25 черв. 2010 р.

480 років з Дня Проголошення Ауґсбурзького Віросповідання!


25 червня 1530 року був представлений віросповідний документ, імператору Карлу V на Аугсбургскому рейхстазі. Цей віросповідний документ був розроблений Пилипом Меланхтоном та одобрений Мартіном Лютером, як те у що вірують євангеліки і те що відповідає Слову Божому. До того часу католики звинувачували євангеліків у тому що вони несуть щось нове в церковне вчення. Але коли було представлено це віросповідання (Confessio Augustana), одразу стало зрозуміло що євангеліки не несуть нове, а нагадують про те що забули завдяки зловживанням католицьким єпископами та папами. Аугсбургське віросповідання є віросповідним документом лютеран. Він навчає тому що :
  •  Лютерани вірять, що люди грішні від народження, вони (люди) не бояться Бога не сподіваються на нього і повні всіляких жадань. Єдиними ліками проти гріха є хрещення за допомогою Духа Святого; 
  • Лютерани вірять, що Ісус втілився і істинно сприйняв природу людини, тому в його особистості з’єднани дві природи. Саме Христос повертає людей до Бога; 
  • Людина не може виправдатися перед Богом ділами, але тільки вірою; 
  • Лютерани вірять, що таїнства - це знаряддя Святого Духа, якими Бог рятує людей;
  • Лютерани вірять, що добрі справи йдуть за вірою, але не є умовою порятунку; 
  • Лютерани вірять в єдину Святу Церкву - це церква де вірно проповідується Євангелія і відправляються таїнства; 
  • Незважаючи на те, що в церкві багато лицемірів, таїнства церкви дієві, бо вони вчинені силою Духа Святого; 
  • Лютерани наполягають, що хрещення необхідно для порятунку, бо в хрещенні знаходиться, благодать. Тому дітей слід хрестити; 
  • Лютерани вірять, що Христос істинно присутня в хлібі і вині у момент Причастя; 
  • Лютерани не заперечують сповіді, але вважають, що перерахування гріхів не обов'язково; 
  • Покаяння починається з розтрощення і закінчується вірою, яка виходить з Євангелія;
    Таїнства (Хрещення і Причастя) - це прямі встановлення Бога; 
  • Лютерани дозволяють відправляти таїнства тільки тим, хто належним чином покликаний до цього; 
  • Лютерани вірять, що церковні обряди корисні для підтримки порядку, але участь у них автоматично не приводить до порятунку, так само як і зворотне; 
  • Мирські установи трактуються як божественні встановлення, тому християни можуть і повинні досягати успіху в своїх мирських професіях, бо таке їх покликання в цьому світі;
  • Лютерани вірять в Друге Пришестя Ісуса Христа, який прийде судити живих і мертвих;
  • Свобода вибору проявляється в мирських справах, але не в справах порятунку; 
  • Причиною гріха є не Бог, а зла воля демонів і порочних людей; 
  • Добрі справи є знаком присутності віри в людині, але ними не можна заслужити спасіння;
  • Лютерани шанують святих, але не поклоняються їм, бо рятують не вони, але Ісус Христос. Вони лише приклади для наслідування; 
  • Лютерани виступають проти целібату священства та насильного целібату; 
  • За церквою зберігається лише проповідь і відправлення таїнств, в цьому її призначення. Для іншого існують цивільна влада.                                                             
Всі в ці пункти були створені на основі Святого Писання, і в це вірили перші християни. Через декілька тижнів після проголошення римська церковна влада відкинула Сповідання, яке Меланхтон захистив в Апології Ауґсбурзького Віросповідання 1531 року. У видання 1540 року Меланхтон змінив вчення о Євхаристії, перейшовши на сторону кальвіністів. Тому є дві редакції Євангельська та Загальна протестантська.

24 черв. 2010 р.

Як важко зрозуміти що таке душа!

24 червня день коли вірні Христові згадують Святого Апостола Варнаву. В цей день мене покликала бабуся, вона себе погано почувала. Я прийшов до неї у гості та допомагав їй у своїх справах. Після в нас зав'язалася розмова про Бога. Все почалося з того що бабуся почала казати що от скоро буде кінець світу. Я їй розповів що після кінця світу всі люди воскреснуть. Але вона сказала що цього не може бути, на справді воскреснуть не всі. Я запропонував бабуся поговорити на цю тему и прочитати про що каже нам Бог. Я прочитав їй про ознаки другого пришестя Ісуса Христа з Євангелія (Мр.13:22 - 37, Мт. 24:20 - 51).
Розповів про душу людини та її сотворіння (Бут. 1:26-28, 2:7). Та прочитав історію про багатого та бідного Лазаря (Лк.16:19-31). Ми поговорили про важливість душі, та роль віри у нашому спасінні. Я майже переконав бабусю про важливість дослідження Біблії зі мною, що вона не буде плутатися у своїй вірі. На при кінці ми помолились до Господа та попросили його за пасторів і служителів УЛЦ, за єпископа УЛЦ, за здоров'я бабусі та її зростання у вірі!

14 черв. 2010 р.

Протест проти смерті демократії та мандрування Бучею

Акція ВМГО "Демократичного Альянсу" проти закону 2450 о обмеженні свободи громадян на мирні зібрання, пройшов дуже цікаво. Але головне він пройшов з важливим відкладенням його прийняття та обговорення з громадськістю. Сьогодні прийняв участь у флеш - мобі, де представники "Демократичного Альянсу " вистроїлися у слово "Ні" (проти смерті демократії) та  "Так" (за свободу зібрань). Після того ми вирушили до комітету Верховної Ради. Там ми нагадували чиновникам що вони слуги народу, і що цей закон зробить Україну - поліцейською країною.


Після того я та [info]vitskorpy   поїхали до Бучі у пошуках занедбаного парку, який чекає на своє  прибирання від активістів Київського обласного осередку ВМГО "Демократичний Альянс". Але мене здивувало, що це чисте місто, і парк там найчистіший. Не мов за межами України побував. У пошуках брудного озера ми знайшли ескалатори які прибирали сміття. Я одразу подумав що я помер і знаходжуся у Раю. Але дійшовши до Лісної Бучі, ми знайшли останки людської зневаги до природи, там було достатньо сміття. Але головне вразило, що там живе сім'я їжачків, серед сміття. От де потрібна допомога 7 їжачків серед сміття :)   Один з них, маленький підійшов до нас, на маленьку фотосесію.


10 черв. 2010 р.

Розквітла лілія

Вперше за 23 роки життя моєї бабусі в квартирі на Березняках, цього літа зацвіла лілія. Вона дійсно красива. Останній раз коли вона розквітала це було весною 1987 року. І от вона знову зацвіла, о після річниці переїзду. Мабуть це добра ознака. Дякую Господу за цю квітку, якою я тепер можу милуватися кожний день приходячи до бабусі.