26 лют. 2009 р.

князь Костянтин Острозький



Василій-Костянтин Острозький був молодшим сином найвищого гетьмана Литовського Костянтина Івановича Острозького. Народився на початку 1527 року у м. Турові і в святому хрещенні був названий Василієм, але на честь його славного батька, за звичаєм часу і за княжою традицією, йому дали і друге славне ім’я – Костянтин. Від батька свого князь Костянтин успадкував звання, велике багатство і маєтки. Це був справжній правитель всієї України, бо в його руках зосереджувалась влада над майже всіма українськими землями. Подібного володаря Україна не знала з часу Київської Руси і таким він залишився аж до свого блаженного упокоєння. Але він від влади і багатства не надимався гордістю, а, подібно до патріарха Авраама, праведних Іова і Йосифа, царя Давида, благовірних великих князів Київських Володимира і Ярослава, від багатства свого ревно служив Богові.
Сучасники, свідчать, що князь відзначався глибокою релігійністю, «мав у народі авторитет і популярність, особливо за свою побожність. Він сам міг цитувати псалми та гімни. Коли виходив на хори, закривав двері, щоб не бачили його молитви. Святою була для нього чотиридесятниця: у перший день виступав з Острога до монастиря Дубенського, де в церкві Спаса княжу велич змінював чернечим смиренням. Кормився дуже мізерними стравами упродовж усіх сорока днів, незважаючи на свої старі літа». Діяльність благовірного князя КостянтинаОстрозького є виразним прикладом християнського смирення і церковного послуху. Дбаючи про єдність Церкви Христової та беручи активну участь в полеміці довкола актуальних для Церкви догматичних, есхатологічних, еортологічних та календарних питань, найвищим аргументом та висновком вважав благословення Вселенського Собору Предстоятеля Церкви. Будучи поборником церковної єдності, благовірний князь дбав про діалог між християнами та бажав скликання Вселенського Собору Церкви. Завдяки наполегливості та під охороною князя відбувся православний Берестейський собор, який відкинув унію з Римським престолом і ствердив вірність Київської Митрополії Православній Церкві та Константинопольському Патріарху. Князь користувався особливим авторитетом серед сучасних йому церковних кіл. Йому Святійший патріарх Олександрійський Мелетій (Пігас) доручив виконувати обов’язки патріаршого екзарха у Київській Митрополії (1596). Князь підтримував і власним авторитетом утверджував соборність Православної Церкви, беручи участь у церковних соборах та ініціюючи пошук шляхів розв’язання міжрелігійних конфліктів у Речі Посполитій. Визначні заслуги перед Православною Церквою були особливо відзначені православним духовенством. Державні урядники вважали князя найбільшим знавцем церковних справ, ведучи розмови навіть про можливість перенесення Константинопольського Патріаршого Престолу на українські землі під патронат князя. Високий авторитет князя у церковному середовищі засвідчують навіть упереджені відгуки єзуїтів, які відзначали, що на Русі князя вшановують після Бога, Пресвятої Богородиці та святого Миколая. Благовірний князь Костянтин відомий своєю учительною діяльністю, зокрема заснуванням унікального навчального закладу – Острозької академії (1576). Академія князя стала зразком не лише для українських, але й для іноземних вищих шкіл наступного періоду. Завдяки Острозькій академії та особистій участі князя-фундатора в Україні було розпочато систематичну роботу над перекладами грецьких та латинських текстів, що дозволило не лише виправити існуючі переклади, але й розвинути різні галузі українського мовознавства. Згідно з дослідженнями сучасних істориків та богословів, Острозька Біблія – перше у світі повне видання церковнослов’янською мовою, у свій час стала найкращим і найдосконалішим перекладом Священного Писання. Саме Острозька Біблія була покладена в основу всіх наступних видань Священного Писання слов’янською, згодом - російською мовами. Завдяки особистій праці та підтримці князя стало активно розвиватися українське книгодрукування – видання богослужбових книг, полемічної та навчальної література. Благовірний князь Острозький виступав покровителем і фундатором християнства не лише в Острозі чи у власних володіннях, але на території всієї країни. На його підтримку і опіку могли розраховувати монастирі та церкви, братства та друкарні усіх тодішніх українських християнських церков. Не зважаючи на умовляння сильних світу цього до переходу в католицьку віру, благовірний князь Костянтин дожив до глибокої старості, не зрадивши святому Православ’ю. Він мирно спочив у Бозі 13 (26) лютого 1608 року, в Федорову суботу Великого Посту, маючи 81 рік земного життя. Сучасники, високо шанували благовірного князя, називаючи його «верховним оборонцем і опікуном Єдиної Соборної і Апостольської Церкви», «першим у Грецькому Законі», «великим милостивцем до Набоженства Грецького», «великою запорукою і втіхою всього народу руського» . За подвижницьку працю благовірного князя Костянтина дім православних князів Острозьких названо було «безцінним каменем, карбункулом блискучим, як світильник, яке Християнська Церква носила в короні своїй між перлами, як мале сонце між зорями».Що ж вічна пам'ять Святому князю Констянтину Острозькому, Боже прийми подяку за вірного твого євангелика , Амінь !

23 лют. 2009 р.

Все наше надбання у Христі

Все наше надбання у Христі....
Якщо ти охоплений вогнем -
Він - джерело прохолоди;
Якщо ти поневолений гріхами -
Він твоє звільнення;
Якщо ти потребуєш допомоги -
Він твоя сила;
Якщо ти жахаєшся смерті -
Він - Життя;
Якщо ти жадаєш до небес -
Він - Шлях;
Якщо ти бігаєш в мороку -
Він - Світло;
Якщо ти потребуєш їжі -
Він - той хто тебе наситить.
Св. Амвросій Медіоланський. День пам'яті 20 грудня

16 лют. 2009 р.

Стрітення




Сьогодні свято Стретіння Господня - зустріч до якої призначена людина. Симеон був старим , йому було передрічено що він не помре доки не побачить Хреста Господнього. Симеон був праведним тоб то, його життя було освячене Духом Святим, але він чекав на Месію, на того хто подолає смерть. Бо сам Бог - Дух Святий предрік йому кінець після побачення Спасителя. Як багато людей в цьому світі старі, вони наближаються до смерти , до побачення Христа після воскресіння всіх людей, але скількі з них воскреснуть не на осуд? Нажаль для багатьох людей смерть - це кінець , далі нічього нема! Але не для віруючих , бо вони знають що мають спасіння у вірі. Єдиний сенс людського життя полягає в тому, щоб зустріти Христа на землі. Якщо людина Його не зустріне тут, то, можливо, він не зустріне Його і у вічності. Вірніше, зустріне для того, щоб назавжди бути розлученим з Ним. Пекло – це там, де немає Стрітення з Господом. Але наскількі близькі ми до Христа читаючи Святе Письмо, перебуваючі у молитві до Нього, приймаючі Святе Причастя, ходячі у церкву ? Мабуть ми максимально близькі до Нього в цьому не досконалому житті. Ми, прості смертні збираючись у церкві , зустрічаємося з Ним, але наші не досконалі очі не бачать Його, зато наші вуха можуть почути Його Слове, ми, не заслуговуємо на прощення, та на прийняття Його реального Тіла та Крові, але любов Отця, любов Христа, любов Духа Святого - Любов Триєдиного Бога нам дає ці Божі Дари.І нам вже не страшна смерть, тому що ми зустріли Бога, тоб то Бог по своїй волі дав нам Дар віри .Ніхто не має мужності встати перед лицем смерті, якщо він раніше не зустріне в своєму житті Христа. Всі люди , всі не віруючі бояться смерті. Диявол тероризує весь рід людський страхом смерті і підпорядковує своїй волі. Святий Симеон благословляє Господа приймаючі цей дар - зустріти Христа Господнього у своєму житті. Христос завжди взивав нас до своєї Церкви: бо як що ви хочете пізнати перемогу над смертю , пізнайте віру у Христа. Сьогодні свято, свято зустрічи з Христом, свято перемоги над Дияволом, свято перемоги над страхами хвороби , старості , смерті ! Тож воздаймо хвалу Первосвященику, Пророку, Правлячьому Царю, нашому заміснику - Ісусу Христу !
Моя молитва Господу в цей день:
Слава Тобі - Сонце правди
Христос Бог наш, що світиш тим хто знаходиться у тьмі,
просвіщяєш нам загубившимся нечестивцям.
Ти - Визволитель душ наших
Слава Тобі !
Амінь!

15 лют. 2009 р.

День Святого Валентина


Сьогодні день Святого Валентина ! Кажуть, що насправді святих Валентінов, померлих в Древньому Римі в 269 (за іншими джерелами в 270) році і шанобливих в один і той же день, було два. Діяння їх вже давно стали легендою, і тепер уже ніхто точно не пам'ятає, якому ж з них було присвячено свято. Відомо лише те, що один з них, молодший, був в Римі проповідником і лікарем. Під час гоніння на християн імператора Клавдія він був страчений. Інший Валентин, єпископ Тернійський, жив недалеко від Риму і загинув смертю мученика від рук поганів в тому 270 році. Хто ж з них був тим, що допомогав закоханим. Більшість легенд росповідають про лікаря - єпископа. Тож я спробую вам розповісти більш меньш єдину легенду.У місті Терні жив проповідник віруючий у Христа Валентин, він був лікарем. Валентин любив дітей та навчав їх Слову Божому. Його називали " гастрономічним лікарем" бо він дбав щоб ліки були приємними на смак. Він заживляв рани віном та обезболював різними травами. Він жив у часи язичницького імператора Клавдія ІІ , який славився захватницькими походами. Коли Клавдій зтовкнувся з проблемою набору свого війська він вирішив що його войнам не потрібні сім'ї та діти вони повинні бути м'ясом . Але це рішання суперечіло заповіді Божої , бо Господь хоче щоб кожний чоловік мав собі дружину. Тому Клавдій скасував свадьби . Святий Валентин ставши єпископом Тернійським проповідував Слово Боже серед всіх людей, й одружував віруючих людей , одружував молодих даючи їм Слово, даючі їм Святе Євангеліє, він навчав їх вірності подружжя та стосункам які повинні бути між одруженими. Господь допомогав Валентину лікувати хворих й Валентин став відомим лікарем, до нього звернувся тюремщик у якого осліпла доч. Святий Валентин лікував її , та не встиг. Дізнавшись про віруючого проповідка Христового Валентина, який ще й навертав у віру Христову молодих та одружував їх, імператор обурився та посадив за грати Валентина. Діти та хворі так полюбили святого що провідували Валентина. Святий лише встиг передати записку перед своєю смертю за віру Христову, за Велику Божу Любов до нас, яка була нам дана смертю Господа на хресті за наші гріхи. Валентин вірував у Христа та любив людей допомогав їм . Святого Валентина стратили за день до поганського свята присвяченого ідолу юноні. Його стратили 14 лютого.Коли записку відкрила сліпа дочка тюремщіка вона чудесно зцілилася, та прочитала лист Валентина до неї , та крикнула: - " Дійсно він був святим ! ".
Католицька церква запровадила 14 лютого як день Святого Валентина , як день закоханих. Але вона забула навчити людей в цей день любити людей як любив їх Христос померши на хресті, як любив їх Святий Валентин навчаючі всіх Слову Христа та одружуючі закоханих, навчаючі їх вірності подружжю та відносин у сім'ї. Нажаль сучасний світ спотворив це свято у день похоті забувши про Святого Валентина, забувши про Христа. Але скоро прийде Суддя який помер щоб ми увірувавши в нього могли жити вічно.
І Господь нам каже : "Нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися" (2 Кор. 7:9)
А одруженим Мартін Лютер писав скрижаль обов'язків у Малому Катехізисі, цитуючі Слово Боже : Чоловікам: «Чоловіки так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємниці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви. І не будьте суворі до них» (1 Петр.3:7; Кол. 3:19).Дружини:«Так само дружини, — коріться своїм чоловікам; так Сарра корилась Авраамові, і паном його називала. А ви — її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жодного страху» (1 Петр. 3:1,6).
Молитва Господу в цей день:

Слава Отцю і Сину і Святому Духу. Амінь !
Господи, почуй молитву мою!
Дякую Тобі за Дари Твої,
за Твій Дар нам, - за Святого Валентина!
Господи зроби мене милосердним,
допоможи мені любити ближніх.
Дбати про хворих, та навчати дітей
Святому Євангелію!
Допоможи мені нести людям Твою Любов
Та навчати закоханих вірності та протидіяти
мирському блуду.
Господи як багато є святих Святої Соборної Апостольської Церкви
про яких забуто,
тож допоможи мені мати приклад їх віри в Тебе!
Господи слава Тобі во віки вічні!
Амінь!

6 лют. 2009 р.

Деякі роздуми про " Святе Передання "


"Отже, браття, стійте й тримайтеся передань, яких ви навчились чи то словом, чи нашим посланням" (2 Сол. 2:15). Чи каже цей вірш що ми повинні слухатись і вважати передання отців церкви Святою Волею Божою ? Адже тут ясно сказано щоб ми слухались та трималися тих передань якими є Слово Боже та послання святих апостолів яке теж є Святим Словом . Чому більшість християн розуміють цей вірш з біблії як дозволом на те, що предання отців є Об'явлення Боже. На час апостолів, християнам передовалися їхні послання та вважалися Святим Словом книги Старого заповіту. Але найголовнішим Словом є наш Господь Ісус Христос. Він був до початку створення світу та приймав участь у створенні світу та людей. Але найголовнішою Таємницею для нас є , це коли Слово, Наш Спаситель народився щоб померти за наші гріхи. Так деякі передання отців є корисними для нашої віри, але вони ніколи не стануть Божим Об'явленням для нас, тим паче велика частина праць отців церкви суперечать Слову , що говорить про те, що навіть отці церкви помилялись! Тож Святе Передання не таке вже й святе !!!

Дітрих Букстехуде !


Музикант - органіст. Предтеча Баха. Саме для того щоб послухати Букстехуде , Бах пройшов 400 км від Арнштаду. Вченим досі не відома дата народження цього композитора. Скоріш за все він народився приблизно у 1637 році, в мість Хельсінборзі (Швеція). Але тоді це місце належало Данії. Він вважав себе данським композитором. Букстехуде працював органістом, спочатку в Хельсингборзі (1657—1658), потім в Ельсинорі (1660—1668), а потім, починаючи з 1668 року, в церкві Святої Марії в Любеке. Його становище у вільному імперському місті Любеке надавало велику свободу дій і сприяло розвитку його музичної кар'єри. З 1673 р. Букстехуде організовує вечірні музичні вистави («Abendmusik»), які залучали музикантів зі всієї Німеччини і продовжували проводитися в церкві до 1810 р.Коли Букстехуде познайомився з Бахом і Генделем, він був вже старий і збирався відійти від справ. Його настільки вразили дарування цих двох людей, що він запропонував замінити його на посту відразу обом, поставивши лише одну умову: що прийняв пропозицію повинен буде одружуватися на його старшій дочці, Анне Маргариті (ні Бах, ні Гендель на цю пропозицію не погодилися).На жаль, багато творів Букстехуде не дійшли до наших днів. Деякі шедеври Букстехуде збереглися в нотній колекції І.С.Баха. композиторів.Його твори для органу складають істотну частину традиційного органного репертуару і часто виконуються на концертах і церковних службах.
Більше про предтечу Баха можна дізнатись:
1) Википедия

5 лют. 2009 р.

Дітрих Бонхеффер

Бонхеффер Дітріх народився 4 лютого 1906 в Бреслау в сім'ї відомої лікарки і викладача університету Карла Бонхеффера. Вчився на богословських факультетах Тюбінгена (1923) і Берліна (1924), отримав диплом теолога в 1927. У 1930 відправився в США, де вчився в Об'єднаній духовній семінарії. Повернувшись на батьківщину, почав викладати на богословському факультеті Берлінського університету.У жовтні 1933, коли стало ясно, що Гітлер має намір використовувати німецьку церкву у власних цілях, Бонхеффер виїхав до Лондона, ставу членів англійського пасторатуВідмовившись визнавати суспільну церкву, що стала інструментом гітлерівської політики, Бонхеффер підтримав створення Конфесійної церкви і, заручившись підтримкою багатьох англіканських общин, повернувся до Німеччини, щоб взяти участь в діяльності Конфесійної церкви. Він написав книгу, в якій обгрунтував моральність боротьби з нацистським режимом і взяв участь в змові з метою скидання Гітлера. У 1938 Бонхеффер увійшов до контакту з генерал-майором Хансом Остером, начальником штабуАбверу, генерал-полковником Людвігом Беком, тільки що звільненим з поста начальника Генштабу сухопутних військ, і керівником Абверу адміралом Вільгельмом Канарісом. Бонхеффер став подвійним агентом контррозвідувальної служби Канаріса і кур'єром для зв'язку із закордонними організаціями в Швеції і Швейцарії. 19 березня 1939 він відправився до Лондона для зустрічі з єпископом Джорджем Беллом, Рейнхольдом Нібуром і Герхардом Лейбхольцем, а в наступному місяці попрямував в США. Відвідавши Швецію в 1942, він привіз пропозиції від змовників на мирні переговори з союзниками. Він допоміг євреям бігти до Швейцарії, що трохи коштувало йому життя. 17 січня 1943 були оголошені його заручини з Марією фон Ведемайер, проте 5 квітня він був арештований, направлений у в'язницю Тегель і звинувачений в "підриванні озброєних сил". Після невдалої Липневої змови 1944, Бонхеффер виявився в підвалах гестапо на Прінц-Альбрехтштрассе. 7 лютого 1945 він був відправлений до Бухенвальд, а потім переведений в табір Флоссенбюрг .Все ті, хто спілкувався з ним в ці дні, були захоплені його благородною поведінкою і бадьорістю духу в нелюдських умовах, в яких він вмудрявся навіть писати вірші. За вироком військового трибуналу Бонхеффер був страчений 9 квітня 1945 у Флоссенбюрге, не доживши декількох днів до закінчення бойових дій в Європі. У церковних кругах ім'я Бонхеффера стало синонімом мучеництва."Бог відкривається там, де сталася біда, Де Він висміяний, розіпнутий по вирішенню суду, Де Він страждає, щоб смерть перемогти назавжди - З Ним християни розділять всю міру страждань. Дорога до свободи, яка пропонує нам німецький пастор і богослов неймовірно важкий. Для багатьох, у тому числі для самого Бонхеффера, він завершується на місці Розп'яття – на голгофі.Та все ж, що вибрали дорогу дотримання за Христом, йдуть по ньому. Що вибрали це сходження бачать, що попереду них йде провідник, – це Він же, Отець Надії, Ісус Христос.
«Не важливо, хто я. Головне, що я належу Богові". Дітріх Бонхеффер!

Зсилки:
http://www.luther.ru/component/content/article/46-afisha/107-bonheffer1.html
http://www.peoples.ru/science/dietrich_bonhoeffer/


Святий Тимофій єпископ Ефеський

Сьогодні день сповідника віри у Христа , святого Тимофія. Він народився у місті Лістра що в Малій Азіїї, його мати була юдейкою. Сам же Тимофій остаточно увірував в Триєдиного Бога почувши проповіді Павла. Звичайно до цього моменту на його віру впливала віруюча бабуся Лоіда та йго мати яка чекала прихід Месії. Святий Павло був з Варнавою біля міста Лістра , Наш Господь через Павла зцілив хромого від народження й багато людей увірувало у Христа, серед них й були Тимофій , його мати та бабуся Лоіда. Святий Тимофій мав рости в своїй вірі та хотів проповідувати Слово Боже. Ревностний у вірі Тимофій став учнем Павла. Він разом з Павлом проповідував Святе Євангеліє, Тимофій не відлучався від свого вчителя і завжди був з Павлом. Павло ж так полюбив свого учня що називає його у своїх посланнях улюбленим сином. А наскільки сильно любить нас Господь , що за нас помер на Хресті, витерпівши муки та знущяння? Павло пише до Тимофія : Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов'ю, терпеливістю,
переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив (2 Тим. 3: 10 -11). Шестидесятирічний Павло , розуміючи що йому Господь приготував шлях мучинецтва за діло нашого Господа, назначив Тимофія єпископом церкви у Ефесі. Перед своєю стратою Павло кличе до себе, свогог учня Тимофія на останню розмову ( 2 Тим. 4:9).Господь дбає про нас і Він знає час нашого поверненя до Небесної домівки. Господь кличе до себе свого вірного раба, свою вірну дитину до Себе через прийняття тернового мучинецького вінця.Діти диявола вирішили святкувати та поклонятися ідолам. Ефеські погани ходили по місту та співали огидні , гріховні пісні. Святий пастор Тимофій віришів до кінця Слово сіяти , він старався зупинити поган розповідая їм про Господа Христа. Розлючені погани побили до смерті святого. Який вірний приклад у вірі , як вакжливо для нас вірити так як вірив Тимофій. Бо лише завдяки вірі у Христа ми воскреснемо .


Молитва Господу в цей день:
Слава Отцю і Сину і Святому Духу. Амінь !
Господи Слава Тобі за твого блаженого
пастора Ефесу Тимофія,
Який мав мужність нести Твоє
Слово тим хто ненавидить Тебе,
Господи прийми подяку за того хто ревностно любив Тебе,
Святий Боже дай нам мати таку віру
в Тебе яку мав твій мученик,
який прийняв
з рук твоїх пробитих цвяхами, терновий
вінець мучинецтва, за для Тебе,
Господи дай нам такої любові до Тебе та до всіх людей
яку мав Твій вірний Святий Тимофій!
В ім'я Христа - Спаса,
Амінь!