біблії. Розум - це дар Божий. Однак, коли ми піддаємося спокусі засумніватися в тому, що говорить Бог у Своєму Слові, лише тому, що це не здається нам розумним  чи логічним , це не що інше, як спроба диявола використати цей дар Божий проти нас  і нашої віри. Апостол Павло попереджав нас про цю серйозну небезпеку підходу до віри з точки зору розуму такими словами: "Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа! Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину! Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту? Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді. " (1Кор.1:18-21). 

Крім наведених вище застережень,  нам потрібно ще наголосити, що  читаючи Святе Письмо, ви неминуче стикатиметеся з іменами, поняттями, концепціями  чи виразами, яких не зрозумієте відразу. Це нормально. В процесі вивчення вам потрібно бути  готовими до зустрічі  з певними труднощами  при їхньому тлумаченні. Апостол Павло говорить: "Отож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я." (1Кор.13:12). 

Тепер, коли ми зрозуміли, що Святе Письмо саме свідчить про те, що Христос є центральною особою усіх Писань, давайте вияснимо, з чого краще розпочати приємне Богу і благословенне Духом вчення  Божого Слова? Які практичні кроки потрібно зробити  у цій справі дитині Божій?

Справжні чудеса !

Справжні чудеса, які належним чином так називаються, є ті речі, які здійснені всупереч тієї сили, яку Бог дав природним речам та які суперечать природному ходу чи відбуваються через надзвичайну силу Бога, як наприклад, коли залізо плаває чи вода змінюється на вино, і т.д.        2 Кор. 11:14 та Об. 17:6. Через надзвичайне провидіння Бог діє або без засобів, або всупереч засобам та їхній природі, чи, що є тим самим,  всупереч встановленому Ним порядку.

- J.A. Quenstedt (TDP, Part. I, XI: II. p.471)

День Усіх Святих

Читання зі Святого Писання на Свято Усіх Святих, знаходиться в Мат. 5:1-12 :

"І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами."

Мартін Лютер - "Покаяння та Причастя"

23 . Давайте поговоримо про те , як ми зобов'язані підготувати себе до прийняття причастя і як вести себе . А саме , про те , що ми повинні вправляти і зміцнювати нашу віру через слова про те , що тіло Христове і кров дано і пролиті на відпущення наших гріхів. Ці слова вичерпно висловлюють благословення , плоди і користь Причастя , настільки , наскільки ми приступаємо до нього усвідомлено.

А друга думка , яка випливає з першої , - це християнська любов , що також заслуговує на увагу . Це наш обов'язок - оголосити всім про благословення і плоди Господньої Вечері й нам слід переконати інших у тому , що ми причастилися з користю для себе. В даний час Причастя отримують під час стількох месс по всьому світу , але де ж ми бачимо хоча б малі плоди від цього?

24 . Плід причастя полягає в тому , що коли незабаром ми куштували і пили плоть і кров Господа Христа , ми в свою чергу повинні запропонувати себе для їжі і пиття і говорити ті ж слова своїм сусідам : візьміть , мовляв , скуштуєте і пийте . Але це , звичайно ж , жарт. Якщо говорити серйозно , то ми повинні надати в їх розпорядження все наше життя , як це зробив Христос з усім , що Він мав. Зробити це , як би кажучи : «Я сам і все , що я маю , віддані вам . Чим я володію , і ви будете володіти , а коли ви в нужді , і я буду в нужді. Візьміть моє життя і спасіння, щоб ні гріх , ні смерть , ні пекло , ні будь-яка біда не змогли перемогти вас. Поки я живий і праведний , і ви будете праведні і живі ».

Це саме ті слова , які Спаситель говорить нам . Ми повинні взяти і , у свою чергу , віддати своєму ближньому: «Дивися мій дорогий брате , я знайшов Господа , Він - мій , і у мене є все, навіть більш , ніж достатньо. Тепер візьми те , що я маю . Це буде твоє , я віддаю це в твоє розпорядження . Якщо знадобитися померти за тебе , я зроблю навіть і це ». Мета, поставлена ​​перед нами в Господній вечері , і полягає в тому , щоб у нас з'явилося таке прагнення щодо наших ближніх .

Як відповісти New Age?

Способи поширення окультного напряму New Age. 
З окультних напрямком New Age пов'язано безліч імен. В кінці 1980 і початку 1990 на арені New Age яскраво світилася фігура Шерлі Маклейн, кіноактриси і танцівниці. Її книги та телевізійні мінісеріали 1987 міцно зв'язали це ім'я з New Age. У набір інструментів Маклейн входили мантри, кристали, догмати реінкарнації і все інше, що має відношення до New Age. На своїх семінарах вона виступала з лекціями по кундалині йоги, досвіду візуалізації та одкровеннях про Лемурії (сусідній континент з легендарною Атлантидою).
У New Age часто вводяться в обіг нові імена. Д.З. Найт, домогосподарка з Вашингтона, стала «зоряним гуру», подібно Шерлі Маклейн й Лінди Еванс. Найт заявила, що може входити в контакт з Рамфой, воїном, що жив 35000 років тому, який, нібито, давав одкровення щодо божественності людської раси: «Бога ... немає поза тебе, бо ти - Бог». Тільки погодившись заплатити $ 400 за семінар люди змогли би почути самого Рамфу «особисто», тим часом «його» книги і відеокасети широкої розпродаються. Серед послідовників New Age зустрічається чимало несподіваних імен. Психіатр Елізабет Кублер-Росс, автор книги «Смерть і вмирання» (Death and Dying), неперевершеного підручника для університетів та лікарняних семінарів, не змогла встояти перед спокусою зануритися в окультизм. Вона почала захоплюватися спіритизмом, і поступово, на превеликий подив її колег, була поглинута світом контактерів з «іншими вимірами».

Реформатор до Реформації

Усі ми знаємо відомі імена великих реформаторів, таких як Мартін Лютер, Жан Кальвін , Філип Меланхтон, Ульріх Цвінглі, знаємо багато предтеч реформації: Джон Вікліф, Ян Гус, Джолармо Саванарола. Всі предтечі реформації в основному були близькими своїми поглядами  до поглядів Жана Кальвіна. Але хто з предтеч реформації найбільш  близьким був до богослов'я Лютера? Таким  був Вессель Гансфорт. Його так і називали "реформатор до реформації".
Вессель народився в 1419 році в місті Гронінген , в Голландії. У XV столітті лише деякі могли вчитися в школі , але у Весселя була така можливість. Хоча він вчився відмінно , в дев'ять років йому довелося залишити навчання , оскільки його батьки були дуже бідні . На щастя , одна багата вдова , почувши про неабиякі здібності хлопчика , взяла його під своє заступництво і запропонувала оплачувати його навчання. Тому він зміг повернутися в школу і продовжити навчання. З часом він отримав ступінь магістра мистецтв. Пізніше , по всій видимості , він отримав також ступінь доктора теології.
У Весселя була величезна тяга до знань. На жаль , бібліотек в ті часи було мало. Хоча в його дні вже винайшли друкарський верстат зі складальної формою , більшість книг і раніше були рукописними і дорогими . Вессель і інші дослідники їздили по бібліотеках і монастирям у пошуках рідкісних рукописів і давно втрачених книг. Потім вони ділилися своїми знахідками один з одним. Вессель придбав масу знань , а також зібрав безліч цитат і витягів з творів класичної літератури. Інші теологи часто ставилися до нього з підозрілістю , тому що Вессель знав багато того , про що вони ніколи не чули. Весселя називали Вчителем протиріч ( Magister Contradictionis ) .

«Чому ви не кличете мене до Христа ?»
Приблизно за 50 років до Реформації Вессель познайомився з Фомою Кемпійский (приблизно 1379-1471 ) , який вважається автором відомого трактату "Про наслідування Христа" ( De Imitatione Christi ) . Фома Кемпійский належав до руху «Брати общинного життя » , в якому велика увага приділялася побожності. Біограф Весселя пише , що Фома Кемпійский не раз заохочував Весселя звертатися за допомогою до діви Марії . Вессель заперечував: «Чому ви не кличете мене до Христа , який сердечно запрошує всіх трудящих і обтяжених прийти до нього?»
Згідно з деякими джерелами , Вессель не хотів ставати священиком. Коли його запитали , чому він відмовився робити тонзуру , або виголювати маківку в знак приналежності до священства , він відповів , що , поки він не втратив здатності тверезо мислити , він не боїться шибениці . Очевидно , він мав на увазі , що в ті часи священиків не піддавалися переслідуванням , і, схоже , тонзура дійсно врятувала багатьох священиків від шибениці ! Вессель також виступав проти деяких поширених тоді релігійних звичаїв . Наприклад , його критикували за те , що він не вірив у дива , описані в популярній тоді книзі « Діалогус міракулорум » ( Dialogus Miraculorum ) . У відповідь Вессель сказав : «Краще читати Святе Письмо ».

«Ми знаємо стільки , скільки ми запитуємо »
Вессель вивчав давньоєврейську і давньогрецьку мови і добре досліджував твори перших отців церкви . Його інтерес до мов , на яких писалася Біблія , особливо примітний , оскільки він жив ​​до Еразма Роттердамського. До Реформації давньогрецький знали лише деякі , в Німеччині було тільки кілька біблеїстів , які знали його , і до того ж не було ніяких посібників з вивчення цієї мови . Після падіння Константинополя в 1453 році Вессель , по всій видимості , став спілкуватися з втікачами на захід грецькими ченцями і отримав від них початкові знання грецької. На івриті тоді говорили в основному тільки самі євреї , і , здається , Вессель познайомився з азами івриту у євреїв , звернених у християнство.
Вессель дуже любив Біблію. Він ставився до неї як до книги , натхненної Богом , і вважав , що всі частини Біблії повністю узгоджуються один з одним. Вессель вважав, що біблійні вірші потрібно трактувати залежно від контексту і що не можна спотворювати їх зміст. Будь-яке непереконливе пояснення слід було розглядати як можливу єресь. Одним з його улюблених біблійних віршів був вірш Матвія 7:7 , де говориться: « Продовжуйте ... шукати - і знайдете ». Керуючись цим віршем , Вессель твердо вірив , що задавати питання корисно. Він говорив : «Ми знаємо стільки , скільки ми запитуємо ».