27 груд. 2011 р.

Veni, veni Emanuel - Прийди, прийди, Месіє



Прийди, прийди, Месіє наш, Ти дітям своїм щастя даш,
Прийди бо стогнемо в ярмі гріха, розсварені й слабі.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

Й цей раз, Спасителю, зайди, під нашу стріху загости,
Звільни від горя та гріхів почувши наш благальний спів.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

О, Божий Сину, з неба злинь, і на поталу нас не кинь.
Темноти пітьму рознеси, і світлом волі осіни.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

Почуй наш спів у небесах, і покажи нам волі шлях;
Ми певно дійдем до мети, як нашим вождем станеш Ти.
Приспів: Ізраїлю, народе мій, радій, гряде Спаситель твій.

23 груд. 2011 р.

М. Сяреля: Адвент


"Адвент" означає пришестя. Ісус Христос є Той, Хто був і Хто є і Хто прийде. Під час Адвенту народ християнський згадує те, як прийде Ісус Христос.
Ісус одного разу вже приходив. Син Божий став чоловіком і викупив наш гріх. Це перше пришестя Христа ми особливо святкуємо в Різдво. Хоча Різдво проводиться в церковних богослужіннях і в колі сім'ї, додатково визнано корисним влаштовувати в церкві спеціальне передріздвяне свято під час адвенту. Таким чином ми можемо співати старі, знайомі різдвяні пісні, і представляється можливість поговорити з іншими віруючими. Пригадується різдвяна звістка, і ми належним чином налаштовуємося на великий день - Різдва. Серед різдвяної святкової метушні знову і знову приходять на думку слова: "Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь." (Лук. 2:11). Вони доставляють радість і допомагають нам терпляче і з любов'ю нести той тягар, який покладають на багатьох приготування до свята.
Ісус приходить до нас постійно. Це відбувається через Євангеліє і таїнства, яких дотримується віра. Адвент починає новий церковний рік. У той же час, це стимул постійно вживати Слово і таїнства. Бо в них у нас є Христос. Слово і таїнства знаходять велику цінність, коли ми розуміємо, що в них присутній Господь Ісус Христос, Син Божий, Який пролив святу Кров Свою за нас. Якщо ми відкидаємо проповідь, згідну зі словом Божим, і спільне богослужіння християн, то насправді говоримо Христу: "Не приходь до мене, Ти мені не потрібен." Звичайно, християнину не слід слухати яку потрапило проповідь. Він повинен слухати вухом вівці, де голос Христа, і слідувати за ним. Де голос Христа, там і Він Сам. Християнин повинен проповідь перевіряти Письмом.
Одного разу Ісус прийде до всіх людей в один і той же час видимим чином. Той момент приховано від нас. Тоді буде Христос тримати суд. Ті, хто цього часу надіявся на Кров Христову, врятуються від вічного гніву. Ті, хто не увірував в Нього, будуть засуджені на вічні муки. Нині в нас час благодаті. Будемо ж готуватися прийняти Царя царів. Будемо ж пильнувати і молитися!
- М. Сяреля "Слово - джерело життя."

20 груд. 2011 р.

Зустріч з семінаристами: грудень

Зустріч в грудні
В минулу неділю відбулась третя зустріч зі семінаристами при громаді "Св. апп. Івана та Якова".
На такі зустрічі ми запрошуємо не тільки молодь з Тернопіля, але й молодь з Воробіївської громади. Тему яку ми досліджували під час зустрічі була: "Як ми оцінюємо свої та чужі вчинки?"
Під час зустрічі ми розібрали як ми мислимо, як ми можемо розуміти чи виправдовувати свої вчинки забуваючи про те що каже Біблія. Що Слово Боже каже про те як треба оцінювати свою вчнки та вчинки ближнього. Цю тему підготував брат - Володимир Масков
Після розгляду теми була проведена вікторина - в кінці якої учасники отримували скромні призи.
На зустрічі було більше молоді ніж в минулу зустріч.

17 груд. 2011 р.

Про закрите Причастя

Пастор В.Хаустов дає Таїнство Вечері Господньої
У нашій лютеранській церкві ми практикуємо закрите Причастя, наполягаючи на тому, що брати участь у Таїнстві дозволено тільки гідним членам лютеранської церкви ... Коли людина причащається біля вівтаря будь-якої церкви, він тим самим публічно сповідує віровчення цієї церкви і вступає в спілкування з тим, з ким він причащається ... Не існує спілкування ближче, ніж спілкування в Святій Євхаристії. Іновірців не слід допускати до Таїнства. Той, хто не вірує, що в Таїнстві Христос подає нам Свої справжні Тіло і Кров, і що причасники приймають їх своїми устами, незалежно від своєї гідності, не розмірковує про Тілі Христовому (1 Кор. 11:29) і ні за яких умов не може бути допущений до Таїнства. Але навіть той, хто сповідує істинну присутність Христового Тіла і Крові, не приступить до Таїнства, якщо він не є і не має наміру стати членом істинної Євангелічно-Лютеранської Церкви, але хоче залишатися римо-католиком, баптистом, пресвітеріаніном, методистом або членом будь-якої іншої з церков Реформації, якщо тільки йому не загрожує смерть ... Потрібно пам'ятати, що людина, яка причащається у вівтаря церкви, тим самим сповідує віровчення цієї церкви. Ми маємо право вважати, що ті, хто причащається біля наших лютеранських вівтарів сповідують віру лютеранської церкви. Сам Господь вимагає, щоб кожен християнин вірою брав Слово Боже цілком, а не тільки якісь його частини, Мт. 28:20.
— John Fritz, Pastoral Theology, St. Louis: CPH, 1932, p. 135.
Взято тут: http://www.liveinternet.ru/users/1650027/post114153346/

8 груд. 2011 р.

Молитовний роздум на день Св. Климента Римського, пастиря



«А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'язнені слухали їх. І ось нагло повстало велике трясіння землі, аж основи в'язничні були захиталися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайдани з усіх поспадали...Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'язнені. А Павло скрикнув голосом гучним, говорячи: Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут! Зажадавши ж той світла, ускочив, і тремтячий припав до Павла та до Сили. І вивів їх звідти й спитав: Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися? А вони відказали: Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім. І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його. І сторож забрав їх того ж часу вночі, їхні рани обмив, і охристився негайно він сам та його всі домашні. І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога.» (Дiї.16:25-34)

Шановні мої читачі! Сьогодні наша церква згадує Святого пастиря Климента Римського. Його життя було присвячене Богу, тому, що він вірив у Ісуса Христа і бажав ділитися новиною про Господа зі всіма людьми. Це той Климент, який допомагав апостолу Павлу під час шляху до Філипп. Бог у проповіді Євангелія привів Св. Климента на територію Криму в Інкерман, де він успішно проповідував Слово Боже і хрестив кожного дня приблизно 600 людей. 

Але давайте перенесемося до нашого тексту. Павло і Сила будучи у Филипах  проповідували Слово Боже - були гонимі та кинуті до в’язниці. Потрапивши у горе Св. Павло і Сила моляться до Бога та співають пісні Господу -  і пісні ці чув не лише Господь, але і в’язні та охоронці. Павло та Сила славили Господа та уповали на Визволителя – Ісуса Христа. Через деякий час почалося земле трясіння,  що навіть усі в’язничні двері відкрились, а кайдани з усіх спали. Господь відповів на молитви своїх дітей. Ніби не час для проповіді, але це не так. Охоронець який повинен був слідкувати знаючи, що його стратять, вже готовий був вбити себе мечем. Але Бог робить те, що врятує цього охоронця. В’язні, які залишилися на свободі не бігли, вони стояли та нічого не робили, хоч вони могли тікати.Побачивши такий стан охоронця, Павло каже нічого не роби, бо всі на місці. І це є Боже чудо, всі в'язні на місці. А охоронець вивів проповідників Господніх та каже: «Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?». Охоронець повірив Богу, Господь вчинив так щоб охоронець чув ці пісні Павла та Сили про Ісуса. Та не тільки пісні чув охоронець мабуть чув і молитви Павла та Сили. Охоронець почув Слово Боже та побачив чудо Боже. І він задає найважливіше питання, яке може задати людина! Як бути спасенним? Як спастися? Як не потрапити у пекло?  Багато людей та деякі проповідники можуть сказати просто роби добрі діла, виконуючи Закон Божий.

Але такої смертельної відповіді не сказав Павло, він каже слова про спасіння через віру: «Віруй в Господа Ісуса, і будеш спасений ти сам та твій дім.» Як важливо мати віру, щоб мати спасіння. І цю віру ми не можемо мати самі по собі, бо її дає Бог через Слово. Так і охоронець чув Слово і увірував. 

Далі ми бачимо найважливішу дію після віри. Охоронець був охрищений Павлом разом зі своєю сім’єю.  І охрестилися вони не просто так, а негайно, тобто не зневажаючи це велике Таїнство Хрищення. І радів, прославляючи Господа той охоронець що Господь його спас та дав необхідне для спасіння – віру у Ісуса Христа.

Охоронець христиться, але не тільки він але й весь дім його увірував і всі від маленьких дітей до людей похилого віку охристилися. Це видатна подія в нашому християнському житті – Хрищення. Як каже апостол Павло: «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!(Гал.3:26-27)» Маючи віру та Хрищення ми маємо Христа нашого, який замість нас постраждав на Голготі. Тепер ми христові. Саме через Хрищення наш старий Адам був потоплений і була народжена нова людина. Наше Хрищення діє й сьогодні в нас. Ми мусимо каятися щодня у своїх гріхах, потопляючи свого старого чоловіка, тим самим воскресаючи нову людину, яка буде чиста та праведна перед Богом. Маючи Хрищення ми маємо вічне життя. Тому Бог врятував двічі охоронця – перший раз було фізичне врятування. Другий раз Бог дав охоронцю вічне життя через віру та Хрищення.  Тож прославимо нашого Господа!
Молитва на день Святого Климента Римського