28 груд. 2010 р.

Дияконський візит до Єлизавети Мартинової

На свято Святого Миколая наша громада вирішила допомогти нашій старенькій парафіянці, яка залишилась одна і не має родичів. Багато братві і сестер принесли до церкви продукти, а хто і гроші. За дорученням пастора В. Горпинчука я і голова громади Олександр Хилюк у понеділок поїхали провідати нашу сестру, яка нещодавно святкувала своє день народження - 85 років. Вона дуже зраділа що ми прийшли до неї, запитувала як справи в церкві. Після розмов, настав час Біблійного уроку. Сестра Єлизавета дуже любить досліджувати Святе Писання, вона багато псалмів знає на пам'ять і для мене це великий приклад. Я вже готовий був починати, але не знав з чого і вона попросила зачитати Псалом 90 (91), цей псалом оспівує Нашого Господа - Охоронця, який нас береже від усякого лиха, та ненависті диявола. Ми почали говорити на скільки Господь про нас дбає та охороняє нас. Я розповів одну з своїх історій.
Вона теж розповіла історії зі свого життя, коли очевидно втручався Господь щоб зберегти.
Історія №1 
Це було за рік до початку Другої Світової Війни. Одного дня, коли ще матір сестри Єлизавети була жива, до них у кімнату зайшла людина, але сестра Єлизавета не бачила її. Проте цю людину бачила її матір і вона запросила гостя до столу, сказавши що от скоро буде готова картопля, але гість відмовився та сказав такі слова: "Скоро буде війна, але ніхто з твоїх дітей не загине, усі переживуть війну!". Потім гість вийшов. Єлизавета запитала, з ким це матір розмовляла бо стояла поруч з нею і не бачила нікого, і матір їй розповіла. Все що сказав ангел Господній виповнилося. І всі брати і сестри Єлизавети Мартинової осталися живими, переживши війну.
Історія №2 
Сестра Єлизавета жила окремо від своє матері, але завжди приходила до неї допомагати їй, і от одного дня матір сказала їй щоб не приходила до неї наступного дня. Єлизавета так і зробила, в наступний день зайнялася домашніми справами. Але через деякий час вона почула внутрішній голос, що треба йти до матері. І вона пішла, а коли прийшла то знайшла свою мати у дуже страшному смутку. Єлизавета підкріпила її, і допомогла, мати так і сказала: "Мабуть тебе послав Господь".
Диявол діє, відокремлюючи жертву від Слова Божого та одно вірних та нападає на них через смуток, але Господь посилає завжди допомогу. І завжди скажемо "Господь Охорона наша та твердиня наша, Боже наш ми надіємось на Тебе" + Амінь!

1 груд. 2010 р.

Лист Мартіна Лютера Георгу Шпенляйну

Благочестивому і вірному братові Георгу Шпенляйну, ченцеві ордену св. Августина в Меммінген, прийнятому в Господі братові.
Слава Ісусу Христу, амінь.
Благодать і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. Улюблений брате мій, я хотів би дізнатися, ... як же йдуть справи з твоєю душею, а саме, навчилася вона, нарешті, зневажати власну правду і дихати вільно і повно в правді Христової, і покладатися тільки на неї. Бо запалав нині спокуса зарозумілості у багатьох людей, особливо ж у тих, які своїми власними силами бажають бути праведними і добрими. Вони не знають правди благодать, що була нам так рясно і даром у Христі. Тому вони й відчувають у собі невпинне і непереборне прагнення чинити добро до тих пір і так довго, доки не відчують упевненість у тому, що вже можуть встояти перед Богом, як би прикрашені своїми чеснотами і заслугами, що, проте ж, зовсім неможливо. Та й ти сам, коли ще жив у нас, був прихильником такої думки, а точніше безумства. Але не тільки ти, але і я сам був такий, і до цих пір борюся з цим божевіллям, і не перестаю битися.
Тому, брат мій, вчися пізнавати Христа, а саме Христа як розп'ятого за всі наші гріхи. Вчися оспівувати і славити Його, саме Такого; розчарувавшись в собі самому, вчися говорити Йому: «Господи Ісусе, Ти правда моя, а я гріх Твій. Ти прийняв на Себе моє, а мене обдарував Твоїм. Ти став, ким Ти не був, зробивши мене тим, ким я не був ». Але будь при цьому уважний і гранично обережний, щоб не трапилася з тобою біда і ти не почав би одного разу прагнути до такої чистоті і святості, в якій ти забув би, що грішник або взагалі, раптом, більше не хотів би ним бути. Христос же мешкає ТІЛЬКИ серед грішних. Саме для того Він і зійшов з небес, де оселився між праведних, щоб бути і жити відтепер з грішними. Міркуй невпинно про цю Його любові і тоді ти пізнаєш і пізнаєш Його найсолодше розраду. Бо якщо б ми могли заспокоїти нашу совість перед Богом нашими власними зусиллями, турботами і бідами, то для чого ж тоді належало Йому померти? Тому знай, що тільки лише в Ньому ти зможеш знайди світ, зневірившись в собі самому і у всіх своїх справах. При цьому ти навчишся у Нього, що подібно, як Він прийняв всього тебе з усіма твоїми гріхами і зробив їх Своїми власними, точно так само Він наділив тебе Своєю правдою і зробив її своєю. Коли ж ти твердо повіримо в це, - бо анафема того, хто не вірує в це, - то й сам ти ходи також з непокірними і помиляються братами.
Носи їх тягарі в довготерпінні і зроби їх гріхи твоїми. І якщо є в тобі що-небудь доброго, то поділися цим з ними. Бо так пише Апостол: «Приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у славу Божу» (Рим 15, 7). А також: «У вас повинні бути ті самі думки, що й у Христі Ісусі: Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але принизив Себе Самого ...» (Фил 2, 5-7). Отже, якщо ти вважаєш себе краще, то не залишай це тільки собі, збезчестив себе (Фил 2.7), забудь, як ти, і стань одним з них, щоб носити на собі їх тягарі. Злощасна і згубна правда тієї людини, яка не бажає носити на собі тягар тих людей, яких він вважає гірше себе, але біжить і ховається від них, шукаючи усамітнення. Адже мало йому залишатися з ними і служити їм своїм терпінням, молитвою і добрим прикладом. А інакше це означало б «приховати срібло пана свого» (Мт. 25, 18) і не давати товаришам своїм, що повинен. Якщо ж ти бажаєш бути лілією і трояндою Христовою, то знай, що жити тобі в тернину (пісні 2, 2). Дивись тільки й спостерігай за тим, щоб своїм нетерпінням, необачним і порожнім думкою і таємним зарозумілістю самому не стати тобі терен для інших. Христове Царство оточене ворогами, як сказано в Псалмах (Пс.109, 2). Навіщо ж мрієш ти про оточення друзів? Якщо ти відчуваєш в чому-небудь недолік, то паді до ніг Господа Ісуса і молі Його про це. Він навчить тебе всього.Дивись тільки, що Він створив для тебе і для інших, і вчися того, як тобі треба поводитися з іншими. Якщо б Йому належало жити тільки з благими і добрими і померти тільки за друзів, то за кого ж Йому тоді вмирати, і для кого Йому тоді жити? Роби це, брат мій, і проси про мене. Господь з тобою. З Віттенберга, у вівторок по Воскресінню Доброго Пастиря, 1516. Твій брат Мартін Лютер, брат-августинець Реформатор Церкви бажає сказати, що не в тому наша святість перед Богом, щоб не грішити і не робити негідно, а тільки лише у Христі, Сині Божому, в Його страждання за наші гріхи і беззаконня (1 Кор 1, 30). Бажання ж не бути грішним і зовсім не грішити небезпечно тим, що являє собою таємну надію та сподівання на власні сили перед Господом і приховане скасування Христа як Спасителя. Вірно ж тільки одне, що всю ту святість і непорочність перед Богом і Отцем, яку ми прагнемо знайти своїми власними справами, ми маємо ТІЛЬКИ лише по благодаті Божої в прощення всіх наших гріхів заради Ісуса Христа. Справами ж ми служимо благ ближнього, славлячи ними Бога й Отця, не за врятував нас (Мт 5, 16). У справі нашого спасіння Христос не приклад, а єдиний Спаситель, в ділі ж нашого служіння ближньому Він - є найперший приклад, а ми Його образ і приклад іншим для Христа.
P.S.: Лист взятий в з відси